АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 607/12815/14-ц Головуючий у 1-й інстанції Герчаківська О.Я.
Провадження № 22-ц/789/68/15 Доповідач - Бершадська Г.В.
Категорія - 27
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 січня 2015 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Бершадської Г.В.
суддів - Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,
при секретарі - Фащевська М.М.
з участю сторін - апелянта ОСОБА_1, представника ПАТ КБ "Приватбанк" Жарського І.Р.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 5 листопада 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк»» звернувся в суд із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору №SAMDN40000011802750/1 від 26 лютого 2007 року ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 4000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, а в забезпечення виконання зобов'язання за договором між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 укладено договір поруки, відповідно до якого боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники. ОСОБА_4 не виконав взятих на себе зобов'язань, у результаті чого виникла заборгованість у розмірі 12621 грн., яку позивач просив солідарно стягнути з відповідачів, а також понесені судові витрати.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 5 листопада 2014 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса: 46000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер ), ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса АДРЕСА_2, ідентифікаційній номер НОМЕР_1) в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299 на розрахунковий рахунок № 29092829003111) заборгованість за кредитним договором в розмірі 12621 грн.
Стягнуто з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса:46000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер ), ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса АДРЕСА_2, ідентифікаційній номер НОМЕР_1) в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299 на розрахунковий рахунок № 29092829003111) сплачений судовий збір у розмірі 243,60 грн. та 100 грн., сплачених за розміщення оголошення в газеті.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати в частині стягнення з нього, як солідарного боржника, заборгованості за кредитним договором та ухвалити нове, яким в задоволенні позову в цій частині відмовити, посилаючись на те, що договору поруки він не підписував і позичальника ОСОБА_4 не знав, у нього в період грудня 2006 року - березня 2007 року був викрадений паспорт з ідентифікаційним кодом, про що він повідомляв суд. На цьому ж засіданні представник банку повідомив, що претензій до нього немає і на пропозицію суду він написав заяву про припинення поруки та слухання справи в його відсутності. Крім цього зазначив, що на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припинилась.
В судовому засіданні апелянт апеляційну скаргу підтримав та пояснив, що порука припинилась 26 лютого 2014 року і тому він не вважав за необхідне звертатись з позовом про визнання договору поруки недійсним з тих підстав, що він його не підписував.
Представник позивача апеляційну скаргу заперечив, вважає рішення суду законним та обгрунтованим, вказав, що суд невправі самостійно визнавати поруку припиненою, оскільки у разі невизнання кредитором права поручителя на припинення зобов"язання за договором поруки таке право підлягає захисту лише за позовом поручителя шляхом визнання поруки припиненою.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 26 лютого 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (30 квітня 2009 року змінено найменування позивача з ЗАТ КБ «ПриваБанк» на ПАТ КБ "ПриватБанк") та ОСОБА_4 укладено договір №SAMDN40000011802750/1, який складається із заяви позичальника, Умов надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою та Тарифів Банку, згідно якого ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 4000 грн. у вигляді встановленою кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Зобов'язання ОСОБА_4, було забезпечено договором поруки №SAMDN400000/1 від 26 лютого 2007 року, укладеним між поручителем ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 в тому розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
З матеріалів справи вбачається, що боржник не виконав взятих на себе зобов"язань, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 19 травня 2014 року складає 16219,52грн., що включає: 3996,40 грн. - сума заборгованості за кредитом; 7028,32 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом: 5194,80 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також 500 грн. - штраф (фіксована частина); 577,19 грн. штраф (процентна складова).
21 травня 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» надсилав на адресу позичальника ОСОБА_4 та поручителя ОСОБА_5 повідомлення №30.1.0.0/2-750 з вимогою сплатити прострочену заборгованість за кредитним договором. Дану вимогу відповідачами проігноровано.
Судовим наказом від 11 січня 2008 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» 4675,71 грн. заборгованості за договором про надання банківських послуг від 26 лютого 2007 року.
Стягуючи солідарно з боржника та поручителя заборгованість за кредитним договром в сумі 12621 грн., суд першої інстанції виходив з того, що боржник належним чином не виконував взятих на себе зобов"язань за кредитним договором та з відсутності підстав вважати припиненою поруку.
Однак з висновками суду в оскаржуваній частині рішення щодо відповідальності поручителя, колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.
За умовами договору поруки (п.1 договору) поручитель ОСОБА_1 зобов"язався перед кредитором ПАТ КБ "ПриватБанк" за виконання ОСОБА_4 зобов"язань за кредитним договором від 26 лютого 2007 року №SAMDN40000011802750/1, згідно якого кредитор надав боржнику кредит в сумі 4000 грн., а боржник повинен виконати зобов"язання з повернення кредиту, наданого у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у строк до 26 лютого 2009 року, відсотків, пені.
В пункті 12 цього договору сторони погодили, що порука за цим договором припиняється після закінчення 5 років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором.
Отже, поряд із встановленням строку дії договору сторони встановили й строк виконання боржником зобов"язання по поверненню кредиту - 26 лютого 2009 року.
Позивач з даним позовом звернувся 31 липня 2014 року.
Враховуючи те, що звернення до суду мало місце після спливу строку, встановленого в договорі поруки, тому обов"язок поручителя, як і право кредитора, припиняються, що є підставою для відмови в позові у зв"язку з припиненням права кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя.
Висновок суду про те, що порука не припинилась не відповідає положенням ч. 4 ст. 559 ЦК України та є помилковим те, що звернення кредитора до суду протягом шести місяців після спливу строку поруки не припиняє поруки, тому що закінчення строку, установленого договором поруки, припиняє поруку за умови, що кредор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.
Посилання представника ПАТ КБ "ПриватБанк" на те, що у разі невизнання кредитором права поручителя на припинення зобов"язання за договором поруки таке право підлягає захисту лише за позовом поручителя шляхом визнання поруки припиненою не заслуговує уваги суду, оскільки Верховний Суд України за результатами розгляду справ №6-147цс12, №6-134цс12, предметом яких був спір про стягнення заборгованості за кредитним договором вказав, що звернення з позовом про визнання поруки такою, що припинена не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатись судом у разі наявності відповідного спору.
За таких обставин, рішення суду в оскаржуваній частині у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦК України підлягає скасуванню і у справі слід ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя слід відмовити.
Відповідно підлягає скасуванню рішення суду і в частині стягнення судових витрат з поручителя.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 309, 316 ЦПК України, ч. 4 ст. 559 ЦК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 5 листопада 2014 року в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором та судового збору скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ПАТ КБ "ПриватБанк" в позові до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором як з поручителя.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області Г.В. Бершадська