Справа № 22ц-2074/2008      Головуючий 1 інстанції Шестакова З.С.

Категорія 19    Доповідач Петренко І.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2008 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді      Петренко І.О.

суддів  Приходченко А.П., Лаченкової О.В.

при секретарі  Шило С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальність „Інформаційний центр „ІНФОРМАЦІЯ_1" про захист честі та гідності та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2001 року позивач звернувся до суду та просив постановити рішення, яким визнати зазначене у позові твердження ОСОБА_2 (стаття „Моська лает, а караван идет", газета „ІНФОРМАЦІЯ_1" за 07 вересня 2000 року) таким, що не відповідає дійсності ганьбить його честь, гідність і репутацію та завдає великої шкоди, стягнути з ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду у розмірі 7 000 грн. та судові витрати.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що у газеті „ІНФОРМАЦІЯ_1" НОМЕР_1 за 07 вересня 2000 року у статті ОСОБА_2 „Моська лает, а караван идет" про нього було поширено повідомлення „Пришлось дать коротенькое разъяснение ситуации (имеется в виду статья ОСОБА_2 „Народный Рух очищается", газета „ІНФОРМАЦІЯ_1" НОМЕР_2). ОСОБА_1 попытаться бы аргументированно опровергнутые приведенные факты, но... Вместо аргументов - испытанный прием, выработаный соответствующими органами в советскую бытность: оклеветать оппонента.", котре не відповідає дійсності, ганьбить його честь, гідність, плямує громадську та політичну репутацію.

07         серпня 2007 року позивач подав до суду доповнення до позовної заяви, в яких

просив визнати поширену відповідачами інформацію про нього недостовірною й такою,

що ганьбить його честь, гідність і репутацію та завдає моральної шкоди, зобов'язати

відповідачів надрукувати в газеті „ІНФОРМАЦІЯ_1" такий текст спростування: „Пришлось дать

коротенькое разьяснение ситуации (имеется в виду статья ОСОБА_2 „Народный Рух

очищается", газета „ІНФОРМАЦІЯ_1" НОМЕР_2). ОСОБА_1 попытаться бы

аргументированно опровергнутые приведенные факты, но... Вместо аргументов -

испытанный прием, выработаный соответствующими органами в советскую бытность:

оклеветать оппонента." Ці відомості визнані Нікопольський судом такими, що не

відповідають дійсності - ОСОБА_1 не кривдив ОСОБА_3 наклепами.

Судом стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за завдану

моральну шкоду", а також просив стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі

1000 грн. та судові витрати.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2007 року справу в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду та просить постановити нове рішення по суті його позовних вимог.

Розглянувши матеріали даної справи , та матеріали цивільної справи № 2-362\2002 Нікопольського міського суду Дніпропетровської області за позовом ОСОБА_1 до редакції газети „ІНФОРМАЦІЯ_1", ОСОБА_2 про захист честі , гідності та відшкодування моральної шкоди , перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених вимог та наданих сторонами доказів,

колегія суддів вважає , що апеляційну скаргу слід відхилити , а рішення суду залишити без змін за наступними підставами.

Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення , яким суд , виконавши всі вимоги цивільного судочинства , вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення , ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просив визнати інформацію надану автором статті „ Моська лает , а караван идет „ ОСОБА_2 , що стосувалась саме позивача по справі недостовірною і такою , що ганьбить позивача та завдає моральної шкоди. Вимоги позивача стосувались частини вище вказаної статті , а саме „Пришлось дать коротенькое разьяснение ситуации (имеется в виду статья ОСОБА_2 „Народный Рух очищается", газета „ІНФОРМАЦІЯ_1" НОМЕР_2). ОСОБА_1 попытаться бы аргументированно опровергнутые приведенные факты, но... Вместо аргументов -испытанный прием, выработаный соответствующими органами в советскую бытность: оклеветать оппонента."

Колегія суддів вважає , що суд першої інстанції , розглядаючи справу по суті обґрунтовано посилався на положення ч. 1 ст. 7 ЦК України ( в редакції 1963 року , який діяв на час виникнення спору) та прийшов до висновку , що позовні вимоги не підлягають задоволенню , оскільки в наведеній позивачем цитаті з позиції ст.. 34 Конституції України та п.п.1 та 2 ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме право на свободу вираження поглядів , має місце оцінне судження, а не факт , який можна було б поширити та спричинити цим моральну шкоду , а заінтересованій стороні вимагати спростування його та відшкодування. А правдивість оціночних суджень не підлягає доведенню .

На ці обставини вказується також і в п.п 16, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про застосування судами законодавства , що регулює захист честі , гідності і ділової репутації громадян та організацій" від 28 вересня 1990 року з наступними змінами та доповненнями.

Виходячи з вище наведеного , колегія суддів вважає , що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі , надані сторонами докази , правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон , який їх регулює .Підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели , чи могли призвести до неправильного

вирішення справи не встановлено , а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду слід залишити без змін.

Доводи , наведені в апеляційній скарзі, правового значення для справи не мають , їх не можна визнати суттєвими , оскільки зводяться до не згоди з рішенням суду та висновками до яких він дійшов , хоча саме суду належить у відповідності до положень ст. 212 ЦПК України право оцінки доказів та обставин по справі.

Керуючись ст..ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України , колегія суддів , -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення , однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України .