ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
22.01.07 Справа № 12/168
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Дубник О.П.,
Орищин Г.В.
при секретарі Горбач Ю.Б.
з участю представників:
від скаржника (позивач) -не з'явився
від відповідача -Паланійчук В.П.
розглянув апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 від 24.10.2006 року б/н
на постанову господарського суду Чернівецької області від 16.10.2006 року, суддя Бутирський А.А.
у справі № 12/168,
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м.Чернівці
до відповідача Державної податкової інспекції у м.Чернівці, м.Чернівці
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 05.06.2006 року №НОМЕР_1 та №НОМЕР_2
Особам, які беруть участь у справі, права і обов'язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено.
Постановою господарського суду Чернівецької області від 16.10.2006 року в справі №12/168 в задоволенні позову СПД-фізичної особи ОСОБА_1. про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 05.06.2006 року №НОМЕР_1 та №НОМЕР_2 відмовлено повністю.
При винесенні постанови господарський суд Чернівецької області вказує на те, що позивачем не оспорюється правомірність нарахування податкових зобов'язань, а всі доводи позивача зводяться до порушень процесуального характеру при проведенні перевірки, проте судом такі не беруться до уваги, оскільки якщо акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним. Господарський суд зазначає про те, що проти самого факту порушення податкового законодавства позивач не заперечує, а відповідно до частини 3 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Судом першої інстанції відзначено, що самі спірні рішення узгоджуються з вимогами чинного законодавства і прийняті відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Чернівецької області від 16.10.2006 року в справі №12/168 скасувати, прийняти нову постанову, якою позов про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 05.06.2006 року №НОМЕР_1 та №НОМЕР_2 задоволити повністю, з підстав того, що постанова господарського суду є незаконною та такою, що прийнята з неправильним застосуванням норм процесуального права.
Зокрема, апелянт вказує на те, що ДПІ м. Чернівці безпідставно всупереч закону провела виїзну позапланову перевірку та зазначає, що у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки згідно постанови слідчого СВ Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області від 21.04.2006р., оскільки кримінальна справа відносно позивача не порушувалась. Тобто, проведення перевірки на думку позивача відбулось всупереч положенням ст. 11№ Закону України „Про державну податкову службу".
Позивач (скаржник) в судове засідання 22.01.2007 року не з'явилась, в попередньому судовому засіданні - 29.11.2006 року позивач вимоги наведені у апеляційній скарзі підтримувала, просила постанову господарського суду Чернівецької області від 16.10.2006 року в справі №12/168 скасувати, з підстав наведених у апеляційній скарзі.
Представник відповідача проти вимог наведених у апеляційній скарзі заперечував, просив вищевказану постанову господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема представник відповідача вказував на те, що у відповідності до частини 13 статті 11№ Закону України "Про державну податкову службу в Україні" обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.
Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, за наявними в справі доказами.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:
Позивач на підставі поданої до ДПІ заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, вказавши видами діяльності роздрібну торгівлю, посередницьку діяльність, організацію громадського харчування тощо. 28.04.2005 року отримала свідоцтво платника єдиного податку зі сплатою 200,00 грн. єдиного податку з торгівельної діяльності.
21.04.2006 року слідчим СВ Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області у межах кримінальної справи Ю-069009 порушеної відносно гр.ОСОБА_2 на підставі матеріалів дослідчої перевірки по заяві ОСОБА_1. (потерпілої) від 05.12.2005 року про те, що ОСОБА_2, який 20.07.2005 року був прийнятий на роботу і працюючи на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи матеріально-відповідальною особою в період з 20.07.2005 року по 26.11.2005 року здійснив привласнення та розтрату коштів магазину на суму 4523 грн., винесено постанову про виділення матеріалів кримінальної справи для проведення додаткової перевірки, якою виділено в окреме провадження для додаткової перевірки позивача матеріали згаданої кримінальної справи.
У п.2 резолютивної частини постанови зазначено, що копію постанови разом із виділеним матеріалом направити начальнику ДПІ у м.Чернівці для проведення додаткової перевірки та прийняття рішення.
Зазначена постанова позивачем не оскаржувалась.
15.05.2006 року начальником ДПІ у м.Чернівці видано наказ про проведення виїзної позапланової документальної перевірки позивача щодо контролю за дотриманням вимог податкового та валютного законодавства.
ДПІ у м.Чернівці проведено виїзну позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства суб'єктом господарської діяльності -фізичною особою ОСОБА_1. за період з 28.04.2005 року по 31.03.2006 року, за наслідками якої 24.05.2006 року складено акт.
Перевіркою встановлено, що позивач протягом липня-листопада 2005 року не сплачував суму єдиного податку за використання найманої робочої сили -гр. ОСОБА_2, який працював в її магазині, що також підтверджується постановою слідчого від 21.04.2006 року, який посилається на заяву ОСОБА_1, як потерпілої. Також даним актом зафіксовано, що податок з доходів фізичних осіб позивач несвоєчасно і неповно нараховував і сплачував до бюджету.
Позивач від підпису акту перевірки відмовився.
На підставі вищевказаного акту ДПІ у м.Чернівці 05.06.2006 року прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- № НОМЕР_2, яким позивачу згідно з п.п.”б” п.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до ст.19 п.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено суму податкового зобов'язання за платежем -податок з доходів найманих працівників в розмірі 659,28 грн., з яких 219,76 грн. -основний платіж та 439,52 грн. -штрафні (фінансові) санкції.
- № НОМЕР_1, якими позивачу згідно з п.п.”б” п.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до п.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», визначено суму податкового зобов'язання за платежем -податок з фізичних осіб в розмірі 500 грн.
Постановою о/у СП ВПМ ДПІ у м. Чернівці від 13.05.2006 року, відмовлено у порушенні кримінальної справи стосовно позивача.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:
Згідно частини 6 статті 11№ Закону України "Про державну податкову службу" позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності певних обставин, перелік яких є вичерпним.
Частиною 8 статті 11№ Закону України "Про державну податкову службу" передбачено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Вищевказаний Закон розрізняє перевірки як планові та позапланові, додаткові перевірки відсутні. А тому, описка, допущена у постанові від 21.04.2006 року, не може слугувати підставою для недопущення до перевірки.
Відповідно до частини 13 статті 11№ Закону України "Про державну податкову службу" обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.
Підставою для проведення перевірки позивача була постанова слідчого СВ Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області від 21.04.2006 року у межах кримінальної справи Ю-069009 про виділення матеріалів кримінальної справи для проведення перевірки.
Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.
Одночасно слід зазначити, що позивач не оспорює правомірність нарахування податкових зобов'язань, а лише вказує на неправомірність проведення позапланової перевірки. Проти самого факту порушення податкового законодавства позивач не заперечує, порушення вказані в акті перевірки не спростовує.
Щодо самих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слід зазначити наступне:
Відповідно до абзацу 4 пункту 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", у разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.
З матеріалів справи вбачається, що позивач використовував найману працю гр. ОСОБА_2, з яким був укладений контракт про приймання на роботу від 20.07.2005 року (а.с. 31), проте такий ніде не реєструвався.
Той факт, що гр. ОСОБА_2.В. був найманим працівником у позивача підтверджується також поясненнями останнього від 11.05.2006 року (а.с. 30).
Загальна сума недоплаченого єдиного податку склала 500,00 грн. (липень-листопад 2005 року по 100.00 грн.).
Підпунктом "а" пункту 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" передбачено, що особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
Розмір заробітної плати гр. ОСОБА_2 становив 500,00 грн. (пункт 6 Контракту про приймання на роботу від 20.07.2005 року), а податок з доходу гр. ОСОБА_2 не утримувався, в зв'язку з чим позивачу було донараховано 219,76 грн. податку з доходів найманих працівників.
Згідно підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу), а тому до позивача правомірно було застосовано штрафні санкції у сумі 439,52 грн.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Постанова місцевого суду прийнята у відповідності з вимогами діючого законодавства.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,
у х в а л и в:
Постанову господарського суду Чернівецької області від 16.10.2006 року в справі №12/168 залишити без змін, а апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 -без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.
Судді: Дубник О.П.
Орищин Г.В.