ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

                  

12.12.06                                                                                           Справа  № 10/112

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді –Бонк Т.Б.

Суддів                       -  Давид Л.Л.

                                   - Марко Р.І.

При секретарі          - Нор У.

Розглянув апеляційну скаргу  Дубенської об’єднаної державної податкової інспекції та державної податкової адміністрації у Рівненській області

на постанову          господарського суду Рівненської області від 21.06.2006р.

у справі                 № 10/112, суддя М.І.Юрчук

за позовом            ЗАТ «Спеціалізована пересувна механізована колона-7»

до відповідача 1  ДПА у Рівненській області

до відповідача 2  Дубенської ОДПІ

про часткове скасування рішення ДПА у Рівненській області та скасування рішення Дубенської ОДПІ

За участю представників:

від позивача –        Барабаш Н.П    (довіреність у справі)

від відповідача1 – Коритнюк В.О. (довіреність у справі)

від відповідача 2 -  не з’явився

встановив:

          постановою господарського суду Рівненської області від 21.06.2006р. у справі №10/112 за позовом ЗАТ «Спеціалізована пересувна механізована колона-7»до ДПА у Рівненській області та Дубенської ОДПІ про часткове скасування рішення ДПА у Рівненській області № 4942/25-16/25 від 06.04.2006р. та скасування рішення Дубенської ОДПІ від 13.04.2006р. № 0000102350/1  позов задоволено в повному обсязі.

          Господарський суд Рівненської області  мотивував свою постанову, зокрема тим,  що Дубенська ОДПІ не представила належних та допустимих  доказів на підтвердження  порушення ЗАТ «Спеціалізована пересувна механізована колона-7» норм з регулювання обігу готівки. Також суд зауважив, що відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби не наділені  правами, перелік  яких є вичерпний, витребовувати чи отримувати пояснення від громадян (фізичних осіб) під час здійснення перевірки.

          Не погоджуючись з постановою господарського суду  Рівненської області,   ДПА у Рівненській області подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати і прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначає, що судом при прийнятті постанови  порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, посилається на те, що суд, встановивши факт порушення позивачем норм з регулювання обігу готівки на суму  2 150, 00 грн., фактично звільняє позивача від відповідальності, оскільки вказує, що позбавлений повноважень щодо перерахунку сум та застосування штрафних санкцій. Також зазначає, що судом при вирішенні справи не застосовано до спірних правовідносин вимоги п.2.6. Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2004р. та абз.2ч.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»№436/95 від 12.06.1995р.

          Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову такою, що, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а тому підстави для її скасування відсутні. Звертає увагу суду на те, що ЗАТ «СПМК-7»не уповноважувала свого працівника Іванюка О.П. проводити реалізацію матеріалів та обладнання для газифікації, так як реалізація проводилась іншим суб’єктом підприємницької діяльності, а придбані матеріали не являються асортиментом магазину, що належить позивачу. Зокрема, вважає правильним висновок суду про те, що  скаржник не надав доказів щодо законності рішень про застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 23 630 грн., хоча такий обов’язок відповідно до ч.2ст.71 КАС України покладається саме на суб’єкта владних повноважень.

          Відповідач 2 - Дубенська ОДПІ- явки повноважного представника у судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча про дату, час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повернення листів-повідомлень з підписами про отримання ухвал.

Відповідно до ст..196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, якщо вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи. Суд вирішує справу на основі наявних доказів за відсутності представника відповідача в порядку ст..71 КАС України .    

Львівський апеляційний господарський суд розглянувши доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, заперечення на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши наявні  у справи матеріали прийшов до висновку, що постанову місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Дубенською ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку ЗАТ«Спеціалізована пересувна механізована колона-7»з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01. 2005 р. по 30.09.2005 р.

         За результатами перевірки складено акт перевірки від 03.02.2006 р.»22/205460597 та винесено податкове повідомлення-рішення № 000042350/0 від 06.02.2006р. на суму 119 111, 00 грн. Згідно акту перевірки встановлено факт неоприбуткування готівкових коштів за період з 12.07.2005р. по 28.09.2005р. на загальну суму 22876,88 грн., чим порушено п.п.4.2.п.4 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

          Позивач направив на адресу податкового органу скаргу з приводу прийнятого рішення, яку було частково задоволено, так як плановою документальною перевіркою не доведено фактів неоприбуткування в касі готівкових коштів на суму 18 150,88 грн., тому штрафна санкція в розмірі 90754,40 грн. рішенням Дубенської ОДПІ застосована неправомірно.

          Рішенням ДПА у Рівненській області про результати розгляду повторної скарги від 06.06.2006р. застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 4 726 грн. (у розмірі сплачених коштів) за проведення готівкових розрахунків без подання ЗАТ «СПМК-7»платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів. На підставі цього рішення  Дубенською ОДПІ 13.04.2006р. винесено рішення №0000102350/1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача в сумі 23 630,60 грн.

          В основу прийняття оскаржуваного рішення Дубенською ОДПІ  щодо порушення ЗАТ «СПМК-7»норм з регулювання обігу готівки на суму 4 726 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 23 630,60 грн. покладено пояснення громадян (фізичних осіб), а саме Стрільчук О.В., Кисельова Н.С., Ново сад Н.І., Ільчук В.І., Войцещук П.М., Рендак Г.П.,  що зазначено в акті перевірки.

          Однак, як правильно зазначено судом першої інстанції, вказані письмові пояснення суд не приймає як належний та допустимий доказ, оскільки працівниками податкового органу порушено порядок їх відібрання. Статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби не наділені  правами, перелік  яких вичерпний, витребовувати чи отримувати пояснення від громадян (фізичних осіб) під час здійснення перевірки. Крім того, як встановлено з наявних  у матеріалах справи документів, пояснення написані від імені вище вказаних громадян невідомою особою одним почерком. За загальним правилом  пояснення мають бути подані власноручно особою, яка їх подає із зазначенням відомостей про себе, місце  проживання, тощо.

          Разом з тим, пояснення, які податковий орган поклав в основу акту перевірки щодо порушення   ЗАТ «СПМК-7»норм з регулювання обігу готівки на суму 4 726 грн. у податковому органі зареєстровані  в той же день, коли був підписаний та зареєстрований в єдиному журналі реєстрації актів.          Зважаючи на наведені обставини, суд першої інстанції зробив вірний висновок про те, що на момент  проведення перевірки у податкового  органу не було підстав вносити не підтверджені відомості до акту перевірки.

          Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, пояснень свідка Іванюка О.П., до нього як до фізичної особи, а не службової особи  ЗАТ «СПМК-7», звернулись громадяни для надання допомоги щодо придбання газового обладнання. ЗАТ «СПМК-7»не уповноважувало його проводити реалізацію матеріалів та обладнання для газифікації, в асортименті магазину, що належить ЗАТ «СПМК-7»не має придбаних матеріалів. Тому вказане обладнання було придбане у третьої особи –суб’єкта підприємницької діяльності Бронського Ю.В. Таким чином, податковим органом безпідставно включено до сум, щодо яких вбачається порушення норм з регулювання обігу готівки позивачем суми за газове обладнання, оскільки такі суми грошових коштів жодним чином не могли бути  проведені через РРО  позивача  або через прохідний касовий ордер та відображені у касовій книзі. Грошові кошти за газове обладнання мали бути проведені по обліку у тієї особи, яка здійснювала реалізацію газового обладнання.  

          Однак податкова інспекція не подала суду жодних доказів, які б свідчили про те, що вказане обладнання реалізувались Іванюком О.П. від підприємства позивача.

          Крім того, ні з матеріалів справи, ні з акту перевірки не вбачається, що газове обладнання придбавалось позивачем з метою його подальшої реалізації.

          Відповідно до ч.2ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

          Згідно ст..70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, отримані з порушенням закону, судом при вирішенні справи  до уваги не беруться.

          Проте, Дубенською ОДПІ в основу своїх заперечень поклало лише пояснення громадян, які, як вбачається з наведених норм, не можуть бути належними та допустимими доказами правильності прийняття оскаржуваного рішення.

          Враховуючи наведене вище, суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання не чинними рішення ДПА у Рівненській області №4942/25-16/25 від 06.02.2006р. в частині 4 726 грн., рішення Дубенської ОДПІ від 13.04.2006р. № 0000102350/1.

Отже, з огляду на вище викладене, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що постанова господарського суду Рівненської області від 21.06.2006 року у справі №10/112 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Беручи до уваги викладене та керуючись ст..ст. 195,196,198,200-206 Кодексу Адміністративного судочинства України, Львівський апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 21.06.2006 року у справі №10/112 залишити без змін, апеляційну скаргу ДПА у Рівненському районі - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в місцевий господарський суд Закарпатської області .

Головуючого-суддя                                                                                          Бонк Т.Б.

Суддя                                                                                                                  Давид Л.Л.

                                                                                                                  .

Суддя                                                                                                                 Марко Р.І.