09.02.2015 Єдиний унікальний № 371/2088/13-ц

Провадження 6/371/2/15

                                                          У Х В А Л А

Іменем України

9 лютого 2015 року Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Гаврищука А.В.

за участю секретаря Січкаренко Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миронівка заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 21.03.2014 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 53 415 грн. матеріальної шкоди, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 534 грн. 15 коп., а всього стягнуто 53 949 грн. 15 коп.

У січні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про розстрочку виконання рішення Миронівського районного суду Київської області від 21.03.2014 року, посилаючись на те, що існують обставини, внаслідок яких вона не може на даний час виконати рішення суду та просить розстрочити його виконання строком на один рік з дня постановлення судом відповідної ухвали.

Такими обставинами заявник вважає те, що вона є пенсіонером, розмір її пенсії становить 1084,09 грн, інших доходів не має. Квартира в АДРЕСА_1, є єдиним її майном та житлом, у разі її примусової реалізації вона залишиться без житла та засобів до існування. Крім того, боржник зазначила, що вона тяжко хворіє, 13.01.2015 року при зверненні до Миронівської ЦРЛ їй було вставлено діагноз: «об’ємне утворення органів малого тазу, що потребує оперативного лікування» з направленням на лікування в гінекологічне відділення Миронівської ЦРЛ, а також поставлено діагноз «Єдина ліва нирка, стан після нефректомії з приводу пієлонефриту, хронічний пієлонефрит лівої нирки».

У судовому засіданні заявник та представник заявника заявлені вимоги підтримали, просили заяву задовольнити та розстрочити виконання рішення суду на один рік з дня постановлення відповідної ухвали судом, з підстав, викладених у заяві.

ОСОБА_2 у судовому засідання просила у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду відмовити, посилаючись на те, що вона кошти сплачувала заявниці одноразово, а тому бажає, щоб і вона з нею розрахувалась однією сумою.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані письмові докази, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Згідно із ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін, і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» роз'яснено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 351 ЦПК і статті 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Так у судовому засіданні було встановлено, що всупереч твердженням заявника квартира №6 в с. Центральне по вул. Центральній, 56 Миронівського району Київської області не є єдиною власністю ОСОБА_1, і їй також на підставі договору купівлі продажу №4878 від 27.11.2006 року належить ? житлового будинку за адресою Київська область, м. Миронівка, вул. Щорса, 16 (а.с. 116, 117).

Крім того, запис в довідці, виданій Миронівською ЦРЛ 13.01.2015 р. діагноз «Єдина нирка; стан після нефрології (1982)…», свідчить, що про вказане захворювання заявниці було відомо із вказаного періоду, а сам факт видачі вказаної довідки саме 13.01.2015 року посвідчує лише дату коли заявник отримала довідку, а не коли їй було встановлено такий діагноз.

Судом також встановлено, що заявник 17.12.2014 року уже зверталася до Миронівського районного суду із подібною заявою про розстрочку виконання рішення. За своїм змістом ці заяви є майже тотожними, єдиною суттєвою відмінністю змісту цих заяв є те, що заявник серед підстав для задоволення заяви зазначила хворобливий стан свого здоров’я. У задоволенні заяви від 17.12.2014 року заявнику було відмовлено ухвалою від 30.12.2014 року. Вказані дії заявника носять ознаки зловживання своїми процесуальними правами та наштовхують суд на думку про надуманість підстав для розстрочення виконання рішення суду.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що зазначені заявником обставини для розстрочки виконання рішення суду не є безперечними підставами для розстрочки виконання судового рішення.

Оскільки передбачених законом підстав для розстрочки виконання рішення суду у справі не встановлено, обставини, на які заявник посилалася, не є достатніми і винятковими, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про розстрочку виконання судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.208-210, 373 ЦПК України,суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без задоволення.

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд протягом п'яти днів її проголошення.

Суддя: підпис ОСОБА_3

Згідно з оригіналом

Суддя: А.В. Гаврищук