ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
17.01.07 Справа № 5/39-А
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Городечної М.І.
суддів Юркевича М.В.
Кузя В.Л.
у м.Львові
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства відкритого типу “Укрліфт” б/н від 20.05.2006 року (вх. № 392 від 29.05.2006 року)
на постанову господарського суду Закарпатської області від 20.04.2006 року у справі № 5/39-А
за позовом Акціонерного товариства відкритого типу “Укрліфт”, м.Київ
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –ДП СРБУ «Закарпатліфт», м.Ужгород
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, м.Ужгород
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, м.Київ
до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, м.Ужгород
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Комунальне підприємство «Ужгородське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації, м.Ужгород
про визнання незаконним та скасування рішення від 08.05.2005 року № 165 в частині визнання частково недійсним розпорядження голови міської управи від 03.12.1993 року № 576 (п. 1) та визнання таким, що втратив силу і юридичне значення додатку до розпорядження голови міської управи від 28.10.1993 року № 502 в частині нерухомого майна по вул. Польовій, 4 в м.Ужгороді.
за участю представників:
від позивача: Анісімов Ю.О.
від відповідача: Полтавцева Т.В.
від третіх осіб: не з»явились.
Присутнім в судовому засіданні представникам сторін роз‘яснено, що відповідно до ч.ч. 1, 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень, ст.ст. 1, 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) апеляційне провадження здійснюється в порядку, встановленому даним Кодексом.
Представникам сторін також роз‘яснено права і обов‘язки передбачені ст.ст. 27, 29, 49, 51, 59 КАС України.
Постановою господарського суду Закарпатської області (суддя Йосипчук О.С.) від 20.04.2006 року у справі № 5/39-А відмовлено в позові Акціонерному товариству відкритого типу “Укрліфт” до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради в частині визнання незаконним та скасування рішення від 08.05.2005 року № 165 в частині визнання частково недійсним розпорядження голови міської управи від 03.12.1993 року № 576 (п. 1) та закрито провадження у справі в частині вимог про визнання таким, що втратив силу і юридичне значення додатку до розпорядження голови міської управи від 28.10.1993 року № 502 в частині нерухомого майна по вул. Польовій, 4 в м.Ужгороді.
В апеляційній скарзі позивач - Акціонерне товариство відкритого типу “Укрліфт” просить скасувати постанову господарського суду Закарпатської області від 20.04.2006 року у справі № 5/39-А та прийняти нову постанову, якою задоволити поданий ним позов, з підстав неправильного застосування і порушенням місцевим судом норм матеріального та процесуального права, неповного з‘ясування обставин справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, зокрема, що судом першої інстанції не враховано, що реєстрація об»єктів нерухомості по вул. Польовій, 4 в місті Ужгороді в 1996 році за відповідачем була проведена з явним порушенням вимог чинного законодавства, чим було порушено охоронювані законом права й інтереси АТВТ «Укрліфт», що єдиним власником нерухомого майна по вул. Польовій, 4 в м.Ужгороді є позивач, що стверджується поданими ним доказами, зокрема правовстановлюючим згідно Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухомість, затвердженого наказом Мін»юсту України від 07.02.2002 року № 7/5, наказом Комітету державного житлово-комунального господарства № 9 від 09.02.2004 року,м наказ РВ ФДМУ від 12.12.1995 року № 1712-ПР. Також апелянтом наводяться й інші доводи в обгрунтування підстав для скасування оскаржуваної постанови господарського суду Закарпатської області від 20.04.2006 року у справі № 5/39-А.
Відповідач - Виконавчий комітет Ужгородської міської ради вимоги апеляційної скарги заперечив з підстав викладених у поясненні на апеляційну скаргу б/н від 20.09.2006 року та від 12.01.2007 року. Просить апеляційний суд постанову господарського суду Закарпатської області від 20.04.2006 року у справі № 5/39-А залишити без змін.
Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору явку представників в судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, що стверджується поштовими повідомленнями про направлення їм ухвал суду, які знаходяться в матеріалах справи.
Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву на вимогу ухвал суду від 17.10.2006 року та 14.11.2006 року подано суду пояснення № 30-10/9756 від 04.12.2006 року щодо приватизації ДСРБП «Укрліфт»та зокрема об»єктів нерухомості по вул. Польовій, 4. Просить розглядати справу за відсутності представника в судовому засіданні.
Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області подано суду заяву № 09-10/51111 від 15.12.2006 року про заміну неналежної сторони - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області на Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, оскільке останнє проводило приватизацію ДСРБП «Укрліфт». Однак апеляційний суд вважає, що дана заява не підлягає до задоволення, оскільки ст. 53 КАС України не передбачено процесуальної можливості суду проводити заміну однієї третьої особи на іншу, та крім цього, Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву вже є залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача.
Комунальне підприємство «Ужгородське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації»на вимогу ували суду від 17.10.2006 року подало на огляд суду оригінал інвентаризаційної справи на об»єкти нерухомості по вул. Польовій, 4 в м.Ужгороді.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення другої сторони, пояснення третіх осіб, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Як вбачається з позовної заяви, АТВТ «Укрліфт»просить визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 08.05.2005 року № 165 в частині визнання частково недійсним розпорядження голови міської управи від 03.12.1993 року № 576 про передачу на баланс ДП СРСУ «Закарпатліфт»всіх будівель по вул. Польовій, 4 в м.Ужгороді і передачі цих об»єктів нерухомості на баланс управління майнової політики та визнання таким, що втратив силу і юридичне значення додатку до розпорядження голови міської управи від 28.10.1993 року № 502 в частині нерухомого майна по вул. Польовій, 4 в м.Ужгороді.
Рішенням Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 08.05.2005 року № 165 вирішено: вважати таким, що втратив чинність п. 2 розпорядження глави міської управи від 03.12.1993 року № 576 (п. 1); управлінню майнової політики міста прийняти на баланс будівлі: літ. «Б», літ. «Г», літ. «Д»за адресою: м.Ужгород, вул. Польова, 4 (п. 2); контроль за виконанням даного рішення передано на першого заступника міського голови (п. 3).
Пунктом 2 розпорядження глави міської управи від 03.12.1993 року № 576 вирішено передати на баланс «Закарпатліфту»існуючі на земельній ділянці –по вул. Польовій, 4 в м.Ужгороді будівлі.
Даючи аналіз вищезазначеним актам та наявним в матеріалах справи доказам у їх сукупності на підставі ст. 86 КАС України, суд повно та всебічно встановивши обставини справи, приходить до наступних висновків, що є підставою скасування постанови місцевого суду.
У відповідності до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Дана норма відображена в ст. 9 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 49 Закону України «Про місцеві ради народних депутатів та місцеве та регіональне самоврядування»від 07.12.1990 року № 533-ХІІ, чинного на час прийняття скасованого оспорюванним рішенням відповідача розпорядження глави міської управи від 03.12.1993 року № 576, голова виконавчого комітету Ради народних депутатів (голова Ради) організує на основі колегіальності роботу виконавчого комітету і веде його засідання; координує діяльність осіб, що входять до складу виконавчого комітету; організує виконання рішень Ради і виконавчого комітету; інформує на черговому засіданні виконавчого комітету про видані ним розпорядження виконавчого комітету; підписує рішення і розпорядження виконавчого комітету. Виконавчий комітет Ради народних депутатів у межах своїх повноважень приймає рішення і видає розпорядження. Рішення виконавчого комітету приймаються більшістю від загального складу виконавчого комітету. Розпорядження виконавчого комітету видаються від його імені головою виконавчого комітету.
Таким чином, прийняте главою міської управи розпорядження від 03.12.1993 року № 576 є актом Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, прийнятим від його імені головою даного Виконкому (Управи).
Відповідно до п.п. 2, 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.1997 року № 280/97-ВР, районні у містах ради після набрання чинності цим Законом здійснюють свої повноваження відповідно до закону. Обрання нового складу цих рад проводиться в порядку, що передбачається цим та іншими законами. З набранням чинності цим Законом голови сільських, селищних, міських рад набувають статусу сільських, селищних, міських голів.
Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(п.п. 6, 8, 9, 10) передбачено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради. Сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження. Рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до ст. 1 вищезазначеного Закону, виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається, апеляційним судом діючим Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»не надано виконавчому комітету сільської, селищної, міської ради права визнавати нечинним акт, прийнятий виконавчим органом цієї ж Ради. Право скасування рішення виконавчого комітету, яким згідно з ст. 49 Закону України «Про місцеві ради народних депутатів та місцеве та регіональне самоврядування»є й розпорядження виконавчого комітету (в даному випадку видане від його імені головою виконавчого комітету – главою Ужгородської міської управи), згідно ч. 9 ст. 59, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»надано відповідній Раді. Крім цього, таке рішення виконавчого комітету відповідної ради, в даному випадку Ужгородської міської ради, може бути визнано незаконним та скасовано компетентним судом.
За наведеного вище, апеляційний суд, вважає, що судом першої інстанції не було дано оцінки оскаржуваному рішенню відповідача на предмет його відповідності вимогам, викладеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, зокрема чи прийнято дане рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 08.05.2005 року № 165 у межах повноважень відповідача.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 08.05.2005 року № 165 в частині визнання таким, що втратило чинність розпорядження голови міської управи від 03.12.1993 року № 576 про передачу на баланс ДП СРСУ «Закарпатліфт»всіх будівель по вул. Польовій, 4 слід визнати протиправним та скасувати його.
Як наслідок неправомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення в частині визнання таким, що втратило чинність розпорядження голови міської управи від 03.12.1993 року № 576 про передачу на баланс ДП СРСУ «Закарпатліфт»всіх будівель по вул. Польовій, 4, протиправним й дане рішення (п. 2) в частині передачі цих об»єктів нерухомості на баланс Управління майнової політики, оскільки відпала правова підстава для вчинення зазначених дій: залишилось чинним розпорядження голови міської управи від 03.12.1993 року № 576 про передачу на баланс ДП СРСУ «Закарпатліфт»зазначених будівель.
За наведеного, апеляційну скаргу Акціонерного товариства відкритого типу “Укрліфт” слід задоволити в частині оскарження постанови господарського суду Закарпатської області від 20.04.2006 року, та скасувати постанову господарського суду Закарпатської області від 20.04.2006 року і прийняти нову постанову, якою позов частково задоволити: визнати неправомірним та скасувати рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 08.05.2005 року № 165 в частині визнання таким, що втратило чинність розпорядження голови міської управи від 03.12.1993 року № 576 про передачу на баланс ДП СРСУ «Закарпатліфт»всіх будівель по вул. Польовій, 4 в м.Ужгороді і передачі цих об»єктів нерухомості на баланс Управління майнової політики.
Судові витрати по розгляду справи в суді першої інстанції та суді апеляційної інстанції відповідно до ст.ст. 94, 207 КАС України покласти на відповідача, стягнувши їх з відповідного місцевого бюджету –міста Ужгорода.
Оцінюючи докази в їх сукупності, на підстав вищенаведеного та керуючись ст.ст. 165, 171 КАС України, господарський суд ,-
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства відкритого типу “Укрліфт” в частині оскарження постанови господарського суду Закарпатської області від 20.04.2006 року у справі № 5/39-А задоволити.
2. Постанову господарського суду Закарпатської області від 20.04.2006 року скасувати. Прийняти нову постанову. Позов частково задоволити: визнати неправомірним та скасувати рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 08.05.2005 року № 165 в частині визнання таким, що втратило чинність розпорядження голови міської управи від 03.12.1993 року № 576 про передачу на баланс ДП СРСУ «Закарпатліфт»всіх будівель по вул. Польовій, 4 в м.Ужгороді і передачі цих об»єктів нерухомості на баланс управління майнової політики.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення.
4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України, в порядку та в строки встановлені ст. 212 КАС України.
5. Справу повернути в господарський суд Закарпатської області.
Головуючий- суддя М.І.Городечна
Судді М.В.Юркевич
В.Л.Кузь