ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 року Справа № 5011-9/15826-2012

Вищий господарський суд України у складі: суддя Харченко В.М. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю фірма "С і Б" про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2013

зі справи № 5011-9/15826-2012

за позовом заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю фірма "С і Б", м. Київ (далі-Товариство)

про стягнення коштів.

Судове засідання проведено за участю представників:

прокурора - Гудименко Ю.В.;

позивача - Тертичний О.М.;

відповідача - Духовна О.В.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року відповідач звернувся до суду із заявою, згідно з якою просив відстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2013 строком до 15.03.2015, посилаючись на скрутне матеріальне становище, що робить неможливим виконання рішення суду, адже стягнута судом сума є дуже великою і її сплата одразу може призвести до зупинення роботи Товариства. При цьому, Товариство вказувало на те, що воно вживає заходів щодо купівлі-продажу частки в його статутному капіталі іншими особами, і що укладання такого договору сприятиме виконанню рішення господарського суду, оскільки покупець бере на себе зобов'язання профінансувати будівництво торгівельно-офісного комплексу за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 37, а також сплатити пайовий внесок місту та вивести Товариство із скрутного матеріального та фінансового становища.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.10.2014 у справі № 5011-9/15826-2012 (суддя Бондаренко Г.П.), яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 (колегія суддів у складі: суддя Шапран В.В. - головуючий, судді Андрієнко В.В., Буравльов С.І.), заяву Товариства задоволено. Відстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2013 до 15.03.2015.

У касаційній скарзі Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 29.10.2014, постанову апеляційного суду від 09.12.2014 та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству у задоволенні заяви. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що судами при прийнятті рішень порушені норми матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами, рішенням господарського суду міста Києва від 15.01.2013 зі справи № 5011-9/15826-2012 позов задоволено. Стягнуто з Товариства на користь держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 3 233 550, 00 грн. заборгованості з урахуванням інфляції, 467 280,00 грн. пені за прострочення грошового зобов'язання та 64 380,00 грн. витрат по оплаті судового збору. Зазначена заборгованість Товариства виникла у зв'язку з невиконанням зобов'язання по оплаті за договором пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 07.08.2008 № 434.

На виконання зазначеного рішення господарського суду 04.02.2013 видано наказ № 5011-9/15826-2012, в ході виконання якого відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві на підставі акта від 02.10.2014 було описано і арештовано земельну ділянку, яка належить Товариству на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія КВ № 137532, цільовим призначенням якої є будівництво, експлуатація та обслуговування торгівельно-офісного комплексу.

Погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції про відстрочку виконання рішення господарського суду до 15.03.2015, апеляційний суд виходив з того, що відповідач перебуває у скрутному фінансовому становищі, а також з того, що земельна ділянка, яка знаходиться у власності відповідача, арештована відділом ДВС, і за рахунок цього існує можливість виконати рішення суду.

Крім того у цьому ж зв'язку суди врахували існування наступних обставин:

- за результатами перевірки проектних матеріалів будівництва торгівельно-офісного комплексу на вул. Саксаганського, 37 у Голосіївському районі м. Києва замовнику-інвестору, а тобто Товариству, спеціалізованою державною організацією "Київська міська служба української інвестиційної експертизи" 05.09.2007 було надано позитивний висновок;

- Товариством в обґрунтування заяви про надання відстрочки виконання рішення суду було подано копію попереднього договору купівлі - продажу частки в його статутному капіталі від 22.10.2014, укладеного Григор'євим Максимом Єхільовичем, Місевською Світланою Едуардівною, як продавцями та Назаренко Юрієм Івановичем, як покупцем, згідно з умовами якого сторони зобов'язалися укласти в майбутньому договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства, за яким продавці передадуть, а покупець отримає на умовах, викладених у цьому попередньому договорі 100 % часток у статутному капіталі Товариства у розмірі 5000000,00 грн.;

- пунктом 1.2 цього договору сторони визначили, що покупець зобов'язується з моменту передачі йому 100 % часток у статутному капіталі Товариства, профінансувати будівництво торгівельно-офісного комплексу за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського 37 та вивести Товариство із скрутного матеріального та фінансового становища.

З такими висновками попередніх судових інстанцій погодитись не можна.

Відповідно до частини першої статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення і зміну способу виконання рішення, господарський суд має врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Таким чином, важкий фінансовий стан відповідача, на який зроблені посилання в оскаржуваних судових рішеннях, за умови доведеності цього, може розглядатись як виняткова обставина, яка дає підстави для застосування вимог ст.121 ГПК України. Однак, посилаючись на існування наведеної обставини, суди, всупереч вимогам ст.ст. 47, 43, 84, 105 ГПК України, не зазначили про існування будь-яких доказів, які, на їхню думку, свідчили про неможливість або ускладненість виконання судового рішення. Більш того. Як про це зазначалось вище, судами була встановлена наявність у відповідача таких матеріальних активів, які давали реальну можливість виконати рішення суду.

Встановивши наявність таких обставин, та, в той же час, зазначивши про те, що виконання судового рішення є ускладненим, суди тим самим при розгляді заяви про надання відстрочки дійшли до суперечливих висновків, які не відповідали обставинам справи.

Іншим встановленим за справою обставинам, пов'язаним з наміром відповідача продати частку в статутному капіталі, суди, при вирішенні тієї ж заяви, безпідставно надали правове значення, оскільки ці обставини могли свідчити лише про наявність чи відсутність доцільності щодо виконання судового рішення, а не про існування виняткових обставин, які ускладнюють або роблять неможливим це виконання.

У цьому зв'язку задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду не можна визнати обґрунтованим, а постановлені з цього приводу судові рішення такими, що відповідають вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити.

2.Ухвалу господарського суду міста Києва від 29.10.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 у справі № 5011-9/15826-2012 скасувати.

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю фірма "С і Б" про надання відстрочки виконання рішення залишити без задоволення.

Суддя В.Харченко

Суддя І.Бенедисюк

Суддя В.Палій