Справа № 10-9, 2009р. Головуючий в 1-й інстанції
Зубов О.С.
Категорія: санкція Доповідач - Червоненко В.Я.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2009 року січня місяця «30» дня
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Червоненка В.Я. Суддів: Михайлюка М. І., Бугрименка В.Г. З участю прокурора: Котенко Н.А.
адвоката: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали справи за апеляцією адвоката ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на постанову Суворовського районного суду м. Херсона від «23» січня 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою відносно
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця с. Астхадзор Мартунінського району Вірменської РСР, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, керівника Фермерського господарства «Діана-Агро», мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 149 КК України, -обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Своє рішення суд мотивував тим, що органами досудового слідства ОСОБА_2 підозрюється в тому, що він, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою з іншою особою, використовуючи обман, підшукав та організував переміщення 08.06.2008 року з смт. Міжгір'я Закарпатської області в с Роздольне Каховського району Херсонської області гр-н ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а також неповнолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 з метою їх подальшої трудової експлуатації, передав посереднику за отримання дітей 4000 грн. та заволодів їх документами, систематично здійснюючи психічне та фізичне насильство утримував їх проти волі, примушував працювати в тяжких умовах на території фермерського господарства та орендованих полях, тобто у вчинені злочину, передбаченому ч.2 ст. 149 КК України. Оскільки злочин є особливо
2
тяжким, а ОСОБА_2 мав намір виїхати 23.01.09 року за межі України, міг ухилитися від слідства та суду, мав можливість здійснити вплив на свідків, дослідивши представлені дані про особу та його характеристику, суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В апеляції адвокат ОСОБА_1 діючи в інтересах ОСОБА_2 , вважає постанову суду незаконною, просить її скасувати та обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд, обґрунтовуючи доводи тим, що суд своє рішення не мотивував, не врахував особу підозрюваного, припустився припущень про начебто можливість ОСОБА_2 ухилятися від слідства та суду, не врахував його постійне місце проживання, роботи, сім'ї, виключно позитивних характеристик, який раніше не судимий, та в якого є наявність значної кількості захворювань, які унеможливлюють його перебування під вартою.
Заслухавши суддю-доповідача, адвоката ОСОБА_1, яка підтримала свою апеляцію в повному обсязі; прокурора, який вважає постанову суду законною і обґрунтованою, а апеляцію такою, що не підлягає задоволенню, дослідивши матеріали справи і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 148, 150, 155 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують. Взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за ч.2 ст. 149 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
Вирішуючи питання щодо доцільності обрання запобіжного заходу і його вид, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про обрання такого заходу у вигляді взяття під варту, оскільки за наявних в матеріалах справи доказів ОСОБА_2 має можливість безперешкодно виїхати за кордон, ухилитись від слідства
3
та суду, також буде мати можливість перешкоджати встановленню істини, зокрема, вплив на свідків.
Так, після порушення кримінальної справи 16.01.2009 року та допиту 21.01.2009 року в якості підозрюваного ОСОБА_2 придбав залізничні квитки №649845 і №649846 на поїзд сполученням Херсон-Москва з датою відправки 23.01.2009 року /а.с. 4, 22-24, 30/, тобто намагався виїхати за межі України.
Хоча ОСОБА_2 має житло в м. Нова Каховка, він не має на утриманні неповнолітніх дітей, що свідчить про відсутність перешкод на виїзд за кордон.
Наявність ряду хронічних захворювань не перешкоджають ОСОБА_2 вільно міняти місце перебування, виїжджати за межі держави, впливати на свідків. Це також не перешкоджає перебуванню ОСОБА_2 під вартою.
Таким чином, доводи адвоката ОСОБА_1 є необгрунтованими.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі вивчені матеріали справи і виконані всі передбачені ст. ст. 148, 150, 155 КПК України процесуальні вимоги при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, тому, на думку колегії суддів, порушень процесуального законодавства, які б були підставою для скасування постанови суду, немає.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 23 січня 2009 року про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_2 - без змін.