РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" лютого 2015 р. Справа № 902/1473/14
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Павлюк І. Ю.
суддя Дужич С.П. ,
суддя Саврій В.А.
при секретарі Ільчук Н.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Бажуков А.К. - представник за довіреністю від 14.05.2013р. №010-01/3474
від відповідачів:
- ТОВ "Альпарі": Опанасюк П.П. - представник за договором від 21.08.2014р.
- ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест": не з'явився
- ПАТ "Вінницяплодоовочпостач": не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі", м.Вінниця та Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії в м.Вінниці
на рішення господарського суду Вінницької області
від 11.12.14 р. у справі № 902/1473/14 (суддя Говор Н.Д.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії в м.Вінниці
до - Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі", м.Вінниця
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі-Кельце-Інвест", м.Вінниця
- Публічного акціонерного товариства "Вінницяплодоовочпостач", с.Вінницькі Хутори,
Вінницького району Вінницької області
про стягнення 47694750,90грн. заборгованості та звернення стягнення на майно
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 11.12.2014р. у справі №902/1473/14 провадження у справі в частині стягнення 2875,00грн. відсотків за користування кредитом припинено, позов Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії в м.Вінниці до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі", Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі-Кельце-Інвест", Публічного акціонерного товариства "Вінницяплодоовочпостач" про стягнення 47694750,90грн. заборгованості та звернення стягнення на майно, задоволено частково в сумі 47673167,05грн..
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії в м.Вінниці 41836252,02грн. заборгованості за кредитом, 4325414,81грн. відсотків за користування кредитом, 177410,08грн. комісії за користування кредитом, 1203508,62грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 124782,15грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 5799,37грн. пені за несвоєчасну сплату комісії, 75486,38грн. судового збору.
Звернуто стягнення на нерухоме майно Публічного акціонерного товариства "Вінницяплодоовочпостач", згідно іпотечного договору №7412Z4 від 23.08.2012р., а саме:
нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 41477,3кв.м., розташовані за адресою: Вінницька область, Вінницький район, село Вінницькі Хутори, Немирівське шосе, будинок 103, які складаються: з будівель літера "№1" будівля прохідної, загальна площа 25,4кв.м., літера "№2" будівля вагової з навісом, загальна площа 150,3кв.м., літера "№3" будівля контрольно-пропускного пункту з навісом, загальна площа 8,7кв.м., літера "№4" картоплесховище складу №6 з в'їздом та венткамерами, загальна площа 863,0кв.м., літера "№5" картоплесховище складу №4 з в'їздом та венткамерами, загальна площа 848,3кв.м., літера "№6" картоплесховище складу №1 з в'їздом та венткамерами, загальна площа 843,3кв.м., літера "№7" картоплесховище складу №4 з в'їздом та венткамерами, загальна площа 841,3кв.м., літера "№8" гараж цегляний, загальна площа 978,6кв.м., літера "№8-1" прибудова, літера "№8-2" прибудова, літера "№8-3" прибудова, літера "№8-4" прибудова, літера "№8-5" прибудова, літера "№8-6" надбудова, літера "№10" будівля побутового приміщення, загальна площа 36,9кв.м., літера "№10-1" прибудова, літера "№11" тарний склад, загальна площа 269,7кв.м., літера "№12" будівля артсвердловини, загальна площа 46,0кв.м., літера "№13" будівля складу, загальна площа 2353,6кв.м., літера "№131" прибудова, літера "а/13" антресоль, літера "№13-2" прибудова, літера "№15" будівля трансформаторної підстанції, загальна площа 58,0кв.м., літера "№16" будівля котельні, загальна площа 162,5кв.м., літера "№16-1" прибудова, літера "№17" будівля котельні, загальна площа 604,4кв.м., антресоль, літера "№18" будівля складу, загальна площа 69,5кв.м., літера "№19" адмінбудівля з виробничо-складськими приміщеннями, загальна площа 3756,8кв.м., літера "№19-1" прибудова, літера "№19-2" прибудова, літера "№19-3" тамбур, літера "№19-4" прибудова, літера "№19-5" прибудова, літера "№19-6" прибудова, літера "№19-7" прибудова, літера "№19-8" прибудова, літера "№19-9" прибудова, площадка, площадка, літера "№20" будівля складу, загальна площа 2980,8кв.м., літера "№20-1" прибудова, рампа, навіс, літера "№21" будівля складу, загальна площа 2297,4кв.м., рампа, літера "№22" будівля складу, загальна площа 4911,6кв.м., навіс, рампа з навісом, рампа з навісом, літера "№23" будівля трансформаторної підстанції, загальна площа 53,3кв.м., літера "№24" будівля складу, загальна площа 86,1кв.м., літера "№25" свинарник, загальна площа 96,1кв.м., літера "№26" будівля насосної, загальна площа 25,2кв.м., літера "№27" арочний склад, загальна площа 547,2кв.м., літера "№28" будівля складу, загальна площа 1865,9кв.м., рампа, літера "№29" склад матеріально-технічного постачання, загальна площа 254,7кв.м., літера "№30" склад матеріально-технічного постачання, загальна площа 272,0кв.м., літера "№30-1" прибудова, літера "№31" склад матеріально-технічного постачання, загальна площа 733,5кв.м., літера "№31-1" прибудова, літера "№31-2" прибудова, літера "№32" будівля складу, загальна площа 555,8кв.м., літера "№33" виробничо-складська будівля, загальна площа 3224,1кв.м., рампа, рампа, літера "п/33" підвал, літера "№33-1" прибудова, літера "№33-2" прибудова, літера "№34" вагова залізнична, загальна площа 18,6кв.м., літера "№36" виробничо-складська будівля, загальна площа 2259,5кв.м., літера "№36-1" прибудова, рампа, вхід в підвал, літера "п/36" підвал, площадка, літера "№37" склад (фінський будинок), загальна площа 225,4кв.м., площадка, літера "№38" овочесховище складу №1 з в'їздом, загальна площа 636,5кв.м., літера "№39" будівля складу, загальна площа 3476,1кв.м., літера "№39-1" прибудова, літера "№39-2" прибудова, літера "№39-4" прибудова, рампа, літера "№40" будівля складу, загальна площа 2309,5кв.м., рампа, літера "№41" будівля складу, загальна площа 434,1кв.м., літера "№42" будівля складу, загальна площа 928,3кв.м., літера "№43" будівля складу, загальна площа 1292,9кв.м., рампа, літера "№44" будівля трансформаторної підстанції, загальна площа 39,8кв.м., літера "№45" убиральня, літера "№46" ємкість, літера "№47" ємкість, літера "№48" криниця, літера "№49" убиральня, літера "№50" огорожа, літера "№51" будівля охорони, загальна площа 29,4кв.м., літера "№51-1" прибудова, площадка, літера "№52" градильня, загальна площа 3,0кв.м., площадка, літера "№53" будівля насосної загальна площа 4,2кв.м., літера "№54" очисні споруди, літера "№55" очисні споруди, літера "№56" криниця, літера "№57" убиральня, літера "№58" навіс, літера "№59" навіс, літера "№60" артезіанська свердловина.
земельна ділянка загальною площею 27,0820га, кадастровий номер 0520681000:01:006:0140, розташована за адресою: 23219, Вінницька область, Вінницький район, територія Вінницько-Хутірської сільської ради, Немирівське шосе, 103, цільове призначення - для обслуговування виробничо-торгівельних споруд бази на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії в м. Вінниці (вул.Козицького, 51, корп.1, м.Вінниця, 21050, ідентифікаційний код 24896705) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №7413К10 від 25.12.2013р. в розмірі 41836252,02грн. заборгованості за кредитом, 4325414,81грн. відсотків за користування кредитом, 177410,08грн. комісії за користування кредитом, 1203508,62грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 124782,15грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 5799,37грн. пені за несвоєчасну сплату комісії.
Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.
Початкову ціну заставного майна на прилюдних торгах визначити за результатами оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Звернуто стягнення на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі-Кельце-Інвест" згідно іпотечного договору №7412Z1 від 28.02.2012р., а саме:
будівлі та споруди, що розташовані за адресою: місто Вінниця, проспект Космонавтів, 49, а саме: приміщення літ. "А" загальною площею 2411,4кв.м. - підвал - пр.№1: №1-№34, №38-№47 - 590,3кв.м., І поверх - пр.№2: №1-№23, №34 - 617кв.м., II поверх - пр.№3: №1 - №38 - 604,4кв.м., III поверх - пр.№4: №1 - №25 - 599,7кв.м.; незавершене будівництво: прибудова адмінкорпусу (1 черга) готовністю 70% літ. "А1", прибудова торгового корпусу з універсамом (2 черга) готовністю 52% літ. "А2", прибудова торгового корпусу (3 черга) готовністю 37% літ. "А3";
земельна ділянка загальною площею 0,6120 га, кадастровий номер 0510136600:02:066:0022 за адресою: м.Вінниця, просп.Космонавтів, 49 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії в м. Вінниці (вул.Козицького, 51, корп.1, м. Вінниця, 21050, ідентифікаційний код 24896705) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №7413К10 від 25.12.2013р. в розмірі 41836252,02грн. заборгованості за кредитом, 4325414,81грн. відсотків за користування кредитом, 177410,08грн. комісії за користування кредитом, 1203508,62грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 124782,15грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 5799,37грн. пені за несвоєчасну сплату комісії.
Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.
Початкову ціну заставного майна на прилюдних торгах визначити за результатами оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
У позові в частині стягнення 16715,40грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1912,90грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 80,55грн. пені за несвоєчасну сплату комісії відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альпарі" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Мотивуючи апеляційну скаргу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альпарі" зазначає, зокрема, наступне:
- вважає рішення місцевого господарського суду незаконним та необгрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права та процесуального права;
- господарським судом не взято до уваги те, що арифметичне викривлення застосовано позивачем для розрахунку всіх без виключення заявлених у позові сум, як то відсотків, штрафних санкцій, комісії та пені. З огляду на зазначене, реальна відсоткова ставка за кредитним договором була встановлена у розмірі: 19,5%/360 = 0,054166; 0,054166* 365 = 19,77%. Посилання ж суду на ст.1 договору, якою встановлено поняття "Банківський рік", тривалістю 360 днів та постанову правління Національного банку України №255 від 18.06.2003р. суперечать імперативам ст.92 Конституції України, згідно якої одиниці ваги, міри і часу; порядок встановлення державних стандартів встановлюється виключно законами України, а вказана судом постанова правління НБУ №255 від 18.06.2003р. не є законом і не може встановлювати тривалість часових проміжків;
- судом не було взято до уваги правову природу "комісії за управління", яка по суті є різновидом штрафної санкції. Визначаючи правову природу грошового зобов'язання необхідно, перш за все, виходити з правил ч.1 ст.509 ЦК України, відповідно до яких зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. В той же час правова природа штрафу зовсім інша, оскільки штраф - це один із видів забезпечення виконання зобов'язання (ст.ст.546, 549 ЦК України);
- скаржник вважає, що обов'язок сплатити штраф (у вигляді збільшеного розміру комісії за управління) за невиконання зобов'язання не є зобов'язанням в розумінні положень ч.1 ст.509 ЦК України, тому що штраф є одним із видів забезпечення виконання основного зобов'язання, в тому числі й грошового. За таких обставин стягнення пені за "комісію за управління" не ґрунтується на законі;
- господарським судом Вінницької області в оскаржуваному рішенні звернуто стягнення на нерухоме майно, яке знаходиться у заставі банку. Зазначене іпотечне майно перебуває у власності інших, відмінних від боржника, суб'єктів господарювання, а саме: ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест" та ПАТ "Вінницяплодоовочпостач". З положень ч.1 ст.35 Закону України "Про іпотеку" вбачається, що звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки можливе тільки за умови дотримання її положень, яка передбачає: 1) пред'явлення боржникові та у відповідних випадках майновому поручителю письмової вимоги про усунення порушення забезпечення іпотекою зобовязання, в якому встановлюється не менше як тридцятиденний строк для усунення порушення та містить попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги; 2) незадоволення вимоги іпотекодержателя протягом установленого ним строку, який не може бути меншим за тридцять днів. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до ч.2 ст.35 Закону України "Про іпотеку". Разом з тим, вимогою від 18.08.2014р. №074-05/914, надісланою всім сторонам у справі, позивач вимагав погашення боргу протягом 10 банківських днів. Водночас вимогою від 03.09.2014р. №074-05/973 від 03.09.2014р., адресованою лише ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" та ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест", позивач вимагав від майнових поручителів здійснити погашення простроченої заборгованості протягом 30 календарних днів. Втім, зазначені вимоги суперечать приписам ст.35 Закону України "Про іпотеку", оскільки в першій зазначений 10 денний, взамін встановленого законом 30-денного, термін виконання; а друга вимога на адресу ТОВ "Альпарі" як боржника не надсилалась. З огляду на викладене, позивач не виконав вимоги ч.1 ст.35 Закону України "Про іпотеку", отже його вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасною. Тобто, недотримання іпотекодержателем процедури звернення стягнення на предмет іпотеки є однією із підстав для відмови у позові;
- скаржник зазначає, що суд має належним чином його мотивувати, співставити обставини зі змістом цього поняття, визначитись, чи не суперечить його застосування загальному змісту та призначенню права, яким урегульовано конкретні відносини (зокрема про право на першочергове задоволення вимог за рахунок предмета застави), та врахувати загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України). Так, судом першої інстанції не було встановлено завдання іпотекодержателю збитків, отже оскаржуване рішення в частині звернення стягнення на все іпотечне майно, не ґрунтуються на законі та суперечить усталеній судовій практиці. Крім того, з огляду на зміст договорів іпотеки №7412Z4 від 23.08.2012р. та №7412Z1 від 28.02.2012р., заставна вартість іпотечного майна дорівнює 81260000,00грн., що у два рази перевищує розмір кредиту. І лише вартість нерухомого майна ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" є завідомо більшою ніж сума позовних вимог. Різниця становить: 67260000,00грн. - 47694750,90грн. = 19565249,10грн.. Однак, постановивши оскаржуване рішення, суд, фактично, в порушення ст.3 ЦК України, стягнув з відповідачів, як солідарних боржників кошти, в сумі 47673167,05грн. та звернув стягнення на іпотечне майно, загальною заставною вартістю 81260000,00грн.. Отже загалом, рішенням суду задоволено вимоги на загальну суму 128933167,05грн., що у 2,7 разів перевищує розмір позовних вимог позивача та фактично призводить до банкрутства та ліквідації як боржника так і іпотекодавців. За таких обставин оскаржуване рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не відповідає вимогам співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, що суперечить загальним засадам цивільного законодавства - справедливості, добросовісності та розумності (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України).
Також, не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії в м.Вінниці звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 16715,40грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1912,90грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків та 80,55грн. пені за несвоєчасну сплату комісії та прийняти нове, яким вказані вимоги задовольнити.
Мотивуючи апеляційну скаргу, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії в м.Вінниці зазначає, зокрема, наступне:
- вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм чинного законодавства;
- покликається на те, що відмовляючи в задоволенні вимоги щодо стягнення пені в сумі 18708,85грн. суд першої інстанції виходив з того, що пеня, заявлена банком до стягнення нарахована з порушенням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а саме її розмір перевищує розмір пені, який обмежений подвійною обліковою ставкою Національного банку України. Однак позивач зазначає, що розмір пені, застосований по відношенню до позичальника та визначений умовами кредитного договору (який є діючим на сьогоднішній день зобов'язанням, та відповідно - обов'язковим для виконання сторонами), відповідає вимогам діючого законодавства (подвійна облікова ставка НБУ), метод нарахування пені, застосований банком також повністю відповідає вимогам діючого законодавства, а тому висновок суду про порушення банком вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" при нарахуванні пені є необґрунтованим.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.01.2015р. у справі №902/1473/14 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі" та Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії в м.Вінниці прийнято до провадження та призначено їх розгляд на 03.02.2015р.
Ухвала Рівненського апеляційного господарського суду від 15.01.2015р. про прийняття апеляційних скарг до провадження надіслана на адресу відповідача - ПАТ "Вінницяплодоовочпостач", а саме: 23219, Вінницька область, Вінницький район, с.Вінницькі Хутори, вул.Немирівське шосе, 103, однак повернулась з відмітками поштового відділення: "за закінченням терміну зберігання"(а.с.107-109, т.3).
Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з офіційної веб-сторінки інтернет ресурсу Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" щодо відомостей про юридичну особу, в графі місце знаходження юридичної особи Публічного акціонерного товариства "Вінницяплодоовочпостач" зазначена адреса: 23219, Вінницька область, Вінницький район, с.Вінницькі Хутори, вул.Немирівське шосе, 103 (а.с.110-111, т.3).
Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з подальшими змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест" та ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" не скористалися правом подачі письмових відзивів на апеляційні скарги, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Представник ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест" та ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" в судове засідання 03.02.2015р. не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили.
03.02.2015р. до суду від позивача надійшло клопотання від 02.02.2015р. №074-09/103-1 про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволене.
Представник позивача у письмовому відзиві від 02.02.2015р. №074-09/103 на апеляційну скаргу ТОВ "Альпарі" та в судовому засіданні 03.02.2015р. заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає її безпідставною та необґрунтованою. Просить суд рішення господарського суду Вінницької області від 11.12.2014р. у справі №902/1473/14 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 16715,40грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1912,90грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків та 80,55грн. пені за несвоєчасну сплату комісії та прийняти нове, яким вказані вимоги задовольнити, в решті рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Альпарі" - без задоволення.
Представник відповідача - ТОВ "Альпарі" підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення місцевого суду незаконним та необгрунтованим. Просить суд рішення господарського суду Вінницької області від 11.12.2014р. у справі №902/1473/14 скасувати повністю та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволені позову. Також, заперечив проти апеляційної скарги позивача.
Також, в судовому засіданні 03.02.2015р. представником відповідача - ТОВ "Альпарі" заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання суду розрахунку заборгованості, яке колегією суддів відхилено як необґрунтоване.
Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест" та ПАТ "Вінницяплодоовочпостач", належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційні скарги за відсутності представників останніх.
Заслухавши пояснення представника ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії в м.Вінниці та ТОВ "Альпарі", обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.08.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альпарі" (в договорі позичальник 1), Товариством з обмеженою відповідальністю "Версія" (позичальник 2), Товариством з обмеженою відповідальністю "Альпарі-Кельце-Інвест" (позичальник 3), Товариством з обмеженою відповідальністю "Атекс-Поділля" (позичальник 4), Товариством з обмеженою відповідальністю "Веал-Поділля" (Позичальник 5), Товариством з обмеженою відповідальністю - фірмою "Будинок торгівлі" (позичальник 6), Сільськогосподарським відкритим акціонерним товариством по виробництву, зоготівлі, зберіганню та реалізації сільськогосподарської продукції "Вінницяплодоовочпостач" (позичальник 7) укладено генеральну угоду №7407N4 (далі - генеральна угода), яка регулює загальні засади співпраці між банком та позичальником щодо фінансування довгострокової програми по розвитку діяльності позичальника, яка містить усі напрями діяльності підприємства позичальника, зазначені у бізнес-плані позичальника; метою цієї генеральної угоди є визначення загальних умов фінансування інвестиційної, торгово-закупівельної, виробничої та іншої діяльності позичальника, яке здійснюється відповідно до цієї генеральної угоди шляхом укладених договорів (п.1.1, 1.2 генеральної угоди) (а.с.36-44, т.1).
Згідно п.4.1 генеральної угоди, банк проводить кредитні операції в межах лімітів, визначених п.4.5 генеральної угоди, на підставі та з урахуванням умов кредитного договору, укладеного в рамках цієї генеральної угоди.
У відповідності до п.4.2 генеральної угоди, кредитний договір укладається сторонами за умови позитивного рішення банку відповідно до конкретних потреб позичальника у фінансуванні та інших домовленостей між сторонами і повинен визначати валюту та суму кредиту чи ліміт кредитної лінії, термін користування кредитними коштами, розмір процентів за користування кредитом та плат за кредитним договором, рахунки для обслуговування кредиту, графік надання і погашення кредиту та інші умови.
Пунктом п. 4.5 генеральної угоди сторони узгодили, що банк встановлює позичальникові такі ліміти:
4.5.1 загальний ліміт заборгованості за генеральною угодою: загальний розмір заборгованості позичальника за кредитом за цією генеральною угодою не може перевищувати еквівалент 40000000,00 (сорок мільйонів) гривень.
Сторони домовились, що загальний ліміт заборгованості за генеральною угодою поширюється на кредитні договори, укладені до моменту набуття чинності цією генеральною угодою, та є такими, що діятимуть у рамках цієї генеральної угоди і є відповідними додатками до цієї генеральної угоди згідно з додатком до цієї генеральної угоди, а також на всі кредитні договори, які будуть укладені в рамках цієї генеральної угоди протягом її дії.
4.5.2 ліміт заборгованості за кредитним договором встановлюється в порядку та на умовах, визначених у кредитному договорі, укладеному банком з позичальником, який є невід'ємною частиною генеральної угоди.
4.5.3. загальна сума всіх чинних лімітів заборгованості за кредитними договорами в будь-який момент дії цієї генеральної угоди не може перевищувати суми загального ліміту заборгованості за генеральною угодою.
Пунктом 5.2.6 генеральної угоди передбачено, що позичальник зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі погашати банку заборгованість за кредитом, сплачувати проценти за користування кредитом та інші платежі за кредитним договором.
Пунктом 5.3.3 генеральної угоди встановлено, що банк має право достроково розірвати цю генеральну угоду та вимагати обов'язкового дострокового погашення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цією генеральною угодою та кредитним договором, якщо виникла і триває подія невиконання зобов'язань (ст.7 цієї генеральної угоди).
Відповідно до п.6.2.1 генеральної угоди, позичальник зобов'язаний погасити основний борг по кредиту та інші платежі згідно з умовами кредитного договору. Строки, передбачені кредитним договором, є обов'язковими для позичальника.
Пунктом 6.9.1 генеральної угоди узгоджено, що позичальник повинен надати банкові забезпечення виконання зобов'язань за генеральною угодою в розмірі не менше 150% від суми кредиту, що надається в межах загального ліміту заборгованості за генеральною угодою. Забезпечення в такому розмірі повинно підтримуватись протягом усього строку чинності генеральної угоди.
Пункт 6.9.2 генеральної угоди передбачає, що забезпеченням виконання зобов'язань позичальника перед банком за генеральною угодою та кредитним договором є іпотечні договори та договори застави, які укладаються між позичальником та банком та/або між поручителем та банком, а також інші прийняті для банку форми забезпечення.
Згідно п.6.9.3 генеральної угоди, позичальник несе повну відповідальність за невиконання зобов'язань за генеральною угодою перед банком усім належним йому майном, у т.ч. коштами, на яке може бути звернено стягнення в порядку, передбаченому діючим законодавством України.
У відповідності до п.7.1, 7.2 генеральної угоди, позичальник зобов'язаний здійснити дострокове погашення заборгованості в повному обсязі протягом 20 банківських днів з моменту отримання відповідної письмової вимоги (повідомлення) банку у випадку, якщо:
- позичальник не сплатив банку у строк, визначений кредитним договором, будь-яку суму, належну до сплати;
- не виконано умови гарантійних документів щодо страхування майна, наданого в заставу/іпотеку банку;
- погіршення фінансового стану позичальника, що з точки зору банку не сприятиме спроможності позичальника виконати будь-яке із визначених положеннями генеральної угоди зобов'язань.
Відповідно до п.8.1 генеральної угоди, у разі порушення строків сплати основного боргу по кредиту, процентів за користування кредитом та інших грошових зобов'язань за цією генеральною угодою позичальник сплачує банкові пеню. Пеня нараховується на суму несвоєчасно сплачених грошових зобов'язань із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати повного погашення такої заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у періоді, за який нараховувалася пеня, якщо інше не передбачене кредитним договором, та інші штрафні санкції, передбачені чинним законодавством та кредитним договором.
Генеральна угода від 27.08.2007р. №7407N4 підписана представниками сторін та скріплена відтисками їх печаток.
Надалі, у зв'язку з внесенням змін до умов кредитування, між сторонами генеральної угоди укладено додаткові правочини до неї, а саме: №7407N4-1 від 12.02.2008р., №7407N4-2 від 25.04.2008р., №7407N4-3 від 12.05.2009р., №7407N4-4 від 20.05.2009р., №7407N4-5 від 25.06.2009р., №7407N4-6 від 30.10.2009р., №7407N4-7 від 02.04.2010р., №7407N4-8 від 06.04.2010р., №7407N4-9 від 14.12.2010р., №7407N4-10 від 06.05.2011р., №7407N4-11 від 20.09.2011р., №7407N4-12 від 31.05.2012р., №7407N4-13 від 17.01.2013р., №7407N4-14 від 02.07.2013р., №7407N4-15 від 16.12.2013р., №7407N4-16 від 25.12.2013р., №7407N4-17 від 25.12.2013р. (а.с.61-110,т.1), в результаті яких зміст кредитного зобов'язання зазнав окремих змін, зокрема:
- ліміт заборгованості за генеральною угодою був збільшений до 50 млн.грн.;
- термін користування кредитними коштами був встановлений до 22.08.2017р.;
- зі складу Позичальників за Генеральною угодою були виведені: ТОВ "Версія", ТОВ "Атекс-Поділля", ТОВ "Веал-Поділля" та ТОВ фірма "Будинок торгівлі".
25.12.2013р. в рамках генеральної угоди між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альпарі" (позичальник) укладено кредитний договір №7413К10 (далі - кредитний договір), згідно п.2.1 якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за кредитом, комісії та інші платежі за цим договором (а.с.91-107, т.1).
Кредит надається позичальнику шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії (п.2.2 кредитного договору).
Відповідно до п.2.3.1 Кредитного договору ліміт кредитної лінії 41842000,00грн..
Спільний ліміт заборгованості 41842000,00грн. (п.2.3.2 кредитного договору).
Пунктом п.2.4 кредитного договору встановлено, що кінцевий термін погашення кредиту 24.12.2014р..
У відповідності до п.3.1.2 кредитного договору, розмір процентної ставки за кредитом 19,5% річних в т.р.: 10% річних нараховується та сплачується щомісячно; 9,5% річних нараховується щомісячно та сплачується в кінці строку дії кредитного договору.
Згідно п.3.1.4 кредитного договору, проценти за кредитом нараховуються протягом усього строку користування кредитом на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожний день користування кредитом на основі банківського року.
У ст.1 кредитного договору роз'яснено, що банківський рік - період часу тривалістю 360 днів. Цей період застосовується для розрахунку/нарахування процентів за кредитом, пені за цим договором.
Пунктом 3.2.1 кредитного договору сторонами узгоджено, що позичальник сплачує комісію за управління кредитною лінією. Розмір ставки комісії за управління складає 0,036% від ліміту заборгованості, зазначеного у графіку зміни ліміту заборгованості.
Комісія за управління нараховується починаючи з дати набуття чинності цим договором відповідно до підпункту 14.1.1 цього договору і закінчуючи датою повного виконання зобов'язань з погашення кредиту (включно), але не більше 90 днів з дати повного погашення кредиту, визначеної згідно з пунктом 6.4 цього договору (п.3.2.2.3 кредитного договору).
Відповідно до п.4.2.1.1 кредитного договору - у разі невиконання позичальником зобов'язань, визначених підпунктом 9.2.23 цього договору, розмір ставки комісії за управління, визначений у підпункті 3.2.2.1 цього договору, збільшується на 0,04 процентних пункти за кожне таке порушення, на період, починаючи з першого дня другого місяця кварталу, наступного за кварталом, у якому Позичальником порушені зобов'язання, визначені підпунктом 9.2.23 цього договору, та закінчуючи останнім днем першого місяця (включно) кварталу, наступного за кварталом, в якому позичальником виконано зазначені зобов'язання. Ненадання позичальником до банку довідки про заборгованість позичальника за кредитними операціями, довідки про обсяги грошових надходжень у строки, зазначені у підпункті 9.2.27 цього договору, вважається невиконанням зобов'язань, визначених підпунктом 9.2.23 цього договору. При цьому, у разі якщо на підставі довідки про обсяги грошових надходжень, яку надано після закінчення строку, зазначеного у підпункті 9.2.27 цього договору, підтверджено виконання вимог підпункту 9.2.23 цього договору, період, за який застосовується збільшений розмір ставки комісії за управління відповідно до попереднього абзацу цього підпункту договору, закінчується останнім днем місяця (включно), у якому позичальником надано відповідну довідку до банку.
У відповідності до п.4.2.1.3 кредитного договору, у разі порушення позичальником умов договору, визначених підпунктом 9.2.30 цього договору, щодо підтримання оборотності кредиту на певному рівні, розмір комісії за управління, визначений у підпункті 3.2.2.1 цього договору, збільшується на 0,04 процентних пункти починаючи з першого дня місяця, наступного за періодом, у якому позичальником порушені відповідні зобов'язання, та закінчуючи останнім днем місяця (включно), в якому позичальником виконано зазначені зобов'язання.
Сплата комісії за управління (крім комісії за управління за останній період сплати такої комісії) має здійснюватись позичальником з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - по 15 число). Протягом цього періоду сплачується комісія за управління за попередній місяць (п.6.8 кредитного договору).
Згідно п.9.2.7 кредитного договору, позичальник зобов'язаний здійснити погашення заборгованості в повному обсязі (кредит, проценти, комісії та інші платежі за договором) протягом 10 банківських днів з дня відправлення банком позичальнику повідомлення про необхідність такого погашення, якщо:
- не виконано умови гарантійних документів, у т.ч. щодо страхування майна, наданого в заставу/іпотеку банку (п.9.2.7.3, п.5.10.7 кредитного договору);
- порушено питання про розірвання, визнання недійсними (неукладеними), нікчемними тощо кредитного договору та/або гарантійних документів, та/або генеральної угоди (п.9.2.7.3, п.5.10.15 кредитного договору);
- у позичальника та/або поручителя виникла прострочена заборгованість перед банком за будь-яким договором , укладеним ним із банком (п.9.2.7.3, п.5.10.2 кредитного договору).
Пункт 14.6.4 кредитного договору передбачає, що у разі наявності розбіжностей в ідентичних зобов'язаннях, встановлених як умовами Кредитного договору, так і умовами генеральної кредитної угоди, положення кредитного договору мають перевагу.
Кредитний договір від 25.12.2013р. №7413К10 підписано представниками сторін та скріплено відтисками їх печаток.
28.02.2012р. на забезпечення виконання зобов'язань за генеральною угодою №7407N4 від 27.08.2007р. між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альпарі-Кельце-Інвест" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір №7412Z1 (далі - договір іпотеки №7412Z1), що посвідчений приватним нотаріусом ВМНО Курбатовою С.П. за р.н.414, згідно якого ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест" передало в іпотеку банку належне йому нерухоме майно, а саме: незавершене будівництво майнового комплексу "Кельце" з прибудовами, загальною площею 2411,4кв.м. та земельну ділянку, загальною площею 0,6120га, кадастровий номер 0510136600:02:066:0022, що розташовані за адресою: м.Вінниця, просп.Космонавтів, 49 (а.с.55-60, т.1).
Також, 23.08.2012р. на забезпечення виконання зобов'язань за генеральною угодою №7407N4 від 27.08.2007р. між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (іпотекодержатель) та Публічним акціонерним товариством "Вінницяплодоовочпостач" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір №7412Z4 (далі - договір іпотеки №7412Z4), посвідчений приватним нотаріусом ВРНО Дробахою В.О. за р.н. 1084, згідно якого ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" передало в іпотеку належне йому нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі та споруди, що розташовані за адресою: Вінницька область, Вінницький район, село Вінницькі-Хутори, Немирівське шосе, 103, загальною площею 41 477,3кв.м., та земельну ділянку загальною площею 27,0820га, кадастровий номер 0520681000:01:006:0140 за вказаною адресою, цільове призначення - для обслуговування виробничо-торгівельних споруд бази (а.с.46-51, т.1).
У відповідно до п.2.1.16 вказаних вище іпотечних договорів №7412Z4, №7412Z1, іпотекодержатель (банк) має право звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо протягом тридцятиденного строку письмова вимога іпотекодержателя до іпотекодавця та/або позичальника про усунення порушених зобов'язань за генеральною угодою та/або цим договором, з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки, залишена без задоволення.
Відповідно до п. 3.3 іпотечних договорів №7412Z4, №7412Z1, у разі порушення іпотекодавцем обов'язків щодо страхування предмета іпотеки іпотекодержатель має право вимагати дострокового погашення заборгованості за генеральною угодою та звернути стягнення на предмет іпотеки або застрахувати предмет іпотеки за свій рахунок в інтересах іпотекодержателя зі стягненням з іпотекодавця витрат по страхуванню.
Згідно п.5.1 іпотечних договорів №7412Z4, №7412Z1, у разі невиконання або неналежного виконання боржником умов кредитного договору, банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язань боржником, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, окрім іншого, на підставі рішення суду (п.5.2 іпотечних договорів №7412Z4, №7412Z1).
На виконання умов генеральної угоди від 27.08.2007р. №7407N4 та кредитного договору від 25.12.2013р. №7413К10 позивачем надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Альпарі" кредит в розмірі 47959299,06грн., що стверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками та розрахунком заборгованості (а.с.115,167-172, т.1).
Також, позивачем нараховано ТОВ "Альпарі" відсотки за користування кредитом в період з 25.12.2013р. по 30.09.2014р. в розмірі 6238956,66грн.
Водночас, ТОВ "Альпарі" частково погасив кредит у сумі 6123047,04грн. та частково сплатив відсотки за користування кредитом у сумі 1910666,85грн..
Крім того, згідно до умов кредитного договору від 25.12.2013р. №7413К10 ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" нараховано ТОВ "Альпарі" комісію за управління по заборгованості в сумі 272863,83грн..
Однак, ТОВ "Альпарі" свої договірні зобов'язання стосовно повної та вчасної сплати комісії за управління по заборгованості виконав частково в сумі 95453,75грн..
18.08.2014р., враховуючи невиконанням ТОВ "Альпарі" та заставодавцями (ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест" та ПАТ "Вінницяплодовочпостач") умов генеральної угоди від 27.08.2007р. №7407N4, кредитного договору від 25.12.2013р. №7413К10 та іпотечних договорів від 28.02.2012р. №7412Z1, від 23.08.2012р. №7412Z4, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернувся до останніх з вимогою №074-05/914 від 18.08.2014р. про дострокове погашення боргу в сумі 44907586,99грн. (з яких: 41836252,02грн. - основний борг; 2979340,31грн. - проценти; 80336,64грн. - комісія; 11658,02грн. - пеня за порушення умов договору щодо сплати процентів та комісії) протягом 10 банківських днів з моменту направлення вимоги (а.с.128-129, 130-131 докази направлення, т.1).
18.08.2014р. ТОВ "Альпарі" отримало вимогу №074-05/914 від 18.08.2014р., про що свідчить опис №208 кореспонденції, яка направлена з фельд`єгерем по міському маршруту №1 з відміткою на ньому його представника про отримання (а.с.130, т.1).
Обґрунтовуючи вказану вище вимогу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" покликається на те, що 08.04.2014р. господарським судом Вінницької області було порушено справу №902/435/14 за позовом ТОВ "Альпарі" до АТ "Укрексімбанк" про визнання недійсною Генеральної угоди; ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест" не виконано зобов'язання щодо страхування нерухомого майна (м.Вінниця, просп.Космонавтів, 49), іпотека якого є забезпеченням виконання зобов'язань за генеральною угодою (п.2.4.8 іпотечного договору №74121 від 28.02.2012р.; позичальником допущене невиконання зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого була утворена прострочена заборгованість в сумі 693632,678грн. (проценти та комісія).
Однак, заборгованість позичальником в повному обсязі погашена не була.
В подальшому 03.09.2014р., з метою задоволення своїх вимог за рахунок предмету забезпечення ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернувся до ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест" та ПАТ "Вінницяплодовочпостач", що стверджується фіскальними чеками підприємства поштового зв'язку про їх направлення та повідомленням про отримання ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест" поштового відправлення, з письмовою вимогою №074-05/972 про погашення заборгованості за кредитними зобов'язаннями ТОВ "Альпарі" протягом 30 календарних днів з моменту її отримання (а.с.112-113, 114, т.1).
Однак, зазначена вище вимога залишена ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест" та ПАТ "Вінницяплодовочпостач" без задоволення.
За вказаних обставин, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії в м.Вінниці 47694750,90грн., в тому рахунку 41836252,02грн. заборгованості за кредитом, 4328289,81грн. відсотків за користування кредитом, 177410,08грн. комісії за користування кредитом, 1220224,02грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 126695,05грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 5879,92грн. пені за несвоєчасну сплату комісії; до Публічного акціонерного товариства "Вінницяплодоовочпостач" про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить Публічному акціонерному товариству "Вінницяплодоовочпостач" (ідентифікаційни номер 01557199, місцезнаходження: 23219, Вінницька обл., Вінницький район, с.Вінницькі хутори, вул.Немирівське шосе, 6.103) та перебуває в іпотеці ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" згідно Іпотечного договору №741224, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Дробахою В.О. 23.08.2012р. за р.н.1083 (з урахуванням внесених до його умов змін та доповнень), а саме:
нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 41477,3кв.м., розташовані за адресою: Вінницька область, Вінницький район, село Вінницькі Хутори, Немирівське шосе, будинок 103, які складаються: з будівель літера "№1" будівля прохідної, загальна площа 25,4кв.м., літера "№2" будівля вагової з навісом, загальна площа 150,3кв.м., літера "№3" будівля контрольно-пропускного пункту з навісом, загальна площа 8,7кв.м., літера "№4" картоплесховище складу №6 з в'їздом та венткамерами, загальна площа 863,0кв.м., літера "№5" картоплесховище складу №4 з в'їздом та венткамерами, загальна площа 848,3кв.м., літера "№6" картоплесховище складу №1 з в'їздом та венткамерами, загальна площа 843,3кв.м., літера "№7" картоплесховище складу №4 з в'їздом та венткамерами, загальна площа 841,3кв.м., літера "№8" гараж цегляний, загальна площа 978,6кв.м., літера "№8-1" прибудова, літера "№8-2" прибудова, літера "№8-3" прибудова, літера "№8-4" прибудова, літера "№8-5" прибудова, літера "№8-6" надбудова, літера "№10" будівля побутового приміщення, загальна площа 36,9кв.м., літера "№10-1" прибудова, літера "№11" тарний склад, загальна площа 269,7кв.м., літера "№12" будівля артсвердловини, загальна площа 46,0кв.м., літера "№13" будівля складу, загальна площа 2353,6кв.м., літера "№13-1" прибудова, літера "а/13" антресоль, літера "№13-2" прибудова, літера "№15" будівля трансформаторної підстанції, загальна площа 58,0кв.м., літера "№16" будівля котельні, загальна площа 162,5кв.м., літера "№16-1" прибудова, літера "№17" будівля котельні, загальна площа 604,4кв.м., антресоль, літера "№18" будівля складу, загальна площа 69,5кв.м., літера "№19" адмінбудівля з виробничо-складськими приміщеннями, загальна площа 3756,8кв.м., літера "№19-1" прибудова, літера "№19-2" прибудова, літера "№19-3" тамбур, літера "№19-4" прибудова, літера "№19-5" прибудова, літера "№19-6" прибудова, літера "№19-7" прибудова, літера "№19-8" прибудова, літера "№19-9" прибудова, площадка, площадка, літера "№20" будівля складу, загальна площа 2980,8кв.м., літера "№20-1" прибудова, рампа, навіс, літера "№21" будівля складу, загальна площа 2297,4кв.м., рампа, літера "№22" будівля складу, загальна площа 4911,6кв.м., навіс, рампа з навісом, рампа з навісом, літера "№23" будівля трансформаторної підстанції, загальна площа 53,3кв.м., літера "№24" будівля складу, загальна площа 86,1кв.м., літера "№25" свинарник, загальна площа 96,1кв.м., літера "№26" будівля насосної, загальна площа 25,2кв.м., літера "№27" арочний склад, загальна площа 547,2кв.м., літера "№28" будівля складу, загальна площа 1865,9кв.м., рампа, літера "№29" склад матеріально-технічного постачання, загальна площа 254,7кв.м., літера "№30" склад матеріально-технічного постачання, загальна площа 272,0кв.м., літера "№30-1" прибудова, літера "№31" склад матеріально-технічного постачання, загальна площа 733,5кв.м., літера "№31-1" прибудова, літера "№312" прибудова, літера "№32" будівля складу, загальна площа 555,8кв.м., літера "№33" виробничо-складська будівля, загальна площа 3224,1кв.м., рампа, рампа, літера "п/33" підвал, літера "№331" прибудова, літера "№332" прибудова, літера "№34" вагова залізнична, загальна площа 18,6кв.м., літера "№36" виробничо-складська будівля, загальна площа 2259,5кв.м., літера "№361" прибудова, рампа, вхід в підвал, літера "п/36" підвал, площадка, літера "№37" склад (фінський будинок), загальна площа 225,4кв.м., площадка, літера "№38" овочесховище складу №1 з в'їздом, загальна площа 636,5кв.м., літера "№39" будівля складу, загальна площа 3476,1кв.м., літера "№391" прибудова, літера "№392" прибудова, літера "№394" прибудова, рампа, літера "№40" будівля складу, загальна площа 2309,5кв.м., рампа, літера "№41" будівля складу, загальна площа 434,1кв.м., літера "№42" будівля складу, загальна площа 928,3кв.м., літера "№43" будівля складу, загальна площа 1292,9кв.м., рампа, літера "№44" будівля трансформаторної підстанції, загальна площа 39,8кв.м., літера "№45" убиральня, літера "№46" ємкість, літера "№47" ємкість, літера "№48" криниця, літера "№49" убиральня, літера "№50" огорожа, літера "№51" будівля охорони, загальна площа 29,4кв.м., літера "№511" прибудова, площадка, літера "№52" градильня, загальна площа 3,0кв.м., площадка, літера "№53" будівля насосної загальна площа 4,2кв.м., літера "№54" очисні споруди, літера "№55" очисні споруди, літера "№56" криниця, літера "№57" убиральня, літера "№58" навіс, літера "№59" навіс, літера "№60" артезіанська свердловина.
земельна ділянка загальною площею 27,0820га, кадастровий номер 0520681000:01:006:0140, розташована за адресою: 23219, Вінницька область, Вінницький район, територія Вінницько-Хутірської сільської ради, Немирівське шосе, 103, цільове призначення - для обслуговування виробничо-торгівельних споруд бази на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії в м.Вінниці (вул.Козицького, 51, корп.1, м.Вінниця, 21050, ідентифікаційний код 24896705) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №7413К10 від 25.12.2013р. в розмірі 41836252,02грн. заборгованості за кредитом, 4325414,81грн. відсотків за користування кредитом, 177410,08грн. комісії за користування кредитом, 1203508,62грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 124782,15грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 5799,37грн. пені за несвоєчасну сплату комісії.
та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі-Кельце-Інвест" про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Альпарі-Кельце-Інвест" (ідентифікаційни номер 13303311, місцезнаходження: 21027, м.Вінниця вул.Космонавтів, 49) та перебуває в іпотеці ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" згідно іпотечного договору №741221, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Курбатовою С.П. 28.02.2012р. за р.н.414 (з урахуванням внесених до його умов змін та доповнень), а саме:
будівлі та споруди, що розташовані за адресою: місто Вінниця, проспект Космонавтів, 49, а саме: приміщення літ. "А" загальною площею 2411,4кв.м. - підвал - пр.№1: №1-№34, №38-№47 - 590,3кв.м., І поверх - пр.№2: №1-№23, №34 - 617кв.м., II поверх - пр.№3: №1 - №38 - 604,4кв.м., III поверх - пр.№4: №1 - №25 - 599,7кв.м.; незавершене будівництво: прибудова адмінкорпусу (1 черга) готовністю 70% літ. "А1", прибудова торгового корпусу з універсамом (2 черга) готовністю 52% літ. "А2", прибудова торгового корпусу (3 черга) готовністю 37% літ. "А3";
земельна ділянка загальною площею 0,6120га, кадастровий номер 0510136600:02:066:0022 за адресою: м.Вінниця, просп.Космонавтів, 49 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії в м. Вінниці (вул.Козицького, 51, корп.1, м.Вінниця, 21050, ідентифікаційний код 24896705) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №7413К10 від 25.12.2013р. в розмірі 41836252,02грн. заборгованості за кредитом, 4325414,81грн. відсотків за користування кредитом, 177410,08грн. комісії за користування кредитом, 1203508,62грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 124782,15грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 5799,37грн. пені за несвоєчасну сплату комісії (а.с.4-13, т.1).
Також, Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" подано заяву №074-09/1215 від 16.10.2014р. про забезпечення позову, яку ухвалою господарського суду Вінницької області від 17.10.2014р. призначено до розгляду на 05.11.2014р.. Однак, ухвалою місцевого господарського суду від 05.11.2014р. у задоволенні зазначеної заяви відмовлено.
25.11.2014р. до господарського суду ТОВ "Альпарі" подано клопотання про призначення судової економічної (фінансово-кредитних операцій) експертизи, яке мотивовано тим, що предметом доказування в даній справі є розмір заборгованості ТОВ "Альпарі" перед ПАТ "Укрексімбанк" за кредитним договором від 25.12.2013р. №7413К10, що включає в себе правильність визначення суми основного боргу, правильність обрахунку відсотків за користування кредитними коштами у відповідності до встановленої відсоткової ставки та строку кредитування, нарахування штрафних санкцій та пені (а.с.137-138, т.2). Однак, судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання про призначення судової економічної експертизи у справі.
26.11.2014р. до господарського суду ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" подано заяву №074-09/1377 від 26.11.2014р. про забезпечення позову, у задоволенні якої ухвалою господарського суду Вінницької області від 02.12.2014р. відмовлено.
Також, як встановлено судом першої інстанції ТОВ "Альпарі" частково сплатив позивачу відсотки за користування кредитом в сумі 2875,00грн. після порушення провадження у справі, що стверджується банківськими виписками наявними у матеріалах справи, а тому провадження у справі в частині стягнення з останнього відсотків за користування кредитом в сумі 2875,00грн. господарський суд, на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, припинив з віднесенням на нього судових витрат у цій частині.
Таким чином, заборгованість ТОВ "Альпарі" перед "Державний експортно-імпортний банк України", станом на день прийняття господарським судом рішення, по кредиту становить 41836252,02грн., по відсоткам за користування кредитом з урахуванням часткової проплати після порушення провадження у справі становить 4325414,81грн., та по сплаті комісії за управління кредитом становить 177410,08грн..
Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Вінницької області від 11.12.2014р. у справі №902/1473/14 позов задоволено частково (а.с.54-71, т.3).
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч.2 ст.1056-1 ЦК України).
У відповідності до п.3.1.2 кредитного договору від 25.12.2013р. №7413К10, розмір процентної ставки за кредитом 19,5% річних, в т.р.: 10% річних нараховується та сплачується щомісячно; 9,5% річних нараховується щомісячно та сплачується в кінці строку дії кредитного договору.
Згідно п.3.1.4 кредитного договору, проценти за кредитом нараховуються протягом усього строку користування кредитом на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожний день користування кредитом на основі банківського року.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В матеріалах справи відсутні докази сплати заборгованості за генеральною угодою №7407N4 від 27.08.2007р., кредитним договором №7413К10 від 25.12.2013р. в сумі 41836252,02грн. та заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом в сумі 4325414,81грн. з урахуванням часткової сплати її після порушення провадження у справі, так само і не спростовано ТОВ "Альпарі" в апеляційній скарзі наявність боргу у зазначених розмірах.
При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказана заборгованість по кредиту в розмірі 41836252,02грн. підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками, розрахунком заборгованості, підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 27.10.2014р. (а.с.56, т.2). Також, розмір вказаної вище заборгованості підтверджено представником ТОВ "Альпарі" у письмовому відзиві від 31.10.2014р. на позовну заяву (а.с.180-182, т.1)
З врахуванням наведеного вище, вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії в м.Вінниці до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі" щодо стягнення з останнього 41836252,02грн. заборгованості по кредиту та заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом в сумі 4325414,81грн. за генеральною угодою №7407N4 від 27.08.2007р. та кредитним договором №7413К10 від 25.12.2013р. правомірно задоволені судом першої інстанції.
Також, позивачем до стягнення з відповідача заявлено 177410,08грн. комісії за управління кредитом.
Статтею 1 кредитного договору №7413К10 від 25.12.2013р. визначено, що банківський рік - період часу тривалістю 360 днів. Цей період застосовується для розрахунку/нарахування процентів за кредитом, пені за цим договором.
Пунктом 3.2.1 кредитного договору сторонами узгоджено, що позичальник сплачує комісію за управління кредитною лінією. Розмір ставки комісії за управління складає 0,036% від ліміту заборгованості, зазначеного у графіку зміни ліміту заборгованості.
Комісія за управління нараховується починаючи з дати набуття чинності цим Договором відповідно до підпункту 14.1.1 цього Договору і закінчуючи датою повного виконання зобов'язань з погашення Кредиту (включно), але не більше 90 днів з дати повного погашення Кредиту, визначеної згідно з пунктом 6.4 цього Договору (п.3.2.2.3 кредитного договору).
Відповідно до п.4.2.1.1 кредитного договору - у разі невиконання позичальником зобов'язань, визначених підпунктом 9.2.23 цього договору, розмір ставки комісії за управління, визначений у підпункті 3.2.2.1 цього договору, збільшується на 0,04 процентних пункти за кожне таке порушення, на період, починаючи з першого дня другого місяця кварталу, наступного за кварталом, у якому Позичальником порушені зобов'язання, визначені підпунктом 9.2.23 цього договору, та закінчуючи останнім днем першого місяця (включно) кварталу, наступного за кварталом, в якому позичальником виконано зазначені зобов'язання. Ненадання позичальником до банку довідки про заборгованість позичальника за кредитними операціями, довідки про обсяги грошових надходжень у строки, зазначені у підпункті 9.2.27 цього договору, вважається невиконанням зобов'язань, визначених підпунктом 9.2.23 цього договору. При цьому, у разі якщо на підставі довідки про обсяги грошових надходжень, яку надано після закінчення строку, зазначеного у підпункті 9.2.27 цього договору, підтверджено виконання вимог підпункту 9.2.23 цього договору, період, за який застосовується збільшений розмір ставки комісії за управління відповідно до попереднього абзацу цього підпункту договору, закінчується останнім днем місяця (включно), у якому позичальником надано відповідну довідку до банку.
У відповідності до п.4.2.1.3 кредитного договору, у разі порушення позичальником умов договору, визначених підпунктом 9.2.30 цього договору, щодо підтримання оборотності кредиту на певному рівні, розмір комісії за управління, визначений у підпункті 3.2.2.1 цього договору, збільшується на 0,04 процентних пункти починаючи з першого дня місяця, наступного за періодом, у якому позичальником порушені відповідні зобов'язання, та закінчуючи останнім днем місяця (включно), в якому позичальником виконано зазначені зобов'язання.
Пунктом 1.16 розділу ІІІ глави 1 Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених Постановою Правління Національного банку України №255 від 18.06.2003р. зазначено, що умови нарахування та сплати доходів і витрат (дата нарахування, термін сплати за обумовлений період, метод визначення умовної кількості днів, період розрахунку тощо), а також неустойки в разі порушення боржником зобов'язання визначаються договором між банком і контрагентом згідно з вимогами законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.
Згідно п.1.18 розділу ІІІ глави 1 Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених Постановою Правління Національного банку України №255 від 18.06.2003р. для обрахування процентних доходів і витрат застосовуються такі методи визначення кількості днів:
метод "факт/факт" - передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці та році;
метод "факт/360" - передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів;
метод "30/360" - передбачає, що для розрахунку використовується умовна кількість днів у році - 360, у місяці - 30.
Відповідно до п.2.4 а) розділу ІІ глави 2 Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003р. №255, комісійними доходами і витратами (далі - комісії) є операційні доходи і витрати за наданими (отриманими) послугами, сума яких обчислюється пропорційно сумі активу або зобов'язання чи є фіксованою. Окрім іншого, до складу комісійних доходів входять комісії, що є невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту. Ці комісії визнаються в складі первісної вартості фінансового інструменту і впливають на визначення сум дисконту та премії за цим фінансовим інструментом. До них належать, зокрема, комісії за ініціювання кредиту, за зобов'язання з кредитування тощо.
Таким чином, діючими нормативно-правовими актами чітко передбачено можливість встановлення в кредитному договорі зобов'язання щодо сплати на користь банку комісій, які є невід'ємною частиною доходу фінансового інструменту (операції з кредитування).
При цьому, доказів на підтвердження визнання вказаного кредитного договору в певній його частині або в цілому у матеріалах справи відсутні та сторонами не надано.
Водночас ТОВ "Альпарі" в апеляційні скарзі покликається на те, що судом не взято до уваги правову природу "комісії за управління", яка по суті є різновидом штрафної санкції. При цьому, скаржник вважає, що обов'язок сплатити штраф (у вигляді збільшеного розміру комісії за управління) за невиконання зобов'язання не є зобов'язанням в розумінні положень ч.1 ст.509 ЦК України, тому що штраф є одним із видів забезпечення виконання основного зобов'язання, в тому числі й грошового, а тому стягнення пені за "комісію за управління" не ґрунтується на законі, до уваги колегії суддів не береться, оскільки за своєю природою, враховуючи умови договору та приписи чинного законодавства, зазначене у ньому поняття комісії за управління не є штрафною санкцією в розумінні ст.549 ЦК України, ст.230 ГК України щодо забезпечення виконання основного зобов'язання, тобто допоміжний (акцесорний) характер до основного зобов'язання, в тому числі й грошового, а за своєю суттю залишилось сплатою процентної ставки комісії, що узгоджена ст.509, ст.1054, ст.1056-1 ЦК України та умовами кредитного договору №7413К10 від 25.12.2013р., відносно надання кредитних коштів та його обслуговування.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що умова застосування сторонами поняття "Банківський рік", яка узгоджена з приписами ст.6, ст.627, ч.1 ст.638, ч.1 ст.628 ЦК України та іншими нормативно правовими актами, тривалістю у 360 днів визначеної і встановленої у кредитному договорі №7413К10 від 25.12.2013р., не суперечить чинному законодавству, а тому, з врахуванням наведеного вище, вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії в м.Вінниці до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі" щодо стягнення з останнього за період з 01.06.2014р. по 30.09.2014р. 177410,08грн. комісії за управління кредитом є обгрунтованими.
Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, що включає у себе його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею).
Стаття 549 визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.1. ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Отже, одним із видів господарських санкцій згідно з ч.2 ст.217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.
Розмір штрафних санкцій відповідно до ч.4 ст.231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (зі змінами та доповненнями), який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
У відповідності до ч.1, 3 п.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
Відповідно до п.8.1 генеральної угоди, у разі порушення строків сплати основного боргу по кредиту, процентів за користування кредитом та інших грошових зобов'язань за цією генеральною угодою позичальник сплачує банкові пеню. Пеня нараховується на суму несвоєчасно сплачених грошових зобов'язань із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати повного погашення такої заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у періоді, за який нараховувалася пеня, якщо інше не передбачене кредитним договором, та інші штрафні санкції, передбачені чинним законодавством та кредитним договором.
Оскільки несвоєчасне виконання ТОВ "Альпарі" обов'язку щодо повернення кредиту, сплати відсотків за ним та сплати комісії за його обслуговування за генеральною угодою №7407N4 від 27.08.2007р., кредитним договором №7413К10 від 25.12.2013р. має місце, то позовні вимоги про стягнення пені є підставними.
При цьому, у відповідності до розрахунку позивача, за прострочення платежів за генеральною угодою №7407N4 від 27.08.2007р., кредитним договором №7413К10 від 25.12.2013р. в період з 03.09.2014р. по 14.10.2014р. ТОВ "Альпарі" нараховано 1220224,02грн. пені за прострочення оплати основного боргу, в період з 08.07.2014р. по 14.10.2014р. нараховано 126695,05грн. пені за прострочення оплати відсотків, в період з 08.07.2014р. по 14.10.2014р. нараховано 5879,92грн. пені за прострочення сплати комісії за обслуговування кредиту.
Перевіривши проведений місцевим господарським судом розрахунок пені, що виконано згідно вимог чинного законодавства (враховуючи розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у періоді, за який нараховувалася пеня), колегія суддів погоджується з його висновком про стягнення з ТОВ "Альпарі" на користь позивача сум пені, зокрема, нарахованої в період з 03.09.2014р. по 14.10.2014р. за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 1203508,62грн., нарахованої в період з 08.07.2014р. по 14.10.2014р. за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 124782,15грн., нарахованої в період з 08.07.2014р. по 14.10.2014р. за несвоєчасну сплату комісії в сумі 5799,37грн..
Відповідно до ч.1 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 572 ЦК України встановлено, що іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ч.1 ст.575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язань, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
В силу ч.2 ст.590 ЦК України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідно до ч.1 ст.543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Отже, майновий поручитель за іпотечним договором несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання як солідарний боржник, якщо договором іпотеки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, а іпотекодержатель як кредитор має право вимагати виконання основного зобов'язання як від боржника і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо, при цьому у разі предявлення таких вимог до майнового поручителя останній відповідає в межах взятих на себе зобов'язань перед іпотекодержателем.
Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Статтею 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки, іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до ч.5 ст.3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Частиною 2 ст.543 ЦК України встановлено, що солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Часинами 1, 2 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" зазначено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання; Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.
Згідно з ст. 11 Закону України "Про іпотеку", майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
Частина 1 ст.12 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Частиною 1 ст.33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Відповідно до п.1 ст.590 ЦК України, ч.3 ст.33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет застави здійснюється, зокрема, за рішенням суду.
Згідно ст.35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору; положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку; вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.
У відповідності до п.2.1.16 вказаних вище іпотечних договорів №7412Z4, №7412Z1, іпотекодержатель (банк) має право звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо протягом тридцятиденного строку письмова вимога Іпотекодержателя до іпотекодавця та/або позичальника про усунення порушених зобов'язань за генеральною угодою та/або цим договором, з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки, залишена без задоволення.
18.08.2014р., враховуючи невиконанням ТОВ "Альпарі" та заставодавцями (ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест" та ПАТ "Вінницяплодовочпостач") умов генеральної угоди від 27.08.2007р. №7407N4, кредитного договору від 25.12.2013р. №7413К10 та іпотечних договорів від 28.02.2012р. №7412Z1, від 23.08.2012р. №7412Z4, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернувся до останніх з вимогою №074-05/914 від 18.08.2014р. про дострокове погашення боргу в сумі 44907586,99грн. (з яких: 41836252,02грн. - основний борг; 2979340,31грн. - проценти; 80336,64грн. - комісія; 11658,02грн. - пеня за порушення умов договору щодо сплати процентів та комісії) протягом 10 банківських днів з моменту направлення вимоги.
03.09.2014р., з метою задоволення своїх вимог за рахунок предмету забезпечення ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернувся до ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест" та ПАТ "Вінницяплодовочпостач", що стверджується фіскальними чеками підприємства поштового зв'язку про їх направлення та повідомленням про отримання ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест" поштового відправлення, з письмовою вимогою №074-05/972 про погашення заборгованості за кредитними зобов'язаннями ТОВ "Альпарі" протягом 30 календарних днів з моменту її отримання (а.с.112-113, 114, т.1).
Однак, зазначені вище вимоги залишені без задоволення.
При цьому, колегією суддів враховано, що згідно ч.5, 6 п.4.4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014, №1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів", вирішуючи спори про звернення стягнення на предмет іпотеки, господарські суди мають враховувати приписи ст.35 Закону України "Про іпотеку", якими передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. Проте ненадіслання іпотекодержателем іпотекодавцю відповідної вимоги не виключає права іпотекодержателя на звернення до суду з відповідним позовом за захистом своїх порушених прав.
Відсутність попереднього повідомлення іпотекодавця не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки (ч.3 ст.35 Закону України "Про іпотеку").
У відповідності до ч.1,2 п.4.4.4 постанови Пленум Вищого господарського суду України від 24.11.2014, №1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" роз'яснено, що у разі якщо право звернення стягнення на майно пов'язане з невиконанням зобов'язання, забезпеченого іпотекою, судам слід встановлювати загальний розмір вимог кредитора та виходити з того, що обов'язковою передумовою звернення стягнення на предмет іпотеки є встановлення судом факту невиконання основного зобов'язання; невиконання зазначеної передумови відповідно до ч.2 ст.35 Закону України "Про іпотеку" є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання.
Згідно п.5.1 іпотечних договорів №7412Z4, №7412Z1 сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником умов кредитного договору, банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язань боржником, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до п.5.2 іпотечних договорів №7412Z4, №7412Z1, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, окрім іншого, на підставі рішення суду.
Отже, в даному випадку за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі, але лише в межах вартості предмета іпотеки.
Вказане узгоджується з позицією висвітленою у п.4.3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014, №1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів", зокрема, з огляду на приписи статті 583 ЦК України, статті 11 Закону України "Про заставу", статей 1 та 11 Закону України "Про іпотеку" заставодавцем (іпотекодавцем) може виступати як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.
Майновий поручитель несе відповідальність перед кредитором за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета застави. До майнового поручителя, який виконав забезпечене заставою зобов'язання, переходять усі права кредитора за цим зобов'язанням в тому обсязі, в якому він сам виконав вимоги кредитора.
Статтями 38 та 41 Закону України "Про іпотеку" передбачено можливість реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог цього Закону.
При цьому, враховуючи те, що майно реалізується в примусовому порядку вартість предмета іпотеки визначається суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" за ринковими цінами, що діють на день реалізації та визначення вартості майна, що, зокрема, передбачено в ст.ст.54, 58, 62 Закону України "Про виконавче провадження", які визначають порядок примусового виконання рішення суду про звернення стягнення на заставлене майно.
Згідно зі ст. 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду, зокрема, зазначається: початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації та спосіб реалізації.
Водночас колегія суддів зауважує, що поняття вартість предмета іпотеки в сумі 67260000,00грн. яка зазначена у іпотечному договорі від 23.08.2012р. №7412Z4 та вартість предмета іпотеки в сумі 14000000,грн., яка зазначена у іпотечному договорі від 28.02.2012р. №7412Z1, тобто вартість майна, яка визначена за домовленістю сторін на дату укладення договорів іпотеки, та забезпечує відшкодування прогнозованої кредитної суми заборгованості, не є тотожним поняттю "вартість предмета іпотеки", що закріплено в ст.11 Закону України "Про іпотеку" на стадії визначення такої за рішенням суду, а відтак покликання ТОВ "Альпарі" на те, що сума вартості предмета іпотеки за цими договорами значно перевищує розмір кредиту не береться до уваги, оскільки встановлення вартості предмета іпотеки за рішенням суду в даному випадку на стадії його виконання повинно проводитись в порядку приписів Закону України "Про виконавче провадження" з встановленням фактичної ціни майна на цей момент у відповідності до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Господарський суд відповідно до приписів ст.43 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору, на основі вичерпних та достеменно підтверджених висновків, визначитись чи потребуються спеціальні знання для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору.
Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012р., рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 2875,00грн. відсотків за користування кредитом та частковим задоволенням позовних вимог про стягнення з ТОВ "Альпарі" на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії в м.Вінниці заборгованості в сумі 47673167,05грн., яких: 41836252,02 грн. заборгованості за кредитом, 4325414,81грн. відсотків за користування кредитом, 177410,08грн. комісії за користування кредитом, 1203508,62грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 124782,15 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 5799,37грн. пені за несвоєчасну сплату комісії, а також задоволенням позовних вимог про звернення стягнення на нерухоме майно Публічного акціонерного товариства "Вінницяплодоовочпостач" за іпотечним договором №7412Z4 від 23.08.2012р. та звернення стягнення на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі-Кельце-Інвест" за іпотечним договором №7412Z1 від 28.02.2012р..
При цьому, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі" та Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії в м.Вінниці, наведені в апеляційних скаргах, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
За наведених обставин, рішення господарського суду Вінницької області від 11.12.2014р. у справі №902/1473/14 у даній справі слід залишити без змін, а апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі" та Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії в м.Вінниці - без задоволення.
Крім того, з матеріалів апеляційної скарги вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Альпарі" при поданні апеляційної скарги сплачено судовий збір згідно платіжного доручення №467 від 24.12.2014р. в сумі 38000,00грн., однак, розмір судового збору, який підлягав до сплати останнім за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Вінницької області від 11.12.2014р. у справі №902/1473/14 становив 37758,00грн., тобто скаржником надлишково сплачено 242,00грн. судового збору, який колегія суддів вважає за необхідне йому повернути на підставі ст.7 Закону України "Про судовий збір", про що винести відповідну ухвалу.
Керуючись ст.7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст.101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 11.12.2014р. у справі №902/1473/14 залишити без змін, а апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі", м.Вінниця та Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії в м.Вінниці - без задоволення.
2. Ухвалою суду повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Альпарі", м.Вінниця 242грн. 00коп. надлишково сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги згідно платіжного доручення №467 від 24.12.2014р..
3. Справу 902/1473/14 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Павлюк І. Ю.
Суддя Дужич С.П.
Суддя Саврій В.А.
Віддрук. прим.:
1 - до справи
2, 3 - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м.Київ, вул.Горького, 127;
21050, м.Вінниця, вул.Козицького, 51, корп.1,)
4 - ТОВ "Альпарі"(21027, м.Вінниця, вул.Космонавтів, 49),
5 - ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест" (21027, м.Вінниця, вул.Космонавтів, 49)
6 - ПАТ "Вінницяплодоовочпостач" (23219, Вінницька обл., Вінницький р-н., с.Вінницькі Хутори,
вул.Немирівське шосе, 103),
7 - в наряд.