Судове рішення #40741205

Копія:

Справа № 127/18514/14-ц Провадження № 22-ц/772/393/2015Головуючий в суді першої інстанції Прокопчук А. В.

Категорія 39Доповідач Стадник І. М.




АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

03 лютого 2015 рокум. Вінниця


Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого, судді Стадника І.М.,

Суддів: Міхасішина І.В., Оніщука В.В.,

при секретарі Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання довідки недійсною, -

встановив:

ОСОБА_2 звернувся в міський суд з позовом до ОСОБА_3, з участю третіх осіб - ОСОБА_4 та ОСОБА_4 про визнання довідки недійсною, посилаючись на те, що після смерті його тітки відкрилася спадщина на житловий будинок. Він та треті особи по справі є спадкоємцями п'ятої черги за законом, тому в встановлений законом строк звернулись до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.

Спадкодавець ОСОБА_6 була одинокою і потребувала сторонньої допомоги, оскільки була похилого віку та мала поганий стан здоров'я, тому він разом зі своєю сім'єю допомагали їй вести домашнє господарство, проводили ремонти, а також надавали матеріальну допомогу.

Натомість квартальним комітетом «Тяжилів» видано довідку від 25.07.2013 року №147, підписану головою комітету ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, проживала в своєму домоволодіння одна, вона не хворіла та була взмозі сама вести домашнє господарство.

Вважає, що така довідка не є дійсною і спростовується лікарським свідоцтвом про смерть.

Разом з цим, дана довідка була покладена в основу рішення Вінницького міського суду від 10.09.2014 року, яким ОСОБА_2 було відмовлено в задоволенні позову про усунення від права спадкування.

Тому просив визнати недійсною довідку від 25.07.2013 року №147 видану квартальним комітетом «Тяжилів», оскільки в подальшому це надасть йому можливість для оскарження рішення суду за нововиявленими обставинами.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 грудня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено оскільки оскаржувана довідка не є правочином, а цивільне законодавство не передбачає правових підстав для визнання її недійсною, фіктивною чи підробленою.

Не погодившись із рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення і ухвалити нове про задоволення вимог.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат ОСОБА_7 вимоги апеляційної скарги підтримала на умовах, викладених у ній.

Інші особи, які беруть участь у справі, повідомлені в установленому порядку про дату, час і місце її розгляду, в судове засідання не з'явилися, що відповідно до ст. 305 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розглядові.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно з статтею 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини третьої статті 303, частини першої статті 310 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. Рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

Колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження в даній цивільній справі з наступних підстав.

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 як фізичної особи про визнання документа (довідки), який мав юридичне значення недійсним. Просив ухвалити рішення, яким визнати недійсною довідку №147 від 15 липня 2013 року, яку відповідач підписала за голову квартального комітету «Тяжилів», зловживаючи своїм службовим становищем.

За змістом довідки №147, виданої квартальним комітетом мікрорайону «Тяжилів» ОСОБА_4, її тітка ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, до своєї смерті проживала в домоволодінні одна, а також була в змозі сама вести домашнє господарство. Не хворіла важкими хворобами (а.с. 2).

Зазначена довідка разом з іншими письмовими доказами й показаннями свідків була предметом розгляду Вінницького міського суду, який рішенням від 10 вересня 2013 року відмовив у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення від права на спадкування (а.с. 12).

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 29 листопада 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, а вищевказане рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 вересня 2013 року залишено без змін (а.с. 76-78).

Із зазначених позивачем предмету та підстав позову вбачається, що між ним та третіми особами виник спір з приводу спадкових прав.

Згідно з ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту цивільних прав передбачені статтею 16 ЦК України, а відповідно до ч. 2 якої ними можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, що прямо визначається спеціальним законом, який регламентує цивільні правовідносини,які виникли між сторонами.

Способи захисту спадкових прав встановлені положеннями книги шостої «Спадкове право» Цивільного кодексу України.

Зокрема, ОСОБА_2, як один із спадкоємців, вже скористався таким способом захисту цивільних (спадкових) прав, як усунення від права на спадкування інших спадкоємців (ст. 1224 ЦК України), проте суд відмовив у задоволенні його позову.

В ході розгляду зазначеної цивільної справи сторони відповідно до ст. 10, 11, 60 ЦПК України мали можливість подавати суду докази й доводити перед ним їх переконливість, а суд відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції може бути перевірена в порядку апеляційного провадження, а правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права перевіряється під час розгляду справи в касаційному порядку.

Натомість позивач шляхом пред'явлення позову про визнання недійсною довідки, що відповідно до ст. 64 ЦПК України була письмовим доказом в іншій справі, намагається переоцінити цей доказ й заперечити обставини, що вже встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили.

На думку колегії суддів, розгляд судом позовних вимог, незалежно від їх викладення та змісту, предметом яких є, по суті, оскарження здійсненої судом оцінки доказів при розгляді іншої цивільної справи, нормами ЦПК України чи іншими законами України не передбачено.

Таким чином, у відкритті провадження у такій справі слід відмовити на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК України, а у разі відкриття провадження у справі його слід закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України.

Суд першої інстанції на зазначені обставини й норми права уваги не звернув, а тому відповідно до з ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провад ження у справі з підстав, визначених ст. 205 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 205, 304, 307, 310, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 грудня 2014 року скасувати.

Закрити провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання довідки недійсною.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:/підпис/ Стадник І.М.

Судді: З оригіналом вірно: Суддя апеляційного суду /підпис/ Міхасішин І.В. /підпис/ Оніщук В.В. Стадник І.М.




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація