Справа №295/1202/15-к

Категорія 39

1-кп/295/134/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2015 року м. Житомир

Богунський районний суд м.Житомира в складі:

головуючого - судді Зіневич І.В.

секретаря - Безкоровайної О.Т.

з участю прокурора - Покотило В.А.

з участю обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальне провадження №12014060020006250 від 06.11.2014р. стосовно

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Житомира, українця, громадянина України, освіта 9 класів, розлученого, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого в порядку ст.89КК України

по обвинуваченню за ч.1 ст.309КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 06 листопада 2014року близько 01 години перебуваючи біля магазину "Світанок" що по вулиці Небесної Сотні,29 в м.Житомирі, шляхом знахідки, незаконно без мети збуту, придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований вагою 0,368грама в перерахунку на суху речовину, який незаконно, без мети збуту зберігаючи при собі переносив вулицями м.Житомира до 04 години 20 хвилин 06.11. 2014р.

06.11.2014р. близько 04 години 20 хвилин за адресою м.Житомир, вул.Котовського,17 у ОСОБА_1 працівниками міліції в ході огляду місця події було виявлено та вилучено наркотичний засіб, який згідно висновку судово-хімічної експертизи наркотичних засобів №2\1099 від 23.12.2014р. є особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим, обіг якого заборонено вагою 0,368грам в перерахунку на суху речовину, який він незаконно придбав та зберігав для власних потреб без мети збуту.

Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.309КК України.

26 січня 2015року на стадії досудового розслідування в приміщенні прокуратури м.Житомира за адресою м.Житомир, вулиця Черняхівського,2 між підозрюваним ОСОБА_1 та прокурором прокуратури м.Житомира Покотило В.А. укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст.468,469,472КПК України, погоджену із заступником прокурора м.Житомира Горпиничем В.М.

Згідно даної угоди ОСОБА_1 під час досудового розслідування дав визнавальні показання щодо обставин вчинення злочину, щиро розкаявся, беззастережно визнав свою винуватість у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту. Підозрюваний ОСОБА_1 зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні. Сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч.1 ст.309КК України та визначено покарання, яке повинен нести ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1700грн. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження означеної угоди, встановлені ч.2 ст.473КПК України та наслідки її невиконання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_1 узгоджену міру покарання.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав повністю та показав, що він цілком розуміє характер обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309КК України, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджену міру покарання. Крім того зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473КПК України, наслідки її невиконання, передбачені ст.476КПК України.

Вивчивши надані матеріали, вислухавши думку прокурора, показання обвинуваченого, суд дійшов висновку про наявність всіх підстав для затвердження цієї угоди.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.468КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості.

При цьому, як передбачено ч.4ст.469КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий не допускається.

Згідно п.1ч.3ст.314КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти зокрема рішення про затвердження угоди.

Як встановлено судом ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309КК України. Даний злочин відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості. Потерпілі по даному кримінальному провадженні відсутні. Суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_1 вчинено даний злочин, а тому його дії кваліфікує за ч.1 ст.309КК України.

Суд встановив, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або внаслідок обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені п.п.1-4 ч.4 ст.474КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом перевірено, що за своїм змістом укладена угода про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472КПК України, а також відсутні підстави для відмови у її затвердженні, передбачені ч.7 ст.474КПК України.

Виходячи із викладеного, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості від 26 січня 2015року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1 згідно ст.66КК України є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст.67КК України, не встановлено.

Питання стосовно речових доказів судом вирішуються в порядку ст.100КПК України.

Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта при проведенні судово-хімічної експертизи в сумі 491грн 92коп, суд в порядку ст.122КПК України стягує з обвинуваченого ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.314, 370, 371, 373, 374, 375, 394,468, 472-475 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.309КК України від 26 січня 2015року, укладену сторонами по кримінальному провадженню №12014060020006250 від 06.11.2014р. між прокурором прокуратури м.Житомира Покотило В.А. та обвинуваченим ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винуватим за ч.1 ст.309КК України та призначити покарання за цим законом у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1700 (одна тисяча сімсот)гривень.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта при проведенні науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при УМВС України в Житомирській області судово-хімічної експертизи в сумі 491грн 92коп.

Речові докази: два медичні шприці частково заповнені рідиною бурого кольору, які були вилучені у ОСОБА_1, що знаходяться в камері зберігання речових доказів при УМВС України в Житомирській області - знищити.

Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня проголошення до апеляційного суду Житомирської області:

обвинуваченим виключно з підстав - призначення покарання суворішого ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4-7 ст.474КПК України, в тому числі не роз'яснення наслідків укладення угоди;

прокурором виключно з підстав - призначення покарання менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду, який набрав законної сили обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Суддя І.В.Зіневич