Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2015 року Справа № 2а-7993/09/1170.

провадження № 2-ап/811/37/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області

до відповідача - ДП "Голованівське лісове господарство"

про зобов'язання вчинити дії.

Контрольно-ревізійне управління в Кіровоградській області, у ході судового розгляду справи замінене на правонаступника - Державну фінансову інспекцію в Кіровоградській області (далі - позивач), звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДП "Голованівське лісове господарство" (далі - відповідач), у якому просить зобов'язати відповідача виконати лист-вимогу від 15 квітня 2009 року №04-14/341 щодо усунення порушень на загальну суму 128144,34 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП "Голованівське лісове господарство" за ІІ півріччя 2007-2008 років. В ході ревізії виявлено ряд порушень чинного законодавства. З метою усунення виявлених порушень КРУ у Кіровоградській області 15 квітня 2009 року сформовано та направлено на адресу ДП "Голованівське лісове господарство" лист-вимогу №04-14/341.

В зв'язку з невиконанням в добровільному порядку вказаного листа-вимоги, орган контрольно-ревізійного управління звернувся до суду із відповідним позовом.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року в задоволенні адміністративного позову Контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області до ДП "Голованівське лісове господарство" про зобов'язання відповідача виконати лист-вимогу від 15.04.2009 року №04-14/341 щодо усунення порушень на загальну суму 128144,34 грн, відмовлено повністю (Т.1,а.с.154-156).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області залишено без задоволення, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року по справі №2а-7993/09/1170 залишено без змін (Т.2,а.с.22-23).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 вересня 2014 року касаційну скаргу правонаступника позивача - Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області задоволено частково: постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (Т.2,а.с.53-55).

Представник позивача в судове засідання не прибув, на адресу суду надіслав клопотання про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними матеріалами (Т.2,а.с.79).

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 26 січня 2015 року, не прибув, надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності (Т.2,а.с.88).

Відтак, суд вважає за можливе подальший розгляд справи здійснити у порядку письмового провадження.

Розглянувши у письмовому провадженні подані представниками позивача і відповідача документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

З 20 лютого по 08 квітня 2009 року посадовими особами Контрольно-ревізійного управління в Голованівському районі Кіровоградській області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП "Голованівське лісове господарство" за ІІ-ге півріччя 2007 року та 2008 рік, результати якої викладено в Акті від 08.04.2009 року №04-10/11 (Т.1,а.с.8-19).

На підставі вказаного акту Контрольно-ревізійним управлінням в Кіровоградській області було направлено на адресу ДП "Голованівське лісове господарство" лист-вимогу від 15.04.2009 року №04-14/341.

При цьому, 08.05.2009 року директору ДП "Голованівське лісове господарство" направлено повторно лист-вимогу від 07.05.2009 року №04-14/400 (Т.1,а.с 42-46).

Вказаними листами-вимогами відповідачеві запропоновано відшкодувати з винних осіб незаконні видатки по оплаті праці шляхом утримання із заробітної плати, внесенням коштів на розрахунковий (поточний) рахунок або в касу підприємства, а саме: проведення завищених витрат на оплату праці внаслідок завищення посадових окладів - 39,73 тис. грн.; проведення виплат премії працівникам з порушенням законодавства - 0,25 тис. грн.; проведення виплат матеріальної допомоги працівникам з порушенням законодавства - 20,71 тис. грн.; проведення інших завищених витрат на оплату праці внаслідок недотримання вимог законодавства - 13,45 тис. грн.; Вимагається при нарахуванні заробітної плати за квітень 2009 року провести перерахунок сплати внесків до державних цільових фондів по незаконно сплачених сумах по оплаті праці - 21,46 тис. грн. Контрольно-ревізійне управління в Голованіському районі вимагає направити вимоги до підприємств, організацій згідно додатку 201 до акта та до фізичних осіб згідно додатків 201, 203 до акта щодо внесення коштів на розрахунковий (поточний) рахунок підприємства: на покриття за рахунок бюджетних коштів витрат сторонніх юридичних осіб всупереч законодавству при відсутності дебіторської заборгованості в обліку - 23,90 тис. грн. та за покриття за рахунок державних коштів витрат фізичних осіб всупереч законодавства при відсутності дебіторської заборгованості в обліку 11,38 тис. грн. Вимагається відшкодувати з винних осіб незаконне відчуження майна на користь суб'єктів державної форми власності всупереч законодавству - 1,15 тис. грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон) законні вимоги службових осіб органу державного фіназдійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення, Держфінінспекція відповідно), визначено, що Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах (пункт 7 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція має право в установленому порядку, зокрема: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 15); у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (підпункт 18); при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (підпункт 21).

Положенням установлено, що Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб і, у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми узгоджуються з положеннями статті 10 Закону, якою визначено права органу державного фінансового контролю. Зокрема, пунктом 7 передбачено право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Згідно з пунктом 10 статті 10 Закону органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а відповідно до пункту 13 цієї норми - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Аналіз наведених норм у їх системному зв'язку дає підстави вважати, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Відтак, суд доходить висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Натомість в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки.

У справі, що розглядається, Інспекція пред'явила вимоги, які вказують на виявлені у ході перевірки підконтрольного суб'єкта збитки та необхідність їх відшкодування.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за відповідним позовом органу державного фінансового контролю, вони не можуть бути стягнуті за адміністративним позовом про зобов'язання вчинити певні дії.

Аналогічні правові позиції були висловлені колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня 2014 року (справи №№ 21-40а14, 21-63а14), 13 травня 2014 року (справа № 21-89а14,) 20 травня 2014 року (справа № 21-93а14) та від 28 жовтня 2014 року (справа № 21-462а14), які, за змістом статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковими для суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, що, в свою чергу, виключає наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Судові витрати, відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 17, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук