2-82972/14
760/2795/14-ц
СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 січня 2015 року м. Київ
Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., розглянувши матеріали позовної заяви суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу, -
В С Т А Н О В И В :
24.12.2014 позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом.
25.12.2014 року після автоматичного розподілу справи згідно Положенню про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30 із змінами, і формування відповідного реєстру згідно Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17.12.2013 року № 173, матеріали позовної заяви були передані головуючому судді.
Ч. 1 ст. 109 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
16.01.2015 на виконання ч. 3 ст. 122 ЦПК України отримано відповідь адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України в м. Києві, з відповіді якого вбачається, що відповідач ОСОБА_4 зареєстрованим по м. Києву не значиться.
Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до наступного висновку.
При викладі обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, він зазначає, що 20.07.2013 між сторонами було укладено договір про виготовлення меблів за індивідуальним заказом. Договором було передбачено, що оплата здійснюється частинами. Аванс - 81000,00 грн. сплачується в день підписання договору, а другий платіж - 83000,00 грн. відповідач повинен сплатити при отриманні товару. Позивач стверджує, що неодноразово намагався зв`язатися з відповідачем щодо узгодження дати поставки товару, проте останній відповіді не надавав. Натомість 19.10.2013 прийшов до позивача і почав вимагати повернення авансового платежу у зв`язку із затримкою виконання робіт.
Такі дії відповідача позивач кваліфікує як неналежне виконання своїх зобов`язань за договором і вимагає в судовому порядку стягнути з останнього другу частину оплати за договором.
Як зазначалося судом вище реєстрація та проживання відповідача в Солом`янському районі м. Києва не підтверджено, відтак суд приходить до висновку, що зазначена позовна заява Солом`янському районному суду м. Києва не підсудна.
Проте детальний аналіз позову дозволяє звернути увагу позивача на положення ст.110 ЦПК України, якою передбачена підсудність справ за вибором позивача.
Так, відповідно до ч.8 ст.110 ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.
Оскільки виконавцем за вищезазначеним договором про виготовлення меблів є позивач, то місцем виконання договору може бути адреса за місцезнаходженням позивача (АДРЕСА_1)
В разі звернення позивача із таким позовом до належного суду, суд акцентує увагу позивача на приведення позову у відповідність до вимог ст.119 ЦПК України. Так, всупереч п.4 ч.2 ст.119 ЦПК України позивачем не зазначена ціна позову щодо вимог майнового характеру.
Відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви долучається документ на підтвердження сплати судового збору.
Згідно з інформаційним листом Державної судової адміністрації України від 10.11.2011 року №12-6621/11 (із відповідними змінами) та постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» документом про сплату судового збору є оригінал платіжного доручення, який має містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір, підписаний уповноваженою посадовою особою банку (контролером) і скріплено печаткою установи банку, із зазначенням прізвища, ініціалів такої особи та її посади, з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Але, як вбачається із матеріалів справи квитанція про сплату судового збору, долучена позивачем цим вимогам не відповідає, і відповідно вона не може вважатися належним та допустимим доказом сплати позивачем судового збору за пред`явлення позовних вимог до даного відповідача.
Щодо матеріалів позову, то суд вважає за необхідне також звернути увагу позивача на п.5.27 ч.5 Вимог до оформлення документів ДСТУ 4163-2003 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації Уніфікована в системі організаційно-розпорядчої документації, яким передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (підпис), який скріплюється печаткою із зазначенням на ній найменування відповідної установи. Проте позивачем зазначені вимоги також не дотримані. Розцінюючи додатки до позовної заяви як частину матеріалів позову в розумінні цивільно-процесуального законодавства, суд констатує також порушення позивачем їх оформлення і складання.
За таких підстав вважаю за необхідне повернути позовну заяву позивачу для подачі до належного суду (Києво-Святошинський районний суд Київської області), оскільки відповідно до ст. 115 ЦПК України якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала.
Враховуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачений позивачем судовий збір підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 109, 110, 115 ЦПК України, п. 1 ч. 1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу- повернути позивачу для подачі до належного суду.
Після вступу ухвали в законну силу, повернути позивачу копії доданих до позовної заяви документів.
Повернути позивачу сплачений судовий збір, зобов'язавши Головне управління державної казначейської служби України в м. Києві повернути ОСОБА_3- кошти сплачені за оплату судового збору в розмірі 830 (вісімсот тридцять) грн. 00 коп. згідно квитанції від 25.10 2013
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Солом`янський районний м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.С. Кицюк