АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 593/1242/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Музика Я.М.

Провадження № 22-ц/789/58/15 Доповідач - Шевчук Г.М.

Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2014 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Шевчук Г.М.

суддів - Міщій О. Я., Ткач З. Є.,

при секретарі - Фащевська М.М.

з участю - прокурора - Ємець Д.В.

представника ПАТ "Державного ощадного банку України" - Тимчишина Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бережанського районного суду від 24 листопада 2014 року у справі за позовом в.о. прокурора Бережанського району в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державного ощадного банку України" в особі філії - Тернопільського обласного управління акціонерного товариства "Ощадбанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості ,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Бережанського районного суду від 24 листопада 2014 року позов задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Державного ощадного банку України» в особі Територіального відокремленого безбалансового відділення №10019/032 філії - Тернопільського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором №108 від 29.07.2008 року у розмірі 55 131,50 (п'ятдесят п'ять тисяч сто тридцять один дол. США п'ятдесят центів), що еквівалентно 832 278,36 (вісімсот тридцять дві тисячі двісті сімдесят вісім гривень тридцять шість копійок згідно курсу НБУ станом на 24.11.2014 року), в тому числі прострочена заборгованість по кредиту - 50470,93 (п'ятдесят тисяч чотириста сімдесят дол. США дев'яносто три центи), прострочена заборгованість по процентах -3827,61 (три тисячі вісімсот двадцять сім дол. США шістдесят один цент), пеня по тілу кредиту -586,22 (п'ятсот вісімдесят шість дол. США двадцять два центи), пеня по відсотках 246,74 (двісті сорок шість дол. США сімдесят чотири центи) та стягнуто судовий збір в розмірі - 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обгрунтування вимог зазначає, що суд неповно з'ясував обставини справи, які мають значення для вирішення справи, а саме, банк в судовому засіданні не довів, що кредит у доларах США мав бути виданий саме на його вимогу. У матеріалах справи відсутня заява про надання валютного кредиту.

У судовому засіданні представники позивача апеляційну скаргу заперечили, рішення суду вважають законним .

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов та стягуючи заборгованість за кредитним договором з ОСОБА_3, суд вірно виходив з того, що боржником неналежно виконувались зобов'язання за кредитною угодою, внаслідок чого виникла заборгованість зі сплати основного боргу та відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим у позивача виникло право вимагати від відповідача виконання боргових зобов'язань та сплату штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язань відповідачем.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та грунтується на матеріалах справи.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За вимогами ст.ст.6,627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовя'зання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Судом встановлено, що 29.07.2008 року між ВАТ «Державним ощадним банком України», в особі філії - Бережанського відділення Ощадного банку №6352 та ОСОБА_3, було укладено кредитний договір №108, згідно якого банк надав позичальнику кредит в сумі 100 000,00 дол. США зі сплатою 16 % річних, терміном на 10 років.

Кредитором повністю виконано зобов'язання перед відповідачем, який одержав кредит у розмірі 100 000,00 дол. США.

Постановою КМУ від 06.04.2011 року за № 502 було внесено зміни до Постанови КМУ від 25.02.2003 року № 261 "Про деякі питання діяльності відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», згідно якої змінено найменування банку на публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (скорочене найменування АТ „Ощадбанк").

ОСОБА_3 не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування ним, в зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором №108 від 29 липня 2008 року у розмірі 55 131,50 дол. США, що еквівалентно 832 278,36 грн. згідно курсу НБУ станом на 24 листопада 2014 року, в тому числі прострочена заборгованість по кредиту - 50470,93 дол. США, прострочена заборгованість по процентах -3827,61 дол. США, пеня по тілу кредиту -586,22 дол. США, пеня по відсотках 246,74 дол.США.

Посилання апелянта на те, що він не бажав отримувати кредит у доларах США та відсутня його заява про отримання такого кредиту, колегія суддів не може прийняти до уваги як безпідставні.

З заяви на одержання кредиту, яку представив позивач в суд апеляційної інстанції вбачається, що 28 липня 2008 року ОСОБА_3 просив банк надати йому кредит в сумі 100 000 дол США на строк 120 місяців зі сплатою 16 відсотків річних.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх вимог про заборгованість відповідача перед банком, позивачем було представлено належним чином завірені копії кредитного договору та видаткового касового ордеру про отримання готівки. Зазначені документи були прийняті судом першої інстанції на доведення існування договірних відносин між сторонами та наявності зобов'язань відповідача перед банком за кредитним договором.

Із копії письмового повідомлення - вимоги №21 від 26.06.2014 року, яка надіслана боржнику ОСОБА_3 вбачається, що у разі його усної чи письмової відмови від виконання своїх зобов'язань, банк невідкладно розпочне роботу по примусовому стягненню боргу у відповідності до умов кредитного договору №108 від 29 липня 2008 року, іпотечного договору №4304 від 29.07.2008 року та чинного законодавства.

ОСОБА_3 29.06.2011 року звертався до керуючої ТВБВ №10019/032 Іваськів Р.В. із заявою про відмову проводити кредитну заборгованість з іноземної валюти в національну валюту (з умовами реструктуризації кредитної заборгованості шляхом зміни валюти зобов'язань ознайомлений).

Згідно з ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно п.1.5. кредитного договору відповідач зобов'язався здійснювати погашення кредиту щомісяця рівними частинами в сумі 833,34 дол. США, та сплачувати проценти, нараховані банком на залишок заборгованості за кредитом, шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань. Останнє погашення кредиту здійснюється позичальником не пізніше 29.07.2018 року.

Згідно п. 3.4. кредитного договору банк має право вимагати від відповідача дострокового повернення суми кредиту в цілому, або у визначеній банком частині, сплати процентів за його користування та інших платежів, що належать до сплати, у випадку невиконання або неналежного виконання будь-яких зобов'язань за Кредитним договором.

Доводи представника апелянта про те, що в кредитному договорі паспортні дані відповідача не відповідають дійсним паспортним даним, а тому кредитний договір є сумнівним, судова колегія не бере до уваги, оскільки договір підписаний відповідачем, він отримав позику та виконував умови догову, що свідчить про існування договірних відносин між сторонами.

Представник позивача в суді апеляційної інстанції зазначив, що при укладенні договору в тексті угоди працівником банку дійсно були допущені механічні помилки щодо паспортних даних відповідача, однак договір підписаний ним особисто та згідно видаткового касоваго ордеру, який процівник банку також оформив з помилками ОСОБА_3 отримав 100000 дол.США.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.4 статті 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Таким чином, суд першої інстанції, вірно застосував норми матеріального права, висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні, тому рішення суду є законним та обґрунтованим і колегія суддів не вбачає підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.307,ч.1, п.1; 308; 313; 314; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів ,-

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити .

Рішення Бережанського районного суду від 24 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Г.М. Шевчук