КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" січня 2015 р. Справа№ 910/15419/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Авдеєва П.В.
суддів: Яковлєва М.Л.
Куксова В.В.
За участю представників:
від позивача: Брайко С.А. - представник за довіреністю,
від відповідача: Парненко С.А. - представник за довіреністю.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» Соловйова Наталія Анатоліївна
на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2014 р.
у справі №910/15419/14 (суддя Яковенко А.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» Соловйова Наталія Анатоліївна
до Приватного акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУТОК»
про стягнення 81 800 134,49 грн.
ВСТАНОВИВ:
В липні 2014 року Публічне акціонерне товариство «БАНК ФОРУМ» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» Соловйова Наталія Анатоліївна (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУТОК» (далі-відповідач) про стягнення 81 800 134,49 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.04.2013р. між сторонами було укладено Кредитний договір № 1-0033/13/11-КL, відповідно до умов якого банк надав позичальнику відновлювальну кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості в сумі 110 000 000,00 грн., строком по 24.11.2014 зі сплатою 21 % річних за користування кредитними коштами. За твердженням позивача, в порушення умов Договору та норм чинного законодавства, відповідач не виконує свої зобов'язання по договору, у зв'язку з чим у останнього станом на 07.07.2014 року виникла заборгованість за Договором у розмірі 81 800 134,49 грн., з яких: 40 000 000,00 грн. - прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, 35 000 000,00 грн. - поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів, 5 183 835,61 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 474 657,53 грн. - поточна сума заборгованості за нарахованими процентами, 1 141 641,35 грн. - сума пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за простроченим кредитом та процентами.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2014 року у справі №910/15419/14 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції від 05.11.2014р., позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; не вірне застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, матеріали справи та заслухавши представників сторін, судова колегія встановила наступне:
25.04.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум", як кредитором, та Приватним акціонерним товариством "УКРГАЗВИДОБУТОК", як позичальником, був укладений Кредитний договір №1-0033/13/11-КL (далі - Договір), відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику кредитні кошти у формі невідновлювальної кредитної лінії окремими частинами (вибірки) на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах визначеної Договором (п.1.2) граничної суми коштів (кредитний ліміт), а позичальник зобов'язується вчасно погашати кредитору заборгованість за кредитом, а також сплачувати на користь кредитора проценти та комісії в розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених цим Договором.
Пунктом 1.2 Договору сторони погодили, що протягом всього періоду дії договору максимальна заборгованість позичальника не може перевищувати кредитний ліміт в сумі 80 000 000,00 грн.
Згідно із п. 1.4 Договору кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється 24.04.2014.
У відповідності до п.2.3 Договору кредит надається шляхом перерахування кредитором коштів з відповідного внутрішньобанківського позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника, відкритий у Кредитора, в сумі, що буде зазначена в заявці на отримання вибірки.
Згідно із п.3.1 Договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти, що нараховуються на суму фактичної заборгованості позичальника за кредитом за фактичний строк існування заборгованості за кредитом з періодичністю, визначеною в п.3.3 цього Договору. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту та не враховується день повного погашення заборгованості за кредитом, використовується річна процентна ставка в розмірі, зазначеному в п. 3.2. цього Договору, та приймається рік, що складається з фактичної кількості календарних днів у відповідному році - 365 або 366 днів.
За користування кредитом Позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою, яка встановлюється на весь період дії цього Договору в розмірі 21 % річних (п.3.2 Договору).
Пунктом 2.4 Договору передбачено, що днем (моментом) надання вибірки вважається день перерахування кредитором коштів з відповідного внутрішньобанківського позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритий у кредитора, в сумі відповідної вибірки.
Після погашення позичальником заборгованості за відповідною вибіркою згідно з п. 2.3 Договору, подальше надання позичальнику Вибірок здійснюватиметесь в межах Кредитного Ліміту, з дотриманням порядку погашення у відповідності до п. 2.3 Договору і до настання кінцевого терміну, які він визначений згідно з п. 1.4 Договору.
У відповідності до п.4.3 Договору погашення вимог кредитора за Договором, незалежно від призначення платежу, визначеного позичальником у відповідному розрахунковому документі, здійснюється в наступній черговості: прострочені проценти, прострочені комісії, прострочена заборгованість за Кредитом, строкові проценти, строкові комісії, строкова заборгованість за Кредитом, неустойка (штраф, пеня), інші вимоги кредитора (відшкодування завданих збитків тощо).
Пунктом 1.5.1.1 Договору передбачено, що дострокове погашення кредиту, має наслідком позачергове зменшення суми кредитного ліміту, без укладення будь-якого договору про внесення змін до Договору, а відповідно до пункту 5.2.2.1. Позичальник зобов'язаний не менше ніж за 2 робочих дні повідомляти Банк, із зазначенням дати і суми, про намір здійснити дострокове погашення заборгованості за кредитом.
13.09.2013 року між сторонами було укладено Договір про внесення змін №1 до Кредитного договору №1-0033/13/11-KL від 25.042013, яким в новій редакції було викладено п.1.2, п.1.4 та п.1.5 Договору, а саме: збільшено Кредитний ліміт до 110 000 000 грн.; визначено новий кінцевий термін погашення заборгованості за Кредитом до 24.11.2014 включно; встановлено новий графік повернення кредитних коштів, згідно якого починаючи з 31.01.2014 відбувається зменшення ліміту шляхом щомісячного погашення 10 000 000 грн.
Позивач, на виконання умов Договору надав позичальнику кредитні кошти згідно з заявками останнього в загальному розмірі 95 000 000,00 грн.
Позичальник 30.01.2014 та 27.02.2014 сплатив суму кредиту загалом у розмірі 20 000 000,00 грн.
24.04.2013 року між сторонами було укладено Договір банківського рахунку №1-4300/252540. До Договору банківського рахунку №1-4300/252540, було укладено численні додаткові договори, зокрема про обслуговування за допомогою автоматизованої банківської систем та про застосування індивідуальної процентної ставки.
17.02.2014 року між сторонами було укладено Генеральний договір банківського вкладного (депозитного рахунку) №138. Пунктом 1.2. Генерального договору банківського вкладу передбачено, що розмір залучених коштів/банківських металів відповідача (строк вкладу (депозиту) обумовлюється в Договорах банківського вкладу (депозиту), які є невід'ємними частинами Генерального договору банківського вкладу.
Крім того, 17.02.2014 року між сторонами було укладено Договір банківського вкладу (депозиту) "строковий" №138-1, Договір банківського вкладу (депозиту) "строковий" №138-2, Договір банківського вкладу (депозиту) "строковий" №138-3, Договір банківського вкладу (депозиту) "строковий" №138-4.
У відповідності до пунктів 1, 2 Договорів банківського вкладу №138-1, №138-2, №138-3, №138-4 позивач розміщує на Депозитному рахунку тимчасово вільні грошові кошти в сумі 5 000 000 грн. (Вклад) строком з 17.02.2014 по 19.05.2014 під 19 процентів річних.
Пунктом 7 Договорів банківського вкладу №138-1, №138-2, №138-3, №138-4 передбачено, що у разі дострокового повернення всього Вкладу або його частини за ініціативою відповідача, останній письмово повідомляє банк про свої наміри за 7 робочих днів до дати отримання Вкладу або його частини, зазначених у листі. При достроковому розірванні договору або повернені частини вкладу нараховані проценти перераховуються за штрафною процентною ставкою в розмірі 7 процентів річних.
26.02.2014 року відповідач повідомив Банк про дострокове розірвання договорів банківського вкладу №138-1, №138-2, №138-3, №138-4 від 17.02.2014 та просив повернути весь вклади на протязі 7 робочих днів з моменту отримання повідомлень.
05.03.2014 року відповідач попередив позивача про намір здійснити дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором 11.03.2014 у сумі 75 560 958,90 грн.
Крім того, 07.12.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Херсонський суднобудівний завод" та Банком було укладено Договір банківського рахунку №1-53800/243803. Відповідно до пункту 3.2.1. Договору банківського рахунку №1-53800/243803 ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" має право самостійно розпоряджатись коштами на своєму Рахунку, дотримуючись вимог чинного законодавства України.
11.03.2014 року між ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" та відповідачем було укладено Договір відступлення права вимоги (цесії). Відповідно до пунктів 1, 2 Договору відступлення (цесії) відповідач набув право вимоги, за Договором банківського рахунку №1-53800/243803 від 07.12.2012, право розпоряджатися грошовими коштами у розмірі 33 186 422,71 грн., які знаходяться на рахунку №26001300243803 відкритому ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" на підставі Договору банківського рахунку №1-53800/243803 від 07.12.2012.
Того ж дня, ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" повідомило Банк про відступлення права вимоги по Договору банківського рахунку №1-53800/243803 від 07.12.2012, відповідачу у розмірі 33 186 422,71 грн.
Також, 11.03.2014 року відповідач повідомив Банк про припинення зобов'язань по Кредитному договору у розмірі 75 560 958,90 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог: згідно з Генеральним договором банківського вкладного (депозитного рахунку) №138 від 17.02.2014 у розмірі 19 966 027,40 грн.; згідно Договору банківського рахунку №1-4300/252540 у розмірі 22 408 508,79 грн.; згідно Договору відступлення права вимоги укладеного між Відповідачем та ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" від 11.03.2014 у розмірі 33 186 422,71 грн.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні з наступних підстав.
У відповідності до ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Факт виконання позивачем своїх зобов'язань та отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується наявними в матеріалах справи заявками та меморіальними ордерами. Дана обставина сторонами не оспорюється.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Дана норма кореспондується зі ст.526 Цивільного кодексу України.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Статтею 1066 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
У відповідності до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Статтею 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін (ст. 601 ЦК України).
Враховуючи вищезазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт наявності заборгованості за Кредитним договором № 1-0033/13/11-КL від 25.04.2013 у розмірі 81 800 134,49 грн., з яких: 40 000 000,00 грн. - прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, 35 000 000,00 грн. - поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів, 5 183 835,61 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 474 657,53 грн. - поточна сума заборгованості за нарахованими процентами, 1 141 641,35 грн. - сума пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за простроченим кредитом та процентами належним чином не доведена, а її відсутність є документально підтверджена.
Матеріалами справи підтверджується та позивач не заперечує про свої зобов'язання по Договорам, а саме: за Генеральним договором банківського вкладного (депозитного рахунку) №138 від 17.02.2014; за Договором банківського рахунку №1-4300/252540 24.04.2013; за Договором банківського рахунку №1-53800/243803 від 07.12.2012 станом на 11.03.2014. Факт здійснення переуступки по договору банківського рахунку №1-53800/243803 від 07.12.2012, та зарахування зустрічних однорідних вимог вказує на повне дострокове погашення відповідача перед позивачем 11.03.2014 заборгованості по поверненню кредитних коштів та заборгованості за нарахованими процентами, по Кредитному договору у розмірі 75 560 958,90 грн. Нарахування подальших платежів за Кредитним договором після 11.03.2014 є безпідставним.
Судова колегія критично оцінює твердження апелянта про те, що жодної заяви та повідомлення 26.02.2014, 05.03.2014., 11.03.2014 на адресу ПАТ "Банк Форум" ні від відповідача, ні від ПАТ "Херсонський суднобудівний завод" не надходило виходячи з наступного.
Надані позивачем докази (довідки №8012/4.1 від 23.09.14, №8013/4.1 від 23.09.14, №8012/4.4 від 23.09.14, №8015/4.1 від 23.09.14, №8016/4.1 від 23.09.14, №8017/4.1 від 23.09.14, №8018/4.1 від 23.09.14, №8019/4.1 від 23.09.14, №8020/4.1 від 23.09.14, №8021/4.1 від 23.09.14, а також Витяг з журналу Вхідної кореспонденції ПАТ "Банк Форум" за період з 24.02.2014 по 17.03.2014, що містяться в матеріалах справи) є внутрішніми документами Банку, до формування яких, окрім самого Банку, інші особи, в тому числі відповідач, не причетні.
В той же час, докази надані відповідачем (повідомлення відступлення права вимоги від 11.03.2014, повідомлення про дострокове погашення заборгованості від 05.03.2014, повідомлення про припинення зобов'язання зарахуванням від 11.03.2014, повідомлення про дострокове розірвання договорів банківського вкладу від 26.02.2014) містить печатку банку та номер вхідної кореспонденції.
Таким чином, твердження позивача про відсутність зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов'язаннями спростовуються наявними у справі доказами та не відповідають фактичним обставинам справи.
Апелянт стверджує, що строк виконання зобов'язань на момент зарахування зустрічних однорідних вимог по кредитному договору не настав, оскільки кінцевий термін до настання якого має бути здійснення повернення кредитних коштів є 24.11.2014 року, з цього приводу судова колегія зазначає наступне.
Пунктом 1.5.1.1 Кредитного Договору передбачено, що дострокове погашення кредиту, має наслідком позачергове зменшення суми кредитного ліміту, без укладення будь-якого договору про внесення змін до Договору, а відповідно до пункту 5.2.2.1. Позичальник зобов'язаний не менше ніж за 2 робочих дні повідомляти Банк, із зазначенням дати і суми, про намір здійснити дострокове погашення заборгованості за кредитом.
Як зазначалося вище, 05.03.2014 відповідач попередив позивача про намір здійснити дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором 11.03.2014 у сумі 75 560 958,90 грн.
Таким чином, станом на 11.03.2014 року зобов'язання відповідача були такими, що настали, здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог відбувалось у повній відповідності до законодавства, а доводи апелянта з цього приводу є необґрунтованими.
Посилання апелянта на те, що строк виконання зобов'язань на момент зарахування зустрічних однорідних вимог (11.03.2014 року) по Договорам банківського вкладу (депозиту) строковий №138 (1,2,3,4,) не настав, оскільки відповідно до умов Договорів грошові кошти було розміщено по 19 травня 2014 року, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки матеріалами справи підтверджується здійснення належних повідомлень 26.02.2014 року про дострокове розірвання договорів банківського вкладу (депозиту) "Строковий" №138 (1,2,3,4).
У відповідності до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Це стосується позивача, який мав довести суду, що зобов'язання за Кредитним договором №1-0033/13/11-KL від 25.04.2013 не виконані своєчасно та в повному обсязі. Проте, позивач не надав суду доказів не виконання договірних зобов'язань та доказів на спростування обставин, повідомлених відповідачем.
Враховуючи вище встановлене, судова колегія відхиляє клопотання позивача про призначення у справі судово-технічної експертизи як таке, що спростовується матеріалами справи.
Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказів, які б спростовували вище встановлені обставини, сторонами не надано.
Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміні оскаржуваного рішення суду.
Судові витрати покладаються на підставі ст.49 ГПК України на апелянта.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» Соловйова Наталія Анатоліївна на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2014 р. у справі №910/15419/14 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2014 року у справі №910/15419/14 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/15419/14 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Дата підписання повного тексту постанови 04.02.2015р.
Головуючий суддя П.В. Авдеєв
Судді М.Л. Яковлєв
В.В. Куксов