РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2015 р.                                                           Справа № 924/1708/14  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого  судді                         Тимошенко О.М.

судді                                                   Огороднік К.М. ,
 судді                                                   Коломис В.В.   

при секретарі Саган І.О.     

за участю представників сторін:

від заявника - не з'явився   

від боржника -  не з'явився   

розглянувши апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 18.12.14 р. у справі № 924/1708/14

за заявою Кам'янець-Подільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області

до  Приватне підприємство "Серго-Транс" м.Кам"янець-Подільський

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 18 грудня 2014 року по справі 924/1708/14 ( суддя Грамчук І.В.) у порушенні провадження у справі про банкрутство приватного підприємства "СЕРГО - ТРАНС" за заявою Кам'янець - Подільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Хмельницькій області - відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції,  Кам'янець - Подільська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області подала апеляційну скаргу в якій просить    скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 18.12.2014 року у справі № 924/1708/14 та прийняти нову ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутсво приватного підприємства "Серго - Транс". В обґрунтування скарги зазначає, що суд безпідставно відмовив в порушенні справи про банкрутство посилаючись на відсутність постанов органів ДВС про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора, оскільки органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України. Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, ні підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні. Отже, на думку скаржника, чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу. При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються, а отже нема підстав для відкриття виконавчого провадження в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

В судове засідання представник скаржника не з'явився, однак  надіслав клопотання в якому повідомив, що апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу за його відсутності у зв'язку із неможливістю відрядити повноважного пердставника інспекції для участі у судовому засіданні.

Інші учасники провадження у справі письмових відзивів на апеляційну скаргу не подали, явку представників не забезпечили.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду Хмельницької області від 18.12.2014 року у справі № 924/1708/14  залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Хмельницької області  від 17 листопада 2014р. прийнято до розгляду заяву про порушення провадження у справі про банкрутство приватного підприємства “СЕРГО-ТРАНС” м. Кам’янець-Подільський.

У відповідності до заяви (вх. № 05-06/1044/14 від 12.11.2014р.) приватне підприємство “СЕРГО-ТРАНС” м. Кам’янець-Подільський зареєстровано виконавчим комітетом Кам’янець-Подільської міської ради 13 червня 2006 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру щодо юридичної особи.

З доданих до заяви матеріалів вбачається, що загальна сума заборгованості боржника перед ініціюючим кредитором становить 4  053  500,55 грн. (в т.ч. 3   011 330,22 грн. основного платежу, що перевищує суму в триста мінімальних заробітних плат, а також 611 693,53 грн. штрафних санкцій, 430     476,80 грн. пені), зокрема по :

- податку на доходи фізичних осіб в сумі 10 845,27 грн. (в т.ч. 8676,22 грн. основного платежу, 2   169,05 грн. штрафних санкцій) ;

- податку на прибуток в сумі 2   097   797,91 грн. (в т.ч. 1608934 грн. основного платежу, 254          049,75 грн. штрафних санкцій, 234     814,16 грн. пені) ;

- податку на додану вартість в сумі 1   940   797 грн. (в т.ч. 1393720 грн. основного платежу, 351   415,21 грн. штрафних санкцій, 195   662,64 грн. пені) ;

- інших надходженнях в сумі 510 грн. (в т.ч. 510 грн. штрафних санкцій) ;

- штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування в сумі 2   550 грн. (в т.ч. 2          550 грн. штрафних санкцій) ;

- надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 999,52 грн. (в т.ч. 999,52 грн. штрафних санкцій);

Зазначений податковий борг підприємства перед заявником підтверджується постановами Хмельницького окружного адміністративного суду у справах № 822/2012/13-а, № 822/169/14, № 822/2126/14.

Заявник вказує на безспірність грошових вимог в сумі 4053500,55 грн., які виникли внаслідок винесення рішень судів. На виконання вказаних постанов суду інспекцією виставлялись інкасові доручення (розпорядження) на відкриті банківські рахунки боржника в АТ «Укрексімбанк», а саме: від 13.08.2013. за №№ 1746-1748 ; від 23.12.2013р. за №№ 5890, 5891 ; від 19.02.2014р. за №№ 1462-1467 ; від 14.07.2014р. за №№ 3262-3279 ; від 11.09.2014р. за №№ 3586-3603. Проте вказані інкасові доручення (розпорядження) повертались банком без виконання у зв’язку із відсутністю коштів на рахунках.

При цьому заявник зазначає, що чинне законодавство не передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу. Органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються, а тому відповідно не має підстав для відкриття виконавчого провадження в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». Виходячи з того, що примусове виконання рішення як завершальна стадія судового провадження – це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів на інших органів посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом України «Про виконавче провадження» та іншими нормативно-правовими актами, то визначений податковим законодавством порядок примусового виконання рішення суду дії нарівні із порядком виконання рішень згідно Закону України «Про виконавче провадження». Таким чином, в даному випадку підтвердженням безспірності вимог кредитора та неплатоспроможності боржника в контексті положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відносно примусового виконання рішення суду, є встановлений законодавством інший порядок примусового виконання рішення.

З даного приводу колегією суддів відзначається наступне.

У відповідності до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

Так, безспірні вимоги кредиторів - це грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Отже, необхідною умовою для порушення справи про банкрутство є наявність безспірних вимог кредитора до боржника, які становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

При цьому, саме відкриття виконавчого провадження шляхом винесення відповідної постанови є тією обставиною, з якою пов’язується безспірність вимог кредитора. В іншому порядку безспірність вимог кредитора не може бути підтверджена.

Відповідно, і встановлений Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” трьохмісячний строк починає свій відлік після пред’явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.

Згідно ст. 10 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.

Відповідно до статті 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити перелік документів, що додаються до заяви, зокрема, докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.

Також пунктом 3 частини 7 статті 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що до заяви кредитора – органу доходів і зборів чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Згідно частини 1 статті 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до статті 16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство якщо, зокрема, заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону.

Постанови органів державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження на виконання вказаних судових рішень в підтвердження того, що вимоги ДПІ до боржника не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, як це вимагає ч.2 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Кам’янець-Подільська ОДПІ не надала.

Місцевим господарським судом правомірно зазначено, що саме з фактичним відкриттям виконавчого провадження органами державної виконавчої служби законодавець пов'язує початок перебігу трьохмісячного строку незадоволення вимог ініціюючого кредитора, як однієї з передумов для порушення провадження у справі про банкрутство. Лише судове рішення за відсутності виданого на його підставі виконавчого документа та постанови органу Державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження не може бути підтвердженням безспірності грошових вимог.

Відмічене додатково підтверджується відповідною практикою Вищого господарського суду України, зокрема постановою від 16.12.2014р. у справі № 924/808/14.

Таким чином, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вимоги ініціюючого кредитора - Кам’янець-Подільської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Хмельницькій області за своєю правовою природою є безспірними в розумінні ст.ст. 1, 10, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд першої інстанції дійшов обгрунтованого та правомірного висновку про відмову в порушенні провадження у справі про банкрутство ПП "Серго-Транс".

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду  Хмельницької  області від 18.12.2014 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не обґрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області від31.12.2014 року №18285/10/22-09-10-08  залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 18.12.2014 року у справі № 924/1708/14  залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                       Тимошенко О.М.  

Суддя                                                                                              Огороднік К.М.  

Суддя                                                                                              Коломис В.В.