ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
01.11.06 Справа № 4/1076-12/175
Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів
головуючий суддя Городечна М. І.
судді Кузь В. Л.
Юркевич М. В.
розглянувши апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця»№ НХ-2862 від 13.07.2006 р. (вх. 1918 від 27.07.2006 р.)
на рішення Господарського суду Львівської області від 27.06.2006 р.
у справі № 4/1076-12/175
за позовом Державного підприємства «Укрзалізничпостач», м. Київ
до Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця», м. Львів
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ВАТ Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь
про зобов’язання відповідача виконати умови договору № ЦХП-60105 від 10.01.2005 р.: акцептувати сповіщення № 1647 та № 1648 на суму 13 337, 70 грн.
за участю представників сторін:
від позивача –Залізняк Т. М. –юрисконсульт
від відповідача (скаржника) –Кречетова Л. І. –юрисконсульт.
Представникам сторін роз’яснені права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Згідно клопотання сторін, технічна фіксація судового процесу не здійснюється, ведеться протокол судового засідання. Заяв про відвід суддів не надходило.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2006 року було прийнято до свого проваджнння апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця»і призначено до розгляду на 11.10.2006 р., а ухвалою від 11.10.2006 р. розгляд справи відкладався до 01.11.2006 р., явка представників сторін в судове засідання була визнана обов’язковою.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.06.2006 р. у справі № 4/1076-12/175 за позовом Державного підприємства «Укрзалізничпостач»до Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця»позовні вимоги повністю задоволені: зобов’язання відповідача виконати умови договору № ЦХП-60105 від 10.01.2005 р. - акцептувати сповіщення № 1647 та № 1648 на суму 13 337,70 грн.
При винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд керувався ст.ст. 526, 530 ЦК України, Статутом залізниць та Правилами перевезення вантажів навалом та насипом, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 р. № 542, а також положеннями укладеного між позивачем і відповідачем договору поставки № ЦХП-60105 від 10.01.2005 р., укладеного між третьою особою та позивачем договором поставки № 0103053/70 від 15.02.2005 р.
Задовольняючи позов, господарський суд мотивував своє рішення тим, що посилання відповідача на те, що неакцептування авізо пов’язане із недостачею вантажу є необґрунтованим і не може бути підставою невиконання останнім своїх договірних зобов’язань з огляду на те, що згідно залізничних накладних №№ 51962859 та 51962860 від 24.03.2005 р., вантаж був прийнятий до перевезення інспектором Укрзалізниці 23.03.2005 р. в тій кількості, що відповідала перевізному документу. Відповідність завантаження вагонів даним, зазначеним в залізничних накладних, в кількості 64, 9 тонн та 65,16 тонн підтверджується також двостороннім актом № 43 від 21.03.2005 р., підписаним представниками ВАТ МК «Азовсталь» та Укрзалізниці і завіреним печатками обидвох підприємств. Крім цього, факт приймання вантажу працівниками станції Сартани Донецької залізниці в зазначених у залізничних накладних кількостях, підтверджується квитанціями про приймання вантажу.
Скаржник (відповідач у справі) не погодившись з вищезазначеним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати частково і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити в частині акцепту сповіщень №№ 1647, 1648 на суму 10 189, 47 грн.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що навантаження проводилося засобами відправника з визначенням маси вантажу, про що в накладних зроблено відповідні записи за його підписом. На станцію призначення Клепарів на адресу відповідача вказані піввагони прибули в технічному і комерційному відношенні справними, навантаження рівномірне, нижче бортів, маркування вапном, без слідів виїмок та втрат вантажу. При цьому, апелянт зазначає, що в піввагоні № 68476365 недостача підкладок 1 КБ-65 склала 1 680 кг на суму 5 234, 96 грн., а в піввагоні № 68206382 – 1 590 кг на суму 4 954, 51 грн., про що складені комерційні акти № 816196/4 від 31.03.2005 р. і не акцептовано сповіщення № 1647 від 25.03.2005 р. на суму 5 234, 96 грн., № 81697/5 від 31.03.2005 р. і не акцептовано сповіщення № 1648 на суму 8 101,74 грн., а належало не акцептувати суму 4 954, 51 грн. - вартість недостачі. Крім цього, відповідач вважає, що рішення суду щодо акцепту сповіщень на всю суму поставки суперечить п. 7.1 договору № ЦХП-60105, згідно якого акцепт сповіщення здійснюється лише при умові фактичного отримання продукції, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази отримання відповідачем продукції на суму, вказану в сповіщеннях.
Позивач, скориставшись правом, наданим ст. 96 ГПК України, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує доводи, наведені в ній, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що претензії по кількості поставленого товару не підлягають задоволенню, якщо при прийманні товару вантажоодержувачем в пункті призначення має місце невідповідність кількості товару, зазначених в перевізних документах і кількістю, визначену у встановленому порядку покупцем. Правила заявлення та розгляду претензій визначають вичерпний перелік осіб, до яких або які можуть заявити претензії з приводу перевезень. До цих осіб відносяться залізниці (перевізник), вантажовідправник, вантажоодержувач або уповноважені на це особи, а ДП «Укрзалізничпостач»не є такими особами, а отже в його діях відсутня вина. (Статут залізниць України).
ВАТ «Азовсталь»також не погодилося з апеляційною скаргою, направило відзив на неї, також просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши наявні у справі матеріали, доводи, наведені в апеляційній скарзі та у відзивах на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково з огляду на наступне.
Згідно договору поставки № ЦХП-60105 від 10.01.2005 р. (надалі Договір), Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту «Укрзалізничпостач»(позивач) зобов’язалося здійснити постачання покупцеві (відповідач у справі) –Львівській державній залізниці продукцію, а Залізниця зобов’язана була прийняти продукцію у кількості та якості відповідно до Інструкції про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку №№ П-6 та П-7, вчасно акцептувати сповіщення за умови фактичного отримання продукції відповідно до Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між ДП «Укрзалізничпостач»і Залізницями та обліку ведення претензійно-позовної роботи, затвердженого Наказом Укрзалізниці від 30.04.2004 р. № 329-ЦЗ.
Позивач поставив на адресу відповідача підкладки 1 КБ-65 шляхом відвантаження їх 25.03.2005 р. безпосередньо виробником продукції ВАТ МК «Азовсталь»згідно накладної № 51962860 в піввагоні № 68206382 зі станції Сартани Донецької залізниці в кількості 649 000 кг та згідно накладної № 51962859 в піввагоні № 68476365 в кількості 65 160 кг.
Вищевказані піввагони прибули на станцію призначення Клепарів Львівської залізниці в технічному і комерційному відношенні справними без слідів втрат під час перевезення з нестачею на загальну суму 10 189 грн., що підтверджується комерційними актами № 816196/4 від 31.03.2005 р. та № 816197/5 від 31.03.2005 р., складеними відповідно до вимог ст. 129 Статуту залізниць України.
Відповідно до розділу 7 Договору, розрахунки за продукцію повинні проводитися відповідно до Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між ДП «Укрзалізничпостач»і залізницями та обліку ведення претензійно-позовної роботи. На виконання цього розділу, позивач за поставлену продукцію виписав відповідачу рахунки-фактури від 25.03.2005 р. № ВБК 05-300, № ВБК 05-301 та відповідні повідомлення (авізо) № 1647 та № 1648 на загальну суму 413 479, 32 грн., які відповідачем акцептовані частково.
Оскільки відповідач, відповідно до умов договору та п. 2.6.1 Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між ДП «Укрзалізничпостач»і залізницями та обліку ведення претензійно-позовної роботи, акцептував авізо на суму фактично отриманих товарно-матеріальних цінностей, які відповідають специфікації до договору поставки, крім неякісної продукції, нестач або бракованої продукції згідно складених рекламацій, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відмова відповідача від акцепту нестачі встановленої комерційними актами на суму 10 189 грн. є правомірною.
В подальшому позивач, керуючись розділом 3 п. 3.8 Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між ДП «Укрзалізничпостач»і залізницями та обліку ведення претензійно-позовної роботи, вправі на неакцептовані суми вантажоодержувачем виставити претензії постачальнику.
Таким чином, господарський суд першої інстанції необґрунтовано задоволив позовні вимоги в частині зобов’язання акцептувати суму 10 189 грн., посилаючись на положення ст.ст. 37, 135 Статуту залізниць та Правил перевезень вантажів навалом та насипом, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 р. № 542.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень певними засобами доказування.
Враховуючи вищенаведене та норми чинного законодавства України, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним врахуванням всіх обставин справи та з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає частковому скасуванню.
Керуючись ст.ст. 20, 22, 91, 99, 101–105 ГПК України, ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця»задоволити частково.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 27.06.2006 року у справі № 4/1076-12/175 скасувати в частині зобов’язання Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця»акцептувати сповіщення №№ 1647, 1648 на суму 10189 грн. на користь Державного підприємства «Укрзалізничпостач»та прийняти нове рішення, яким в цій частині в позові відмовити. В решті рішення місцевого суду залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
5. Матеріали справи повертути в господарський суд Львівської області.
Головуючий суддя Городечна М. І.
Судді Юркевич М. В.
Кузь В. Л.