Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних і кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого Василевича В.С.

суддів: Малько О.С., Шимківа С.С.

при секретарі Пиляй І.С.

з участю позивачки ОСОБА_1, її представника

представника ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3 та його представника адвоката

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду від 11 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, заборгованості по сплаті аліментів та неустойки за прострочення сплати аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості по аліментах,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 11 грудня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 у даній справі задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частин всіх видів заробітку на період навчання, 45935 грн. 80 коп. - заборгованості по аліментах та 2000 грн. неустойки за прострочення сплати аліментів.

В задоволення зустрічного позову про звільнення від сплати заборгованості відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 доводить про незаконність та необґрунтованість рішення через невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм процесуального права.

Вказує, що суд дійшов неправильного висновку про його, відповідача, ухилення від сплати аліментів і виникнення у зв'язку з цим значної заборгованості.

Про наявність рішення і виконавчого провадження йому не було відомо, у відділ ДВС Рівненського міського управління юстиції ні разу не викликався.

Впродовж останніх восьми років постійно надавав дочці у різній формі (одяг, продукти, гроші, кошти на відпочинок, лікування) матеріальну допомогу і відповідачка ніяких претензій з цього приводу до нього не заявляла.

На даний час у нього є інша сім'я, донька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, за якою він здійснює догляд під час відпустки без збереження заробітної плати. Окрім того, сплачує аліменти на дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 від другого шлюбу. Отже, в силу цих обставин та наявності заборгованості по сплаті аліментів він не може надавати допомогу повнолітній дочці на час її навчання, проте суд цього не врахував, відтак неправильно застосував ч.1 ст.199 СК України.

З урахуванням того, що він надавав дочці матеріальну допомогу, що є істотною обставиною, суд повинен був в силу ст.197 СК України звільнити його від сплати заборгованості по аліментах.

По наведених підставах просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні первісного позову і задоволення зустрічного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їхніх представників, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є батьком доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка навчається на другому курсі відділення Рівненського державного базового медичного коледжу денної форми навчання на платній основі.

Відповідно до ч.1 ст.199 СК України, якщо неповнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Отже, виходячи із даних вимог закону суд обґрунтовано задовольнив вимоги позивачки.

Розмір заборгованості по аліментах визначений державною виконавчою службою за період з 6 лютого 2007 року по 24 травня 2014 року та становить 45935 грн. 80 коп.

Заперечуючи проти вимог про стягнення заборгованості, ОСОБА_3 посилається на те, що він постійно та систематично надавав допомогу доньці ОСОБА_5.

В судовому засіданні ОСОБА_5 показала, що її батько ОСОБА_3 частково надавав матеріальну допомогу

Відповідно до ч.2 ст.197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Суд зазначені обставини досліджував та встановив, що ОСОБА_5 періодично надавав допомогу доньці, але ця допомога мала епізодичний, а не постійний характер. Відтак суд дійшов висновку про те, що відсутні підстави для звільнення ОСОБА_3 від сплати заборгованості по аліментах. Але при цьому суд не врахував правила зазначеної статті СК в тій частині, що передбачає можливість часткового звільнення від сплати заборгованості за аліментами.

Отже, з урахуванням обставин справи, зокрема, наявності у ОСОБА_3, інших зобов'язань по сплаті аліментів, часткову участь у наданні матеріальної допомоги доньці ОСОБА_5 та з урахуванням його сімейного становища колегія суддів дійшла висновку про можливість зменшення розміру заборгованості по аліментах до 15000 грн. Участь батька в наданні матеріальної допомоги дитині та відсутність з боку матері дитини протягом тривалого часу жодних претензій до батька дитини з приводу сплати аліментів теж є підставою для зменшення розміру стягнення заборгованості

Керуючись ст.ст.307,309,314,316,317,324,325 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду від 11 грудня 2014 року в частині спору щодо заборгованості по аліментах змінити.

Зустрічні вимоги ОСОБА_3 про звільнення від заборгованості по аліментах задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 15000 грн. заборгованості по сплаті аліментів на дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В решті рішення Рівненського міського суду від 11 грудня 2014 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий Василевич В.С.

Судді Малько О.С.

Шимків С.С.