Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 185/8085/14-ц
Провадження № 2/185/3926/14
14 жовтня 2014 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючий - суддя Бабій С. О. ,
при секретарі - Сліпченко С. Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 підприємство 'павлоградтеплоенерго' до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, -
В С Т А Н О В И В:
20.11.2009 ОСОБА_1 підприємство "Павлоградтеплоенерго" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яким просить стягнути з відповідачів заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 3709,56 грн ( три тисячі сімсот дев'ять гривень 56 копійок).
В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, надає населенню м. Павлограда, підприємствам, установам та організаціям теплову енергію для потреб опалення, у тому числі послуги по теплопостачанню були надані й в житлове приміщення відповідачів: АДРЕСА_1 Однак, відповідачі за фактично спожиту теплову енергію оплату позивачу не проводять, внаслідок чого за період з січня 2002 року по вересень 2009 року утворилася заборгованість у розмірі 3709,56 грн ( три тисячі сімсот дев'ять гривень 56 копійок).
03 грудня 2009 року Павлоградським міськрайонним судом ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги позивача задоволено, стягнуто солідарно з відповідачів заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 3709,56 грн ( три тисячі сімсот дев'ять гривень 56 копійок), судові витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 30,00 грн (тридцять гривень 00 копійок), стягнуто на користь держави судові витрати по оплаті судового збору у сумі 51,00 грн (п'ятдесят одна гривня 00 копійок).
Ухвалою суду від 29.08.2014 заочне рішення від 03.12.2009 у справі № 2-6320-2009 за позовом ОСОБА_1 підприємство 'павлоградтеплоенерго' до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію - скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку.
Позивач про дату, час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, наполягав на задоволенні позову.
Відповідачі про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, до суду не з'явилися, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, позов не визнали, просили застосувати наслідки спливу строку позовної давності.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виробник послуг може бути їх виконавцем.
Суд доходить висновку, що позивач ОСОБА_1 підприємство "Павлоградтеплоенерго" є виробником та виконавцем послуг з централізованого опалення на території міста Павлоград Дніпропетровської області, а відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є споживачами зазначених послуг.
Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно із ч. 1 ст. 218 Цивільного кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Проаналізувавши матеріали справи суд доходить висновку, що між сторонами договір про надання послуг з централізованого теплопостачання не укладався, проте фактичне надання послуг позивачем відповідачам відбувалося у зазначений період, та законом не встановлена обов'язкова недійсність таких правочинів у разі недодержання письмової форми, що свідчить про виникнення договірних правовідносин з надання послуг централізованого опалення між КП "Павлоградтеплоенерго" та відповідачами.
Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідачі подали заяви про застосування наслідків спливу строку позовної давності.
Згідно із ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
З огляду на викладе, суд доходить висновку про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в межах строку позовної давності, починаючи з вересня 2005 року, а в іншій частині стягнення заборгованості, що виникла з січня 2002 року по вересень 2005 року, слід відмовити.
Отже, з відповідачів слід стягнути 2147,93 грн (дві тисячі сто сорок сім гривень 93 копійки) солідарно.
Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що при зверненні до суду позивачем сплачено судові витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 30,00 грн (тридцять гривень 00 копійок).
На підставі вищевикладеного та ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", ст.ст. 1, 19, 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. ст 204, 215, 218, 526 Цивільного кодексу України та керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60 , 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 підприємство 'павлоградтеплоенерго' до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що мешкають: АДРЕСА_1, на користь Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго", місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Промислова, 13а, заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 2147,93 грн (дві тисячі сто сорок сім гривень 93 копійки) солідарно.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4, що мешкають: АДРЕСА_1, на користь Комунального підприємства "Павлоградтеплоенерго", місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Промислова, 13а, оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 30,00 грн (тридцять гривень 00 копійок) солідарно.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4, що мешкають: АДРЕСА_1, на користь держави судові витрати по оплаті судового збору у сумі 51,00 грн (п'ятдесят одна гривня 00 копійок).
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С. О. Бабій