Справа № 2 - 688/ 2008 рік
РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
З квітня 2008 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області
у складі, головуючого - судді Чигриної Л. Г.
при секретарі Заніній М. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацит
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
« Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди»,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
В обгрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 25.09.2006 року о 14 годині він, керуючи автомобілем ВАЗ- 21033, державний номерний знак НОМЕР_1, рухався по головній дорозі Рафайлівка- Лескіно у с Лескіно в напрямку м. Антрацит.
Праворуч, по ходу його руху, по другорядній дорозі на мотоциклі ІЖ-Ю-5, державний номерний знак 33 55 ВГВ, їхав відповідач ОСОБА_2 .
Останній, при виїзді з вулиці Победи на головну дорогу, не поступився руху автомобіля, внаслідок чого відбулось зіткнення з його автомобілем, що спричинило механічні пошкодження правої частини автомобіля.
Згідно довідки про дорожньо - транспортну пригоду, виданої ВДАІ з обслуговування Антрацитівського району при УДАІ УМВС України в Луганській області, вказана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 п. 16.1 ПДР України.
29.09.2006 року Антрацитівським РВ УМВС в порушенні кримінальної справи за фактом ДТП 25.09.2006 року було відмовлено.
Просить стягнути з відповідача на свою користь у відшкодування матеріальної шкоди суму в розмірі 5485 гр.81 коп, яка була визначена судово - автотоварознавською експертизою № 021/08 від 7.03.2008 року
Крім того, внаслідок пошкодження автомобілю, йому завдана моральна шкода, яка полягає у тому, що він не має можливості нормально працювати. Без транспортного засобу він не може вчасно виконувати свою роботу, що змусило його зірвати робочі плани, терпіти життєві незручності. Тривалий час відповідач ухилявся від добровільного відшкодування заподіяної шкоди, що спричиняло йому постійне відчуття нервової напруги.
Завдану йому моральну шкоду він оцінює в 1700 гр., яку також просить стягнути на його користь з відповідача ОСОБА_2 .
Також просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 витрати пов»язані зі сплатою судового збору в розмірі 59 гр.50 коп., витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі ЗО гр., витрати, пов»язані з проведенням судово - автотоварознавської експертизи в сумі 500 гр. та витрати, пов»язані зі сплатою правової допомоги в розмірі 700 гр., а всього 1289 гр. 50 коп.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 позовні вимоги підтримує, просить задовольнити їх у повному обсязі.
Згодом, він уточнив позовні вимоги та зменшив їх об»єм. Просив стягнути з відповідача у відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 5485 гр. 81 коп., у відшкодування моральної шкоди 500 гр, витрати по сплаті судового збору в сумі 59 гр. 50 коп., витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі ЗО гр., витрати, пов»язані з проведенням судово - автотоварознавської експертизи в сумі 500 гр. та витрати, пов»язані зі сплатою правової допомоги у розмірі 700 гр., а всього 7275 гр. 31 коп..
Крім того, вказані суми просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 не на користь позивача ОСОБА_1, а на користь власника автомобіля ОСОБА_4, який довіреністю від 11.02.2008 року, посвідченою приватним нотаріусом Антрацитівського міського нотаріального округу Луганської області, реєстр № 324, уповноважив ОСОБА_1 на представництво своїх інтересів у судових органах України будь - якої ланки, з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачу ( потерпілому), відповідачу, третій особі, з усіх питань, пов»язаних із захистом його прав, як майнових, так і особистих немайнових.
Також зауважив на те, що обгрунтування вимог щодо моральної шкоди, а саме, її характер, обсяг, тривалість та розмір цілком стосується власника автомобіля ОСОБА_4.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнає частково і пояснив, що дійсно 25.09.2006 року з його вини сталось ДТП, він не заперечує проти стягнення з нього суми у відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 5485 гр. 81 коп., витрат на сплату судового збору в сумі 59 гр. 50 коп., витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гр., витрат, пов»язаних з проведенням судово -автотоварознавської експертизи в сумі 500 гр. та витрат, пов»язаних зі сплатою правової допомоги у розмірі 700 гр.
Що стосується суми у відшкодування моральної шкоди у розмірі 1700 гр., то вона була значно завищена. Остаточно визначена представником позивача сума моральної шкоди у розмірі 500 гр. є реальною і він з нею повністю погоджується.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши, відповідно до ст. ст. 212, 213 ЦПК України докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав
В судовому засіданні встановлено, що власником автомобіля ВАЗ- 21033, 1981 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, є ОСОБА_4, про що свідчить техпаспорт на ім»я останнього, виданий з МРЕВ м. Красний Луч Луганської області 17.08.1984 року.(а, с. 9, 36)
Позивач ОСОБА_1, згідно з довіреністю від 13.04.2006 року, уповноважений власником автомобіля ОСОБА_4 на продажу належного останньому автомобіля марки ВАЗ- 21033, державний номерний знак НОМЕР_1, зареєстрованого у МРЕВ м. Красний Луч Луганської області 17.08.1984 року, у зв»язку з чим наділений правом керування вказаним транспортним засобом, одержання необхідних довідок та документів, подання від його імені заяв, укладання договорів, виконування всіх інших дій в межах та обсязі, передбачених чинним законодавством України для такого роду повноважень. (а.с. 17)
Крім того, відповідно до довіреності від 11.02.2008 року, власник автомобіля ОСОБА_4 уповноважив позивача ОСОБА_1 на представництво його інтересів у судових органах України будь - якої ланки, з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачу ( потерпілому), відповідачу, третій особі, з усіх питань, пов»язаних із захистом його прав, як майнових, так і особистих немайнових. (а.с. 11)
Згідно довідки про дорожньо - транспортну пригоду, виданої ВДАІ з обслуговування Антрацитівського району при УДАІ УМВС України в Луганській області, 25.09.2006 року о 14 годин зареєстрована дорожньо- транспортна пригода, яка сталась на перехресті автодороги Рафайлівка- Лескіно з вулицею Победи с. Лескіно внаслідок того, що водій мотоцикла ІЖ-Ю-5, державний номерний знак 33 55 ВГВ, ОСОБА_2 , виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не поступився руху автомобіля, який рухався по головній дорозі під керуванням
ОСОБА_1, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем, що спричинило механічні пошкодження правої частини автомобіля.( а.с. 8)
Вказана дорожньо - транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 п. 16.1 ПДР України.( а.с. 8)
29.09.2006 року Антрацитівським РВ УМВС в порушенні кримінальної справи за фактом ДТП 25.09.2006 року було відмовлено. ( а.с. 7)
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 не заперечував, що саме з його вини був пошкоджений автомобіль ВАЗ- 21033, 1981 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Обов»язком відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається за нормами ЦК України на власника джерела.
Правилами ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Власником джерела підвищеної небезпеки за юридичною ознакою є та особа, яка володіє відповідним правом по відношенню до джерела підвищеної небезпеки.
Власником джерела підвищеної небезпеки за матеріальною ознакою є той власник чи інший титульний власник джерела підвищеної небезпеки, який одночасно фактично його використовує, зберігає та утримує.
Відповідач ОСОБА_2 , як власник джерела підвищеної небезпеки згоден відшкодувати вартість пошкодженого автомобіля.
Згідно висновку судово - автотоварознавської експертизи № 021/08 від 7.03.2008 року вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля ВАЗ- 21033, державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП 25.09.2007 року, складає 5485 гр.81 коп. ( а.с. 24-35)
Суд вважає на необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь власника автомобіля ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди суму в розмірі 5485 гр. 81 коп.
Крім того, діями відповідач ОСОБА_2 власнику автомобіля ОСОБА_5 було завдано моральної шкоди, розмір якої представник позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_7 остаточно визначив у сумі 500 гр.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України та постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» , зі змінами внесеними постановою № 5 від 25. 05.2001 року, передбачено відшкодування моральної шкоди. Моральна шкода заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 спричинив власнику автомобіля ОСОБА_5 моральну шкоду, що не заперечує і сам відповідач.
Власник автомобіля ОСОБА_4, як зазначив в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 - Данченко ВТ, без транспортного засобу не міг нормально працювати, вчасно виконувати свою роботу, що змусило його зірвати робочі плани, терпіти життєві незручності, тривалий час очікувати відшкодування заподіяної шкоди, що спричиняло йому постійне відчуття нервової напруги.
Суд вважає на необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь власника автомобіля ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 500 гр.
Відповідач ОСОБА_2 не заперечував проти стягнення з нього вказаної суми у відшкодування моральної шкоди.
Що стосується вимог позивача ОСОБА_6 в частині повернення судових витрат, то суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов»язаних з розглядом справи.
До витрат, пов»язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на інформаційно - технічне забезпечення, витрати на правову допомогу, витрати, пов»язані з проведенням судових експертиз.
Звертаючись до суду, позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір в сумі 51 гр., згідно квитанції № 2248182 від 18.02.2008 року, судовий збір в сумі 8 гр.50 коп., згідно квитанції № 2248186 від 18.02.2008 року та інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гр., згідно квитанції № 2248178 від 18.02.2008 року. ( а.с. 12, 3)
Суд вважає на необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь власника автомобіля ОСОБА_4 суму витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі ЗО гр. та суми судового збору в розмірах: 51 гр. та 8 гр. 50 коп., а всього у сумі 59 гр. 50 коп., виходячи з вимог, передбачених Декретом Кабінету Міністрів України « Про державне мито», згідно з яким розмір судового збору з вимог майнового характеру складає 1% від вартості позову, але не менш ніж 51 гр., а розмір судового збору з вимог немайнового характеру ( по моральній шкоді) складає 8 гр.50 коп. (а.с. 1, 2, 3)
Разом з тим, звертаючись до суду позивач ОСОБА_1 недоплатив суму судового збору у розмірі 3 гр. 86 коп., оскільки 1% від вартості заявлених ним позовних вимог майнового характеру складає не 51 гр., а 54 гр. 86 коп. ( виходячи із ціни позову 5 485 гр.81 коп.), що передбачено Декретом Кабінету Міністрів України « Про державне мито».
Вказану суму, суд вважає на необхідне, стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави.
Також суд вважає на необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь власника автомобіля ОСОБА_4 суму витрат, пов»язаних з проведенням судової експертизи.
По справі експертом- автотоварознавцем ОСОБА_8 проводилась судово -автотоварознавська експертиза № 021/08 від 7.03.2008 року.( а.с. 24-35)
Згідно квитанції № 578213 від 18.02.2008 року ОСОБА_83а проведення експертизи була сплачена сума в розмірі 500 гр. (а.с. 23)
Вказана сума підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь власника автомобіля ОСОБА_4
Що стосується вимог позивача ОСОБА_1 в частині повернення витрат на правову допомогу в сумі 700 гр, то суд вважає їх неогрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 84 ЦПК України витрати, пов"язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони.
Не дивлячись на наявність в матеріалах справи довідки про вартість юридичних послуг, сплачених позивачем ОСОБА_1 представнику ОСОБА_3 у розмірі 700 гр., суд вважає, що зазначена сума не може бути стягнута з відповідача ОСОБА_2 , оскільки представник ОСОБА_3 не є адвокатом або фахівцем у галузі права, а є фізичною особою-підприємцем, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця на ім»я останнього від 14.11.2006 року, а також його свідоцтво про сплату єдиного податку від 14.12.2007 року .(а.с. 14, 15)
На підставі викладеного,
керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 84, 88, 212-215, 224-233 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року " Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди, Декретом Кабінету Міністрів України « Про державне мито», суд
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 « Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди» - задовольнити частково.
1. Стягнути з ОСОБА_2 на користь власника автомобіля ОСОБА_4 суму у відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 5485 гр. 81 коп., суму у відшкодування моральної ( немайнової) шкоди в розмірі 500 гр., суму судового збору в розмірі 59 гр. 50 коп., суму витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі ЗО гр., суму витрат, пов»язаних з проведенням судової експертизи в розмірі 500 гр. а всього 6575 гр. 31 коп. ( шість тисяч п»ятсот сімдесят п»ять гр. 31 коп.), в решті позовних вимог - відмовити за необґрунтованістю.
2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави суму судового збору в розмірі 3 гр. 86 коп. (три гр. 86 коп.)
Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
- Номер: 6/332/56/20
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-688/08
- Суд: Заводський районний суд м. Запоріжжя
- Суддя: Чигрина Л.Г.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 07.08.2020
- Дата етапу: 07.08.2020
- Номер: 6/332/56/20
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-688/08
- Суд: Заводський районний суд м. Запоріжжя
- Суддя: Чигрина Л.Г.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 07.08.2020
- Дата етапу: 18.08.2020