Справа № 2а-25974/08 Категорія № 47
ПОСТАНОВА
Іменем України
«16» грудня 2008 року
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Качуріної Л.С.
при секретарі: Лустіній Т.В.,
в присутності сторін:
позивач: не з'явився
представника відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України м. Первомайська Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання виплати підвищення до пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
04 листопада 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України м. Первомайська Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання виплати підвищення до пенсії, в якому позивач послався на те, що він має правовий статус „дитини війни", відповідачем йому не виплачувалося підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни". Тому позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у виплаті йому підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому доплати у вигляді підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 липня 2007 року по 01 жовтня 2008 року - у сумі 1224, 25 грн. та зобов'язати відповідача встановити йому підвищення до пенсії з 01.10.2008 року в розмірі 149, 40 грн. щомісячно.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у її відсутність.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. Заперечення проти позову суду не надавав.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача- суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед них положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня - 380 грн., з 01 квітня - 406 грн.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни", зокрема, ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу
11 „Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України „Про Державний бюджет України на
2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року щодо внесення змін до
Закону України „Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу складає: з 1 квітня 2008 року - 605 грн., з 1 липня 2008 року - 607 грн.
Таким чином, суд вважає, що відповідач мав провести перерахунок та виплату позивачеві підвищення до пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року.
Що стосується позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача проводити перерахунок та виплату підвищення до пенсії у подальшому, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача у цій частині.
Як вбачається зі змісту до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин. Тому суд не може зобов'язати відповідача до вчинення будь-яких дій на майбутнє.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області з невиплати підвищення до пенсії позивачеві за віком, як дитині війни, протиправною та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області здійснити виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року.
Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), а у випадку часткового задоволення позову -відповідно до задоволених вимог.
З квитанцій від 31 жовтня 2008 вбачається, що ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі
12 грн. 24 коп., що підлягає відшкодуванню.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України м. Первомайська Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання виплати підвищення до пенсії задовольнити частково.
Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України м. Первомайська Луганської області щодо відмови у виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України м. Первомайська Луганської області здійснити ОСОБА_1 виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 6, 12 грн.
В інших частинах адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанову складено та підписано 16 грудня 2008 року