КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20.12.06 р. № 3/270а
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пантелієнка В.О.
суддів: Вербицької О.В.
Коваленка В.М.
при секретарі: Котелянець О.О.
За участю представників:
від позивача - не з’явився,
від відповідача - Маценко В.П., дов. № 01-15/1542 від 19.12.2006р.,
від третьої особи - Синько О.О., дов. № 02-15/1456 від 17.08.2006р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Райсількомунгосп" Чернігівської районної ради Чернігівської області
на постнову Господарського суду Чернігівської області від 12.10.2006
у справі № 3/270а (Репех В.М.)
за позовом Комунальне підприємство "Райсількомунгосп" Чернігівської районної ради Чернігівської області
до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області
третя особа позивача Чернігівська районна державна адміністрація
про визнання актів незаконними
ВСТАНОВИВ:
Позивач заявив позов про визнання актів незаконними, а саме: скасувати акт проведення перевірки правильності формування і застосування цін ( тарифів ) № 004606 від 19 квітня 2006 року як незаконний; скасувати припис щодо усунення виявлених порушень законодавства про порядок встановлення та застосування цін ( тарифів ) № 9 від 28 квітня 2006 року як незаконний; скасувати претензію № 15 від 28 квітня 206 року як незаконну; скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 14 від 28 квітня 2006р. як незаконне.
Постановою господарського суду Чернігівської області від 12.10.2006 року у справі № 3/270а у позові відмовлено повністю. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд мотивував постанову недоведеністю позивачем порушення вимог діючого законодавства при проведені перевірки.
В апеляційній скарзі на зазначену постанову Комунальне підприємство „Райсількомунгосп” Чернігівської районної ради Чернігівської області просить вказану постанову скасувати і прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, вважаючи, що висновки, на яких ґрунтується оскаржувана постанова, не відповідають обставинам справи, та судом були неправильно застосовані норми матеріального права. При цьому позивач посилається на те, що жодного документу, на підставі яких проводилась перевірка, відповідно до Закону України „Про державну податкову службу України” пред’явлено не було.
Позивач наданого законом права на участь свого представника в судовому засіданні апеляційної інстанції не використав.
Відповідач в письмовому запереченні на апеляційну скаргу, як і його представник в судовому засіданні апеляційної інстанції, проти вимог апеляційних скарг заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду – без змін, вважаючи постанову законною та обґрунтованою.
Третя особа письмового заперечення на апеляційну скаргу не направила, її представник також в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржувану постанову суду – скасувати, вважаючи постанову незаконною та необґрунтованою.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, що з’явилися в судове засідання, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі посвідчення виданого Державною інспекцією з контролю за цінами в Чернігівській області № 187 від 11 квітня 2006 року головним держінспектором Приходько В.В. та старшим держінспектором Гуревич О.В. 19 квітня 2006 року була проведена перевірка правильності формування і застосування цін (тарифів) комунальних послуг Чернігівського міжколгоспного підприємства комунального обслуговування „Райсількомунгосп” (Чернігівський район, смт. Михайло-Коцюбинське, вул. Чернігівська, 5 ), про що складено акт перевірки № 004606.
Як зазначено в даному акті, перевіркою встановлено, що у період з 01.05.2005 р. по 01.04.2006 р. в порушення дотримання державної дисципліни цін при встановленні та застосуванні тарифів при нарахуванні плати населенню за послуги водопостачання замість тарифів, затверджених ( погоджених ) рішеннями Радянськослобідської сільської ради від 29.04.04 р. № 39, Седнівської селищної ради від 28.04.04 № 2323, Редьківської сільської ради від 29.05.04 р. № 31, Киїнської сільської ради від 21.04.04 № 34, Улянівської сільської ради від 29.04.04 р. №41, Пакульської сільської ради від 26.03.04, Михайло-Коцюбинської селищної ради від 21.04.04 р. № 34/1, Ковпитської сільської ради від 19.05.04 р. № 37 підприємством застосовувались тарифи, затверджені рішеннями Радянськослобідської сільської ради від 27.04.05 р. № 41, Седнівської селищної ради від 26.05.05 р. , Редьківської сільської ради від 12.05.05 р. , Киїнської сільської ради від 16.03.05 р. № 26, Улянівської сільської ради від 29.03.05 р. № 18, Пакульської сільської ради від 31.03.05 р. № 33, Михайло-Коцюбинської селищної ради від 18.05.05 р. № 45, Ковпитської сільської ради від 16.03.05р. № 20, які не були оприлюднені і не набрали чинності відповідно до ст. 57 Конституції України, п.5 ст.59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ч.5 ст.12 Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, що призвело до одержання Чернігівським міжколгоспним підприємством комунального обслуговування „Райсількомунгосп” необгрунтованої виручки в сумі 23 812,44грн.
На підставі висновків перевірки, відповідно до статті 14 Закону України „Про ціни і ціноутворення” Державною інспекцією з контролю за цінами в Чернігівській області прийнято рішення № 14 від 28.04.2006р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін: вилучення до державного бюджету необгрунтоване одержаної суми виручки - 23812,44 грн. та стягнення до державного бюджету штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки - 47624,88 грн.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України „Про ціни і ціноутворення” від 3 грудня 1990 року № 507-ХІІ, державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, до компетенції відповідача відноситься саме державний контроль за цінами при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.
Частиною 1 статті 14 Закону України „Про ціни і ціноутворення” встановлено, що вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.
Статтею 57 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не заперечує факту порушення - застосовування тарифів, затверджених рішеннями відповідних рад, які не були офіційно оприлюднені і тому не набрали чинності.
Позовна заява та апеляційна скарга мотивована тим, що перевірка проводилась інспекторами Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області з грубим порушенням вимог діючого законодавства.
Відповідно до ст. 11-2 Закону України „Про державну податкову службу України” від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України.
Матеріалами справи підтверджується, що перевірка правильності встановлення та застосування тарифів на послуги водопостачання та водовідведення в Чернігівському міжколгоспному підприємстві комунального обслуговування „Райсількомунгосп” проводилась відповідачем відповідно до Наказу Державної інспекції з контролю за цінами № 40 від 12.12.2005р. і плану роботи органів державного контролю за цінами на 1 півріччя 2006 року на підставі посвідчення № 187 від 11 квітня 2006 року, а складений за результатам перевірки акт перевірки № 004606 від 19.04.2006р. відповідає вимогам Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових ( штрафних ) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України 03.12.2001р. № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.12.2001р. за № 1047/6238.
Представники відповідача були допущені до перевірки, в результаті якої встановлено факт порушення дотримання позивачем державної дисципліни цін при встановленні та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Позивачем не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, відповідно до пункту 6 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Місцевим господарським судом вірно зазначено, що складені посадовими особами контролюючих органів (у тому числі їх керівниками чи заступниками керівників) акти перевірок, а також інші матеріали документальних перевірок (довідки, розрахунки, письмові пропозиції осіб, що здійснювали перевірку тощо), не можуть розглядатись як акти у розумінні статті 12 ГПК і отже не можуть бути предметом спору у господарському суді, а викладені у цих документах обставини можуть бути лише підставою для вжиття керівником податкового органу чи його заступником відповідних заходів.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд обґрунтовано визнав позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваної постанови суду не вбачається.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, п.6 розділу VІІ КАС України, Київський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Райсількомунгосп” Чернігівської районної ради Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Чернігівської області від 12.10.2006 року у справі № 3/270а - без змін.
Справу № 3/270а повернути до господарського суду Чернігівської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя Пантелієнко В.О.
Судді
Вербицька О.В.
Коваленко В.М.