АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Справа № 636/1355/14-ц Головуючий

Провадження№22-ц/790/1299/2015 1-ї інстанції: Слурденко О.І. Категорія: житлові Доповідач: Трішкова І.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Трішкової І.Ю.,

суддів: - Пилипчук Н.П., Крилової Т.Г.,

при секретарі - Гребенщиковій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 10 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення з будинку за неможливістю спільного проживання,

в с т а н о в и л а:

Позивач звернулася до суду з зазначеним посилаючись на те, що вона є власником будинку АДРЕСА_1. Разом з нею проживають - її рідна дочка ОСОБА_5, з чоловіком ОСОБА_6 та малолітніми дітьми. З середини 2012 року з вини відповідачів між ними стали виникати постійні сварки та чвари. Її дочка та зять стали створювати неможливі умови для спільного проживання, постійно її оскорбляють нецензурною лайкою, висловлюють погрози фізичної розправи, самовільно без її згоди роблять перепланування будинку та ремонт, женуть її з власного будинку та виносять її речі і меблі. Вона неодноразово зверталася із скаргами до міліції та селищної ради на неправомірну поведінку відповідачів, але працівники міліції відмовляли у порушенні кримінальної справи, селищна рада взагалі не прийняла до них будь-яких мір. Тому позивачка просила про виселення сім'ї ОСОБА_6 в порядку передбаченому ч. ст.116 ЖК України без надання іншого житла.

Відповідачі заперечували проти позовних вимог та навели наступне. У 2012 році при народженні у них другої дитини між ними сталося сварка і мати виселила їх із будинку у літню кухню, де вони зробили ремонт, щоб можна було жити. Фактично будинок складається із двох окремих половин, має два окремі входи і коли вони запропонували матері вибрати будь-яку з них, вона вибрала більшу, а вони перейшли жити до меншої. Протягом усього часу спільного проживання вони сплачують вартість усіх комунальних послуг за весь будинок. Причинами розладу та скандалів вважають характер позивачки.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 10 грудня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на неправильність та незаконність рішення суду, порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши представника відповідачів, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана їм належна оцінка, визначені правовідносини сторін та закон, їх регулюючий, і згідно встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.10,11,60.212-215 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_4

У зазначеному будинку зареєстровані і проживають сторони по справі.

Спір між сторонами з приводу порядку користування та проживання у будинку виник у 2012 року і ці обставини сторони не заперечували.

Між сторонами склалися неприязні стосунки у зв'язку з непогодженням позивачки на проведення ремонту у будинку її дочкою та зятем.

Протягом 2012-2013 років кожен з них неодноразово звертався із скаргами один на одного до Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківській області, виконкому Малинівської селищної ради, з приводу звинувачень у порушенні громадського порядку, висловлюванні образ у непристойній формі, погроз та інше. За неодноразовими перевірками цих скарг працівниками міліції, а також посадовими особами виконкому Малинівської селищної ради, будь-яких порушень громадського порядку чи скоєння протиправних дій з боку відповідачів не встановлено. До прокуратури або суду, сторони з цього приводу до наступного часу не зверталися.

Будь-яких заходів громадського впливу до відповідачів не застосовувалося, оскільки для цього не було жодних підстав.

Відповідно до ч.І ст.116 ЖК України, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб проводиться без надання іншого жилого приміщення.

Як роз'яснив у Постанові №2 від 12.04.1985 року (із наступними доповненнями та змінами) «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» Пленум Верховного Суду України, при вирішенні справ про виселення на підставі ст.116 ЖК України осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одному будинку, слід виходити з того, що при тривалій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушенні, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів.

Будь-якої тривалої антигромадської поведінки, яка систематично порушує правила співжиття і робить неможливим спільне проживання в одному будинку сторін, судом з боку відповідачів не встановлено.

За таких обставин суд прийшов до обгрунтованого висновку про недоведеність позовних вимог, а тому правильно відмовив у задоволенні позову.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду. Підстав для скасування чи зміни рішення не має.

Керуючись ст.ст.303,307, 308, 314, 319 ЦПК України, судова колегія. -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 10 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності ухвалою.

Головуючий :

Судді: