УХВАЛА

Іменем України

19 січня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді:          Полтавцевої Г.А.

судців:                               Глиняного В.П., Чорного О.М.

за участю прокурора:      Карпука Ю.А.

адвокатів:                         ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали за апеляцією представника особи, за заявою якої порушена кримінальна справа, ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 18 грудня 2008 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою задоволена скарга ОСОБА_3 на постанову заступника прокурора Печерського району м. Києва від 25 квітня 2006 року в частині порушення кримінальної справи за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, постанова заступника прокурора в частині порушення справи скасована та постановлено рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.

Таке рішення суд мотивував тим, що в постанові про порушення кримінальної справи не вказані підстави для її порушення, зокрема пославшись на невмотивованість постанови, оскільки вона не містить обґрунтування такого висновку, з якого вбачалися конкретно встановлені достовірні обставини, що вказують на факт наявності самої події злочину.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник особи, за заявою якої порушено кримінальну справу, звернувся з апеляцією, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та залишити скаргу без задоволення, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам. Він вказує на те, що вже сам факт наявності заповіту від імені ОСОБА_4 від 07.06.2002 року, посвідченого колишнім приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу свідчить про існування події злочину,  а данні, які містяться в матеріалах

Справа №10-91/2009 Категорія КК: ст.236-8 КПК України Головуючий у першій інстанції - Смик С.І. Доповідач: Чорний О.М.

перевірки є достатніми для постановления рішення про порушення кримінальної справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення апелянта та прокурора на підтримку апеляції, адвоката в інтересах ОСОБА_3, який заперечував проти апеляції, перевіривши матеріали справи, та матеріали, на підставі яких було винесено постанову про порушення кримінальної справи, колегія суддів вважає, що зазначена апеляція не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржниця звернулася до суду зі скаргою, в якій просила скасувати постанову заступника прокурора Печерського району м. Києва від 25 квітня 2006 року в частині порушення кримінальної справи за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та постановити рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.

Розглядаючи скаргу, суддя вивчив подані скаржником матеріали, а також матеріали перевірки, які стали підставою для порушення кримінальної справи, вислухав адвоката, представника особи, за заявою якої порушена кримінальна справа, прокурора і дійшов висновку, що при постановленні рішення, заступником прокурора не були дотримані вимоги діючого законодавства України, а тому постановив рішення про скасування зазначеної постанови.

Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованим і з ним погоджується.

Відповідно до вимог ст. 236 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Відповідно до вимог ст. ст. 94, 97,98 КПК України прокурор чи слідчий забов»язані винести постанову про порушення кримінальної справи лише за наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, вказати в постанові ці приводи і підстави, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.

Підставами для порушення кримінальної справи є наявність ознак злочину, події, яка стала відомою прокурору, а також наявність достатніх даних, на базі яких встановлюються ознаки вчиненого злочину.

При цьому підставами для порушення кримінальної справи не можуть бути припущення або дані, які не містять інформації про злочин, тому твердження апелянта про те, що вже сам факт наявності заповіту від імені ОСОБА_4 від 07.06.2002 року, посвідченого колишнім приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу свідчить про існування події злочину, є необгрунтованими.

З наданих суду матеріалів, видно, що постанова про порушення кримінальної справи є невмотивованою, бо не містить обґрунтування такого рішення. Зокрема, в її тексті описані припущення, які фактично не містять інформації про наявність хоча б події злочину, а тому такі данні є недостатніми для постановления рішення

про порушення справи, тобто постанова про порушення кримінальної справи не відповідає вимогам ст. ст. 94-98 КПК України.

Тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що в постанові про порушення кримінальної справи не вказані підстави для її порушення, мотивувавши це відсутністю обгрунтованого висновку, з якого вбачалися б конкретно встановлені достовірні обставини, які вказують на наявність факту заволодіння майном ОСОБА_4, тобто існування самої події злочину.

Посилання апелянта, на те, що кримінальна справа була порушена за наявності приводів і підстав для її порушення, оскільки в матеріалах перевірки міститься достатньо даних, що вказують на існування події злочину, є необгрунтованими, так як дані, що містяться в наданих до суду матеріалах, свідчать про неповноту проведеної заступником прокурора перевірки та невмотивованість прийнятого ним за її результатами рішення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дослідивши матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, обґрунтовано встановив, що у особи, яка виносила постанову не було достатньо даних, для прийняття такого рішення, а тому постанову суду слід залишити без змін, а апеляцію представника особи, за заявою якої було порушено кримінальну справу, - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Печерського районного суду міста Києва від 18 грудня 2008 року, якою задоволена скарга ОСОБА_3 на постанову заступника прокурора Печерського району м. Києва від 25 квітня 2006 року в частині порушення кримінальної справи за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, постанова заступника прокурора в частині порушення справи скасована та постановлено рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, -залишити без змін, а апеляцію представника особи, за заявою якої порушена кримінальна справа, ОСОБА_2 - без задоволення.