ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"12" липня 2006 р.                                                              Справа №  11/164

За позовом            ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго»від імені якого діє Рівненський міський РЕМ м.Рівне

до відповідача:     Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор»,

                                   філія «Автодорсервіс»м.Рівне

про стягнення          50 452 грн. 76 коп. заборгованості по розрахунках

Суддя Грязнов В.В.

Представники сторін:
від позивача-              Кузьмарук С.С., юрисконсульт (95 від 19.12.2005р.);

від відповідача-          Дворак Т.Б., юрисконсульт (9-Ю/06 від 10.02.2006р.).

Представники сторін не заявили клопотання про технічну фіксацію судового процесу. Суддею роз’яснено сторонам статті 20, 22, 91, 107 ГПК України. Відводу судді не заявлено.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 05 по 12 липня 2006р.

Суть спору: Позивач  звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 50 452 грн. 76 коп. забор-гованості по розрахунках за спожиту протягом березня 2005р-травня 2006р. електричну енергію згідно укладеного договору.

Відповідач позовні вимоги заперечив, покликаючись на те, що згідно наказу ФДМУ від 11.01.2005р. №43 об’єкт незавершеного будівництва за адресою м.Рівне, вул.Київська,108 вирішено приватизувати шляхом продажу на аукціоні. Наказом ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»від 22.07.2005р. №207 –філію «Автодорсервіс»ліквідовано, яка була створена для будівництва даного комплексу. Відповідач зазначає, що у відповідь на лист про розірвання договору на електропостачання №448 від 06.02.2003р. –позивач 19.10.2005р. направив представника для зняття показників облікових приладів за адресою: м.Рівне, вул.Київська,108. Після цього електропостачальна органі-зація повинна була припинити подачу електроенергії споживачу. Вважає, що питання оплати необхідно вирішувати зі Службою автомобільних доріг.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ,

що процесуальні повноваження Рівненського міського району електричних мереж та правонаступництво ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго»Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» - стверджені матеріалами справи.(арк.справи 19-22, 26-27, 30-31, 33, 37).

          Встановлено, що 06.02.2003р. правопопередник позивача –ВАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго»-електропоста-чальна організація та Рівненська філія «Автодорсервіс»-споживач уклали договір про постачання та користуван-ня електричною енергією №448 та додатки до нього (надалі в тексті Договір). Згідно преамбули, пп. 2.1, 2.2, 4.1, 4.4, 6.1, 6.2 Договору електропостачальна організація зобов’язувалась відпускати електроенергію, а відповідач –приймати та своєчасно (до 20 числа) оплачувати її вартість. Договір підписано представниками Рівненського міського РЕМу ВАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго»та  Рівненської філії «Автодорсервіс», скріплено відбитками печаток. Договір чинний, його умовами сторони керуються дотепер.

Фактично, протягом березня 2005р-травня 2006р. позивач відпустив електроенергію, кількість якої відо-бражена в завданнях від 19.10.2005р. та 27.03.2006р. про перевірку облікових приладів відповідача, а вартість складає 50 452 грн. 76 коп.(арк.справи 5, 16-18).

Відповідач вартості спожитої електроенергії не сплатив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Згідно ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєдна-ну мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енер-гетичні та інші  ресурси,  передбачені договором,  а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Заявлена позивачем вимога стверджується Договором, додатками, завданнями на перевірку, рахунками і підлягає задоволенню на підставі стст. 11, 509, 526, 714  Цивільного кодексу України, ч.2 ст.193 Господарського кодексу України.

Вбачається, що неоплатою вартості спожитої електроенергії відповідач завдав позивачу майнової шкоди.

Заперечення позовних вимог судом не приймається до уваги з наступних мотивів.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Право створювати філіали, представництва, відділення та інші відособлені підрозділі з правом відкриття поточних і розрахункових рахунків і затвердження положень про них передбачено ст.95 ЦК України, ч.1 ст.7 Закону України “Про підприємства в Україні”.

Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Відтак, ліквідація відповідачем своєї філії «Автодорсервіс»за наказом №70 від 27.07.2005р. –не тягне автоматичного розірвання Договору і припинення зобов’язань. Розірвання Договору відбуваєтья у встановленому порядку. В даному випадку, не отримавши письмової згоди на розірвання Договору –відповідач мав діяти за правилами ст11 ГПК України –передати спір на вирішення господарського суду, проте нічого не вчинив.

Доказів розірвання Договору або сплати боргу відповідач суду не надав.

Позов обгрунтований і підлягає задоволенню в сумі 50 452 грн. 76 коп. боргу. На відповідача поклада-ються витрати по сплаті державного мита та судові витрати на підставі частини другої ст. 49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись стст. 33, 43, 46-49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор», який знаходиться в м.Рівне, вул.Остафова,7 на користь Рівненського міського району електричних мереж закритого акціонерного товариства «Ей-І-Ес Рівнеенерго», який знаходиться в м.Рівне, вул.Кн.Володимира,71 на розподільчий рахунок №26038332585015 у Рівненському відділенні Промінвестбанку, МФО 333335, код 05424874  50452грн. 76коп. заборгованості по розрахунках за спожиту протягом березня 2005р-травня 2006р. електроенергію та на поточний рахунок №26009002745000 в АТ “Каліон Банк”, МФО 300379, код 05424874 504грн. 54коп. витрат по сплаті державного мита, 118грн. 00коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                   В.В.Грязнов

Рішення  підписане суддею  "14" липня 2006 р..