Справа № 127/23584/14-ц Провадження № 22-ц/772/618/2015Головуючий в суді першої інстанції Бойко В. М.

Категорія 27Доповідач Вавшко В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючогоВавшка В.С.,

суддів:Колоса С.С., Якименко М.М.,

при секретаріПантелеймоновій А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 14 листопада 2014 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_6 про стягнення боргу,

у с т а н о в и л а :

У листопаді 2014 року ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» подало до суду заяву про забезпечення позову, мотивуючи її тим, що ОСОБА_6 є співзасновником та директором позичальника: ТОВ «Альпарі», тобто особою, яка здійснює функції представництва підприємства перед третіми особами, оперативне управління діяльністю підприємства та є відповідальною особою за прийняття рішень щодо його господарської діяльності. З червня 2014 року ТОВ «Альпарі» систематично ухиляється від належного виконання своїх зобов'язань за договором застави. Дії ОСОБА_6 на посаді директора ТОВ «Альпарі» призводять до реальних втрат внаслідок неправомірного, без дотримання в договорі застави порядку, відчуження заставного майна, що стало підставою для відкриття по даному факту УМВС України у Вінницькій області кримінального провадження.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14 листопада 2014 року заяву представника ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» задоволено. Накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, належне ОСОБА_6 (проживаючого за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у межах позовних вимог, а саме: 49 088 390, 94 грн.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні про заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» подало заперечення на апеляційну скаргу, у якому просить її відхилити та залишити ухвалу суду без змін, посилаючись на те, що ухвала прийнята з додержанням норм процесуального права.

Задовольняючи заяву ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» про вжиття заходів забезпечення позову у справі, суд першої інстанції виходив з того, що протягом справи у суді з боку ОСОБА_6 можуть вчинитись дії по відчуженню та приховуванню власного майна з метою унеможливлення реального виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Це може призвести до завдання позивачу збитків у значних розмірах.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд(суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_6 є співзасновником та директором ТОВ «Альпарі» (позичальника по кредитному договору, поручителем якого є ОСОБА_6). ОСОБА_6 є особою, яка від імені ТОВ «Альпарі» здійснює функції представництва перед третіми особами, оперативне управління діяльністю підприємства та є відповідальною особою за прийняття рішень щодо його господарської діяльності.

Приймаючи рішення про задоволення заяви позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що вона є обґрунтованою в силу того, що дії ТОВ «Альпарі», директором якого є ОСОБА_6, свідчать про порушення умов кредитного договору та договору застави майна, яким забезпечений кредитний договір.

Судом першої інстанції взято до уваги ту обставину, що за заявою керуючого філією АТ «Укрексімбанк» до Єдиного реєстру досудових розслідувань (реєстраційний № 12014020000000220) внесено повідомлення про злочин, вчинений посадовими особами ТОВ «Альпарі» щодо розтрати та неправомірного відчуження заставного майна за договором застави від 25.04.2008 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.388 КК України.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_6, з метою уникнення обов'язку по погашенню боргових зобов'язань може вчиняти дії щодо відчуження свого власного майна, а тому в межах ціни позову наклав арешт на належне відповідачу рухоме та нерухоме майно.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції оскільки вони були підтверджені та ґрунтувались на належних та допустимих доказах, також суд першої інстанції мав повне право оцінювати у сукупності дії ОСОБА_6 як посадової особи боржника та як фізичної особи поручителя, оскільки це пов'язано зі спільним предметом - виконання боргових зобов'язань за Генеральною угодою №7407N4 від 27.08.2007 року та кредитним договором № 7413К10 від 25.12.2013 року. У цьому випадку суд першої інстанції не порушив норм матеріального чи процесуального права та дотримався вимог ст.10, і ст..11 ЦПК України.

Колегія суддів не приймає до уваги ту обставину, що постановою слідчого СУ УМВС України у Вінницькій області Семенюк О.А. від 30 грудня 2014 року кримінальне провадження реєстраційний № 12014020000000220 закрито у зв'язку з відсутністю в діях службових осіб ТОВ «Альпарі» складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України, оскільки ця обставина виникла після постановлення оскаржуваної ухвали, тому об'єктивно не могла бути взята до уваги судом. До того ж зазначена вище постанова слідчого на час розгляду справи апеляційним судом була скасована ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.02.2015 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги наявність у боржника іншого заставного майна не впливає на правильність висновків суду, оскільки за правилами ст.554 ЦК України боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено додаткову відповідальність поручителя. А за правилами ст..543 ЦК України кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково чи в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого окремо. Зазначена норма матеріального права надає кредитору право просити суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно усіх солідарних боржників, якщо у кредитора є об'єктивні підстави вважати, що хтось з них, чи усі разом можуть ухилятися від виконання свого обов'язку. При цьому наявність у одного із солідарних боржників майна не позбавляє кредитора можливості отримати задоволення своїх вимог за рахунок майна іншого солідарного боржника, якщо кредитор вважає, що це майно є більш ліквідним.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання щодо забезпечення позову дотримані норми матеріального та процесуального права, а тому підстав для скасування ухвали суду не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 -відхилити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 14 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя: (підпис)

Судді: (підписи)

З оригіналом вірно :