АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1782/15 Справа № 209/3997/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Ковальова А. Б. Доповідач - Гайдук В.І.

Категорія 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2015 колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Гайдук В.І.,

суддів Калиновського А.Б., Єлізаренко І.А.,

за участю секретаря Самокиші О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області

на ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 15 липня 2014 року

у цивільній справі за поданням Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області про обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання аліментних зобов'язань, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2014 року Дніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області (далі Дніпровський відділ ДВС) у порядку ст. 377-1 ЦПК України звернувся до суду з указаним поданням, посилаючись на те, що на примусовому виконанні Дніпровського відділу ДВС перебуває виконавчий лист, про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини. Оскільки боржник ухиляється від виконання судового рішення, державний виконавець просив суд тимчасово обмежити боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань за рішенням суду (а.с.1).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 15 липня 2014 року у задоволенні подання відмовлено (а.с. 5).

В апеляційній скарзі Дніпровський відділ ДВС посилається на порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвали районного суду та задоволення подання у повному обсязі (а.с. 6).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 серпня 2011 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 500 грн. щомісячно, за яким 10 серпня 2011 року було відкрито виконавче провадження (а.с. 2).

Згідно довідки державного виконавця заборгованість ОСОБА_2 за аліментами, станом на 25 березня 2014 року, складає 14973,36 грн. (а.с. 1 зворот).

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Так, п. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачено, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до пункту 18 частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець в процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням суду.

Статтею 377-1 ЦПК України визначено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів(посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

З аналізу наведених норм права вбачається, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.

Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, наведених в листі від 01 лютого 2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання.

Однак, державним виконавцем не надано доказів ухилення боржника від виконання судового рішення. Державний виконавець посилається лише на факт наявності у боржника невиконаного зобов'язання, покладеного на нього судовим рішенням, що само по собі не доводить факту ухилення від виконання покладених на нього зобов'язань.

Таким чином, суд першої інстанції при вирішенні даного питання дотримався вимог процесуального закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувану ухвалу суду - залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області - відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 15 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: