У Х В А Л А
Іменем України
30.01.2015 м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Леска В.В., Кондора Р.Ю., при секретарі Марчишаку Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тячівського районного суду від 20 листопада 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа - Калинівська сільська рада, про усунення перешкод у користування земельною ділянкою та зобов'язання вчинити дії, -
в с т а н о в и л а :
У серпні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що згідно державного акту серії IV-ЗК № 041549 від 10.02.2003 року їй належить на праві власності земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських споруд площею 0,1807 га, що знаходиться у АДРЕСА_1.
Суміжний землекористувач ОСОБА_3 самовільно захопила та загородила частину земельної ділянки позивача площею 0,015 га.
Дії відповідача порушують її права як власника, а тому уточнивши позовні вимоги остаточно просила ухвалити рішення, яким зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,015 га, шляхом знесення огорожі з правої сторони від вхідних воріт по всій довжині земельної ділянки.
Рішенням Тячівського районного суду від 20 листопада 2014 року позов задоволено.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4
В порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України справа розглянута у відсутності відповідача та представника третьої особи, які належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, а повідомлення апелянта ОСОБА_3 про причини неявки в судове засідання колегією визнані необґрунтованими та неповажними.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до змісту ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю і відшкодування завданих збитків.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно державного акту серії IV-ЗК № 041549 від 10.02.2003 року ОСОБА_4 належить на праві власності земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських споруд площею 0,1807 га, кадастровий номер 2124482800:05:002:0216, яка знаходиться у АДРЕСА_1,
З кадастрового плану цієї земельної ділянки видно, що суміжним землекористувачем від точки А до Б, довжиною 87,46 метрів є ОСОБА_3, яка проживає в АДРЕСА_1.
З акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 23.07.2014 року, яку проводила Державна інспекція сільського господарства в Закарпатській області, видно, що ОСОБА_3 самовільно захопила та загородила частину земельної ділянки позивача площею 0,015 га.
Постановою Держсільгоспінспекції в Закарпатській області ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 53-1 КУпАП за самовільне зайняття земельної ділянки та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Згідно листа виконкому Калинівської сільської ради від 10.11.2014 року № 02-9/221 правовстановлюючі документи на земельну ділянку ОСОБА_3 не виготовляла.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_4 є правильним.
Суд вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Доводи апеляції цих висновків суду не спростовують, а тому до уваги взяті бути не можуть.
Зокрема, необґрунтованими є доводи апелянта про те, що спірна огорожа встановлена 15 років тому, а вимоги ОСОБА_4 є надуманими, оскільки факт самовільного захоплення відповідачем земельної ділянки позивача встановлений матеріалами справи, при цьому час його вчинення у вказаній справі не позбавляє ОСОБА_4 права вимагати усунення порушень її права власності на землю.
Керуючись ст.ст. 307-309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Тячівського районного суду від 20 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: