Номер провадження: 22-ц/785/471/15
Головуючий у першій інстанції Мирончук Н. В.
Доповідач Комаровська Н. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.01.2015 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого - Комаровської Н.В.,
Суддів -Гончаренко В.М., Калараша А.А.,
З участю секретаря - Желєзнова В.В.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Одеської міськради з участю 3 особи - Малиновського райвідділу головного управління державної міграційної служби України в Одеській області про визнання права користування та проживання в квартирі,забов*язання вчинити певні дії за апеляційною скаргою Одеської міськради на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 30.01.2014р.,-
в с т а н о в и л а :
22.11.2013р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом і після уточнення позовних вимог просив визнати за ним право користування та проживання в кв. АДРЕСА_1,посилаючись на те,що він з 2000 року проживає в цій квартирі,сплачує всі комунальні послуги,провів в квартиру водопровод та електроенергію.
Звернувшись до Малиновського райвідділу Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області щодо реєстрації його у вищевказаній квартирі,він отримав відмову з посиланням на необхідність отримання рішення суду.
Відповідач та третя особа в судове засіданні не з*явились.
Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 30.01.2014р. позов задоволений .За ОСОБА_2 визнано право користування та проживання в спірній квартирі, Малиновський райвідділ Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області забов*язаний зареєструвати ОСОБА_2 у вказаній квартирі.
В апеляційній скарзі Одеська міськрада просить про скасування рішення,мотивуючи тим,що суд допустив порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача,доводи апеляційної скарги та заперечення на неї,розглянувши матеріали справи,перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та заявлених вимог,колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_2 про визнання за ним права користування житловою площею за вищевказаною адресою, суд виходив з того,що позивач має право на вільний вибор місця проживання та враховуючи,що з 2000 р. він оселився в спірній квартирі та здійснив ремонт житлового приміщення,він має право користування ним.Суд також забов*язав Малиновський райвідділ Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області забов*язаний зареєструвати ОСОБА_2 у вказаній квартирі.
З таким висновком погодитись неможна,оскільки суд дійшов до нього всупереч нормам матеріального права.
Відповідно до ст.61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму житлового приміщення.
Відповідно до ст.58 ЖК України на підставі рішення про надання житлового приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної,міської,районної в місті,селищної,сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер,який є єдиною підставою для вселення в дане приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.
Згідно ч.1 ст.64 ЖК члени сім*ї наймача,які проживають разом з ним,користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов*язки,що випливають з договору найму житлового приміщення.
Статтею 65 ЖК України передбачено,що наймач у встановленому законом порядку за письмовою згодою всіх членів сім*ї,які проживають разом з ним,має право вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину,дітей,батьків,а також інших осіб.
Оскаржуючи рішення суду,Одеська міськрада,посилаючись на те,що ОСОБА_2 не отримував ордер на вказане приміщення та не вселявся до наймача приміщення,вважала рішення незаконним.
Перевіряючи доводи сторін,апеляційний суд,задовольняючи клопотання Одеської міськради про надання нових доказів в зв*язку з відсутністю представника відповідача в засіданнях суду першої інстанції,встановив,що квартира АДРЕСА_1 не відноситься до державного або громадського житлового фонду.
Так,згідно довідки КП "Одеське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 03.11.1989р. вбачається,що на підставі Інструкції Центрального бюро технічної інвентаризації МЖКГ УРСР від 17.03.1966р. був проведений розрахунок часток в домоволодінні АДРЕСА_1,в якому зазначено,що ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право особистої власності від 08.01.1974р. належить 1/20 частина вказаного домоволодіння.(а.с.116-117).
Рішенням виконкому Іллічівської міськради № 218 від 03.03.1990р. затверджений розрахунок часток в праві власності на вказане домоволодіння,з якого також вбачається,що ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право особистої власності від 08.01.1974р. належить 1/20 частина вказаного домоволодіння,а у фактичном користуванні знаходиться 3/50 частин домоволодіння,які відображено в плані за літ. "К".За ОСОБА_4 визнано право власності на 3/50 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 з вдачею правовстановлюючих документів на цю частину( а.с.121).
Згідно плану поверхів будинку по Столбовій,6 м.Одеси,вбачається,що літ. "К" відповідає тій частині домоволодіння,в якій проживає ОСОБА_2
Відповідно до довідки реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції від 12.09.2014р. актовий запис про смерть ОСОБА_4 відсутній ( а.с.152).
Згідно відповіді керівника СОН мікрорайону "Сахарний" будівля АДРЕСА_1 не знаходиться на балансі будь-яких житлово-експлуатаційних організацій ( а.с.153).
Рішень суду про визнання спадщини відумерлою та передачу територіальній громаді вказаного домоволодіння або інших доказів передачі домоволодіння АДРЕСА_1 територіальній громаді м.Одеси немає.
Таким чином,судовою колегією встановлено,що спірна квартира перебувала у власності ОСОБА_4,територіальній громаді не передавась,а тому Одеська міськрада не є належним відповідачем за позовом ОСОБА_2 про визнання права користування житловою площею,що є підставою для відмови в позові.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з*ясування обставин,що мають значення для справи.
Відповідно до п.3 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Враховуючи,що суд неповно з*ясував обставини,що мають значення для правильного вирішення спору,що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи,рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволення позову ОСОБА_2
Керуючись ст.ст. 307 ч.1.п2,309 ч.1 п.п.1,3 ЦПК України,колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Одеської міськради задовільнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 30.01.2014р. скасувати.
В позові ОСОБА_2 до Одеської міськради про визнання права користування та проживання в квартирі,забов*язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Н.В.Комаровська
Судді: В.М.Гончаренко
А.А.Калараш