УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №285/6213/13-ц Головуючий у 1-й інст. Заполовська Т. Г.

Категорія 27 Доповідач Жигановська О. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Жигановської О.С. суддів Коломієць О.С., Якухно О.М. з участю секретаря судового засідання Добровольської Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 листопада 2014 року, -

в с т а н о в и л а:

У грудні 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 18567, 84 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між сторонами 28 лютого 2008 року укладено договір на встановлення кредитного ліміту в сумі 3000 грн. зі сплатою процентів у розмірі 24 % на рік. Відповідач умови договору не виконує належним чином, а тому станом на 22 листопада 2013 року утворилася заборгованість. Рішенням суду першої інстанції від 03 березня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 09 квітня 2014 року, позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 жовтня 2014 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 листопада 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість по кредитному договору в сумі 18 567, 84 грн., яка складається з наступного : заборгованість за кредитом - 2 325, 11 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 9 622,36 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 5 260,00 грн., штраф (фіксована складова) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 860,37 грн..

Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та провадження закрити. Вважає, що дане рішення винесене з порушенням норм матеріального і процесуального права та без дослідження матеріалів справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення. Посилається на те, що станом на жовтень 2009 року вся заборгованість була погашена і банк протягом 4 років претензій до нього не заявляв.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно із ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

Згідно із ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 28 лютого 2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 3000,00 грн. зі сплатою процентів у розмірі 24,00% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Умови кредитного договору ОСОБА_1 не виконував і станом на 22 листопада 2013 року утворилася заборгованість в сумі 18567, 84 грн., з яких : заборгованість за кредитом - 2 325, 11 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 9 622,36 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 5 260,00 грн., штраф (фіксована складова) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 860,37 грн.. Задовольняючи позов, суд 1-ї інстанції правомірно виходив з того, що відповідач не довів факт погашення боргу та не оспорював неправильність розрахунків банку, клопотання про застосування наслідків строків позовної давності не заявляв.

Вказані висновки суду грунтуються на вимогах чинного законодавства та підтверджуються дослідженими у справі доказами.

Так, договір про надання банківських послуг складає: заява, Умови та правила надання банківських послуг.

Згідно із п.3.1 Умов та правил надання банківських послуг, які затверджені наказом ПАТ КБ „ПриватБанк" 08.10.2007 року №СП-2007-354, для надання послуг Банк відкриває клієнту Картрахунки, видає клієнту Картки. Їх вид і строк дії визначений у заяві і в Пам'ятці клієнта. Датою укладення договору є дата відкриття рахунку, указаного в розділі „Відмітки банку" Заяви.

Пунктом 9.12 цих же Умов передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку ні одна із сторін не попередить другу сторону про припинення дії договору, він автоматично поновлюється на такий же строк.

Відповідачу Банком була видана платіжна картка за № 22222209600455 зі строком дії до січня 2012 року (а.с.119 ).

Відповідно до п.3.1.1. пункту 3 частини ІІ Умов та правил надання банківських послуг, строк дії картки вказаний на картці (місяць та рік). Картка дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця.

Водночас, із Правил користування платіжною карткою випливає, що договір є чинним у межах строку дії картки.

Таким чином, кінцевий термін повернення кредиту є останній календарний день дії картки, тобто 31.01.2012 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не виконав взятих на себе зобов'язань щодо погашення боргу за кредитом до 31.01.2012 року.

Доводи відповідача про погашення заборгованості у повному обсязі спростовуються вищевказаним розрахунком та наданими ним квитанціями (а.с.5-8, 111-118), згідно яких ОСОБА_1 у період з березня 2008 року по жовтень 2009 року проводив погашення боргу періодичними платежами в сумі від 100 до 1000 грн., що становить 3490,00 грн. і є недостатнім для погашення всієї суми заборгованості по кредиту.

У період з листопада 2009 року до листопада 2014 року платежі не здійснювалися, а остання сума боргу 200 грн. сплачена 26 жовтня 2009 року. Несвоєчасні платежі потягли за собою нарахування штрафних санкцій, які погашені у першу чергу. Загальна сума сплаченого ОСОБА_1 кредиту не покриває тіла кредиту та нарахованих відсотків, а тому відповідачем не доведено погашення тіла кредиту та процентів в повному обсязі.

Відповідач подав до суду заперечення (а.с.33), але про сплив строку позовної давності як в цих запереченнях, так і в судовому засіданні не заявляв.

З огляду на наведене, рішення суду ухвалено із дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Судді: