Справа №705/1794/14-ц
2/705/71/15
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2015 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області
в складі: головуючої - судді Горячківської Л.В.,
за участю секретаря Маштабей А.В.,
адвоката: ОСОБА_1
представника позивачки: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору удаваним,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася з позовом до відповідачки про визнання договору удаваним.
Просила визнати договір купівлі договір купівлі-продажу 16,5/100 частини будинку за адресою АДРЕСА_1 у м. Умані від 06.05.1987 року, посвідчений державним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованим у реєстрі за № 1-206 в частині покупця удаваним, визнати договір купівлі-продажу 5,5/100 частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 у м. Умані, від 31.12.1999 року, посвідчений приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований у реєстрі за № 2103 в частині покупця удаваним та визнати за нею право власності на ? частину будинку по АДРЕСА_1 в м. Умані, придбаного ними за договором купівлі-продажу від 06.05.1987 р. та на ? частину будинку по АДРЕСА_1 в м. Умані, придбаного ними за договором купівлі-продажу від 31.12.1999 року, посилаючись на те, що 06.05.1987 р. вона разом зі своєю сестрою, ОСОБА_4, оформили договір купівлі-продажу 16,5/100 частини будинку за адресою АДРЕСА_1 у м. Умані, але оформили на ім'я ОСОБА_4 Вони проживали разом однією сім'єю, користувались приміщенням спільно, як жилим, так і підвалом. 31.12.1999 р. за спільні кошти вони з ОСОБА_4 докупили та оформили на ім'я ОСОБА_4 ще 5,5/100 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 в м. Умані. За цим договором їм перейшли приміщення 8-1, площею 13,7 кв.м, веранда «а2» та ганок. Про порушення свого права власності на житло вона дізналась, коли було винесено рішення Уманського міськрайонного суду від 12.08.2013 р. у справі № 2318/922/2012, 2/05/80/13, та рішення апеляційного суду Черкаської області від 23.10.2013 р. у справі № 22ц/793/92587/2013 р., тому вважає, що строк позовної давності вона не пропустила, оскільки фактично цими рішеннями суду її позбавлено права власності на житло.
Позивач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримала, посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві та додатково пояснили, що на підставі ст. 58 ЦК 1965 року, якщо угода укладена з метою приховати іншу (удавана угода), то застосовуються правила, що регламентують ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі. Це і регламентує постанова Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними.
Відповідач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнали та просили застосувати строки позовної давності.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що є всі підстави для задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 06.05.1987 р. позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 придбали 16,5/100 частини будинку по АДРЕСА_1 у м. Умані, але оформили договір на ім'я відповідача ОСОБА_4
Згідно довідки відділу житлового господарства Уманської міської ради за № 160 від 16.02.2012 р. ОСОБА_7 (чоловік позивача ОСОБА_3.) із 1985 р. перебував на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за місцем роботи на заводі «Вега». У 1999 р. звільнений із заводу за скороченням (наказ № 13/к від 22.02.1999 р.) і відповідно знятий із квартирного обліку.
Сторони разом із своїми сім'ями проживали разом однією сім'єю, користувались спільно приміщеннями та вели спільно господарство, що підтверджується квитанціями та розрахунками за комунальні послуги.
31.12.1999 р. за спільні кошти позивач ОСОБА_3 з відповідачем ОСОБА_4 докупили та оформили на ім'я відповідача ОСОБА_4 ще 5,5/100 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 в м. Умані. За цим договором їм перейшли приміщення 8-1, площею 13,7 кв.м, веранда «а2» та ганок.
12.08.2013 р. рішенням Уманського міськрайонного суду у справі № 2318/922/2012, 2/05/80/13 та рішення апеляційного суду Черкаської області від 23.10.2013 р. у справі № 22ц/793/92587/2013 р., позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житлом задоволено частково, а саме усунено перешкоди ОСОБА_4. в користуванні належній їй частки у будинку по АДРЕСА_1 в м. Умані шляхом виселення ОСОБА_3 із жилих приміщень 8-1 площею 14,1 кв.м, 5-1 площею 14,3 кв.м, звільнення приміщення санвузла та з ганку жилого приміщення від речей ОСОБА_3
Суд вважає, що позивач ОСОБА_3 не пропустила строк позовної давності, оскільки фактично саме цими рішеннями суду її було позбавлено права власності на житло, тому строк позовної давності потрібно відраховувати з набуття законної сили рішенням апеляційного суду черкаської області від 23.10.2013 р.
Згідно із ч. 2 ст. 58 ЦК УРСР 1963 р. недійсною є угода, укладена лише про людське око, без наміру створити юридичні наслідки (мнима угода).
Якщо угода укладена з метою приховати іншу угоду (удавана угода), то застосовуються правила, що регулюють ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі.
Відповідно до п.25 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» за удаваним правочином (стаття 235 ЦК ) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.
Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.
До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені статтею 216 ЦК, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.
Оскільки позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 оформили на ім'я відповідача ОСОБА_4 договір-купівлі продажу частини житлового будинку по АДРЕСА_1 у м. Умані з метою приховати те, що спірна частина будинку куплена ними спільно, за спільні кошти, тому необхідно договори купівлі-продажу від 06.05.1987 р. та від 31.12.1999 р. визнати удаваними, а за позивачем ОСОБА_3 визнати право власності на належну їй частину житлового будинку.
Керуючись ст.ст. 48, 58 ЦК УРСР, ст.ст. 3, 16, 203, 216, 256, 257, 261, 379, 382, 383, 387, 391ЦК України, ст.55 Конституції України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року за №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст.ст. 60, 88, 205, 207, 212-215 ЦПК України,суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору удаваним - задоволити.
Визнати договір купівлі-продажу 16,5/100 частини будинку по АДРЕСА_1 міста Умані від 06.05.1987року, посвідчений державним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №1-206 в частині покупця удаваним.
Визнати договір купівлі-продажу 5,5/100 частини будинку по АДРЕСА_1 міста Умані від 31.12.1999року, посвідчений приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за №2103 в частині покупця удаваним.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину будинку по АДРЕСА_1 міста Умані, придбаного за договором купівлі-продажу від 06.05.1987року.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину будинку по АДРЕСА_1 міста Умані, придбаного за договором купівлі-продажу від 31.12.1999року.
Відповідно до вимог п.3 ст.209 ЦПК України повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Головуюча: Л.В. Горячківська