ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2015 р.Справа № 915/155/14

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів: Лавриненко Л.В., Пироговського В.Т.

(склад судової колегії згідно з розпорядженням в.о. голови суду)

секретар судового засідання: Бондар М.Ю.

за участю:

від ТОВ «ОТП Факторинг»: Попадюк І. В. дов. від 15.08.2014 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр»;

Розпорядника майна - Арбітражного керуючого Мензаренко Ю.М.

на ухвалу: господарського суду Миколаївської області від 20.10.2014

у справі №915/155/14

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ ПЛЮС»

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр»

кредитори:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ ПЛЮС»

2. Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів

3.Управління Пенсійного фонду України в Доманівському районі Миколаївської області

4. Первомайська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

5. ОСОБА_4

6. Миколаївське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової страти працездатності

7. Приватне підприємство «Пантера - Омега»

8. Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг».

9. Приватне підприємство «Пантера»

10. Товариство з обмеженою відповідальністю «Маграт Україна»

11. Товариство з обмеженою відповідальністю «Садове товариство Мізгард»

12. Приватне підприємство «Пантера - Бета»

13. Товариство з обмеженою відповідальністю «Маграт Капітал Лімітед»

14. Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід-Ресурс»

15. Товариство з обмеженою відповідальністю «Данко-Корпорет Менеджмент»

16. Публічне акціонерне товариство «Новоукраїнський кар'єр»

17. Товариство з обмеженою відповідальністю «Данко Констракшн Матіріалз»

18. Фізична особа - підприємець ОСОБА_6

19. Приватне підприємство «Акватол»

про: банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області (суддя - Давченко Т.М.) від 20.10.2014 затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр» на загальну суму 200 293 971,63 грн., в тому числі вимоги: ТОВ «ОТП Факторинг» в сумі 1218,0 грн. віднесені до І-ї черги, в сумі 135063264,82 грн. до ІV-ї черги; в сумі 358154,15 грн. до VІ-ї черги.

Внесено окремо до реєстру вимог кредиторів вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг» в сумі 44 410 164,0 грн. як такі, що забезпечені заставою майна боржника.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, ТОВ «Прибузький гранітний кар'єр» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема, ст. 267 ЦК України та ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» просить:

- скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 20.10.2014 в частині визнання в повному обсязі вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в розмірі 179 831 582,97 грн., з яких 44 410 164,00 - вимоги, які забезпечені заставою майна; 1218,00 - витрати по сплаті судового збору - І черга; 135 063 264,82 грн. ІV черга; 358 154,15 грн. - пеня - ІV черга;

- винести нове рішення, яким внести зміни до реєстру вимог кредиторів, затвердженого ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.10.2014;

- визнати вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» частково в розмірі 62 024 759,07 коп. та внести їх окремо до реєстру вимог кредиторів як такі, що забезпечені заставою майна банкрута.

Крім того, не погоджуючись з ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.10.2014, розпорядник майна - арбітражний керуючий Мензаренко Ю.М. звернувся до суду, з апеляційною скаргою, відповідно до якої, просить: ухвалу господарського суду Миколаївської області від 20.10.2014 по справі № 915/155/14 в частині визначення черговості вимог кредитора ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в сумі 44 410 164,00 грн. - позачергово (забезпечені заставою), в сумі 135 063 264,82 грн. - 4 черга, в сумі 358 154,15 грн. - 6 черга - скасувати. Прийняти нове рішення по справі №915/155/14 в частині визначення черговості вимог кредитора ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та затвердити реєстр вимог кредиторів з включенням до реєстру кредиторів грошових вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в сумі 179 731 582,97 грн., в наступній черговості: в сумі 179 473 428,82 грн. - позачергово (забезпечені заставою), в сумі 358 154,15 грн. - 6 черга.

Зокрема, розпорядник майна - арбітражний керуючий Мензаренко Ю.М. зазначає, що вартість предмету іпотеки не була погоджена сторонами відповідно до умов іпотечного договору, тому у даному випадку визначення господарським судом розміру вимог кредитора, що забезпечені майном боржника, до уваги має братися не оцінка майна, а вимоги іпотечного договору, Закону України «Про іпотеку».

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді - Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.) від 29.12.2014 ТОВ «Прибузький гранітний кар'єр» та Арбітражному керуючому - Мензаренко Ю.М. поновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційних скарг на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 20.10.2014 р. у справі №915/155/14, вказані апеляційні скарги прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.01.2015 о 10:00.

13.01.2015 до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ «ОТП Факторинг Україна» надійшли відзиви на апеляційні скарги, відповідно до яких ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просить залишити без змін ухвалу господарського суду Миколаївської області від 20.10.2014, а апеляційні скарги ТОВ «Прибузький гранітний кар'єр» та Арбітражного керуючого - Мензаренко Ю.М. - без задоволення.

13.01.2015 ухвалою Одеського апеляційного господарського суду строк розгляду справи продовжено до 28.01.2015 включно та відкладено на 28.01.2015 о 10:30.

28.01.2015 ухвалою Одеського апеляційного господарського суду на підставі клопотання представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та неявкою інших представників, строк розгляду справи продовжено до 03.02.15 включно та відкладено на 03.02.15 о 14:00.

У судове засідання 03.02.2015 з'явився представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання це право, а не обов'язок учасників процесу, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно до приписів ст. 4-1 ч. 2 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.05.2014 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр» на підставі ст.ст. 10, 11, 12. 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Мензаренко Юрія Миколайовича. Цією ж ухвалою суд призначив попереднє засідання на 08.07.2014 та зобов'язав розпорядника майна завчасно надати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр».

Відповідно до вимог Положення про порядок офіційного оприлюднення відомостей про справу про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 16, оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ «Прибузький гранітний кар'єр» було розміщено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 14.05.2014 за № 3622 та визначено, що заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника приймаються впродовж 30 днів з дня офіційного оприлюднення даного оголошення.

Згідно ч.1 ст. 23 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.2 ст. 25 Закону у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

До господарського суду Миколаївської області протягом встановленого строку надійшло 18 заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника, зокрема, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» з грошовими вимогами до боржника в сумі 118 658 492,48 грн.

Ухвалою від 20.10.2014 господарський суд Миколаївської області визнав грошові вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до боржника в сумі 1218,0 грн. віднесені до І-ї черги, в сумі 135063264,82 грн. до ІV-ї черги; в сумі 358154,15 грн. до VІ-ї черги. Внесено окремо до реєстру вимог кредиторів вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг» в сумі 44 410 164,0 грн. як такі, що забезпечені заставою майна боржника.

При розгляді заявлених ТОВ «ОТП Факторинг Україна» грошових вимог до боржника, судом першої інстанції встановлено, що між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід-Ресурс» (позичальник), Товариством з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр» (майновий поручитель 1) та Відкритим акціонерним товариством «Новоукраїнський кар'єр» (майновий поручитель 2), був укладений договір про надання кредиту №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008 (з урахуванням 7 договорів про зміну).

Відповідно до умов вказаного кредитного договору, банк зобов'язався надати позичальнику кредит в розмірі, що не перевищує ліміт фінансування, а позичальник зобов'язався прийняти його, належним чином використати та повернути, а також сплатити проценти та виконати інші зобов'язання, встановлені у цьому договорі (п.1.1 кредитного договору).

Пунктом 1.2 кредитного договору його учасники погодили, що положення цього пункту разом з іншими положеннями цього договору являють собою окремий договір (правочин) про солідарну відповідальність майнових поручителів за позичальника перед банком щодо виконання умов цього договору.

Майнові поручителі підписанням цього договору погоджуються та зобов'язуються разом із позичальником виступати солідарними боржниками за цим договором. Це означає, що кожний із майнових поручителів відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник, і що кожний із майнових поручителів зобов'язаний виконувати боргові зобов'язання в тому порядку та на тих самих умовах, що передбачені цим договором для позичальника.

Банк має право звернутись з вимогою про виконання боргових зобов'язань до будь-кого з солідарних боржників, як до позичальника, так і до майнових поручителів, до одного або до всіх разом, чи до всіх солідарних боржників одночасно. Банк має право звернутись до майнових поручителів з вимогою про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі чи у визначеній частині. Майнові поручителі відповідають перед банком за виконання боргових зобов'язань, в повному обсязі боргових зобов'язань, всім належним майновим поручителям на праві власності майном.

Виконання майновими поручителями частини боргових зобов'язань не позбавляє банк права вимоги щодо погашення іншої частини боргових зобов'язань. Сторони домовились, що виконання майновими поручителями боргових зобов'язань у відповідності до умов, встановлених цим договором, може здійснюватись майновими поручителями і без отримання ними вимоги банку, в тому числі за допомогою договірного списання, що передбачене п. 1.6.2. цього договору.

Пунктом 1.6. кредитного договору його учасники узгодили умови виконання боргових зобов'язань.

Згідно із п. 1.7.1. кредитного договору, позичальник та/або майнові поручителі зобов'язані виконати боргові зобов'язання в повному обсязі в строк до 26 березня 2013 року включно. При цьому, повернення кредиту здійснюється позичальником та/або майновим поручителем щомісяця (починаючи з 7 місяця з дати підписання цього договору) один раз на місяць, платежами, таким чином, щоб останній платіж припадав на березень 2013 року. Зазначений пункт договору містить графік повернення кредиту.

В подальшому, між сторонами укладено 7 договорів про зміну договору про надання кредиту № CR 08-131/29-1 від 26.03.2008. Вказаними договорами, зокрема, вносились зміни щодо нарахування % за кредит, зміни щодо графіку повернення кредиту та розміру процентів за кредит.

Як слідує з матеріалів справи, банком зобов'язання за кредитним договором № CR 08-131/29-1 від 26.03.2008 були виконані в повному обсязі, надано позичальнику кредит в сумі 10 633 258,29 доларів США, проте товариство «Схід-Ресурс» (позичальник) умови кредитного договору №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008 належним чином не виконало.

Між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід-Ресурс», як позичальником було укладено договір про надання кредитної лінії від 21.08.2008 за №CR 08-457/29-1 (з урахуванням договорів про зміну), відповідно до умов якого, банк зобов'язався надати позичальнику кредитну лінію в розмірі, що не перевищує ліміт фінансування, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит, а також сплатити проценти та виконати інші зобов'язання, встановлені у цьому договорі.

У відповідності до п. 1.4. кредитного договору позичальник зобов'язався сплатити банку відповідну плату від суми Кредиту в порядку та на умовах, визначених нижче, а саме: проценти за кредит в доларах США розраховуються Банком від суми Кредиту на підставі процентної ставки в розмірі (LIBOR +8,5)% річних із розрахунку 360 днів на рік. При цьому за обставини, що згідно з положеннями п. 1.4.2. (з підпунктами) цього договору відбулося збільшення процентної ставки, та з дати перегляду процентної ставки і до закінчення строку дії цього договору проценти за кредит в доларах США розраховуються Банком від суми кредиту в доларах США на підставі процентної ставки в розмірі (LIBOR +10,5)% річних із розрахунку 360 днів на рік, якщо інше не буде погоджено сторонами.

Проценти за кредит в гривнях розраховуються банком від суми кредиту в гривнях на підставі процентної ставки в розмірі, що встановлюється сторонами в Кредитній заявці по відношенню до кожного траншу в гривнях із розрахунку 365 днів на рік.

Згідно п. 1.6. договору позичальник зобов'язався виконати боргові зобов'язання в повному обсязі в строк до 21 серпня 2009 року включно.

В подальшому, між сторонами укладено 2 договори про зміну договору про надання кредиту №CR 08-457/29-1 від 21.08.2008 вказаними договорами, зокрема, викладено в новій редакції п. 1.4.1. та 1.4.2. договору, стосовно нарахування процентів за кредит.

На виконання умов кредитного договору, банком було надано позичальнику кредит в сумі 149703,75 доларів США та 1018600,0 грн. Позичальник в свою чергу, умови кредитного договору не виконав, кредитні кошті та інші обумовлені договором суми банку не сплатив.

В забезпечення виконання ТОВ «Схід-Ресурс» своїх зобов'язань за кредитним договором №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008 між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», як іпотекодержателем, та Публічне акціонерне товариство «Прибузький гранітний кар'єр», як іпотекодавцем, було укладено договір іпотеки від 27.03.2008 №PL 08-201/29-1, згідно з умовами якого, іпотекодавець передав банку в іпотеку власне майно - єдиний майновий комплекс, до складу якого, зокрема, входить: комплекс, розташований за адресою: Миколаївська обл., Доманівський р-н, с.Прибужжя, вул. Степова, 2 та включає в себе: адмінбудівлю, літ. А2, заг. площею 434,8 кв.м; допоміжний корпус, літ. Б2, заг. площею 1267,8 кв.м; ЦРП, літ. В1, заг. площею 121,6 кв.м; ПСУ №1, літ. Г2, заг. площею 84,0 кв.м; ПСУ №2, літ. №Д1, заг. площею 48,7 кв.м; ПСУ №3, літ. Є1, заг. площею 32,9 кв.м; вагової, літ. Ж1, заг. площею 32,2 кв.м; складу, літ. З1, загальною площею 128,4 кв.м., майстерні, літ. І1, загальною площею 26,7 кв.м; будівлі, літ. Й1, загальною площею 47,9 кв.м.; будівлі літ. К1, загальною площею 392,4 кв.м. Вказаний комплекс знаходиться на земельній ділянці площею 33,87 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 4822784000070000048, що розташована в межах території Прибузької сільської ради Доманівського району Миколаївської області.

Умовами договору іпотеки визначено, що застава (іпотека) за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником (ТОВ «СХІД-РЕСУРС») боргових зобов'язань, що підлягають виконанню за кредитним договором та/або пов'язані з кредитним договором (договір про наданні кредиту № CR 08-131/29-1 від 26.03.2008), у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як це встановлено в кредитному договорі, в тому числі будь-якими змінами та доповненнями до кредитного договору, які можуть бути укладені сторонами кредитного договору в майбутньому, а також інші фактичні вимоги (п.2.1 іпотечного договору).

Згідно з положеннями п.1.4.1 іпотечного договору визначено, що на момент укладання цього договору заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами згідно даних звіту про незалежну оцінку майна (акта оцінки майна), становить 44 410 164,00 грн.

До вказаного іпотечного договору його учасником неодноразово вносились зміни, оформлені відповідними договорами (а.с.1-14 т.2 кред. вимог).

Зокрема, договором №1 від 26.08.2008 сторони узгодили, що іпотека забезпечує вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником боргових зобов'язань за кредитним договором №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008 та кредитним договором №CR 08-457/29-1 від 21.08.2008, доповнивши розділ «Визначення термінів» та виклавши пункт 2.1 іпотечного договору у новій редакції.

Отже, ТОВ «Прибузький гранітний кар'єр» виступило майновим поручителем ТОВ «СХІД-РЕСУРС» за обома кредитними договорами №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008 та №CR 08-457/29-1 від 21.08.2008.

В подальшому, між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю б/н від 22.12.2009 за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, ПАТ «ОТП Банк» (продавець) продає (переуступає) ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права на кредитний портфель, який включає в себе кредитні договори (перелік яких міститься у додатку 1 до цього договору), а покупець приймає такий кредитний портфель та зобов'язується сплатити на користь продавця винагороду.

Відповідно до положень п. 3.2. договору загальна сума заборгованості за кредитними договорами, що входять до кредитного портфелю на дату набрання чинності складає 71 305 102,18 дол. США, 167379,40грн., у тому числі: сума основного боргу 66456653,36 дол. США, 147600,00грн.; нараховані проценти 4848448,82 дол. США, 19779,40грн.

Згідно із п. 3.3 договору покупець набуває усі права вимоги за кредитними договорами, що є дійсними на дату набрання чинності, включаючи, але не обмежуючись правами вимоги до боржників, зокрема, щодо сплати суми основного боргу; правами вимоги до боржників щодо сплати процентів, нарахованих на суму основного боргу, а також правами вимоги до боржників щодо сплати штрафних санкцій.

З додатку 1 до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 22.12.2009 вбачається, що кредитні договори №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008 та №CR 08-457/29-1 від 21.08.2008 включені до кредитного портфелю, загальна сума основного боргу Боржника за якими та загальна сума процентів станом на 22.12.2009 визначена в сумі 11277090,37дол. США, 167379,40грн.

Також, 17.12.2012 за реєстр. №8278 між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ПАТ «ОТП Банк» було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого, ПАТ «ОТП Банк» передав та відступив ТОВ «ОТП Факторинг Україна» сукупність прав, належних ПАТ «ОТП Банк» за договорами забезпечення, але не обмежуючись правом звертати стягнення на заставлене майно. За цим договором до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» переходять всі права ПАТ «ОТП Банк» як сторони, що іменується «Іпотекодержатель» /«Заставодержатель»/ у зобов'язаннях, які виникли на підставі договорів забезпечення в обсязі і на умовах, що існують на момент набрання чинності цим договором (включаючи право звернення стягнення на предмет іпотеки/застави) (а.с. 31-33 т.2 кред. вимог).

Таким чином, кредитор - ТОВ «ОТП Факторинг Україна» набув право вимоги до боржника - ТОВ «Прибузький гранітний кар'єр».

Судова колегія апеляційного господарського суду, цілком погоджується з позицією господарського суду Миколаївської області, який правомірно не прийняв до уваги заперечення боржника та ТОВ «СХІД-РЕСУРС» щодо подвійного стягнення заборгованості за одними і тими самими кредитними договорами з різних осіб - ТОВ «Прибузький гранітний кар'єр» та ПАТ «Новоукраїнський кар'єр» в межах різних справ про банкрутство, оскільки, вказані особи є солідарними боржниками ТОВ «СХІД-РЕСУРС» та згідно з умовами кредитного договору №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008 кредитор має право пред'явити свої вимоги щодо повернення заборгованості до кожного з них окремо або до усіх разом.

При цьому, в силу положень ч.4 ст. 543 ЦК України, виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором, що унеможливлює подвійне стягнення заборгованості за одним договором.

Відповідно до приписів ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Нормами частини 9 статті 45 даного Закону встановлено, що погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, яке є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

Відповідно до положень ст.42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.

Положеннями абз. 3 п.21 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VІ)", у визначенні господарським судом розміру вимог кредитора, що забезпечені майном боржника, до уваги має братися оцінка майна, погоджена сторонами,у відповідному договорі застави (іпотеки).

Згідно з умовами іпотечного договору заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами згідно даних звіту про незалежну оцінку майна (акта оцінки майна) та становить 44410164,00 грн. (п.1.4.1 іпотечного договору).

Отже, саме цією вартістю, яка була визначена за згодою банку та боржника, слід керуватись при встановленні розміру грошових вимог кредитора - заставодержателя, оскільки в подальшому вартість такого заставного майна може змінюватись.

За таких загальна сума кредиторських вимог, що забезпечена майном боржника складає 44 410164,0 грн., а тому, відповідно до положень ч.9 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зазначені кредиторські вимоги підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у позачерговому порядку (окремо).

Нормами п.4 ч.1 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом" визначено, що у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи у процедурі санації боржника.

Оскільки, решта вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до боржника за кредитними договорами №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008р. та №CR 08-457/29-1 від 21.08.2008р. зі сплати основного боргу за кредитними договорами та відсотків за користування кредитними коштами у загальній сумі 135063264,82 грн. заставою майна боржника не забезпечена, вона підлягала включенню до реєстру вимог кредиторів у четвергу чергу.

Згідно з ч.5 ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом" неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу.

Кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до боржника в сумі 358154,15 грн., які є штрафними санкціями за неналежне виконання умов кредитних зобов'язань, підлягали включенню до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибузький гранітний кар'єр" в шосту чергу.

Запереченнями боржника та Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД-РЕСУРС" щодо того, що боржник є лише майновим поручителем основного позичальника - товариства "СХІД-РЕСУРС", а не поручителем, тому до товариства "Прибузький гранітний кар'єр" не можуть виставлятись вимоги за вказаними кредитними договорами, як до поручителя та солідарного боржника, спростовуються наступним.

Згідно з приписами пункту 1.2 розділу 1 кредитного договору №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008р. визначена солідарна відповідальність майнових поручителів (Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибузький гранітний кар'єр" та Публічного акціонерного товариства "Новоукраїнський кар'єр") з позичальником (Товариством з обмеженою відповідальністю "СХІД-РЕСУРС"), тому товариством "ОТП Факторинг Україна", як правонаступником Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" правомірно пред'явлені вимоги за вказаним кредитним договором до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибузький гранітний кар'єр", як до солідарного боржника основного позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД-РЕСУРС".

Стосовно пред'явлення кредитором вимоги до боржника за кредитним договором №CR 08-457/29-1 від 21.08.2008р., судовою колегією встановлено:

Частиною 1 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до частини 1 статті 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Положеннями статті 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, а солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Частиною 1 статті 11 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Так, згідно з нормами чинного законодавства майновий поручитель та основний боржник, зобов'язання якого перед кредитором забезпечені іпотекою майна, що належить на праві власності майновому поручителю, відповідають перед кредитором солідарно.

За таких обставин іпотекодержатель, як кредитор, має право вимагати виконання основного зобов'язання як від боржника і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо, а у разі пред'явлення таких вимог до майнового поручителя останній відповідає в межах узятих на себе зобов'язань перед іпотекодержателем.

При цьому норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не обмежують право Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" звернутися з грошовими вимогами до майнового поручителя, якщо основний боржник не сплатив борг.

Право кредитора на звернення з грошовими вимогами, а відповідно, - і грошовий обов'язок майнового поручителя - боржника перед Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна"), передбачено також умовами кредитного договору та іпотечного договору, укладених між Публічним акціонерним товариством "ОПТ Банк" (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна"), Товариством з обмеженою відповідальністю СХІД-РЕСУРС" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Прибузький гранітний кар'єр", на підставі яких Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", як правонаступник Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" і заявило свої кредиторські вимоги у цій справі.

Отже, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибузький гранітний кар'єр" є грошовими та такими, що забезпечені заставою майна, оскільки ґрунтуються на невиконанні зобов'язання за кредитним договором N 151407К19, забезпеченим іпотечним договором №CR 08-457/29-1 від 21.08.2008р.

Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибузький гранітний кар'єр» та розпорядника майна - арбітражного керуючого Мензаренко Ю.М. в частині визначення черговості вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна», визнання кредиторських вимог в розмірі 44410164 грн. позачерговими та забезпеченими заставою.

При цьому, розглядаючи заяву ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання кредиторських вимог від 11.06.2014р., господарським судом першої інстанції не прийнято до уваги та не дана належна правова оцінка об'єднаному відзиву ТОВ Прибузький гранітний кар'єр» та арбітражного керуючого Мензаренко Ю.М. (т. 3 арк. спр. 134-138 матер. кредитор. вимог) в частині застосування наслідків спливу строку позовної давності щодо окремої частини кредиторських вимог. З тексту даного об'єднаного відзиву вбачається, що не погоджуючись з розміром заявлених кредиторських вимог, боржник та арбітражний керуючий зазначають про сплив строків позовної давності.

Розглянувши доводи апеляційної скарги ТОВ «Прибузький гранітний кар'єр» щодо незастосування судом першої інстанції його заяви про сплив строків позовної давності, судова колегія зазначає.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно до ст.ст. 253-257 ЦК України загальна позовну давність встановлена тривалістю у три роки, перебіг якої

починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Позовна давність застосовується у розгляді вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у провадженні зі справ про банкрутство, про що зокрема зазначено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» № 10 від 29.05.2013 р.

Згідно ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). Відповідно до умов ч. 3-5 ст. 267 ЦК Україні, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

На підставі приписів ст. 261 ЦК України, у кредитора виникає право на пред'явлення вимоги до солідарних боржників (ч.ч.1, 2 ст. 554) з моменту невиконання основного зобов'язання боржником, у разі погашення боргових сум передбачено періодичними платежами, строк пред'явлення вимог до поручителя повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу, про що зокрема зазначено в Постанові ВСУ № 6-53цс14 від 17.09.2014р.

Так, за пунктом 1.7.1. кредитного договору №CR 08-131/29-1 від 26.03.2008 (враховуючи зміни внесені договором № 3 від 25.12.08 р. про зміну кредитного договору №CR 08-131/29-1) передбачено граничний строк виконання позичальником (ТОВ «Схід-Ресурс») та або майновими поручителями зобов'язань в повному обсязі до 25 березня 2013 року, черговими платежами щомісячно, до 25 числа включно.( т. 1 арк. спр. 118)

В ході розгляду справи встановлено та сторонами не заперечується, що починаючи з 22.12.2009 р. позичальник порушив зобов'язання щодо оплати чергових платежів за кредитним договором.

Таким чином, трирічний строк позовної давності щодо щомісячних платежів сплата яких встановлена до 25.03.2013 р., враховуючи дату звернення з кредиторським вимогами до суду 11.06.2014 р., в межах строку позовної давності вимоги мають бути задоволені в частині основного боргу в сумі 121 230 185,44 грн.

Згідно розрахунку процентів за користування кредитом (т.2, арк. спр. 38-39), заборгованість зі сплати процентів за період з 22.12.2009р. по 13.05.2014р. становить 55 388 297,84 грн., з яких: - за період з дати видачі кредиту до відступлення права вимоги (22.12.2009р.) - 8248179.48 грн.; за період з 22.12.2009р. по 13.05.2014р. - 47140118,35 грн.

Враховуючи дату звернення з заявою про визнання кредиторських вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 11.04.2014 р., з урахуванням строку позовної давності, підлягають стягнення проценти за користуванням кредитом за період з 16.06.11р. по 13.05.14р. в сумі - 31030356,32 грн.

Строк останнього зобов'язання відповідно до п. 1.7.1 кредитного договору закінчується 25.03.2013 р., враховуючи строк позовної давності в один рік, позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), розмір пені. нарахованої з 25.06.2013р. по 13.05.2014р. ( т. 2 арк. спр. 39)складає 351542,93 грн.

Щодо кредиторських вимог, які ґрунтуються на договорі про надання кредитної лінії № СК 08-457/29-1 від 21.08.2008 р., на загальну суму 2 861 556, 76 грн.( що складається з 1891148,08 грн. - основного боргу, 963797,46 грн. процентів, 6611.22 грн. пені), судова колегія встановила:

Відповідно до п. 1.6. кредитного договору № СК 08-457/29-1 від 21.08.2008 р., позичальник (ТОВ «Схід-Ресурс») зобов'язаний виконати боргові зобов'язання в повному обсязі в строк до 21 серпня 2009 р. включно.

Приймаючи до уваги вимоги ст.ст. 254, 256, 261 ЦК України, перебіг позовної давності за кредиторськими вимогами по вищевказаним кредитним договором почався 22 серпня 2009 р., та строк позовної давності сплинув 21 серпня 2012 р.

Оскільки, строк виконання зобов'язання за кредитним договором закінчився 21 серпня 2009 р. та 21серпня 2012 р. сплинув строк позовної давності за грошовими вимогами, судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності, передбачених ч. 4 ст. 267 ЦК України, та у задоволенні кредиторських вимог в розмірі 2 861 556, 76 грн., які ґрунтуються на кредитному договорі № СК 08-457/29-1 від 21.08.2008 р. слід відмовити на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України, в зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Згідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Заперечення представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» стосовно того, що боржником та арбітражним керуючим не подано заяви про застосування позовної давності, спростовуються матеріалами справи, зокрема об'єднаним відзивом на заяву про визнання кредиторських вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (т. 3. арк. спр. 134-139).

При цьому судова колегія наголошує, що вимогами ч. 3 ст. 267 ЦК України не передбачений обов'язок сторони оформлювати заяву про застосування позовної давності у виді окремого документа(заяви). Власної правова позиція та заперечення щодо пред'явленого позову, чи висунутих кредиторських вимог у процедурі банкрутства, оформлюється відзивом відповідно до ст. 59 ГПК України та ст. 13 Закону про банкрутство, який повинен містити: найменування позивача і номер справи; мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство, в також докази, що обґрунтовують відхилення позовної вимоги, доказів необґрунтованості вимог заявника, перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву.

Таким чином, посилання боржника у відзиві на заяву про визнання кредиторських вимог щодо застосування позовної давності, на думку судовій колегії, є належною формою процесуального оформлення заяви про застосування строків позовної давності в розумінні вимог ст. 267 ЦК України та ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Враховуючи те, що суд першої інстанції при розгляді кредиторських вимог ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» не врахував заяви боржника та арбітражного керуючого про застосування строку позовної давності, ухвала господарського суду Миколаївської області від 20.10.2014р. про затвердження реєстру вимог кредиторів в частині визнання кредиторських вимог ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» підлягає зміні.

За таких обставин та виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції, надав невірну правову оцінку, в контексті вказаних норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», наявним у справі доказам, у зв'язку з чим апеляційна скарга ТОВ «Прибузький гранітний кар'єр» та арбітражного керуючого Мензаренко Ю. М. підлягають частковому задоволенню, а ухвала господарського суду Миколаївської області від 20.10.2014 у справі №915/155/14 - зміні.

Керуючись ст. ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги розпорядника майна - арбітражного керуючого Мензаренко Ю. М. та ТОВ «Прибузький гранітний кар'єр» - задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 20.10.2014 р. у справі №915/155/14, в частині розгляду кредиторських вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - змінити та викласти в наступній редакції:

Заяву ТОВ «Факторинг Україна» про визнання кредиторських вимог - задовольнити частково.

Визнати грошові вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на загальну суму 152613302,69грн., у тому числі:

- в сумі 44 410 164 грн. позачергово, та внести окремо до реєстру вимог кредиторів як такі, що забезпечені заставою майна боржника;

- в сумі 1 218 грн. до першої черги кредиторських вимог;

- в сумі 107 850 377,76 грн. до четвертої черги кредиторських вимог;

- в сумі 351 542,93 грн. до шостої черги кредиторських вимог.

В інший частині кредиторські вимоги ТОВ «ОТП Факторинг України» - відхилити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 06.02.2015.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Лавриненко Л.В.

Суддя Пироговський В.Т.