ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
09.01.07 Справа № 1/621-28/188
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Кузь В.Л. /головуючий/, Юркевич М.В., Городечна М.І., розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії –Львівського обласного управління (м. Львів)
на ухвалу господарського суду Львівської області
від 12.10.2006р. у справі № 1/621-28/188
за позовом відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії – Львівського обласного управління (м. Львів)
до відповідача Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м. Львів)
про визнання недійсним розпорядження від 15.08.2005р. №22Р
за участю представників:
від позивача: Романова Н.В.
від відповідача: Оленюк С.А.
З правами та обов’язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, сторони ознайомлені.
Ухвалою від 12.10.2006р. у справі №1/621-28/188 господарського суду Львівської області (суддя Морозюк А.Я.) припинено провадження у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії –Львівського обласного управління (м. Львів) до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м. Львів) про визнання недійсним розпорядження від 15.08.2005р. №22Р.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії –Львівського обласного управління подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить ухвалу господарського суду Львівської області скасувати, з огляду на наступне:
- згідно ст. 53 ГПК України господарський суд за заявою сторони може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Про відновлення пропущеного строку або відмову у відновленні строку виноситься ухвала;
- суд неправомірно припинив провадження у справі з підстав, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а не з підстав пропуску строку;
- в порушення приписів норм процесуального законодавства суд в оскаржуваній ухвалі не спростував доказів позивача щодо поважності пропуску двохмісячного строку на оскарження рішення Антимонопольного комітету України;
- розпорядження, визнання недійсним якого є предметом розгляду у даній справі вже було предметом розгляду в господарському суді згідно норм КАС України інше.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, вважає, що підстави для скасування ухвали господарського суду Львівської області - відсутні, з огляду на наступне:
Відповідно до норми ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»заявник, відповідач чи третя особа має право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. При цьому, законодавець встановлює, що у разі пропуску такого строку, він не може бути відновленим.
Разом з цим, як зазначено в поданій ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії –Львівського обласного управління (м. Львів) апеляційній скарзі, поважність пропуску оскарження розпорядження Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.08.2005р. №22р скаржник обґрунтовує тим, що позивачем у справі з дотриманням двохмісячного строку, передбаченого ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», 10.04.2006року вже було подано позовну заяву до господарського суду про визнання недійсним вказаного розпорядження, а тому, враховуючи вищенаведене, господарський суд за заявою сторони та на підставі ст. 53 ГПК України може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною та відновити пропущений строк.
При цьому, враховуючи вищенаведене твердження Львівський апеляційний господарський суд визнає його безпідставним, оскільки, як вже було зазначено, норма ст. 53 ГПК України передбачає право суду на відновлення саме процесуального строку. Таким чином, враховуючи, що двохмісячний строк оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України передбачений нормою ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», тобто нормою матеріального (а не процесуального) права, то він (строк) не може вважатись процесуальним, а тому чинність ст. 53 ГПК України на нього не поширюється.
Зазначений висновок суду підтверджується, також і тим, що за своєю природою Господарський процесуальний Кодекс України є частиною процесуального законодавства, а Закон України «Про захист економічної конкуренції»- матеріального.
Відповідно до вказаних обставин, не є й обґрунтованим і твердження скаржника, викладене в апеляційній скарзі як підстава для скасування оскаржуваної ухвали Львівського апеляційного господарського суду, про те, що в порушення приписів норм процесуального законодавства суд не виніс ухвали про відмову у відновленні пропущеного процесуального строку.
Окрім того, посилання ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії –Львівського обласного управління на те, що оскільки в межах встановленого строку, тобто 10.04.06, скаржником була подана позовна заява до господарського суду Львівської області в порядку, встановленому КАС України, то строк оскарження пропущений не був, визнається господарським судом апеляційної інстанції необґрунтованим, з огляду на наступні обставини:
Звернення позивача до господарського суду в порядку адміністративного судочинства було зроблено в порушення норм Закону України «Про захист економічної конкуренції»(ст. 60), а тому таке звернення не може переривати двохмісячний строк звернення до суду, встановлений вищенаведеною нормою матеріального права.
Посилання скаржника, як на підставу скасування ухвали господарського суду Львівської області у справі №1/621-28/188 від 12.10.2006року, на те, що господарський суд не врахував поважності пропуску строку на оскарження рішення Антимонопольного комітету, спростовується, також і тією обставиною, що чинне законодавство у галузі конкурентного права не передбачає підстав для зупинення перебігу строку на оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України в господарський суд.
Враховуючи вищевикладені обставини, строк для звернення ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії –Львівського обласного управління з позовною заявою про оскарження розпорядження адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №22р від 15.08.2005року, з врахуванням дня його отримання позивачем у справі (16.02.2006року), закінчився 17.04.2006року.
Що ж стосується твердження скаржника про те, що суд припинив провадження у справі з тих підстав, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а не з підстав пропуску строку, то Львівський апеляційним господарський суд зазначає, що підстави припинення провадження у справі визначені ст. 80 ГПК України і розширене тлумачення чи встановлення інших підстав даним процесуальним законом України не передбачено.
Що ж стосується клопотання відповідача «13/08-1853 від 27.12.2006року, поданого під час розгляду даної справи в порядку апеляційного провадження про припинення провадження у справі у зв’язку з тим, що згідно з розпорядженням адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №35Р від 04.10.2006року позивача було виключено з Переліку суб’єктів господарювання, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринках Львівської області, то в задоволенні такого Львівським апеляційним господарським судом було відмовлено, оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України повноваження щодо визнання актів, яким є розпорядження від 15.08.2005р. №22Р Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, недійсними належить до повноважень господарського суду, а не Антимонопольного комітету України.
Враховуючи вищевикладені обставини, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що при прийнятті ухвали у справі №1/621-28/188 господарський суд Львівської області належним чином дослідив наявні у справі матеріали, при врахуванні усіх обставин, що мають значення для справи та з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу від 12.10.2006р. у справі №1/621-28/188 господарського суду Львівської області залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий суддя Кузь В.Л.
суддя Юркевич М.В.
суддя Городечна М.І.