ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2015 року Справа № 11435/14/876

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Затолочного В.С., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання - Дутка І.С.,

за участю:

представника позивача - Хрящевського Р.Й.,

представника відповідача - Шпака В.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Червоноградський завод металоконструкцій" до Державної податкової інспекції у м.Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень № 0001012301 від 02.12.2011 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" звернулося з позовом до ДПІ у м.Червонограді ГУ Міндоходів у Львівській області у якому з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001012301 від 02.12.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що спірне податкове повідомлення - рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства, оскільки відповідачем в акті перевірки зроблено необґрунтовані висновки про порушення податкового законодавства у зв'язку з наявністю господарських операцій з недобросовісним контрагентом ТОВ "ТБК Металбудсервіс". Реальність господарських операцій з ТОВ "ТБК Металбудсервіс" по договору від 08.08.2011 року підтверджена належними первинними документами. При цьому, податковим органом не досліджувалось використання позивачем придбаних матеріалів у ТОВ "ТБК Металбудсервіс" у власній господарській діяльності, адже усі операції з придбаним товаром мали своє відображення в бухгалтерському та податковому обліку товариства з нарахуванням і сплатою відповідних податків і зборів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року, позов задоволено повністю.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0001012301 від 02.12.2011 року.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ДПІ у м.Червонограді ГУ Міндоходів у Львівській області подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідають фактичним обставинам справи, що і призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Червонограді ГУ Міндоходів у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТЗДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за серпень 2011 року.

16.11.2011 року за результатами перевірки податковим органом складено акт №1283/2301/01267395, яким встановлено порушення ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій": п. 198.3., п. 198.6. ст. 198, п. 201.7. ст. 201 ПК України, - завищено суму податкового кредиту на загальну суму 479 535,57 грн.; п. 200.3. ст. 200 ПК України - завищено залишок від'ємного значення за травень 2009 року у сумі 436,00 грн.; п. 200.4. ст. 200 ПК України - завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2011 року на 1050665,00 грн..

На підставі складеного акту, апелянтом було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001012301 від 02.12.2011 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 457 707,00 грн. за серпень 2011 року.

Перевіривши правомірність висновків суду першої інстанції шляхом всебічного та об'єктивного дослідження матеріалів справи, колегія суддів не погодилась з такими, виходячи з наступного.

Згідно пред'явленого ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" акту звірки взаєморозрахунків встановлено, що вказаним платником в серпні 2011 року перераховано ТОВ "ТБК Металбудсервіс" 2 254 237, 5 грн. та отримано на 1 381 333,24 грн. виробничих запасів. Станом на 31.08.11 р. заборгованість ТОВ "ТБК Металбудсервіс" перед ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" складала 872 904,26 грн. "Червоноградським заводом металоконструкцій" було включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ТОВ "ТБК Металбудсервіс" на загальну суму 2 616 750 грн., в тому числі ПДВ 436 125 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТзОВ ТБК "Металбудсервіс" та ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" 08.08.11 р. було укладено договір поставки №1733. Відповідно до п.2.2 вказаного договору, постачальник зобов'язаний передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах викладених в даному договорі товар, асортимент, кількість та ціна якого вказані специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору.

Згідно п.4.5 договору, порядок приймання-передачі товару здійснюється покупцем по кількості безпосередньо на складі постачальника, а по якості в порядку передбаченому "Інструкцією про порядок прийому продукції ПТН і товарів народного споживання по кількості і за якістю П-6, П- 7".

Пунктом 2 Постанови Держарбітражу СРСР від 25.04.66 № П-7 "Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю" передбачено, що виробник (відправник) зобов'язаний забезпечити чітке і правильне оформлення документів, що підтверджують якість продукції і її комплектність, відвантажувальних і розрахункових документах, відповідність вказаних у них даних про якість і комплектність продукції фактичній якості та її комплектності.

Відповідно до "Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю" № П-6 від 15.06.65, приймання продукції, що поставляється без тари, здійснюється на складі отримувача - при доставці продукції постачальником. Приймання продукції по кількості проводиться по транспортним і супровідним документам (рахунку-фактурі, специфікації, опису, тощо) відправника. Відсутність вказаних документів є обовязковою підставою для складення акту про фактичну наявність продукції у кожному автофургоні.

Таким чином, відповідно до умов п.4.5 договору, для підтвердження реальності здійснених операцій між позивачем та контрагентом ТзОВ ТБК "Металбудсервіс" обов'язковим була наявність товарно-транспортних накладних та актів прийняття-передачі товару.

Здійснення поставки товарів на будь-яких умовах поставки не звільняла учасників господарської операції від складення первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік, а відтак відсутність документів на перевезення свідчить про безпосереднє нездійснення самих господарських операцій.

Для перевірки підприємством представлено товарно-транспортні накладні в яких вказано пункт навантаженням м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 3, а пункт розвантаження Львівська область, м. Червоноград, вул. Львівська. 53. В усіх документах зазначено перевізника-водія ОСОБА_3, який 19.08.11 р. перевозив металеві вироби вагою в 40 тн. одночасно двома автомобілями: Рено НОМЕР_1 та Мерседес НОМЕР_2 , а 26.08.11 р. вагою в 65 тн. трьома: Рено НОМЕР_1, Мерседес НОМЕР_2 та Вольво ВМ 4568 ВІ, без особистого підпису про прийняття вантажу до перевезення (а.с.19).

Крім цього, згідно даних НБД "Автомобіль", за вказаними у товарно-транспортних накладних номерними знаками вантажних автомобілів, - зареєстровані легкові автомобілі. Згідно отриманої відповіді з ВПМ ДГІІ у Київському районі м. Донецька встановлено, що ТОВ „Трансс-Групп" за юридичною адресою відсутнє і має ознаки "транзитності". Згідно даних Центральної бази даних ДПС України, ТОВ "Трансс-Групп" має стан платника - 23, "До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням". Остання декларація з податку на прибуток подана за II півріччя 2010 року, а тому ТОВ "Трансс-Групп" не декларувало доходів для оподаткування податком на прибуток операцій з перевезення металопрокату для ТзДВ "ЧЗМК".

Наявні товарно-транспортні документи не містять підпису ОСОБА_3 про прийняття товарів до перевезення. Поряд з цим, на досліджуваних накладних отримувачем товару з боку ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" зазначений ОСОБА_4, згідно доручення №510 від 19.08.11р., однак останній такий факт заперечив і в своїх особистих поясненнях ствердив, що він, як матеріально відповідальна особа, товару від ТзОВ ТБК "Металбудсервіс" за дорученням №510 від 19.08.11 р. не отримував і про таке не підписувався. Чи взагалі завозився товар від ТзОВ ТБК "Металбудсервіс" йому не відомо.

Отже, вказані документи не можуть свідчити про факт реальності проведеної поставки товару ТзОВ ТБК "Металбудсервіс" до ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій".

При цьому слід також зазначити, що 13.01.12 прокурором м. Червонограда було винесено постанову про порушення кримінальної справи за фактом замаху на привласнення коштів бюджетного відшкодування ПДВ в особливо великих розмірах службовими особами ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" шляхом зловживання службовим становищем за ознаками злочину, передбаченого ст. 15 ч. 2, ч. 5 ст. 191 КК України. Досудове слідство у цій справі № 174-0058 зупинене на підставі п.3 ст. 206 КПК України.

Перевіркою встановлено, що ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" в заявленій сумі бюджетного відшкодування за серпень 2011 року враховано повторно залишок від'ємного значення лютою 2011 року в сумі 690 998 грн. Зазначена сума ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" враховувалась в розрахунку бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за березень 2011 року. За результатами перевірки ДПІ у м.Червонограді (акт перевірки від 20.06.11 №575/2301/01267395) встановлено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2011 року на 690 998 грн.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 пердбачено, що первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами 2 та 3 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкова реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення: особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції для отримання реальних наслідків. Якщо ж, фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи наведене для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року №742/11/13-11.

Наявність лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції (оприбуткування товару, чи його оплата) не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до норми п. 198.3 ст.198 ПК України, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою їх використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платника податку. Наявність деяких первинних бухгалтерських документів, які за формальними ознаками відповідають встановленій законодавством формі, без фактичного здійснення господарської операції (отримання та оприбуткування товарів) не може бути підставою для формування об'єкта оподаткування податком на прибуток та формування податкового кредиту.

Враховуюче зазначене, колегія суддів прийшла до неспростовного переконання про те, що наведені факти свідчать про безтоварність вищезазначених господарських операцій.

Посилання ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" на те, що отримані від ТзОВ "ТБК Металбудсервіс" товари підтверджуються наявними податковими накладними не доводить факту їх дійсного придбання саме у ТзОВ "ТБК Металбудсервіс", оскільки такі товари ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" могло і не отримувати, але з метою одержання податкової вигоди оформити документи про їх отримання саме на вищезазначених контрагентів.

Відтак, висновок суду першої інстанції по даній справі зроблений при неповному з'ясуванні судом та недоведеності позивачем обставин, які мали значення для справи, внаслідок порушення норм матеріального права що і призвело до неправильного вирішення справи по суті спору, а у відповідності до вимог ст.202 КАС України є обов'язковою підставою для скасування постановленого судового рішення і ухвалення нового рішення по справі.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.3 ч. ст. 198, п. п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області - задоволити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року у справі №813/3121/14 - скасувати та винести нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: В.С. Затолочний

В.З. Улицький

Повний текст постанови виготовлено 02.02.2015 року