Судове рішення #40753351



АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА


Р І Ш Е Н Н Я


І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


29 січня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого: Невідомої Т.О.

суддів: Пікуль А.А., Нежури В.А.

при секретарі: Бугаю О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 листопада 2011 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про звернення стягнення на нерухоме майно,

в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 15 листопада 2011 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» (далі по тексту - ПАТ «Банк «Демарк») до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про звернення стягнення на нерухоме майно.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 125-051 від 16 серпня 2006 року звернуто стягнення на заставлене майно: садовий будинок АДРЕСА_1; земельну ділянку АДРЕСА_1, кадастровий номер - 91524156, для забезпечення стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 165 599 доларів США 86 центів та суму пені по тілу кредиту та відсоткам у розмірі 590 906 грн. 30 коп., шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах.

Не погодившись із таким рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просила заочне рішення суду першої інстанції скасувати. На думку апелянта, суд першої інстанції в порушення вимог ст. 258 ЦК України не застосував до вимог позивача щодо стягнення пені передбачену вказаною нормою позовну давність. Зазначає, що внесення змін та доповнень до договорів іпотеки було здійснено з істотними порушеннями законодавства, на договорах про внесення змін і доповнень відсутній її підпис, що суперечить положенням ч. 2 ст. 207 ЦК України. Згоди на забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_2 у розмірі 100 000 доларів США та на повторну оцінку ФОП ОСОБА_3 її майна не надавала. Також, зазначає, що не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, що позбавило її права скористатись в повній мірі належними процесуальними правами.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з наведених в ній підстав.

№ апеляційного провадження: №22-ц/796/1422/2015

Головуючий у суді першої інстанції: Зарицька Ю.Л.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О.

В судове засідання особисто ОСОБА_1, представник ПАТ «Банк «Демарк» та ОСОБА_2 не з'явились, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, ОСОБА_1 забезпечила явку в судове засідання свого уповноваженого представника, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Банку «Демарк» В.О.Приходько просила розглянути справу без участі свого представника, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за відсутності осіб, що не з'явились в суд апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_4, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 16 серпня 2006 року між ВАТ «Банк «Демарк», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Демарк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 125-051 про надання кредиту у формі кредитної лінії у розмірі 45 000 доларів США з відсотковою ставкою 16 % річних строком до 15 серпня 2008 року (а.с.4-5).

Відповідно до п. 6.3 вказаного кредитного договору у разі порушення строків погашення кредиту, банк має право стягнути з позичальника пеню за кожний день прострочки.

Згідно з п. 6.4 кредитного договору у разі порушення строку сплати відсотків за кредитом, банк має право стягнути з позичальника пеню за кожний день прострочки. Пеня нараховується на суму прострочених платежів за кредитним договором та несплачених своєчасно відсотків із розрахунку фактично кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного погашення заборгованості. Пеня встановлена у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором 16 серпня 2006 року між ВАТ «Банк «Демарк» та ОСОБА_1, були укладені договори іпотеки на садовий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку АДРЕСА_1, які посвідченні приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, реєстрові номери № 3865 та № 3867 відповідно (а.с.29, 34).

09 серпня 2007 року між ВАТ «Банк «Демарк» та ОСОБА_2 було укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 125-051 від 16 серпня 2006 року, відповідно до якого було збільшено розмір кредитної лінії до 100 000 доларів США з кінцевим строком повернення 15 серпня 2008 року (а.с.6).

15 липня 2008 року ВАТ «Банк «Демарк» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 2 про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 125-051 від 16 серпня 2006 року, відповідно до якого було збільшено розмір відсотків за користування кредитом до 18 % річних (а.с.7).

10 серпня 2007 року між ВАТ «Банк «Демарк» та ОСОБА_2, діючої від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої 09 серпня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, за реєстровим № 4555 було укладено договори про внесення змін та доповнень до договору іпотеки від 16 серпня 2006 року, реєстровий № 3864 та договору іпотеки від 16 серпня 2006 року, реєстровий № 3866.

Відповідно до п. 1.1 договорів іпотеки, зі змінами, іпотеко держатель надає боржнику кредит у формі кредитної лінії у розмірі 100 000 доларів США строком до 15 серпня 2008 року зі сплатою 16 % річних за користування кредитом, також сплати неустойки та інших можливих витрат іпотеко держателя, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником зобов'язань за кредитним договором, іпотекодавець передає в іпотеку садовий будинок АДРЕСА_1 (а.с.30, 35).

Відповідно до вказаних іпотечних договорів та витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек на предмети іпотеки накладена заборона відчуження (а.с.31-33, 36-38).

Факт отримання ОСОБА_2 кредитних коштів підтверджується заявами на видачу готівки та меморіальними ордерами (а.с.8-14).

01 липня 2011 року ПАТ «Банк «Демарк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: садовий будинок садовий будинок АДРЕСА_1; земельну ділянку АДРЕСА_1, кадастровий номер - 91524156, шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах для забезпечення стягнення заборгованості за кредитним договором № 125-051 від 16 серпня 2006 року в сумі 165 599 доларів США 86 центів та суму пені по тілу кредиту та відсоткам у розмірі 590 906 грн. 30 коп.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог ПАТ «Банк «Демарк».

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ПАТ «Банк «Демарк» ґрунтуються на чинному законодавстві, знайшли своє відображення, а тому підлягають задоволенню.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції в повному обсязі.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором № 125-05 від 16 серпня 2006 року належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилася заборгованість по сплаті основного боргу по кредиту в сумі 99 999 доларів США 86 центів та заборгованість по сплаті відсотків в сумі 65 600 доларів США. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки.

При цьому, колегія суддів відхиляє посилання апелянта ОСОБА_1на те, що на договорах про внесення змін і доповнень до договору іпотеки відсутні її підписи. Як було встановлено, вказані договори були підписані ОСОБА_2, яка діяла від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої 09 серпня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, за реєстровим № 4555.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно розраховано розмір пені, яка підлягає погашенню за рахунок предмета іпотеки.

Так, статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 3 зазначеної норми пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Визначаючи розмір пені, яка підлягає погашенню за рахунок вартості предмета іпотеки, суд виходив з розрахунків, наданих ПАТ «Банк «Демарк».

Як вбачається з наданого розрахунку, пеня по тілу кредиту та відсоткам у розмірі 590 906 грн. 30 коп. була розрахована позивачем за період з 13 листопада 2007 року по 20 червня 2011 року (а.с.19-26).

Разом з тим, за правилами п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язання не може перевищувати одного року. Виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права. Вказана правова позиція висловлена в Постанові Верховного Суду України від 03 вересня 2014 року № 6-100цс14.

Таким чином, розмір пені, яка входить до складу суми заборгованості за кредитним договором № 125-051 від 16 серпня 2006 року зі змінами, для забезпечення стягнення якої звернуто стягнення на заставне майно, підлягає зменшенню з 590 906 грн. 30 коп. до 194 466 грн. 97 коп. виходячи з наступного розрахунку.

Пеня за порушення строків сплати відсотків за період з 13.11.2007 по 20.06.2011 - 166 055, 83 грн., за рік, а саме з 21.06.2010 по 20.06.2011, становить 69 621,19 грн. ( а.с.21-22 зв.); пеня за порушення строків погашення кредиту з 16.08.2008 по 20.06.2011 - 424850,47 грн., за рік (з 21.06.2010 по 20.06.2011) становить 175178,14 грн. (а.с.25-26 зв.).

Враховуючи викладене, заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 листопада 2011 року підлягає зміні в частині визначення розміру пені, для забезпечення стягнення якої звернуто стягнення на заставне майно.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 листопада 2011 року змінити.

Зменшити розмір пені, яка входить до складу суми заборгованості за кредитним договором № 125-051 від 16 серпня 2006 року зі змінами, для забезпечення стягнення якої звернуто стягнення на заставне майно, з 590 906 грн. 30 коп. до 194 466 грн. 97 коп.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: А.А. Пікуль

В.А. Нежура



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація