РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2015 р. Справа № 5004/1537/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Бригинець Л.М.

суддів Коломис В.В.

суддів Демидюк О.О.

при секретарі судового засідання Полюхович О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу господарського суду Волинської області від 05.12.14 р.

у справі № 5004/1537/12

за заявою підприємця ОСОБА_2

до підприємця ОСОБА_3

про банкрутство

за участю представників:

заявника - не з'явився

ліквідатора - Тимошенко О.В. (довіреність від 27.01.2015р.)

апелянта - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Курило Р.М., довіреність № 1069/13 від 24.05.2013 р., Іванюк З.В., довіреність № 1047/13-Н від 24.05.2013 р.

Судом роз'яснено учасникам судового засідання права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 05.12.2014 р. у справі № 5004/1537/12 відмовлено в задоволенні скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на дії ліквідатора підприємця ОСОБА_3 Кущика Артема Анатолійовича № 140-9-2-00/16-324 від 20.10.2014 року по справі №5004/1537/12.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 05.12.2014 р. у справі № 5004/1537/12 щодо відмови у задоволенні скарги АТ "Райффайзен Банк Аваль" на дії арбітражного керуючого Кущика Артема Анатолійовича під час виконання обов'язків ліквідатора у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_3 незаконними та припинити його повноваження.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги, скаржник зазначає, що ухвала підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справедливого вирішення справи, оскільки суд не звернув увагу на те, що у жодному проміжному Звіті ліквідатора за увесь час проведення ліквідаційної процедури, взагалі немає згадування про укладання будь-яких договорів щодо охорони майна банкрута. Крім того, судом першої інстанції залишено без розгляду клопотання Банку щодо звернення господарського суду Волинської області до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Фіскальної служби у Запорізькій області із запитом про надання інформації та документів про проведення перевірки роботи магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" у АДРЕСА_1, що має суттєве, на думку скаржника, значення для справи. Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" вважає, що незаконні дії з боку арбітражного керуючого Кущика Артема Анатолійовича під час виконання обов'язків ліквідатора у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_3 свідчать про їх системний характер та неналежне виконання своїх обов'язків з метою завдання шкоди кредиторам.

12.01.2015 р. арбітражний керуючий Кущик Артем Анатолійович подав до Рівненського апеляційного господарського суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких не погоджується із апеляційною скаргою, вважає її необгрунтованою, а ухвалу законною.

12.01.2015 р. скаржником подано до Рівненського апеляційного господарського суду клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги на 15 днів, яке судом задоволено та продовжено термін слухання справи по розгляду апеляційної скарги до 26.01.2015 р. та до 29.01.2015 р. (ухвали суду від 12.01.2015 р. та від 26.01.2015 р.).

Всі учасники у справі про банкрутство належним чином повідомлені про час та місце розгляду скарги (докази повідомлення долучені до матеріалів справи).

Згідно статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. Відповідно до ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 04.12.2012 року порушено провадження у справі про банкрутство підприємця ОСОБА_3, накладено арешт на її майно та грошові кошти, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Волинської області від 19.12.2012 року визнано банкрутом підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_2. ід. ном. НОМЕР_1, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором підприємця ОСОБА_3 призначено Кущика Артема Анатолійовича, м. Запоріжжя, а/с 1084 (ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_2 від 06.02.2011 року).

16.05.2013 р. Міністерством юстиції України видано Кущику Артему Анатолійовичу свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_3.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 09.04.2014 року визнано організатора аукціону - Волинську філію Рівненської товарної біржі (м. Луцьк, вул. Карбишева, 2) учасником провадження у справі №5004/1537/12 про банкрутство підприємця ОСОБА_3

27.10.2014 року до господарського суду Волинської області надійшла скарга ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про порушення арбітражним керуючим ліцензійних умов провадження діяльності арбітражних керуючих та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Місцевим господарським судом відмовлено в задоволенні скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на дії ліквідатора підприємця ОСОБА_3 Кущика Артема Анатолійовича.

19.01.2013 року набрав чинності Закон України № 4212-VI від 22.12.2011 року "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яким Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 40 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212- VІ)" положення Закону застосовуються господарськими судами у розгляді справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання ним чинності, тобто з 19.01.2013 року. Положення Закону, якими врегульовано ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності Законом, якщо на цей момент господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, в даному випадку, застосовується редакція закону, чинна до 19.01.2013 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури, здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Повноваження ліквідатора банкрута визначено ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно якої ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

- приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження;

- виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

- здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством;

- аналізує фінансове становище банкрута;

- виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

- очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

- пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту;

- з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника;

- вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

- передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню;

- реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;

- повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів;

- здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Так, відповідно до ст. 25 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження.

Відповідно до ч.5 ст.3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи щодо захисту майна боржника.

З метою вжиття заходів по охороні майна банкрута ліквідатором Кущиком А.А. та ПП ОСОБА_8 укладений договір на охорону об'єкта № 217-36 01.02.2013 року, строк дії якого - до 30.06.2013 року, додаткова угода до договору № 217-36 від 01.07.2013 року до 31.01.2014 року, додаткова угода № 2 від 30.12.2013 року до 31.05.2014 року.

Докази укладення інших додаткових угод до договору № 217-36 01.02.2013 року в матеріалах справи відсутні.

У зв'язку з непогодженням комітетом кредиторів джерел, розміру оплати послуг охорони 01.06.2014 року між ліквідатором та боржником укладено договір на відповідальне збереження № 7-д, згідно умов якого, ліквідатор передав на відповідальне зберігання нежитлову будівлю за адресою Запорізька обл., м. Бердянськ, АДРЕСА_1, яка перебуває в іпотеці банку. На підставі цього договору між сторонами укладено акт приймання-предачі даної будівлі (том 5, а.с. 56-59).

Скаржник вважає, що ліквідатор не мав права укладати вказані угоди без погодження з комітетом кредиторів.

Так, ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до компетенції комітету кредиторів віднесено прийняття рішення про: вибори голови комітету; скликання зборів кредиторів; підготовку та укладення мирової угоди; внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість; інші питання, передбачені цим Законом.

Доводи скаржника заперечуються матеріалами справи, оскільки наявні в матеріалах справи звіти ліквідатора, зокрема звіт про понесені витрати у ліквідаційній процедурі (з 01.01.2014 р. по 01.09.2014 р.) свідчать, що ліквідатор звітувався перед комітетом кредиторів про укладення договору на охорону об'єктів та про вартість такої охорони. Представник скаржника на засіданні комітету кредиторів від 20.02.2014 р. участі не приймав, хоча належним чином був повідомлений про дату і місце засідання. Протокол № 3 цього засідання 22.02.2014 р. направлено на адресу Банку (а.с. 71, т. 5).

Вищевикладене свідчить, що комітет кредиторів не погоджувався щодо джерел та розміру оплати послуг за охорону, та не заперечував проти укладення договору на охорону об'єктів. Крім того, слід зазначити, що розмір оплати послуг є окремий вид спору.

Договір на охорону об'єкту та на відповідальне зберігання є чинними, в установленому законом порядку не визнавались недійсними.

Положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" чітко не встановлюють з ким може укладатись договір на охорону об'єктів та чи є необхідність на таке погодження комітету кредиторів, а лише встановлює обов'язок арбітражного керуючого здійснювати заходи по збереженню майна.

На доводи скаржника про встановлення ним факту здійснення господарської діяльності в магазині по АДРЕСА_1 слід зазначити.

У скарзі ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" посилається на лист Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області № 10810/08-22-17-01 від 12.08.2014 року, згідно якого за адресою АДРЕСА_1 здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_9.

Однак, з тексту листа Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області, на який посилається скаржник, вбачається, що Управлінням доходів і зборів з фізичних осіб Бердянської ОДПІ отримано інформацію зі слів працівників закладу про здійснення господарської діяльності (а.с. 210, т.4).

Хто подає звіти щодо здійснення господарської діяльності вказаний лист інформації не містить.

Отже, вказана інформація не конкретизує, яка саме діяльність здійснюється.

Відтак, скаржником не подавались належні та допустимі докази здійснення господарської діяльності на об'єктах боржника. Щодо пошкодження майна докази також відсутні.

Відносно доводів скаржника щодо залишення судом першої інстанції без розгляду клопотання Банку щодо звернення господарського суду Волинської області до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Фіскальної служби у Запорізькій області із запитом про надання інформації, колегія суддів зазначає, що з оскаржуваної ухвали вбачається, що дане клопотання відхилено судом, а не залишено без розгляду.

При цьому, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що порядок витребування доказів регулюється ст. 38 ГПК України, згідно якої сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Як вбачається із тексту даного клопотання (а.с. 81,82, т. 5), скаржник не зазначив про обставини, що перешкоджають наданню витребовуваних ним доказів, відтак суд першої інстанції мав підстави для відхилення зазначеного клопотання.

Згідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що скаржником не доведено належними та допустимими доказами неналежне зберігання майна боржника, псування приміщення, не виконання ліквідатором своїх повноважень, та правомірно відмовив у задоволенні скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на дії ліквідатора підприємця ОСОБА_3 Кущика Артема Анатолійовича № 140-9-2-00/16-324 від 20.10.2014 року по справі №5004/1537/12.

Таким чином, оскаржувана ухвала господарського суду Волинської області від 05.12.2014 р. у справі № 5004/1537/12 є законною та обгрунтованою, доводи скаржника висновків суду першої інтанції не спростовують, а тому підстав для скасування вищезазначеної ухвали колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу господарського суду Волинської області від 05.12.2014 р. у справі № 5004/1537/12 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Волинської області від 05.12.2014 р. у справі № 5004/1537/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Бригинець Л.М.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Демидюк О.О.