ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2015Справа №910/27299/14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»

про стягнення суми страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги, виплаченої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 9 337,76 грн.

Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

Від позивача - Гоголь О.Я. дов №3864/18 від 02.12.2014р.

Від відповідача - не з'явилися

Обставини справи:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про стягнення суми страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги, виплаченої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 9 337,76 грн., крім того просили судові витрати у розмірі 1 827,00 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було заподіяно пошкодження транспортному засобу, який є предметом Договору добровільного страхування наземного транспорту№ТП174625Га/12п від 22.11.2012, укладеного між позивачем і страхувальником. Позивачем на підставі вказаного Договору було виплачено страхове відшкодування в сумі 9 847,76 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2014 порушено провадження у справі №910/27299/14 та призначено розгляд справи на 26.01.2015.

16.01.2015 на адресу Господарського суду міста Києва від дирекції Моторного (транспортного) бюро України надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №910/27299/14 від 09.12.2014.

23.01.2015 на адерсу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив №08-03-12 від 22.01.2015 на позовну заяву, відповідно до якого просили суд відмовити у задоволенні позову та розглядати справу без участі представника.

Представник позивача у судове засідання 26.01.2014 з'явився, надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи, пояснення по суті справи, відповідно до яких повністю підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві.

Представники відповідача в судове засідання 26.01.2015 не з'явилися, проте в матеріалах справи є заява про розгляд справи без участі представника відповідача.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/27299/14.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26.01.2015 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

22.11.2012 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - Позивач, Страховик) та п. Проценко Оксаною Григорівною (далі - Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №ТП174625Га/12п (далі - Договір), відповідно якого Страховик застрахував майнові інтереси, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу «Toyota» (далі - застрахований ТЗ), державний реєстраційний номер ВІ6118ВІ.

25.04.2013 по вул. Жовтнева, 9 у м. Глобино відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого ТЗ, під керуванням п. Проценко Оксани Григорівни та транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер ВІ5091АХ, під керуванням п. Шулика Валерія Григоровича.

Факт ДТП підтверджується розширеною довідкою про ДТП №9191219, наданої ВДАІ Глобинського РВ ГУ МВС України в Полтавській області (засвідчена копія наявна в матеріалах справи).

Постановою Глобинського районного суду Полтавської області від 21.05.2013 у справі №527/1143/13-п встановлено, що ДТП трапилося внаслідок порушень Правил дорожнього руху України водієм п. Шуликом Валерієм Григоровичем, у зв'язку з чим, вказану фізичну особу притягнуто до адміністративної відповідальності, на підставі ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом накладення штрафу в сумі 340,00 грн.

Внаслідок зазначеного вище ДТП застрахований ТЗ отримав механічні пошкодження.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно з рахунком-фактурою №КП-0000331 від 29.04.2013, наданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Про Лайн», вартість відновлювального ремонту застрахованого ТЗ в рехульті його пошкодження при ДТП складає 9 847,76 грн. з урахуванням ПДВ.

Виходячи з приписів ст. 20 Закону України «Про страхування» Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк, а Страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).

Позивач на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту №ТП174625Га/12п від 22.11.2012, повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку, та заяви про виплату страхвового відшкодування №б/н від 25.04.2013, страхового акту №1/002/13/05420/VESKO16519 від 13.05.2013, розрахунку страхового відшкодування від 13.05.2013 здійснив на користь ТОВ «Компанія «Про Лайн» перерахування коштів для здійснення ремонту в сумі 9 847,76 грн. що підтверджується платіжним дорученням №30330 від 14.05.2013 (засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи).

За правилами, встановленими ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, Позивач є саме тією особою, до якої перейшло право вимоги від Відповідача страхового відшкодування, виплаченого страхувальникові на підставі Договору добровільного страхування.

Згідно витягу з бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на момент виникнення ДТП, цивільно-правова відповідальність за заподіяння шкоди транспортним засобом «ВАЗ», державний реєстраційний номер ВІ5091АХ, застрахована Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», що підтверджується Полісом серії АВ №4108785 (ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, - 50000,00 грн., франшиза - 510,00 грн.).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

З матеріалів справи вбачається, що на момент скоєння ДТП транспортним засобом «ВАЗ», державний реєстраційний номер ВІ5091АХ, керував п. Шулик Валерій Григорович.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Звідси, матеріально-правова підстава для цивільно-правової відповідальності настала.

Судом встановлено, що до Позивача перейшли всі права потерпілого згідно ст. 512 Цивільного кодексу України, а тому, оскільки правовідносини між потерпілим та Страховиком за полісом АВ №4108785 (відповідач) регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", заміна кредитора в зобов'язанні не змінює їх суті та норми, якою вони регулюються.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом враховано умови полісу добровільного страхування серії АВ №4108785, відповідно до якого встановлено франшизу у розмірі 510,00 грн. У відповідності до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Таким чином, Позивач набув право на відшкодування суми страхового відшкодування у розмірі 9 337,76 грн. (9 847,76 грн. - 510,00 грн.).

У відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За змістом ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк виконання грошового зобов'язання страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів по виплаті особі страхового відшкодування, яка має право на отримання такого відшкодування, становить 90 днів з моменту отримання відповідної заяви.

Відповідачем подану до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказував, що Позивач не звернувся до нього протягом строку, передбаченого п.п. 37.1.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортих засобів», із заявою про страхове відшкодування.

Стосовно аргументів Відповідача щодо незвернення Позивача із заявою про сплату страхового відшкодування в порядку суброгації суд зазначає наступне.

Право на судовий захист гарантується Конституцію України та Законами України. Так, відповідно до статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України, норми якої мають пряму дію та найвищу юридичну силу, гарантується. Частина четверта статті 13 Конституції України встановлює обов'язок держави забезпечити захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, в тому числі у судовому порядку. До таких суб'єктів належать, зокрема, юридичні особи та інші суб'єкти господарських відносин. Тобто можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору.

Право на судовий захист не позбавляє суб'єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено цивільно-правовим договором, коли суб'єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту їхніх прав. Досудове врегулювання спору може мати місце також за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності у договорі застереження щодо такого врегулювання спору.

Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист. Указана правова позиція була висновлена у Рішенні Конституційного суду України від 09.07.2002 №15-рп/2002.

Крім того, відповідно до положень Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 за №01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" Вищий господарський суд України прийшов до висновку, що згідно статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" страховик отримує право вимоги потерпілої особи, яке може бути реалізовано шляхом подання відповідного позову після виплати останній страхового відшкодування, і не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування (Постанова ВСУ №3-38гс12 від 28.08.2012, Постанова ВГСУ №23/279 від 19.09.2012)

Підсумовуючи вищевикладене, аргументи Відповідача не приймаються судом як такі, що не обгрунтовані, не відповідають чинному законодавству, а отже відхиляються судом.

Також Відповідачем не надано доказів на спростування тверджень Позивача, а відтак строк виконання Відповідачем зобов'язання по страховому відшкодуванню шкоди, завданої транспортному засобу «Toyota» (далі - застрахований ТЗ), державний реєстраційний номер ВІ6118ВІ, станом на день звернення Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до суду за захистом своїх прав настав.

Оцінюючи подані Позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача про відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 9 337,76 грн. є обґрунтованими та законними, були доведеними Позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню судом.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої прийнято рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони, а також витрати, пов'язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача.

За таких обставин, на підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д; код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; код ЄДРПОУ 20474912) суму страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги, виплаченої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 9 337,76 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827,00 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Дата складання повного тексту рішення 02.02.2015.

Cуддя А.В.Яковенко