ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" лютого 2015 р.Справа № 916/1845/14

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Волкова Р.В.,

при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Львівського міського центру зайнятості, м. Львів

до відповідача приватного підприємства „Будрембізнес", м.Одеса

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал»

про зобов'язання здійснити оплату у сумі 10822грн. на рахунок Львівського міського комунального підприємства „Львівводоканал"

за участю:

представника позивача Ткаченко І.А. за довіреністю,

представник відповідача не з'явився,

представника третьої особи не з'явився -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Львівський міський центр зайнятості звернувся до господарського суду з позовом до відповідача приватного підприємства „Будрембізнес" м. Одеса, про зобов'язання здійснити оплату за використання води під час проведення будівництва Львівського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості у сумі 10822 гривень на розрахунковий рахунок ДМКП „Львівводоканал".

В обґрунтування своїх вимог посилається на укладання між відповідачем та Львівським центром професійно-технічної освіти державної служби зайнятості договору підряду про закупівлю робіт № 19/08-01 від 19.08.2011р., здійснення відповідачем під час проведення робіт самовільного врізання до системи водопостачання позивача без укладання договірних відносин на послуги водопостачання та водовідведення, виставлення ЛМКП „Львівводоканал" позивачу борг у розмірі 10822грн. за спожиту воду та скид стічних вод, отримання з цього приводу акту попередження № 002176 про заборгованість.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив по суті позовних вимог суду не направив.

Рішенням господарського суду Одеської області по справі №916/1845/14 від 09.07.2014р. у задоволенні позову було відмовлено з посиланням на необґрунтованість та недоведеність заявлених вимог про стягнення з відповідача боргу на користь Львівського міського комунального підприємства „Львівводоканал".

Позивач не погодився з прийнятим рішенням та звернувся з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.09.2014р. апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

За результатами касаційного оскарження до Вищого господарського суду України скарга Львівського міського центру зайнятості була задоволена частково, рішення суду першої та апеляційної інстанцій були скасовані з направленням справи на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

19.08.2011 року між Львівським центром професійно-технічної освіти державної служби зайнятості (замовник) та приватним підприємством "БУДРЕМБІЗНЕС" (генпідрядник) було укладено договір підряду №19/08-01, згідно умов п. 1.1. якого генпідрядник зобов'язується на свій ризик збудувати і здати у встановлений договором строк об'єкт будівництва - матеріально-технічну базу Львівського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості по вул. Кн. Ольги, 122 у м. Львові відповідно до проектно-кошторисної документації та законодавства України, а замовник зобов'язується надати генпідрядникові будівельний майданчик, передати затверджену проектно-кошторисну та дозвільну документацію, прийняти вказаний вище об'єкт та оплатити вартість робіт у відповідності до цього договору (а.с. 5-15).

Відповідно до п. 1.8. договору, цей договір набирає чинності з дати його укладення і діє до 30.04.2014 року. Строк дії договору продовжується на строк (термін) дії, який необхідний для належного виконання сторонами своїх зобов'язань, які передбачені цим договором.

28.12.2012 року інженером відділу контролю Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал було проведено перевірку стану водопровідної та каналізаційної мережі Львівського міського центру зайнятості по вул. Кн. Ольги, 122 у м.Львові, за результатами якої був складений акт №2682, яким встановлено самовільне приєднання водопроводу на одному з водопровідних вводів (а.с. 146).

Як стверджує позивач, саме відповідачем під час проведення будівельних робіт було здійснено встановлене зазначеним актом самовільне врізання до системи водопостачання Львівського міського центру зайнятості без укладення договірних відносин на послуги водопостачання та водовідведення з Львівським міським комунальним підприємством "Львівводоканал", чим порушено "Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства №190 від 27.06.2008 року.

Згідно до акту звірки взаємних розрахунків позивача з Львівським міським комунальним підприємством "Львівводоканал" у позивача існує борг за спожиту воду та скид стічних вод (а.с. 16).

10.02.2014 року позивачеві вручено акт попередження № 002176 щодо заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 10822,00 гривень за безоблікове використання (а.с. 150).

З урахуванням вищенаведеного, позивач 18.02.2014 року та 19.03.2014 року звертався до відповідача з листами, відповідно до яких просив вжити заходів щодо сплати заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 10822,00 гривень на рахунок Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" (а.с. 21, 22). Зазначені листи відповідачем залишено без відповіді.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з даним позовом з підстав існування боргу відповідача перед Львівським міським комунальним підприємством "Львівводоканал". Суд приймає до уваги, що діючим законодавством не передбачено право звернення до суду в інтересах іншої особи поза відносинами представництва, а тому вважає безпідставним звернення до суду позивача з даним позовом до відповідача в інтересах Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал", оскільки останній, у разі порушення його прав має безпосереднє право звернутись до суду із самостійним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів про стягнення з відповідача суми боргу з водопостачання та водовідведення.

Разом з тим, Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал" було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, а тому суд не може зробити висновок щодо існування волевиявлення зазначеної особи з приводу стягнення з відповідача саме на його користь суми боргу в розмірі 10822,00 гривень. Крім того, суд приймає до уваги, що в своїх поясненнях на позовну заяву, отриманих судом 22.12.2014 року (а.с. 141-143), третя особа тільки обґрунтовує правомірність нарахування зазначеної суми боргу саме позивачеві в період самовільного водокористування, а не зазначає, що зазначену суму необхідно стягнути з відповідача.

Суд, враховуючи приписи Вищого господарського суду України, викладені в постанові від 13.11.2014 року, щодо необхідності дослідження посилання позивача на обмежений доступ до труби, в яку здійснено врізку, та надання такого доступу відповідачеві, витребував у позивача докази такого обмеження доступу. На що позивачем було надано суду письмові пояснення щодо існування посту охорони, на якому знаходяться ключі від дверей усіх приміщень. Крім того, позивач посилається на те, що труба водопостачання, до якої встановлено самовільне приєднання, знаходиться в підвальному приміщенні, яке має окремі вхідні двері, ключ від яких знаходиться на посту охорони. На підтвердження зазначеного позивачем надано суду фотографії комунікацій та зазначеної металевої двері (а.с. 158-161).

Суд, дослідивши надані позивачем пояснення та знімки, приходить до висновку про те, що хоча доступ до зазначених комунікацій не є вільним, але зазначені документи не можуть бути підставою для виключення можливості доступу інших осіб, крім відповідача, до труби, в яку здійснено врізку.

Також згідно до приписів Вищого господарського суду України судом встановлено, що відповідачем договори на водокористування не укладалися, а відповідно до п. 1.6 Правил користування системами централізованого питного водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжилкомунгоспу 27.06.2008 року № 190 за стан водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах і до яких приєднані внутрішньо-будинкові мережі, є відповідальними підприємства та організації, у яких вони перебувають на балансі, тобто позивач.

Крім того, касаційна інстанція звернула увагу суду на можливість застосування до спірних правовідносин ст. ст. 22, 1212 ЦК України.

Разом з тим, суд враховує, що стягнення збитків, завданих особі в результаті порушення її цивільного права, в розумінні діючого законодавства неможливо на користь іншої особи, а не тієї, яка має право на їх відшкодування.

Також суд приймає до уваги, що позивач обґрунтував свої вимоги посиланням тільки на ч. 2 ст. 20 ГК України, а тому самостійно змінити предмет позову та застосувати до спірних правовідносин інші норми закону ніж ті, на які посилається позивач, не є можливим.

Згідно зі ст. ст. 33-34 ГПК України кожна сторона за допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позивач не довів належним чином ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги Львівського міського центру зайнятості до Приватного підприємства „Будрембізнес", м. Одеса, про зобов'язання здійснити оплату за використання води під час проведення будівництва Львівського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості у сумі 10822 гривень на розрахунковий рахунок ДМКП „Львівводоканал" задоволенню не підлягають.

На підставі ст. ст. 15, 16 ЦК України, Правил користування системами централізованого питного водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжилкомунгоспу 27.06.2008 року № 190, та керуючись ст. ст. 1, 22, 32-36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Львівського міського центру зайнятості до Приватного підприємства „Будрембізнес", м. Одеса, про зобов'язання здійснити оплату за використання води під час проведення будівництва Львівського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості у сумі 10822 гривень на розрахунковий рахунок ДМКП „Львівводоканал" - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 04.02.2015 року. Повний текст рішення складений 09 лютого 2015 р.

Суддя Р.В. Волков