ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2015 року Справа № 876/14237/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.,
з участю секретаря судового засідання: Нефедової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15.10.2013 року у справі № 803/2025/13-а за адміністративним позовом Любомльського міжрайонного прокурора Волинської області до Шацької селищної ради Волинської області про скасування рішення,
В С Т А Н О В И В:
Любомльський міжрайонний прокурор Волинської області звернувся в суд з адміністративним позовом до Шацької селищної ради Волинської області про скасування рішення Шацької селищної ради «Про зупинення дії рішення 26 сесії Шацької селищної ради 6 скликання від 30.07.2013 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1».
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Любомльською міжрайонною прокуратурою проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства при прийнятті рішень про відведення земельних ділянок, якою встановлено, що позачерговою сесією Шацької селищної ради прийнято рішення №27/1 від 14.08.2013 року, яким гр. ОСОБА_1 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Гаївка Шацького району площею 0,0909 га.
Також, перевіркою встановлено, що рішенням Шацької селищної ради №12/73 від 25.05.2011 року затверджено проект землеустрою щодо встановлення меж населеного пункту с. Гаївка Шацької селищної ради, однак генеральний план населеного пункту та план детального планування територій відсутній. Прокурор зазначив, що забороняється передача земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб у разі відсутності плану зонування або детального плану території, що є порушенням ст.ст. 39, 118 Земельного кодексу України.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15.10.2013 року задоволено позовні вимоги Любомльського міжрайонного прокурора Волинської області та скасовано рішення Шацької селищної ради «Про зупинення дії рішення 26 сесії Шацької селищної ради 6 скликання від 30.07.2013 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1»
Приймаючи зазначену вище постанову, суд першої інстанції виходив з того, що на час прийняття спірного рішення діяла норма закону, що прямо забороняє передачу (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб, у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог закону, а тому спірне рішення суд визнав незаконним та скасував.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, її оскаржила ОСОБА_1 - особа, яка не брала участі у справі, питання про права якої були вирішенні судом, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що пунктом 6-1 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що дія частини третьої та четвертої статті 24 цього Закону до 01 січня 2015 року не поширюється на території, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани території. Зазначає, що висновок щодо порушення вищенаведених норм, не відповідає дійсності оскільки на земельній ділянці, яка надавалась апелянту за рішенням Шацької селищної ради № 27/1 від 14.08.2013 року розташований будинок, що належить ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності з 1997 року, а фактично в ньому вона проживає з 1987 року. Тобто, апелянт стверджує, що іншого використання даної земельної ділянки як для обслуговування будинку бути не може. Апелянт вважає, що фактично позов Любомльського міжрайонного прокурора направлений на позбавлення її законного права власності на земельну ділянку під її житловим будинком.
Апелянт в судовому засіданні 08.12.2014 року надала пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідач - Шацька селищна рада згідно поданого до суду клопотання просить розгляд справи проводити без участі її представника, проти апеляційної скарги не заперечує.
Прокурор в судовому засіданні заперечила проти апеляційної скарги, просить оскаржувану постанову суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, апелянта та прокурора, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу в межах наведених доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням сесії Шацької селищної ради від 30.07.2013 року №26/15.1 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у с. Гаївка Шацького району.
Відповідно до розпорядження Шацького селищного голови № 33 РР від 02.08.2013 року «Про зупинення дії рішень 26 сесії Шацької селищної ради шостого скликання від 30.07.2013 року та скликання позачергової 27 сесії селищної ради 6 скликання» дія вищезазначеного рішення зупинена на підставі вимог ч.3 ст. 24, ч.4 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та вищезазначене рішення винесено на розгляд позачергової сесії.
В подальшому позачерговою сесією Шацької селищної ради прийнято рішення №27/1 від 14.08.2013 року, яким ОСОБА_1 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Гаївка Шацького району площею 0,0909 га.
Зокрема, пунктом 2 вищевказаного рішення Шацької селищної ради вирішено передати ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0,0909 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Гаївка Шацького району.
Судом встановлено, що рішенням Шацької селищної ради №12/73 від 25.05.2011 року затверджено проект землеустрою щодо встановлення меж населеного пункту с. Гаївка Шацької селищної ради, однак генеральний план населеного пункту та план детального планування територій відсутній.
Як вбачається з матеріалів справи 28.08.2013 року Любомльським міжрайонним прокурором внесено до відповідача подання № 43-1753 вих.13 про скасування рішення №27/1 від 14.08.2013 року та усунення порушень вимог земельного законодавства, так як вказане рішення Шацької селищної ради не відповідає вимогам ч.3 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки забороняється передача (надання) земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб у разі відсутності плану зонування або детального плану території.
За результатом розгляду подання Шацькою селищною радою прийнято рішення від 18.09.2013 року №28/13 «Про розгляд подання Любомльської міжрайонної прокуратури про скасування рішення №27/1 від 14.08.2013 року та усунення порушень вимог земельного законодавства», яким подання прийнято до відома, однак рішення селищної ради від 14.08.2013 року №27/1 «Про зупинення дії рішення 26 сесії Шацької селищної ради 6 скликання від 30.07.2013 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 не скасоване.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги Любомльського міжрайонного прокурора виходив з того, що на час прийняття спірного рішення діяла норма закону, що прямо забороняє передачу (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб, у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог закону.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
З наявного в матеріалах справи свідоцтва про право власності на житло від 12.02.1997 року вбачається, що гр. ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить квартира № 1 в будинку № 9 в с.Гаївка Шацького району Волинської області.
Рішенням Шацької селищної ради № 27/1 від 14.08.2013 року передано гр.ОСОБА_1 безоплатно у власність спірну земельну ділянку саме для будівництва та обслуговування житлового будинку в якому вона проживає.
Крім цього на час розгляду справи в суді першої інстанції, 13.09.2013 року, гр. ОСОБА_1 було зареєстроване право власності на спірну земельну ділянку, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 13.09.2013 року № 9393360 та Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 9393774.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції вирішуючи даний спір повинен був залучити до участі у справі ОСОБА_1, оскільки оскаржуване рішення безпосередньо стосується її майнових прав.
Крім цього, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що пунктом 6-1 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що дія частини третьої та четвертої статті 24 цього Закону до 01 січня 2015 року не поширюється на території, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани території.
Виходячи з наведеного колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції при розгляді даного спору не враховано пункту 6-1 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та факту наявності в ОСОБА_1 житла, для обслуговування якого надавалась спірна земельна ділянка.
Відповідно до ст.202 КАС України (в редакції, діючій на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції) підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, через що оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15.10.2013 року у справі № 803/2025/13-а скасувати та прийняти нову постанову про відмову Любомльському міжрайонному прокурору Волинської області в задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.І. Запотічний
Судді О.І.Довга
А.М.Ліщинський
Повний текст постанови складений 30.01.2015 року.