ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2015 р. Справа № 28/32

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Кордюк Г.Т., Хабіб М.І.

при секретарі судового засідання Швець О.В.

за участі представника кредитора ОСОБА_1

у відкритому судовому засіданні розглянув апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Львівської області від 16 вересня 2014 року по справі №28/32 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Львівської області (суддя Морозюк А.Я.) 16 вересня 2014 року по справі №914/774/13-г ухвалив:

- звіт ліквідатора у справі про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (місце проживання: 81006, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, поштова адреса: АДРЕСА_2) затвердити (пункт 1).;

- звільнити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 від подальшого виконання вимог кредиторів - УПФУ в Яворівському районі Львівської області на суму 2 798,22 грн., ВД ЛОВ ФСС з ТВП на суму 80,63 грн., ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 948 794,40 грн.(пункт 2);

- підприємницьку діяльність Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (місце проживання: 81006, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, поштова адреса: АДРЕСА_2) припинити (пункт 3);

- провадження у справі №28/32 про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 припинити (пункт 4).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, просить Львівський апеляційний господарський суд скасувати пункт 2 ухвали господарського суду Львівської області від 16 вересня 2014 року та визнати погашеними вимоги кредиторів - УПФУ в Яворівському районі Львівської області з сумою вимог 1123,78 грн., ВД ЛОВ ФСС з ТВП у сумі 80,63 грн., ПАТ "Альфа-Банк " у сумі 2251612,51 грн., ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у сумі 4394148,35 грн. Вважає, що ухвала не відповідає попередньо встановленим судом у цій же справі фактичним обставинам та положенням закону, зокрема ст.ст. 7, 22, 47, 48, 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Суд неодноразово відкладав розгляд справи у зв'язку із частковою зміною складу суду, з метою перевірки законності та обґрунтованості оскарженої ухвали у повному обсязі, забезпечення процесуальних прав учасників провадження у справі про банкрутство.

Арбітражний керуючий та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" надали відзиви, апеляційну скаргу заперечують, а оскаржене судове рішення вважають законним і обгрунтованим.

Про розгляд справи учасникам провадження у справі про банкрутство повідомлено належним чином.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За змістом ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Львівський апеляційний господарський суд заслухав пояснення представників, розглянув апеляційну скаргу, матеріали справи і вважає, що ухвалу господарського суду Львівської області від 15 вересня 2014 року по справі №28/32 слід скасувати з нижченаведених підстав.

З матеріалів справи слідує, що публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до господарського суду Львівської області суду із заявою про порушення справи про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2. Господарський суд Львівської області ухвалою від 19 березня 2010 року порушив провадження у справі №28/32 про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (місце проживання: 81006, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, опубліковано ІНФОРМАЦІЯ_1 року в газеті "Голос України", НОМЕР_3. Реєстр вимог кредиторів затверджено 20 вересня 2010 року.

Суд постановою від 20 жовтня 2010 року визнав банкрутом Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, увів ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого Надлонка Андрія Івановича.

Оголошення про визнання банкрутом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 опубліковано ІНФОРМАЦІЯ_2 року у газеті "Голос України" НОМЕР_4.

Суд продовжив на шість місяців строк ліквідаційної процедури та відкладав розгляд справи з причини нереалізованих активів банкрута та непогашених вимог кредиторів, а відповідно й відсутності законних підстав припинення провадження у справі про банкрутство на стадії судової процедури ліквідації.

08 вересня 2014 року ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Надлонок А.І. подав суду клопотання затвердити звіт ліквідатора, винести ухвалу, якою скасувати запис в ЄДР про підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_2 До клопотання додано звіт ліквідатора з додатками та реєстром непогашених вимог кредиторів (т.3, а.с.147-178).

Господарський суд Львівської області розглянув поданий звіт у судовому засіданні 16 вересня 2014 року, яке було визначено ухвалою від 10 червня 2014 року (т.3, а.с.144-146).

Предметом апеляційного оскарження є ухвала господарського суду Львівської області від 16 вересня 2014 року у справі №28/32. Місцевий господарський суд керуючись ст.ст. 5, 32, 40, 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дійшов висновку про наявність підстав для затвердження звіту ліквідатора у справі про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 і провадження у справі №28/32, а також звільнив Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 від подальшого виконання вимог кредиторів - УПФУ в Яворівському районі Львівської області на суму 2798,22 грн., ВД ЛОВ ФСС з ТВП на суму 80,63 грн., ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 948 794,40 грн.

Суд вказав, що ліквідатор на підставі листів Новояворівського ВРЕР ДАІ ГУМВС України у Львівській області №294 від 23.06.2010 р., ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" №4322 від 20.08.2010 р., Інспекції Держтехнагляду ЛОДА №3-1/1003 від 22.10.2010 р., Головного управління Держкомзему у Львівській області №01-16/3-3409 від 30.07.2010 р., здійснив інвентаризацію майна банкрута, за результатами якої складено Акт інвентаризації майнових активів СПД ОСОБА_2 В акті зазначено, що за ОСОБА_2 зареєстровано: Житловий будинок 256,3 м.кв., земельні ділянки площею 0,25 га та площею 0,105 га, за адресою: с. Липники Пустомитівського району Львівської області (обтяжувач: ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"); автомобіль TOYOTA Corrolla 2006 р.в., д.н. НОМЕР_2, земельна ділянка площею 1,0471 га в с. Бартатів Городоцького району Львівської області (обтяжувач ЗАТ "Альфа-Банк"). Станом на 05.11.2010р. інших активів не виявлено.

Крім того, рішенням судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 15.05.2014 р. у справі №1316/115/12 за ОСОБА_7 визнано право власності на 1/2 ідеальну частину автомобіля TOYOTA Corrolla, реєстраційний номер НОМЕР_2, рік випуску 2006, право власності на 1/2 ідеальну частину земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 1,0471 га, кадастровий номер 4620980800:06:000:0029, що розташована на території Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області, право власності на 1/2 ідеальну частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 256,3 м.кв., право власності на 1/2 ідеальну частку земельної ділянки, яка розташована на території с. Липники Пустомитівського району Львівської області, загальною площею 0,2500 га, кадастровий номер 4623685500:03:002:0118; право власності на 1/2 ідеальну частку земельної ділянки, яка розташована на території с. Липники Пустомитівського району Львівської області, загальною площею 0,1050 га, кадастровий номер 4623685500:03:002:0119.

Також рішенням апеляційного суду Львівської області від 25.12.2013р. у справі №450/205/13 припинено іпотеку нерухомого майна житлового будинку АДРЕСА_3 земельної ділянки загальною площею 0,2500 га, кадастровий номер 4623685500:03:002:0118 та земельної ділянки загальною площею 0,1050 га, кадастровий номер 4623685500:03:002:0119, які розташована на території с. Липники Пустомитівського району Львівської області. Вилучено з державного реєстру іпотек запис про іпотеку та з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна запис про заборону відчуження зазначеного майна.

Виходячи із положень ч. 7 ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та з урахуванням судових рішень у цивільних справах №1316/115/2012 і №450/205/13 суд першої інстанції дійшов висновку, що до складу ліквідаційної маси не включається майно громадянина-підприємця, на яке згідно з чинним законодавством не може бути звернено стягнення, а в процедурі банкрутства не дозволяється продаж житлового фонду. Відтак ліквідатором встановлено відсутність майнових активів належних Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, на які можна було би звернути стягнення та погасити боргові зобов'язання саме підприємця.

Щодо кредиторських вимог.

Суд першої інстанції звільнив Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 від подальшого виконання вимог кредиторів - УПФУ в Яворівському районі Львівської області на суму 2798,22 грн., ВД ЛОВ ФСС з ТВП на суму 80,63 грн., ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 948794,40 грн. (п.2 ухвали).

У мотивувальній частині оскарженої ухвали суд констатував, що незадоволеними за недостатністю (відсутністю) майна банкрута - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишились вимоги: УПФУ в Яворівському районі Львівської області в сумі 2798,22 грн., ЛОВ ФСС з ТВП у сумі 80,63 грн., ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у сумі 948794,40 грн., які відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності Законом України №4212-VI від 22.12.2011 р.) вважаються погашеними.

При цьому суд вказав, що заявлені ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" кредиторські вимоги в сумі 948794,40 грн. виникли за кредитним договором №010/08-3/3684в від 23.04.2008р., укладеним безпосередньо з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, про що кредитором зазначено у заяві про порушення справи про банкрутство й підтверджено ухвалою суду від 29.04.2010р. Решта кредиторських вимог заявлені ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у сумі 3445353,95 грн. виникли за кредитним договором №014/7299/74/55832 від 11.03.2008р., укладеним з фізичною особою ОСОБА_2, про що кредитор зазначено у заяві від 09.06.2010р. про збільшення вимог кредитора.

Вимоги ПАТ "Альфа-Банк" у сумі 2251612,52 грн. виникли за кредитними договорами №490022803 від 25.01.2007р., №800002153 від 11.10.2007р., укладеним з ОСОБА_2, про що кредитором зазначено у заяві від 23.06.2010 р. Окрім цього наявне у ОСОБА_2 майно передане ним, у заставу та іпотеку, як фізичною особою, що підтверджується наявними у справі договором іпотеки №010/08-3/3684/в/1 від 23.04.2008 р., №014/7299/74/55832 від 11.03.2008 р., іпотечним договором №800002153-И від 11.10.2007 р.

Відтак заявлені вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у сумі 3445353,95 грн. і вимоги ПАТ "Альфа-Банк" у сумі 2251612,52 грн. - це вимоги до фізичної особи ОСОБА_2.

Львівський апеляційний господарський суд вважає, що господарський суд Львівської області неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи; викладені в ухвалі висновки не відповідають обставинам справи і приписам Закону.

Конституцією України (ст.19) встановлено обов`язок органів державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України.

Згідно з ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З 19 січня 2013 року діє нова редакція закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". За змістом п. 1-1 Прикінцевих та Перехідних положень, положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Виняток становлять положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, які застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

З огляду на дату порушення провадження у справі №28/32 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (19 березня 2010 року), дату визнання банкрутом і уведення ліквідаційної процедури (20 жовтня 2010 року) при здійсненні судової ліквідаційної процедури у справі №28/32 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 необхідно керуватися положеннями закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла до 19 січня 2013 року (далі - Закон).

Особливості банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності-громадянина визначені ст.ст. 47-49 Закону (Розділ УІ). Згідно із положеннями статті 41 Закону відносини, пов'язані з банкрутством суб'єкта підприємницької діяльності-громадянина регулюються цим законом з урахуванням особливостей, передбачених розділом УІ Закону.

За змістом статті 48 Закону, якщо у встановлений строк громадянин-підприємець не подав доказів задоволення вимог кредиторів і в цей строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає громадянина-підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Копію постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і інформацію про відкриття ліквідаційної процедури господарський суд направляє всім відомим кредиторам із зазначенням строку пред'явлення кредиторами вимог, який не може перевищувати два місяці. Постанова господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом та виконавчий лист про звернення стягнення на майно громадянина-підприємця направляються судовому виконавцю для здійснення реалізації майна банкрута. Продажу підлягає все майно громадянина-підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси згідно з цим Законом. У разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором. Кошти, отримані від продажу майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, а також наявні у нього кошти у готівковій формі вносяться на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса та використовуються за рішенням господарського суду, який визнав громадянина-підприємця банкрутом.

За приписами частини 7 статті 47 Закону у разі визнання громадянина-підприємця банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно громадянина-підприємця, на яке згідно з чинним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майно, яке перебуває у заставі за підставами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Згідно із положеннями статті 26 Закону до складу ліквідаційної маси не включаються об'єкти житлового фонду. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя. Ліквідатор, виявивши частку, яка належить банкруту в спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів в установленому порядку порушує питання про виділення цієї частки.

Особливості задоволення вимог кредиторів громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, установлено статтею 49 Закону, яка передбачає черговість і порядок задоволення вимог кредиторів, а також вказує, що після завершення розрахунків з кредиторами громадянин-підприємець, визнаний банкрутом, звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів, що були заявлені після визнання громадянина-підприємця банкрутом.

Виняток становлять вимоги кредиторів щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян; щодо стягнення аліментів; щодо стягнення на майно, яке перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням громадянином-підприємцем підприємницької діяльності, а також інші вимоги особистого характеру, які не були задоволені в порядку виконання постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом або які погашені частково чи не заявлені після визнання громадянина-підприємця банкрутом. Такі вимоги можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця відповідно в повному обсязі або в незадоволеній їх частині в порядку, встановленому цивільним законодавством України.

Відповідно до вимог статті 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Встановлені законом особливості банкрутства громадянина-підприємця (ст.ст. 47-49 Закону) не передбачають інших вимог до завершального звіту ліквідатора, ніж визначені ст.32 Закону.

Усупереч приписам статті 32 Закону до звіту ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 не додано ліквідаційного балансу банкрута.

Також до звіту ліквідатора не додано реєстру вимог кредиторів фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, складеного на підставі судових рішень у справі №28/32. Адже суд ухвалою від 20 вересня 2010 року (т.1., а.с.194-195) затвердив реєстр вимог кредиторів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, зокрема, вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у сумі 2816369,31 грн. (перша черга, як забезпечені заставою майна боржника) і у сумі 915371,35 грн. (шоста черга); вимоги ПАТ "Альфа-Банк" у сумі 1567810,50 грн. (перша черга, як забезпечені заставою майна боржника) і в сумі 683802,02 грн. (шоста черга). Саме включення у реєстр вимог кредиторів означених вимог першої черги на загальну суму 4384179,81 грн. й слугувало підставою для висновку суду про неплатоспроможність боржника й наявність підстав для визнання банкрутом, уведення ліквідаційної процедури. У постанові від 20 жовтня 2010 року суд констатував, що сума активів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 становить 3367067,07 грн., сума пасивів - 6647938,25 грн., що перевищує суму активів (т.1., а.с.214-215).

Постановлені господарським судом Львівської області по справі № 28/32 ухвала від 20 вересня 2010 року та постанова від 20 жовтня 2010 року набрали законної сили і такі відповідно до ст. 4-5 ГПК України є обов'язкових до виконання на усій території України.

Відтак висновки господарського суду Львівської області про те, що заявлені вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у сумі 3445353,95 грн. і вимоги ПАТ "Альфа-Банк" у сумі 2251612,52 грн. є вимогами до фізичної особи ОСОБА_2 суперечить вищеназваним судовим рішенням, постановленим у цій же справі.

З урахуванням вищевикладених фактичних обставин справи і приписів закону суд першої інстанції не мав юридичних підстав припиняти провадження у справі №28/32 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

Згідно із ст. 103 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право серед іншого скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу господарського суду Львівської області від 16 вересня 2014 року по справі №28/32 скасувати.

У задоволенні клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Надлонка А.І. затвердити звіт ліквідатора відмовити.

Справу №28/32 про банкрутство надіслати господарському суду Львівської області для розгляду на стадії судової процедури ліквідації.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Кордюк Г.Т.

суддя Хабіб М.І.

Повний текст постанови виготовлено 06.02.2015 року.