ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________________________________________________________________

У Х В А Л А

"03" лютого 2015 р.Справа № 924/159/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Яроцький А.М., розглянувши матеріали справи

за заявою ОСОБА_1 м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" м. Хмельницький

про порушення провадження у справі про банкрутство

(заява ТОВ "Ратекс")

Представники:

від кредиторів: Собко Г.І. - представник Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому за довіреністю від 12.01.2015р.

Петльована І.І. - представник Городоцької ОДПІ за довіреністю №03/10/10-014 від 06.01.2015р.

ОСОБА_4 - представник ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - за довіреностями від 14.01.2015р.

ОСОБА_7 - представник ОСОБА_1 за довіреністю від 16.04.2013р., ТОВ "Ратекс" за довіреністю від 22.02.2013р. та ОСОБА_8 за довіреністю від 01.08.2012р.

Овчарук К.С. - представник Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому за довіреністю №32143/06 від 30.12.2014р.

Герич В.Р. - представник ПАТ ВТБ Банк" за довіреністю №96/11.5.2 від 28.02.2012р.

Дубно І.Ю. - представник: ТОВ "Мрія центр" за довіреністю №1-1/23 від 25.03.2014р., ТОВ "Мрія Підгайці" за довіреністю №1 від 22.04.2014р., ТОВ "Міріум Менеджмент" за довіреністю №78 від 22.04.2014р., ТОВ "Лановецький цукровий завод" за довіреністю від 14.01.2015р.

Писаренко Р.В. - представник ПАТ "УкрСиббанк" за довіреністю №33-21/41233 від 20.12.2013р.

Храновський С.М. - представник ПАТ "Банк Форум" за довіреністю №10/19-05 від 22.01.2015р.

Козак Н.В. - представник ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" за довіреністю №67 від 13.11.2014р.

від боржника: ОСОБА_15 - представник за довіреністю від 05.09.2014р.

ОСОБА_16 - представник за довіреністю від 11.06.2014р.

ОСОБА_17 - представник за довіреністю від 13.02.2013р.

за участю розпорядника майна: арбітражний керуючий - Сибаль А.М.

ВСТАНОВИВ:

На адресу господарського суду надійшла спільна заява кредиторів ОСОБА_1, м. Хмельницький, ОСОБА_19, м. Хмельницький та НАК „Украгролізинг" за дорученням якої діє Хмельницька філія НАК „Украгролізинг", с. Богданівці Хмельницького району до ТОВ "Октант-центр", м. Хмельницький про порушення провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою суду від 24.07.2014р. порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Октант-центр" (м. Хмельницький, вул. Озерна, 20, код 30145299), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника на строк 115 календарних днів, тобто до 16 листопада 2014 року, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Сибаля Андрія Михайловича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 свідоцтво № НОМЕР_2 від 02.04.2013р., E-mail АДРЕСА_2), попереднє засідання у справі №924/159/14 призначено на 10:00 год. "01" жовтня 2014р.

24.07.2014р. на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України розміщено оголошення (повідомлення) про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Октант-центр" (м. Хмельницький, вул. Озерна, 20, код 30145299) і призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Сибаля Андрія Михайловича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 свідоцтво № НОМЕР_2 від 02.04.2013р., E-mail АДРЕСА_2) у справі №924/159/14.

В межах строку для звернення кредиторів з грошовими вимогами до боржника 27.08.2014р. на адресу суду надійшла заява ТОВ "Ратекс" з кредиторськими вимогами до ТОВ "Октант-центр" в розмірі 101 218,00 грн. До заяви додано документи в обґрунтування обставин викладених в останній.

16.09.2014р. на адресу суду від розпорядника майна надійшов реєстр вимог кредиторів ТОВ "Октант-центр", повідомлення про результати розгляду заяви про грошові вимоги, докази надіслання повідомлень заявникам, відзив ТОВ "Октант-центр" на заяву з вимогами до боржника.

У зв'язку з надходженням апеляційної скарги боржника на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 24 липня 2014р., справа №924/159/14 надіслана в Рівненський апеляційний господарський суд.

З огляду на відсутність справи №924/159/14 в господарському суді Хмельницької області, питання про прийняття заяв конкурсних кредиторів про грошові вимоги до ТОВ "Октант-центр" відкладено до повернення матеріалів справи до місцевого господарського суду.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 ухвалу господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Октант-центр" від 24.07.2014 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.10.2014р. змінено постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 у справі №924/159/14, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції: "Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" задовольнити частково. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 24.07.2014 у справі №924/159/14 змінити, виклавши пункт 3 її резолютивної частини в наступній редакції: "3. Визнати безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора гр. ОСОБА_1 до боржника в сумі 399 464,42 грн."

20.11.2014р. справа №924/159/14 повернута на адресу Господарського суду Хмельницької області.

Ухвалою суду від 21.11.2014р. продовжено строк процедури розпорядження майном товариства з обмеженою відповідальністю „Октант-центр" до 21.01.2015р., попереднє засідання у справі №924/159/14 призначено на 10:00 год. 09.12.2014р.

Ухвалою суду від 04.12.2014р. заяву ТОВ "Ратекс" прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні.

15.01.2015р. представником ТОВ "Октант-центр" до матеріалів справи додано відзив на заяву ТОВ "Ратекс" від 14.01.2015р.

Повноважний представник ТОВ "Ратекс" в судовому засіданні 03.02.2015р. просив суд визнати грошові вимоги до боржника у сумі 101 218,00 грн. з включенням останніх до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Октант-центр".

Представники боржника та розпорядник майна в судовому засіданні 03.02.2015р. вимоги ТОВ "Ратекс" не визнали з підстав викладених у поданих повідомленні про результати розгляду заяви від 01.09.2014р. та відзиві від 14.01.2015р.

Учасники провадження у справі про банкрутство вирішення заяви ТОВ "Ратекс" та питання про включення грошових вимог останнього в реєстр вимог кредиторів віднесли на розсуд суду.

Суд оцінивши подані заявником документи рахує їх достатніми для розгляду по суті заяви ТОВ "Ратекс" про визнання кредитором ТОВ "Октант-центр".

Розглядом матеріалів справи встановлено та враховується таке:

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

27.08.2014р. на адресу суду надійшла заява ТОВ "Ратекс" з кредиторськими вимогами до ТОВ "Октант-центр" в розмірі 101 218,00 грн. До заяви додано документи в обґрунтування обставин викладених в останній. Вказану заяву призначено до розгляду на дату визначену для проведення попереднього засідання.

Аналізом поданої заяви та доданих до неї документів судом встановлено, що 17.04.2002р. між ТОВ "Ратекс" (кредитор) та ЗАТ "Октант" (боржник, правонаступником якого є ТОВ "Октант-центр") укладено договір про дольове інвестування у будівництво №(3-4) І-ЖМ-24"29, згідно умов якого підприємство зобов'язується збудувати і передати клієнту у власність об'єкт інвестування (нежитлове приміщення), а клієнт зобов'язується забезпечити відповідне інвестування та прийняти його у свою спільну сумісну власність.

Клієнт здійснює фінансування капітальних вкладень в об'єкт (інвестує), що буде збудований підприємством в майбутньому по обумовленій вартості і може отримати відповідний об'єкт лише за умови інвестування у 100 відсотків вартості цього об'єкту (п.1.2 договору).

Відповідно до п. 7.1 договору, передача об'єкту у власність клієнту здійснюється підприємством протягом одного місяця з моменту подачі йому клієнтом "Документів про фактичне інвестування 100% загальної приведеної площі конкретного об'єкту на відповідний час", що підтверджують його право на отримання загальної площі як цілісність майбутнього об'єкту.

Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до повного виконання цього договору всіма сторонами (п. 6.1 договору).

У підписаних сторонами доповненнях від 15.06.2004р. та від 11.07.2006р. до договору №(34)1-ЖМ-24"29 від 17.04.2002р. узгоджено загальну площу об'єкта інвестування та розрахунки.

23 січня 2009 року сторонами була укладена додаткова угода до договору, згідно якої сторони визначили, що загальний обсяг інвестування (фінансування) будівництва нежитлового приміщення магазину, загальною уточненою площею 228,1 кв.м. в будинку №45 по вулиці Проскурівській, у місті Хмельницькому, яке здійснювалось згідно договору про дольове інвестування у будівництво №(3-4) І-ЖМ-24' 29 від 17.04.2002р., становить 624955,65грн.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди зазначено, що до моменту її підписання позивач здійснив інвестування будівництва приміщення на суму 574 955,65грн. Грошові кошти в сумі 50 000грн. клієнт зобов'язаний сплатити підприємству протягом одного банківського дня з моменту підписання цієї додаткової угоди шляхом їх перерахування на банківський рахунок підприємства.

Пунктом 3 додаткової угоди сторони передбачили, що протягом 5-ти місяців після сплати клієнтом грошових коштів, передбачених п. 2 цієї додаткової угоди підприємство зобов'язано передати клієнту за актом приймання-передачі приміщення та правовстановлюючий документ, передбачений чинним законодавством для реєстрації права власності на приміщення на ім'я клієнта.

Згідно з пунктом 4 додаткової угоди передбачено, що протягом одного банківського дня з моменту та за умови належного виконання підприємством своїх зобов'язань, передбачених пунктом 3 цієї угоди клієнт зобов'язаний додатково сплатити підприємству грошові кошти в сумі 100000 грн. шляхом їх перерахування на банківський рахунок підприємства.

На виконання пунктів 2, 4 додаткової угоди від 23.01.2009р. ТОВ "Ратекс" сплатило ЗАТ "Октант" 150000грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2699 від 23 січня 2009 року на суму 50000,00 грн., квитанціями до прибуткових касових ордерів №324 від 24.03.2009р. на суму 9500 грн., №325 від 25.03.2009р. на суму 5000 грн., платіжним дорученням №25 від 24.03.2009р. на суму 85500 грн. Однак заявником доказів вказаних проплат до заяви про грошові вимоги до боржника не надано.

Згідно п. 3 додаткової угоди від 23.01.2009р. представниками сторін в особі голови правління ОСОБА_5 та директора ОСОБА_20 24.03.2009р. підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення, згідно зі змістом якого ЗАТ "Октант" передало, а ТОВ "Ратекс" прийняло у власність нежитлове приміщення площею 228,1 кв. м. в будинку №45 по вулиці Проскурівській у місті Хмельницькому, загальною вартістю 724955,65 грн.

Як стверджує кредитор в подальшому виявилось, що рішення Хмельницького міськрайонного суду від 10 березня 2009 р., яке було передане ЗАТ «Октант» в Хмельницьке БТІ і на підставі якого була проведена державна реєстрація права власності на приміщення, було фіктивним (підробленим), що підтверджується актом службового розслідування Хмельницького міськрайонного суду від 22 червня 2009р. та постановою Хмельницького міськрайонного суду від 11.12.2012р. №2218/18110/2012. А тому кредитор просить суд стягнути з ЗАТ "Октант" 100000 грн. збитків.

У заяві про грошові вимоги до боржника вказано, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 30.03.2010р. задоволено позов першого заступника прокурора Хмельницьої області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до ТОВ "Ратекс", Хмельницького БТІ, ОСОБА_21, ОСОБА_22 про визнання договору від 15.05.2009р. недійсним та зобов'язано Хмельницьке БТІ скасувати реєстрацію прав власності на нежиле приміщення по вулиці Проскурівська, 45 в м. Хмельницькому на ім'я ТОВ "Ратекс". Проте вказаного рішення до матеріалів справи не додано.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 13 січня 2010р. №14/2211 у позові товариства з обмеженою відповідальністю „Ратекс", м. Хмельницький до закритого акціонерного товариства "Октант", м. Хмельницький про стягнення 100 000,00 грн. збитків за договором про дольове інвестування у будівництво №34-1-ЖМ-24' 29 від 17 квітня 2002 року, відмовлено.

Рішенням господарським судом Хмельницької області від 21.09.2010р. №12/1200-10 ТОВ „Ратекс" відмовлено в стягненні з ЗАТ "Октант" безпідставно одержаних коштів у розмірі 100000,00 грн.

Заявник стверджує, що на даний час реєстрація права власності скасована.

Враховуючи вищевикладене ТОВ "Ратекс" з посиланням на ст.ст. 386, 1166 ЦК України, п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 №6, ст.ст. 23, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" просить суд визнати грошові вимоги до боржника в сумі 100 000,00 грн. завданої шкоди за невиконання боржником умов інвестиційного договору, як сплачені кошти на підставі фіктивних документів та 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Дослідивши наявні в матеріалах докази, оцінивши їх в сукупності суд прийшов до висновку що заявлені ТОВ "Ратекс" грошові вимоги підлягають відхиленню з огляду на таке:

Відповідно до абзаців 2 та 3 ч. 6 статті 23 та ч. 2 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Абзацом 7 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що конкурсні кредитори це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, що встановлений договором або законом. Самостійним способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 статті 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відшкодування шкоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльність особи; шкідливого результату такої поведінки - збитків (шкоди), їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності б хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не наступає.

Шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальної шкоди. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

27.08.2014р. на адресу суду надійшла заява ТОВ "Ратекс" з кредиторськими вимогами до ТОВ "Октант-центр" в розмірі 101 218,00 грн. мотивована невиконанням боржником умов інвестиційного договору, внаслідок чого заявнику завдана шкода на суму 100 000,00 грн.

Згідно з ч. 5 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами.

16.09.2014р. розпорядником майна подано реєстр вимог кредиторів ТОВ "Октант-центр" (04.12.2014р. надано уточнений реєстр вимог кредиторів) та повідомлення про результати розгляду заяви про грошові вимоги, в яких грошові вимоги ТОВ "Ратекс" не визнано. Зокрема, арбітражний керуючий не вважає, що заявлений розмір вимог є збитками в розумінні ст. 225 ГК України або майновою шкодою в розумінні ст. 1166 ЦК України, оскільки сплаті кредитором цих сум кореспондує обов'язок боржника передати об'єкт інвестування. Дані про розірвання договору про дольове інвестування відсутні.

Відповідно до наявного в матеріалах справи відзиву ТОВ "Октант-центр" на заяву з вимогами до боржника від 14.01.2015р., вимоги заявника не визнано в повному обсязі. Боржник вважає, що сплачену заявником суму у розмірі 100 000,00 грн. належить розцінювати як передчасна оплата за договором, а не збиткам в розумінні ст. 22, ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, ст. 224, 225 ГК України. При цьому посилається на рішення господарського суду Хмельницької від 13.10.2011р. №14/2211, яким заявнику відмовлено у стягненні збитків.

Слід зазначити, що у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 25.06.2014р. № 902/79/13-г).

Питання щодо збитків не може розглядати у справі про банкрутство, оскільки в цьому випадку необхідно, щоб такого роду грошові вимоги були обчислені, тобто визначені шляхом ухвалення відповідного судового рішення в порядку позовного провадження. Для цього необхідно вирішення питання по суті. Крім того, необхідно здійснити аналіз доказової бази, що підтверджує розмір спричинених збитків, з'ясувати наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями боржника та збитками кредитора, здійснення кредитором заходів, спрямованих на зменшення збитків (аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 02.04.2014р. № 906/248/13-г).

Виходячи з вимог ст.ст. 611, 623 ЦК України, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання це загальна міра цивільно-правової відповідальності, для застосування якої, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, що підлягає доведенню в судовому засіданні в позовному провадженні, з допомогою певного процесуального інструментарію, а саме, необхідно довести факт наявності - протиправної поведінки (дія чи бездіяльність особи), 2) шкідливого результату такої поведінки (збитки), 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, 4) вину правопорушника (аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від12.11.2013р. № 04-05/5/149-9б).

Окремо приймається до уваги, що відповідно до змісту прийнятих рішень господарським судом Хмельницької області від 21.09.2010р. №12/1200-10 та від 13 січня 2010р. №14/2211 ТОВ „Ратекс" відмовлено у стягненні 100 000,00 грн., які останнє визначало, як збитки за договором про дольове інвестування у будівництво №34-1-ЖМ-24' 29 від 17 квітня 2002 року, та як безпідставно одержані кошти.

Також враховується, що зазначеними рішеннями суду визначено, що сплачена ТОВ „Ратекс" по договору сума у розмірі 100000 грн. не може бути оцінена як збитки в розумінні вищенаведених норм Цивільного та Господарського кодексів. Сплата позивачем обумовленого договором платежу при фактичній відсутності обставини з якою договір пов'язує настання строку даного платежу може бути оцінена лише як передчасна оплата, але в будь-якому випадку не як збитки.

Зазначені рішення суду станом на дату розгляду заяви з грошовими вимогами набрали законної сили.

Стаття 33 ГПК України встановлює правило, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства України повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до абз. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи відсутність повного складу цивільного правопорушення, яке встановлено судовим рішенням прийнятим у позовному провадженні, та висновки викладені в рішеннях суду від 21.09.2010р. №12/1200-10 та від 13 січня 2010р. №14/2211, суд вважає за належне грошові вимоги ТОВ "Ратекс" до ТОВ "Октант-центр" в сумі 100 000,00 грн. відхилити.

Судом враховується, що у відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за звернення до суду з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом ставка судового збору становить один мінімальний розмір заробітної плати.

За звернення до суду з заявою про грошові вимоги до боржника ТОВ "Ратекс" сплачено 1218,00 грн. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням № 621 від 01.03.2014р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України при відмові в позові судові витрати покладаються на позивача, а тому з огляду на відхилення вимог ТОВ "Ратекс" судовий збір сплачений за подання заяви з грошовими вимогами до боржника покладається на заявника.

Керуючись ст.ст. 1, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 49, 86 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

У х в а л и в:

Грошові вимоги ТОВ "Ратекс" до ТОВ "Октант-центр" (м. Хмельницький, вул. Озерна, 20, код 30145299) в сумі 101 218,00 грн. відхилити.

Суддя Яроцький А.М.

Віддрук. 1 прим.:

1 - до справи,