ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
24.10.06 Справа № 5/100-25/37
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого - судді Галушко Н.А.
суддів Процик Т.С.
Юрченко Я.О.
розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі, м. Яворів № 8/10-016/781 від 19.06.2006 року (далі ДПІ у Яворівському районі, м. Яворів)
на постанову Господарського суду Львівської області від 22.05.2006 року
у справі № 5/100-25/37
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ХХХ», смт. Шкло, Яворівський р-н (далі ТзОВ «ХХХ», смт. Шкло)
до відповідача: ДПІ у Яворівському районі, м. Яворів
про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень
За участю представників:
від позивача –ХХХ - представник
від відповідача –ХХХ –начальник юридичного відділу
Права та обов’язки представникам сторін відповідно до ст.ст. 49, 51 КАС України роз’яснено.
Постановою Господарського суду Львівської області від 22.05.2006 року у справі № 5/100-25/37 частково задоволено позовні вимоги ТзОВ «ХХХ», смт. Шкло: визнано нечинними податкові повідомлення –рішення ДПІ у Яворівському районі №0009311510 від 22.12.2005 року та № 0009311510/0 від 16.01.2006 року, в задоволенні позовних вимог щодо визнання нечинними податкових повідомлень –рішень № 0009321510 від 22.12.2005 року та № 0009321510/0 від 16.01.2006 року - відмовлено.
Постанова господарського суду першої інстанції мотивована нормами Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Інструкції про прядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затв. Наказом ДПА України від 18.07.2005 року № 276, Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затв. Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327.
ДПІ у Яворівському районі подано апеляційну скаргу № 8/10-016/781 від 19.06.2006 року, в якій просить постанову суду скасувати частково в частині задоволення позову та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що при прийнятті постанови господарським судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи та постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме судом першої інстанції при прийнятті постанови порушено норми Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та ст.ст. 69, 71 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне:
22 грудня 2005 року податковим органом прийнято податкові повідомлення –рішення № 009311510 та № 009321510, згідно яких позивача зобов’язано сплатити штраф у розмірі відповідно 2310,28 грн. та 1192,20 грн. за затримку граничних строків сплати податку на додану вартість у 2002-2003 рр.
В порядку адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень –рішень, відповідачем прийнято рішення № 115/8/10-010/19, отриманим по факту 26.01.2006 року, яким скаргу позивача залишено без задоволення. З даного рішення позивачу стало відомо про те, що податковим інспектором Школик М.Б. 22.12.2005 року було проведено перевірку по питанню дотримання термінів сплати узгоджених податкових зобов’язань за період з 02.12.2002 року по 30.01.2003 року по податку на додану вартість. Перевірку проведено на підставі поданих позивачем податкових декларацій, розрахунків та карток особових рахунків без складання акту перевірки.
30 січня 2006 року позивач отримав податкові повідомлення –рішення № 009311510/1 та № 009321510/1 від 16.01.2006 року з тих ж підстав і з тими ж сумами штрафних санкцій.
Відповідно, перевіркою встановлено, що позивачем порушено пп.. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 та пп.. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Як встановлено судом першої інстанції, частина суми податку на додану вартість у розмірі 5728,40 грн., згідно податкової декларації за жовтень 2002 року, поданої 19.11.2002 р., підлягала сплаті платником 02.12.2002 р., фактично сплачена 20.02.2003 року (80 кл. дн. затримки сплати). Сума податку на додану вартість у розмірі 5823,00 грн., згідно податкової декларації за листопад 2002 року, поданої 19.12.2002 р., підлягала сплаті платником 02.01.2003 р., фактично сплачена 20.02.2003 року та 26.02.2003 року (49 та 55 кл. дн. затримки сплати). Сума податку на додану вартість у розмірі 11922,00 грн., згідно податкової декларації за грудень 2002 року, поданої 17.01.2003 р., підлягала сплаті платником 30.01.2003 р., фактично сплачена 26.02.2003 року (27 кл. дн. затримки сплати).
Пунктом 1.5 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Відповідно до пп.. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 вищенаведеного Закону України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Як вбачається з матеріалів справи, податкова декларація за жовтень 2002 року подана позивачем 19.11.2002 року, податкова декларація за листопад 2002 року подана 19.12.2002 року та податкова декларація за грудень 2002 року подана 17.01.2003 року.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок, оскільки перевірка позивача проведена податковим органом 22.12.2005 року, а податкова декларація за жовтень 2002 року подана позивачем 19.11.2002 року та податкова декларація за листопад 2002 року подана 19.12.2002 року, відповідно відсутні підстави для нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2310,28 грн. за порушення граничних термінів сплати узгодженого зобов’язання.
Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Скаржниками не подано судовій колегії доказів, які б стали підставою для скасування судового рішення.
За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що постанова Господарського суду Львівської області прийнята з дотримання норм податкового законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 198, 199, 200, 205, 206 КАС України, -
Львівський апеляційний господарський суд У Х В А Л И В:
1. Залишити без змін постанову Господарського суду Львівської області від 22.05.2006 року у даній справі, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку, згідно із ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя Галушко Н.А.
Суддя Процик Т.С.
Суддя Юрченко Я.О.