У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 лютого 2015 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В., Малько О.С., Василевича В.С.,
секретар судового засідання: Пиляй І.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Друга Рівненська державна нотаріальна контора про зміну черговості одержання права на спадкування,
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 16 грудня 2014 року ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вказує, що при ухваленні рішення судом допущені порушення норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та протирічать один одному.
Зазначає, що висновок суду про відсутність доказів про те, що ОСОБА_5 не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду та піклування не відповідає хворобам померлого, стану його здоров'я, встановленим курсам лікування та чинним інструкціям про складання медичних документів.
Вважає, що судом не враховано хвороби померлого, їх протікання, лікування та наслідки які вони спричинюють, покази свідків про перебування померлого в стані тяжкого сприйняття реальності, неможливості пересування та приготування самостійно їжі, а висновок суду про не перебування ОСОБА_5 в безпорадному стані та періодичного лікування є такими, що не відповідає матеріалам справи.
Не приймаючи до уваги наданих позивачем копій квитанцій, судом не вказано яким чином нею при долученні цих доказів порушено вимоги ст. ст.
58-59 ЦПК України та якою нормою права, передбачено обов'язок покупця при купівлі товарів розраховуватись банківською картою або надавати для зазначення в квитанції паспортні дані.
Доводить, що судом у рішенні зазначено про існування банківських рахунків на ім'я померлого на підставі довідок про рух коштів, згідно яких покійному ОСОБА_5 нараховувалась пенсія в розмірі 4000 грн., в зв'язку з чим він не потребував допомоги від позивача, однак судом не враховано, що рух коштів по даним рахункам припинився 21.03.2013 року і не з'ясовано за які кошти жив ОСОБА_5 до ІНФОРМАЦІЯ_1.
Суд не надав належної оцінки показам свідків, які підтвердили перебування ОСОБА_5 в безпорадному стані та обставині про те, що позивач постійно піклувалась за своїм братом, а саме: прала білизну, готувала їжу, купувала медикаменти і продукти, наймала спеціалістів для утримання та надання ліків, оплачувала послуги масажиста, реабілітолога, няні-доглядальниці, яка знаходилася з померлим під час перебування ОСОБА_1 на роботі.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.
В запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_6 вказує, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, є обгрунтованим, а доводи скарги висновків не спростовують, в зв'язку з чим просить її відхилити.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 60років.
Спадкоємцем першої черги є його дочка ОСОБА_3, яка у встановлений законом строк звернулась у нотконтору із заявою про прийняття спадщини.
ОСОБА_1 є рідною сестрою спадкодавця, яка вважає, що має право на спадкування по першій черзі за законом нарівні з ОСОБА_3
З епікризів, що містяться у справі вбачається, що ОСОБА_5 в період з 11.08.2011 року по 20.03.2013 року неодноразово перебував на стаціонарному обстеженні та лікуванні з приводу різних захворювань.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 періодично надавала допомогу по господарству та турбувалася про свого брата, проте вказана допомога носила не систематичний характер, а безпорадність стану спадкодавця та його матеріальне утримання позивачем не доведено.
Такий висновок суду відповідає матеріалам справи та грунтується на законі.
Згідно з ч.2 ст.1259 Цивільного кодексу України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалась, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Перелік обставин, за наявності яких можлива зміна черговості є вичерпним, а відсутність хоча б однієї із них зумовлює застосування загального порядку черговості спадкування, визначеного у ст. 1258 ЦК України.
Роз'яснення щодо безпорадного стану надане в абзаці третьому п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року№7 "Про судову практику у справах про спадкування", відповідно до якого, безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Відповідно до ч. 1 ст. 60, ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Надані позивачкою епікризи підтверджують лише наявність у спадкодавця ряду захворювань, однак не дають підстав вважати, що ОСОБА_5 через хворобу перебував у безпорадному стані та потребував стороннього догляду і допомоги. Доводи представника позивача щодо цих обставин спростовуються й тим, що в травні 2013 року спадкодавець їздив на відпочинок за кордон, 5.08.2013 року уклав з ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" депозитний договір, в цьому ж місяці відсвяткував своє 60-річчя в розважальному закладі, після чого, поїхав відпочивати на море.
Відсутні й докази про те, що ОСОБА_5 потребував матеріальної допомоги від сестри та нею така допомога тривалий час йому надавалась.
Покликання апеляційної скарги щодо припинення руху коштів по рахункам ОСОБА_5 з 21.03.2013 року та не з'ясування судом його матеріального забезпечення за період з березня 2013року по день смерті є безпідставними, оскільки згідно виписки по рахунку в ПАТ "Державний ощадний банк України" від 3.11.2014 року, що міститься в матеріалах справи, останнє зарахування коштів на рахунок спадкодавця було 5.12.2013 року, а останнє зняття - 16.12.2013 року.
Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, судом в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 323-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: Бондаренко Н.В.
Малько О.С.
Василевич В.С.