Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 185/7133/14-ц
Провадження № 2/185/2935/14
22 жовтня 2014 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючий - суддя Бабій С.О., при секретарі судового засідання Сліпченко С.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за оплату з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, -
В С Т А Н О В И В:
14.07.2014 р. позивач звернувся до суду з вказаним позовом, яким просить суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за послуги з утримання будинків та прибудинкової території в сумі 3057,03 грн.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що відповідно до рішення виконавчого комітету Павлоградської міської ради № 590 від 23.06.2010 виконавцем послуг з утримання будинків та прибудинкової території визначено КП "Павлограджитлосервіс". Послуги з утримання будинків та прибудинкової території і надаються з 02 серпня 2010 року. Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 зареєстровані АДРЕСА_3, а відповідач ОСОБА_3 є співвласником вказаної квартири.
Відповідно до ст. 179 Житлового кодексу України, п.7 "Правил користування приміщеннями житлових будинків комунальне підприємство „Павлограджитлосервіс", відповідно до „Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитками", затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 08.10.1992 року № 572 - власники, наймачі, члени сім'ї наймача та орендарі жилих приміщень зобов'язані своєчасно вносити плату за обслуговування будинку і прибудинкової території, незалежно від наявності договірних відносин. Однак, відповідачі квартирну плату за послуги з утримання будинку та прибудинкової території підприємству не сплачують, хоча щомісяця отримують рахунки - повідомлення про сплату боргу за квартирну плату, але добровільно сплатити борг відмовляються. В результаті чого станом на 01.07.2014 утворилася заборгованість у розмірі 3057,03 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов, спираючись на доводи, викладені в позовній заяві, доповненнях до позовної заяви та на пояснення надані в судовому засіданні.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнали, посилаючись на те, що між ним та позивачем договір про надання комунальних послуг укладено не було. Крім того, вважають, що позивач жодні послуги з утримання будинку та прибудинкової території щодо будівлі по АДРЕСА_1 у м. Павлограді не надає, всі витрати на утримання будинку несуть безпосередньо його мешканці, тому у відповідачів відсутній обов'язок вносити плату за послуги, які їм не надавались, при цьому належні та допустимі докази такого надання послуг позивачем не надані, позивачем зазначено невірну площу квартири АДРЕСА_1. Також подали заяви про застосування наслідків спливу позовної давності до вимог позивача.
Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, до суду не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги не визнає.
Суд, заслухавши думку представника позивача, відповідачів, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_1 зареєстровані у АДРЕСА_1 із 15.10.2010 р. (а.с.135, 136). Відповідач ОСОБА_4 із 09.09.1986 р. зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 (а.с.137). Відповідно до свідоцтва на право на житло від 12.11.1998 р. квартира АДРЕСА_2 загальною площею 48,2 кв.м. належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Відповідно до відміток на зворотному боці вказаного свідоцтва відповідачу ОСОБА_3 28.08.2010 р. було видане свідоцтво про право спадщини за законом на 1/3 частину вказаної квартири (а.с.174).
У відповідності до ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги ", п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитками, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №572 від 08.10.1992 року, власники, наймачі, члени сім'ї наймача та орендарі жилих приміщень зобов'язані своєчасно вносити плату за обслуговування будинку і прибудинкової території у строки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ч.3 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 106 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.
Статтями 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлений обов'язок виконавця підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором, а споживача - укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг на основі типового договору. Статтею 26 вказаного Закону визначено істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем та визначено, що договір може містити інші умови за згодою сторін. Договір не може містити умов, що вводять додаткові види оплати послуг, не передбачені типовими договорами на надання житлово-комунальних послуг, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Договір на надання житлово-комунальних послуг набирає чинності з моменту його укладення. Процедура погодження договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.
При цьому, у відповідності до чинного законодавства України сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови лише при укладенні господарських договорів (ч.4 ст. 179 Господарського кодексу України), до яких договір, укладений між позивачем та відповідачами, не відноситься.
Судом встановлено, що між сторонами відсутній письмово укладений договір про надання послуг, в зв'язку з чим суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини безпосередньо з актів цивільного законодавства що регулюють відносини з приводу надання та отримання житлово-комунальних послуг.
За рішенням виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області №590 від 23.06.2010 р., позивача визначено виконавцем послуг з утримання будинків та прибудинкової території, зокрема, з обслуговування багатоквартирного будинку, в якому проживають відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Рішенням виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 26.08.2008 № 1069 встановлено, що розмір тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється по кожному будинку окремо, залежно від кількісних показників фактичного надання послуг. Зазначеним рішенням також було затверджено тарифи на послуги по кожному будинку. Рішенням виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 14.12.2011 № 1094 затверджено типовий перелік послуг, що входить до тарифу, порядок та періодичність їх надання. Зазначені рішення є чинними, у встановленому порядку не скасовані, а згідно ст.144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування є обов'язковими до виконання на відповідній території.
За надання вказаних послуг позивачем у відповідності до ч.2 ст. 162 ЖК України нараховувалася плата за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до інформації з особистого рахунку 7-0070679, наданого позивачем, станом на 01.07.2014 р. у відповідачів утворилася заборгованість у сумі 3057,03 грн.(а.с.6). Вказану інформацію суд оцінює як узагальнений розрахунок зобов'язань відповідачів за період із серпня 2010 р. по липень 2014 р. виходячи із вартості послуг позивача, які надавалися у відповідні місячні періоди, та їх оплати відповідачами. У частині зазначеної позивачем загальної площі квартири АДРЕСА_2 (48,8 кв.м) дані позивача не відповідають дійсності, адже вказано площа становить 48,2 кв.м., як вона зазначена у свідоцтві на право на житло від 12.11.1998 р. (а.с.174).
Позивачем не доведено надання послуг відповідачу ОСОБА_3, тому у задоволенні вимог до вказаного відповідача слід відмовити. Проте, оскільки позивачем надавалися послуги з утримання будинку та прибудинкової території відповідачам ОСОБА_1, ОСОБА_2, однак останні за надані послуги кошти не сплачували, позов підлягає частковому задоволенню із урахуванням наступного.
Відповідачі просили суд застосувати до позовних вимог наслідки спливу позовної давності та відмовити у позові.
Відповідно до положень ст. ст. 256, 257, 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно ст. 260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст. ст. 253 - 255 цього Кодексу (а саме перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок).
Згідно ч.1 ст. 264 перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 пояснила, що 25.03.2014 р. вона сплатила позивачу 200 грн., але не у якості оплати отриманих послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а за надання довідки (а.с.144). Проте, оскільки у справі відсутні докази того, що позивачем надавались відповідачам які-небудь інші послуги, ніж вказані у типовому переліку послуг згідно рішення виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 14.12.2011 № 1094, суд сприймає це твердження критично.
Згідно ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові. З огляду на час здійснення відповідачем 25.03.2014 р. платежу на користь позивача, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, наслідки спливу позовної давності мають застосовуватись до вимог позивача до вказаного відповідача, які виникли після 25.03.2011 р. Проте, оскільки позивачем не було надано належних доказів, які підтверджують надання відповідачам послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у період із серпня 2010 р. до січня 2012 р., у задоволенні вимог позивача у даній частині вимог слід відмовити. При цьому надаючи оцінку доказам, якими позивач підтверджує фактичне надання послуг відповідачам, суд вважає неналежними ті, які не стосуються будинку АДРЕСА_1 у м. Павлограді, а складені щодо будинку за іншою адресою (а.с.85-88,93-96,107). Також при розрахунку суд виходить із того, що загальна площа квартири АДРЕСА_2 становить 48,2 кв.м., а не 48,8 кв. м, як помилково вказує позивач. Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню щодо стягнення із відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 1995, 11 копійок за послуги, надані із 01.01.2012 р. по 01.07.2014 р.
Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 243,60 гривень, тому відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідачів у рівних частках.
Керуючись ст. 204, 215, 218, 526 Цивільного кодексу України та ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Павлограджитлосервіс" Павлоградської міської ради заборгованість по оплаті за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території в сумі 1995 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ять) гривень 11 копійок.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1, на користь Комунального підприємства "Павлограджитлосервіс" Павлоградської міської ради витрати по сплаті судового збору в сумі 121 (сто двадцать одна) гривня 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Павлограджитлосервіс" Павлоградської міської ради витрати по сплаті судового збору в сумі в сумі 121 (сто двадцать одна) гривня 80 копійок.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С. О. Бабій