Справа № 0417/16734/2012

Провадження 2/0202/4081/2014

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 грудня 2014 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючої судді Слюсар Л.П.,

при секретарі Фісун К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до Публічного акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК", ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у листопаді 2012 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитним договором № HECFAK12560175 від 17.03.2008 року у розмірі 98375,27 грн.; з ПАТ "Акцент - банк", ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на свою користь заборгованість у розмірі 10000,00 грн. та з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно стягнути на свою користь судовий збір.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідно до договору № HECFAK12560175 від 17.03.2008 року відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 67602,00 грн. зі сплатою за користування ним відсотків 15,48% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16.03.2015 року. Проте, в порушення умов договору відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконав, що стало підставою для звернення до суду.

Вимоги до відповідача ОСОБА_1, що випливають зі згаданого договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ПАТ "А-Банк" договору поруки № 167 від 20.10.2010 року та договором поруки від 17.03.2008, укладеним з поручителем ОСОБА_2, у зв'язку з чим вони є солідарними відповідачами за пред'явленим до стягнення боргом.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2013 року позовна заява Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до Публічного акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК", ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості була задоволена.

Ухвалою суду від 25 квітня 2014 року заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2013 року за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до Публічного акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК", ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості скасовано.

При новому розгляді справи представник позивача подав заяву про слухання справи в його відсутності. Позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, повідомлялися належним чином. Надали суду заперечення проти позову та відповідно до заяви просили суд розглядати справу в їх відсутності.

Представник ПАТ "АКЦЕНТ-БАНК" в судове засідання не з'явився. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином. Про причину неявки суд не повідомили.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ ПриватБанк та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитно-заставний договір № HECFAK12560175 від 17.03.2008 року, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 67602,00грн. зі сплатою за користування нею відсотків у розмірі 15,48 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 16.03.2015 року.

Вимоги до відповідача ОСОБА_1, що випливають зі згаданого договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ОСОБА_2 договору поруки № HECFAK12560175 від 17.03.2008 року. Відповідно до п. 2 даного договору поручитель відповідає перед кредитором у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Крім того, вимоги до відповідача ОСОБА_1 були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ПАТ «А-Банк», договору поруки № 167 від 20.10.2010 року. Відповідно до договору поруки № 167 від 20.10.2010 року ПАТ «Акцент-банк» зобов'язався солідарно з боржником відповідати перед банком за виконання зобов'язань за кредитним договором № HECFAK12560175 від 17.03.2008 року, розмір відповідальності 10000 грн.

Обґрунтовуючи підстави позову, ПАТ КБ « ПриватБанк» посилається на те, ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував внаслідок чого заборгованість станом на 22.11.2012 р. склала 108375,27 грн., в тому числі: 43555,94 грн. - заборгованість за кредитом; 31418,49 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 25259,94 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

За змістом ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитними договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Заперечуючи обставини позову, відповідачі посилалися на те, що заборгованість за тілом кредиту станом на 01.01.2010 року дорівнювала 9830,92 грн. ( урахуванням того факту, що автомобіль був ним переданий банку за актом приймання - передачі 22.07.2009 р. ) та реалізований банком 30.12.2009 року за 53900,0 грн. Отже заборгованість за тілом кредиту менша ніж вказана Банком у позові, Банком невірно розраховані проценти за користування кредитом. Також банк невірно застосував до розрахунку процентів за користування кредитом ставку 27,12 річних, в той час як за кредитно-заставним договором від 17.03.2008 року передбачена процентна ставка 15,48 річних. Крім того банком заявлені вимоги про стягнення неустойки з пропуском строку позовної давності, встановленим ч.2 ст.258 ЦК України. Просили застосувати строк позовної давності до стягнення Банком неустойки.

За клопотанням відповідача Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2014 року були витребувані докази, на підтвердження чи спростування вимог позивача, а саме суд просив надати: виписку банку про надходження позивачу коштів за реалізований заставний автомобіль марки CHEVROLET AVEO 2008 року випуску, об'єм двигуна 1,49, номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2 та вказати яким чином погашена заборгованість за кредитно - заставним договором №HECFAK12560175 від 17.03.2008 року в результаті передачі в заклад та продажу автомобіля, а саме напрямки розподілу суми, отриманої від продажу Банком автомобіля марки CHEVROLET AVEO 2008 року випуску, об'єм двигуна 1,49, номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2; виписку банку з особового рахунку (історії кредитування) позичальника про погашення кредиту, відсотків та комісії (окремо) за користування кредитом, нарахованої пені (окремо) з дати відкриття рахунку та на даний час; детальний (розгорнутий) розрахунок заборгованості позичальником перед банком за кредитно - заставним договором №HECFAK12560175 від 17.03.2008 року з дати відкриття рахунку та по даний час; чи нараховувалися проценти та тіло кредиту за зазначеним кредитно-заставним договором після передачі Банку автомобіля за Актом передачі транспортного засобу в заклад 22.07.2009р. Якщо нараховувалися, то з яких підстав.

Однак докази позивачем суду надано не було.

Відповідно до вимог ч.3 ст.10 , ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахування вищевикладеного, та оцінюючи докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" не знайшли свого підтвердження, оскільки позивач в порушення вимог ст. 131 ЦПК України не надав належних доказів на підтвердження правильності розрахунку заборгованості, а саме не надано інформації щодо реалізації автомобіля, переданого у заклад та зарахування даних коштів в рахунок погашення заборгованості, тому вони є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.ст.84,88 ЦПК України, оскільки позивачу відмовлено в позові то судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 554,610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 7, 11, 15, 27, 30, 60, 61, 88,169, 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня винесення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.П.Слюсар