Справа № 353/1531/14-ц
Провадження № 4-с/353/1/15
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2015 року м.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої - судді Лущак Н.І.
з участю: секретаря Курко М.М.
заявниці ОСОБА_1
представника заявниці – ОСОБА_2
головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби
Тлумацького районного управління юстиції – ОСОБА_3
представника заінтересовані особи – ПАТ «Універсал Банк» - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі справу за скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», ОСОБА_5, на дії державних виконавців відділу державної виконавчої служби Тлумацького районного управління юстиції, визнання незаконним і скасування акта опису й арешту майна від 12.12.2014 року, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася в суд з скаргою на дії державних виконавців відділу державної виконавчої служби Тлумацького районного управління юстиції (далі ВДВС Тлумацького РУЮ) щодо опису та арешту майна неправомірними; визнання незаконним та скасування акта опису й арешту майна від 12.12.2014 року та зняття арешту з нежитлової будівлі будинку технічної майстерні загальною площею 313,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: вул. Грушевського, 51 в м.Тлумачі Івано-Франківської області, з тих підстав, що 23.01.2014 року Тлумацьким районним судом було видано виконавчий лист №353/1005/13-ц про стягнення з неї на користь ОСОБА_5 111824 грн. 73 коп., на підставі якого ВДВС Тлумацького районного управління юстиції відкрито виконавче провадження №42103987.
14.12.2014 року вона отримала повідомлення ВДВС Тлумацького РУЮ за №4508/03-25 підписане головним державним виконавцем Пшеничним Б.Я. та начальником ВДВС Тлумацького РУЮ, згідно якого їй направлено постанову від 12.12.2014 року щодо зберігання описаного й арештованого майна, а саме нежитлової будівлі, будинку технічної майстерні, загальною площею 313,2 кв.м., яка знаходиться за адресою вул. Грушевського, 51, м. Тлумачі Івано-Франківської області. В додатках до цього повідомлення вказані: копія постанови від 12.12.2014 року та копія акта опису й арешту від 12.12.2014 року. Однак, насправді в конверті були лише вказане повідомлення та копія постанови від 12.12.2014 року. Вона неодноразово усно зверталася до відповідача з проханням надати їй копію акта опису й арешту майна, а також ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження та зробити копії інших документів, жодної з яких їй не було надано, а 22.12.2014 року вона звернулась письмово, оскільки закінчувався термін для оскарження, однак, їй до цього часу не надали для ознайомлення матеріали та копію вказаного акту.
Не дивлячись на те, що її не ознайомлено з актом опису та арешту майна, вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи, провадиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. В межах вказаного виконавчого провадження вже було накладено арешт на рухоме майно, яке належить їй на праві власності, однак, жодних дій по реалізації цього майна відповідачем не здійснювалось. У неї на даний час ще є наявне рухоме майно, на яке може бути звернено стягнення, відповідно опис та арешт належного їй нерухомого майна є незаконним. Також, відповідно до ч.5.ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» вона мала право запропонувати ті види майна та предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення.
Крім того, є інші грубі порушення законодавства при описі та арешті нерухомого майна, зокрема.
Нею отримано повідомлення від 04.12.2014 року №4438 про те, що 12.12.2014 року о 10.00 год. буде проводитись опис і арешт належного їй на праві власності майна, а саме будинку технічної майстерні, який знаходиться за адресою вул. Грушевського, 51 в м. Тлумач, в телефонному режимі вона повідомила, що не згідна, оскільки має рухоме майно, а також те, що в цей час вона не може бути присутня, оскільки повинна бути на роботі в м. Івано-Франківську. Однак, протягом цілого дня 12.12.2014 року в приміщенні майстерні за вказаною адресою знаходились ОСОБА_6, з яким вона перебуває у цивільному шлюбі, та син ОСОБА_7, які проживають із нею за адресою: м.Тлумач, вул. Грушевського,37. Вони вказують, що цього дня ніхто не приходив і не складав ніякого акту, тим більше, не давав їм нічого підписувати.
Пунктом 4.2.2 Наказу міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року «Про затвердження інструкції з організації примусового виконання рішень» передбачено, що Акт опису та арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також може бути підписаний іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в акті. В даному випадку в зазначений в акті опису та арешту майна день реально опис не проводився і акт не надавався нікому для підпису. Також в ч.1 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» вказано, що майно, на яке накладено арешт, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, також зберігачу. В даному випадку в акті опису майна вона не підписувалась і до цього часу копії цього акту їй не надано.
Відповідно до ч.5 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду, ч.2 ст.82 вказаного закону зазначає, що боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 05.01.2015 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державних виконавців ВДВС Тлумацького РУЮ, визнання незаконним і скасування акта опису й арешту майна від 12.12.2014 року – залучено до участі в справі в якості заінтересованих осіб – ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_5, які є стягувачами по зведеному виконавчому провадженню №42633112.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 скаргу підтримали, з підстав зазначених в ній. ОСОБА_1 вказала, що в той час, який зазначений в акті опису вона була в кабінеті державного виконавця Пшеничного Б.Я. Категорично не згідна з сумою її заборгованості перед ПАТ «Універсал Банк», крім того, вона погасила 2000 грн. ОСОБА_5 і з ним домовилася, що буде частково погашати йому борг в добровільному порядку. Представник заявниці ОСОБА_2 додатково пояснив, що при складанні акту опису й арешту майна ВДВС Тлумацького РУЮ порушено процедуру, оскільки ОСОБА_1 не була писутня при її складанні. Відповідно до п.5.6.9. Інструкції про проведення виконавчих дій №74/5 від 15.12.1999 року, відсутність боржника не може бути перешкодою для проведення опису майна. У таких випадках опис майна громадян здійснюється в присутності його представника, одного з повнолітніх членів сім’ї боржника, а за їх відсутності – за участю представника житлово-експлуатаційної організації або представника органів державної влади та місцевого самоврядування. З аналізу вищенаведеного вбачається обов’язок державного виконавця забезпечити представництво інтересів боржника при здійсненні опису та арешту майна. Крім того, в акті опису та арешту майна проведено опис нежитлової будівлі, будинку технічної майстерні, але ніяких зазначень щодо майна, яке знаходиться у самій нежитловій будівлі не має. Це стверджує те, що державним виконавцем ВДВС Тлумацького РУЮ ОСОБА_3 фактично не вчинялися ніякі дії по опису нежитлової будівлі, акт був складений тільки формально в його ж кабінеті без виїзду на місце знаходження майна. 12.12.2014 року ОСОБА_1 повідомила державного виконавця Пшеничного Б.Я., що на момент відкриття виконавчого провадження нею повернуто ОСОБА_5 2000 грн. 00 коп., що підтверджується розпискою останнього. Також державним виконавцем Григорівим О.П. було описано та накладено арешт на рухоме майно, яке належить їй на праві власності. Крім того, у заявниці є ще майно, на яке може бути звернено стягнення. Вказує, що звернення стягнення на будинок, квартиру та інше нерухоме майно фізичної особи провадиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому державний виконавець зобов’язаний в повній мірі перевірити належність боржнику іншого майна й коштів, крім нерухомого, тобто встановити все майно боржника, на яке можна звернути стягнення. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Відмова державного виконавця задоволити зазначену вимогу боржника може бути визнана в судовому порядку необґрунтованою.
Головний державний виконавць відділу державної виконавчої служби Тлумацького районного управління юстиції – ОСОБА_3 вважає скаргу безпідставною. Пояснив, що в нього в провадженні перебуває зведене виконавче провадження відносно ОСОБА_1 На адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення про те, що буде проводитися опис і арешт майна, яке остання отримала, про що свідчить розписка, яка міститься в матеріалах виконавчого провадження. Інструкція про проведення виконавчих дій №74/5 від 15.12.1999 року, на яку посилається заявник, втратила чинність. Відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» види майна, на яке можна звернути стягнення, остаточно визначаються державним виконавцем. Проведеними державним виконавцем заходами було встановлено, що на праві приватної власності ОСОБА_1 належить нежитлова будівля, яка знаходиться за адресою: вул. Грушевського, 51 в м. Тлумачі Івано-Франківської області. Акт опису й арешту майна він складав за місцем знаходження майна, в середину приміщення не заходив. Оцінку майна він не здійснював, вона буде визначена експертом. Під час складання акту присутніми були тільки два поняті, які записані в акті, і водій. Заявниці чи когось з її родичів в цей період часу там не було. Він телефонував до ОСОБА_1, щоб вона прийшла підписала акт опису й арешту майна, однак вона не з’явилася, тому копію акту опису й арешту майна, копію постанови від 12.12.2014 року щодо зберігання описаного й арештованого майна було направлено їй поштою.
Представник заінтересовані особи – ПАТ «Універсал Банк» - ОСОБА_4 вказав, що дії державного виконавця були правомірними та відповідали вимогам Закону України «Про виконаче провадження». Йому відомо, що ОСОБА_1 пропонувала державному виконавцю майно, на яке мажна звернути стягнення, однак воно було не ліквідне і банк відмовився авансувати витрати по його реалізації. Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем, дані положення також містяться в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» та листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-152/0/4-13 від 28.01.2013 року. Просив в задоволенні скарги відмовити.
Вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та виконавчого провадження, суд вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, розгляд справи здійснюється судом в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Державний виконавець, як працівник органу державної виконавчої служби за ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» зобов’язаний сумлінно виконувати службові обов’язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб гарантованих Конституцією України та законами України.
Судом встановлено, що на виконанні ВДВС Тлумацького РУЮ знаходиться зведене виконавче провадження № 42633112 по виконанню виконавчого листа № 2-604/2010р., виданого Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області 14.03.2011 року про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_8 на користь ПАТ «Універсал Банк» – 25653 грн. 46 коп. простроченої заборгованості по сумі кредиту, 35896 грн. 75 коп. заборгованості по сумі кредиту, 6212 грн. 09 коп. відсотків, 674 грн. 43 коп. судового збору, 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с. 41), та виконавчого листа № 353/1005/13-ц, виданого Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області 23.01.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5- 110717 грн. 55 коп. боргу, 1107 грн. 18 коп. судового збору, а разом 111824 грн. 73 коп. (а.с. 42).
25.09.2013 року та 18.02.2014 року відповідно державним виконавцем ВДВС Тлумацького РУЮ ОСОБА_9 винесено постанови про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню по вищенаведених виконавчих листах № 2-604/2010р. від 14.03.2011 року та № 353/1005/13-ц від 23.01.2014 року (а.с. 43, 44 ).
14.07.2014 року на адресу ВДВС Тлумацького РУЮ ОСОБА_1 направила заяву, в якій просить описати першочергово рухоме майно, яке належить їй на праві власності, а саме ритуальні вінки та корзини, що знаходяться за адресою: вул. Грушевського, 37 в м. Тлумачі Івано-Франківської області (а.с. 78).
15.07.2014 року державним виконавцем ВДВС Тлумацького РУЮ ОСОБА_9 при примусовому виконанні вищевказаних виконавчих листів № 2-604/2010р від 14.03.2011 року та № 353/1005/13-ц від 23.01.2014 року були проведені виконавчі дії, описано та накладено арешт на майно, а саме: вінки похоронні в кількості 98 штук різного розміру та кольору, корзини похоронні різного розміру та кольору в кількості 58 штук, про що був складений акт опису й арешту майна №42633112. На описане майно накладено арешт і встановлено обмеження права користування ним: не відчужувати, не передавати. Описане майно прийняла на відповідальне зберігання ОСОБА_1, яку попереджено про кримінальну або матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна (а.с. 81-82).
Постановою про призначення експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 18.07.2014 року державним виконавцем ВДВС Тлумацького РУЮ призначено ОСОБА_10 експертом, суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №353/1005/13-ц, виданого Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області 23.01.2014 року (а.с. 83).
Згідно рахунку експерта ОСОБА_10 вартість експертної оцінки майна, а саме вінків похоронних та корзин похоронних становитиме 2500 грн. 00 коп. (а.с. 88).
22.07.2014 року на адресу ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_5 ВДВС Тлумацького РУЮ надіслав лист з проханням авансувати витрати на проведення виконавчих дій, а саме проведення експертної оцінки в сумі 2500 грн. та попереджено, що у випдку не здійснення авансування витрат на організацію та проведення виконачих дій виконавчий документ повертається стягувачу (а.с. 89).
24.07.2014 року представник ПАТ «Універсал Банк» на адресу ВДВС Тлумацького РУЮ надіслав лист, в якому вказав, що авансування витрат на проведення виконавчих дій (в т.ч. за проведення експертної оцінки) із сторони стягувача є його правом, а не обов’язком. Крім того, вартість проведення експертної оцінки в розмірі 2500 грн. 00 коп. є значно завищеною та безпідставною, оскільки вартість арештованого майна може бути нижчою за вартість проведення експертної оцінки (а.с. 90).
Від представника ПАТ «Універсал Банк» на адресу ВДВС Тлумацького РУЮ надійшов лист від 01.12.2014 року, в якому останній повідомив, що йому стало відомо, що за ОСОБА_11 зареєстровано на праві власності будинок технічної майстерні, площею 313,2 кв.м., який знаходиться за адресою вул. Грушевського, 51 в м. Тлумач, Івано-Франківська область (Вищенаведені дані також підтверджуються Витягом з реєстру Прав власності на нерухоме майно (а.с. 50)). Авансування витрат виконавчого провадження для проведення оцінки майна - ПАТ «Універсал Банк» гарантує (а.с. 92).
04.12.2014 року на адресу ОСОБА_1 ВДВС Тлумацького РУЮ надіслало повідомлення по те, що 12.12.52014 року о 10 год. 00 хв. державним виконавцем буде проводитись опис й арешт майна, а саме: будинку технічної майстерні, що знаходиться по вул. Грушевського, 51 в м. Тлумачі Івано-Франківської області, з метою подальшої реалізації в рахунок погашення заборгованості згідно виконавчих документів (а.с.103 ).
Як ствердила в судовому засіданні ОСОБА_1 дане повідомлення вона отримала 04.12.2014 року.
12.12.2014 року державним виконавцем ВДВС Тлумацького РУЮ ОСОБА_3 при примусовому виконанні вищевказаних виконавчих листів № 2-604/2010р від 14.03.2011 року та № 353/1005/13-ц від 23.01.2014 року складено акт опису й арешту майна, а саме будинку технічної майстерні, що знаходиться по вул. Грушевського, 51 в м. Тлумачі Івано-Франківської області, загальною площею 313,2 кв.м. На описане майно накладено арешт і встановлено обмеження права користування ним: не відчужувати, не розкомплектовувати. Акт був складений в присутності понятих ОСОБА_12 та ОСОБА_13, про що свідчать іхні підписи (а.с. 97-98). Вищенаведене відповідає Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року. А тому суд не бере до уваги посилання завниці ОСОБА_1 та її представника та те, що при складанні акту у відсутності боржника необхідно залучати предстаника житлово-експлуатаційної організації або представників органів державної влади та місцевого самоврядування, оскільки дані вимоги містять в Інструкції про проведення виконавчих дій №74/5 від 15.12.1999 року, яка втратила чинність.
12.12.2014 року за № 4508/03-25 ВДВС Тлумацького РУЮ на адресу ОСОБА_1 направлено постанову від 12.12.2014 року щодо зберігання описаного й арештованого майна, а саме будинку технічної майстерні загальною площею 313,2 кв.м. та копію акту опису й арешту майна від 12.12.2014 року (а.с. 8), яку остання отримала 16.12.2014 року згідно повідомлення поштового відравлення, яке міститься в оглянутих судом матеріалах зведеного виконавчого провадження.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.
Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та може накладатися державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження» майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статі 57 цього закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу.
Згідно ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. Як експерт або спеціаліст може бути запрошена будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові державного виконавця, а також надати усні рекомендації щодо дій, які виконуються за його присутності.
Згідно п.п. 4.2.1., 4.2.2. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт. Акт опису та арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також може бути підписаний іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в акті.
Як зазначено в п. 23 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» стягнення на нерухоме майно (будинок, квартиру, інше приміщення та земельну ділянку) звертається за відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна з додержанням вимог статті 63 Закону про виконавче провадження, крім звернення стягнення на предмет іпотеки, яке здійснюється на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу (частина п’ята статті 52 Закону про виконавче провадження). У будь-якому випадку черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Проте відмову державного виконавця задовольнити зазначену вимогу боржника може бути визнано в судовому порядку необґрунтованою, коли очевидно, що цією вимогою не порушено інтересів стягувача й не ускладнено виконання рішення.
З аналізу вищенаведених норм, суд приходить до висновку, що при складанні акту опису й арешту майна 12.12.2014 року державним виконавцем ВДВС Тлумацького РУЮ ОСОБА_3 жодної із вищезазначених норм не було порушено, саме по собі проведення дій державним виконавцем ВДВС Тлумацького РУЮ з опису й арешту майна боржника у відсутності ОСОБА_1, не може бути підставою для визнання їх незаконними, оскільки по своїй суті вони були правомірними, про час проведення опису та арешту майна ОСОБА_1 знала.
Суд не бере до уваги твердження заявниці ОСОБА_1 про те, що у неї є інше майно, на яке державний виконавець може звернути стягнення, оскільки майно на яке можна звернути стягнення в кожному конкретному випадку остаточно визначається державним виконавцем, а витрати на проведення виконавчих дій, а саме проведення експертної оцінки рухомого майна, яке запропонувала ОСОБА_1, сторони по зведеному виконавчому провадженню відмовилися авансувати.
Як як видно з якту апису і арешту майна від 12.12.2014 року державним виконавцем оцінка описаного майна не проводилася, а буде встановлена шляхом проведення експертної оцінки, тому заперечення заявниці ОСОБА_1 відносно суми заборгованості перед ПАТ «Універсал Банк» не заслуговують на увагу.
Також в акті опису й арешту майна зазначений обсяг обмежень в користуванні майном, а описане майно залишено на відповідальному зберіганні власника майна – ОСОБА_1, чим захищені законні права боржника.
На підставі наведеного, Закону України «Про виконавче провадження», Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 210, 383-387 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
В задоволенні скарги ОСОБА_1, заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», ОСОБА_5, на дії державних виконавців відділу державної виконавчої служби Тлумацького районного управління юстиції, визнання незаконним і скасування акта опису й арешту майна від 12.12.2014 року - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п’яти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Тлумацький районний суд. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.
Головуюча Н.І. Лущак