АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/88/2015 Головуючий у І інстанції - Коваль О.А.
Доповідач - Андрієнко А.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 лютого 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді Андрієнко А.М.
Суддів: Заришняк Г.М.
МараєвоїН.Є.
При секретарі Осмолович В.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідача, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 15 лютого 2007року між сторонами було укладено договір позики, також в той же день була укладена додатково нотаріально завірена заява, що підтверджує факт отримання коштів, згідно яких вона надала відповідачу безпроцентну позику у розмірі 4 555 100 грн. строком на десять днів, тобто до 25 лютого 2007 року, проте відповідач гроші не повернув, у зв'язку з чим позивач просила суд стягнути з нього борг у розмірі 7 753 903, 38 грн., який складається з 4 555 100 грн. - основна заборгованість, 2 787 721, 20 грн. - інфляційні нарахування, 411 082,18 грн. - сума 3% річних. Також, позивачка просила стягнути моральну шкоду у розмірі 500 000 грн. у зв'язку з тим, що неповернення позики відповідачем завдає їй моральних страждань. В процесі розгляду справи представник позивача неодноразово змінював розмір позовних вимог, згідно останніх просив стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 11 703 862,07 грн. в тому числі: 7 206 980,00 грн. - основна заборгованість; 3 666 855, 50 грн. - інфляційні нарахування; 830 026,57 грн. - сума 3% річних. Також представник позивача зазначив, що хоча в договорі сума позики зазначена у гривнях, але насправді гроші передавалися у доларах США, тому сума яка підлягає поверненню має вираховуватись із курсу НБУ на день винесення рішення із суми наданої позивачкою позики у розмірі 902 000 доларів США.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 травня 2013 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором позики у розмірі 9 063 588, 22 грн. та судові витрати, в іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно з' ясував обставини справи, зібраним доказам не дав належної оцінки, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
В суді апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Представник позивача просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Позивачем на підтвердження своїх вимог надано договір позики від 15.02.2007 року, згідно якого ОСОБА_4 передала у власність, а ОСОБА_2 отримав гроші у сумі 4 555 100 грн.
Сторони договору домовились про повернення суми позики до 25.02.2007 року.
Пунктом 5 вказаного договору передбачено, що після повернення боргу, ОСОБА_2 буде видано ОСОБА_4 власноручну розписку про одержання грошей. Без цієї розписки борг вважається таким, що не повернутий.
Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 15 лютого 2007 року, посвідченої нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованої в реєстрі за № 237, ОСОБА_2 підтверджує той факт, що ним дійсно було отримано від ОСОБА_4 гроші у сумі 4 555 100 грн., що на день укладення є еквівалентом суми 902 000 доларів США за офіційним курсом НБУ (виходячи із вартості 5,05 грн. за 1 долар США). Зазначена грошова сума отримана ним відповідно до безпроцентного договору позики, укладеного ним з ОСОБА_4 у простій письмовій формі, згідно з умовами якого ОСОБА_2 має повернути вказану грошову суму не пізніше 25 лютого 2007 року (а.с. 8).
Постановою дізнавача ВД Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_6 від 19.11.2010 року порушено кримінальну справу № 10-24361 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, а саме підробки, з метою подальшого використання, невстановленою особою нотаріально посвідчену боргову заяву від імені ОСОБА_2.(а.с. 98)
У рамках розслідування вказаної кримінальної справи були складені два висновки експерта ОСОБА_7 за № 29 від 02.02.2011 року та пізніше за № 634 від 17.01.2012 року.
Так, висновком експерта від 02.02.2011 року було встановлено, що підписи від імені ОСОБА_2 в реєстрі для вчинення нотаріальних дій приватного нотаріуса ОСОБА_5 за 2007 рік за № 237 та в копії заяви від 15 лютого 2007 року виконані ймовірно не ОСОБА_2, а іншою особою (якщо вважати дану копію заяви вірною з оригіналом) (а.с. 116-126).
Проте, повторним висновком цього ж експерта ОСОБА_7 від 17.01.2012 року, яка проводилась на підставі оригіналів договору позики та нотаріально посвідченої заяви від 15.02.2007 року встановлено, що підписи від імені ОСОБА_2 в заяві від 15 лютого 2007 року та у договорі позики від 15.02.2007 року виконані самим ОСОБА_2, що спростовує заперечення зі сторони відповідача в частині їх підписання та відповідно отримання по них коштів у розмірі 4 555 100 грн.
Ухвалою суду від 06 липня 2012 року було призначено судову технічну експертизу договору позики від 15.02.2007 року, на вирішення якої поставлено питання: чи відповідає час нанесення друкованого тексту, часу вчинення підписів під ними, вчинених ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у договорі позики від 15.07.2007 року? В якій послідовності та в який проміжок часу виконані реквізити вище вказаного договору позики, а саме друкований текст, підписи під ним? (а.с. 237-239).
Проте, вказана ухвала про призначення експертизи не була виконана, що підтверджується повідомленням судових експертів про неможливість надання висновку судово-технічної експертизи документів від 03.04.2013 року за № 8330/12-34/8331/12-33.
Так, у вказаному повідомленні зазначено, що встановити, в який час був надрукований текст договору позики від 15.02.2007 року, не є можливим із причин відсутності у експертів впровадженої у судово-експертну практику України методики встановлення абсолютного часу виконання текстів, котрі надруковані за допомогою знакосинтезуючих пристроїв. А встановити послідовність виконання друкованого тексту і підписів в договору позики від 15.02.2007 року не є можливим з причин відсутності місця взаємних перетинів підписів і друкованого тексту (а.с. 15-17, т.2).
Оскільки в матеріалах справи знаходиться декілька висновків експертиз, які були проведені не в межах цивільної справи, за клопотанням представника апелянта колегією суддів було призначено комплексну судово-почеркознавчу, фізико-хімічну та судово- технічну експертизи.
Відповідно до висновку експерта № 142 від 10.07.2014 року Науково-дослідної лабораторії судових експертиз ( а.с.167-172) підписи у договорі позики, укладеному між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, який датовано 15.02.2007 року та у заяві, зареєстрованій 15.02.2007 року в реєстрі за № 237 нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_5 виконано не самим ОСОБА_2, а іншою особою.
Встановити чи виконані рукописні записи у договорі позики, у заяві, зареєстрованій в реєстрі за № 237 нотаріуса КМНО ОСОБА_5 та в нотаріальному реєстрі одночасно із друкованим текстом чи в інший час не являється можливим.
У договорі позики, укладеному між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, який датовано 15.02.2007 року та у заяві, зареєстрованій 15.02.2007 року в реєстрі за № 237 нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_5 відсутні ділянки перетину рукописних записів (підписів) із текстом, що не дозволяє встановити послідовність нанесення вказаних реквізитів.( т.2 а.с.180)
З метою усунення протиріч, які виникли у висновках експертів різних експертних установ за клопотанням представника позивача, колегією суддів була призначена судово-почеркознавча експертиза, проведення якої доручено було Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Відповідно до висновку експертів № 11289\11290\14-32 від 25.12.2014 року ( а.с. 228-232) 1. підписи від імені ОСОБА_2, що містяться в графі «підписи» у верхньому ряду договору позики від 15.02.2007 року, що укладений від імені ОСОБА_8 та ОСОБА_4, у рядку «підпис» заяви від 15.02.2007 року , що складена від імені ОСОБА_2 та ім. я ОСОБА_4, виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних засобів.
2. Підпис від імені ОСОБА_2 в графі «Підписи:» у верхньому рядку договору позики від 15.02.2007 року, що укладений від імені ОСОБА_8 та ОСОБА_4, виконаний ОСОБА_2.
3. Підпис від імені ОСОБА_2 у рядку «Підпис:» заяви від 15.02.2007 року, що складена від імені ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_4 , виконаний ОСОБА_2.
Відповідно до ст.. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позивач надала суду достовірні докази укладення між нею та відповідачем договору позики та передачі коштів в борг.
Надані позивачем договір позики від 15.02.2007 року та заява, зареєстрована 15.02.2007 року в реєстрі за № 237 нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_5 приймаються колегією суду як доказ, оскільки відповідно до висновків експертів Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України у м.Києві та Київського науково-дослідного інституту судових експертиз підписи в зазначених документах виконані ОСОБА_2 , що свідчить про укладання ним зазначеного договору позики.
Посилання представника ОСОБА_2 на те, що в реєстровій книзі вчинення нотаріальних дій підпис не ОСОБА_2, не може бути прийнято до уваги, оскільки доказом укладання договору позики є сам договір позики та заява ОСОБА_2, а не реєстрова книга.
За таких обставин суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку і прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав,що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 303, 308 , 313-314 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м.Києва від 14 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді :