Справа № 2а-20864/08 Категорія 50
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«02» грудня 2008 року
Луганський окружний адміністративний суд у складі
судді - Качуріної Л.С.
при секретарі - Смішливій І.М.
за участю:
позивача - ОСОБА_3
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_1 третя особа - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, третя особа - Луганський обласний військовий комісаріат про визнання дій незаконними, зобов'язання зробити перерахунок пенсії інваліду ЧАЕС, -
ВСТАНОВИВ:
18 вересня 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, третя особа - Луганський обласний військовий комісаріат про визнання дій незаконними, зобов'язання зробити перерахунок пенсії інваліду ЧАЕС.
В обгрунтування позовних вимог позивач послався, що внаслідок непередбаченого збою у програмному комплексі пенсійного забезпечення йому - пенсіонеру Міністерства оборони з 01.03.2002 року не було збільшено розмір пенсії як ліквідатору наслідків на ЧАЕС з 70% на 75%, у зв'язку з чим з 01.03.2002 р. по 31.12.2006 р. виникла заборгованість до пенсії у розмірі 4576 грн. 79 коп. На звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області була дана відповідь, що ГУПФУ не є правонаступником Військового комісаріату та не зобов'язано робити перерахунок та виплачувати заборгованість, яка виникла. Позивач з цим не згоден та просив визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області неправомірними у відмові виплатити йому заборгованості по пенсії за період з 01.03.2002 р. по 31.12.2006 р. у розмірі 4576 грн. 79 коп. та зобов'язати відповідача виплатити йому недоплачену пенсію у розмірі 4576 грн. та моральну шкоду у розмірі 2000 грн.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали, просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі
Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що підтримує доводи викладені у запереченнях на позовну заяву та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, просив розглянути справу за його відсутністю. Надав заперечення у яких в частині стягнення недоотриманої пенсії визнавав позовні вимоги, в решті позовних вимог просив відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач з 13.04.1992 року отримує пенсію за вислугою років у відповідності до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», яку йому виплачував військовий комісаріат.
Як вбачається з листа Луганського обласного військового комісаріату, внаслідок непередбаченого збою у програмному комплексі з пенсійного забезпечення ОСОБА_3 з 01.03.2002 року не був збільшений відсоток розміру пенсії як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС з 70 % на 75 % його грошового забезпечення. У зв'язку з чим утворилася заборгованість з виплати пенсії у розмірі 4576, 79 грн.
З 01.01.2007 року у зв'язку зі зміною законодавства України, пенсію позивачеві почало сплачувати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, як правонаступник Луганського обласного військового комісаріату.
Також встановлено, що позивач належить до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 19.02.2002 р.
Відповідно до довідки Луганської обласної МСЕК від 20.05.2008 року позивачу встановлена друга група інвалідності безстроково з визначенням 75 відсотків втрати працездатності, пов'язаної з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на підставі чого позивачеві було призначено пенсію по інвалідності, внаслідок встановлення 2 групи інвалідності, пов'язаною з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Виходячи з п. 1 ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше: за вислугу 20 років- 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно з п.3 ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами від 19 лютого 2004 року N 1519-ІУ, який діяв на момент підвищення пенсії позивача, особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до викладеного пенсія позивача складається з: 50 % грошового забезпечення, як такого, що має вислугу років 20 років; 15 % грошового забезпечення (3% х 5) - 3 відсотки за кожний рік вислуги понад 20 років; 10 відсотків грошового забезпечення -як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Таким чином розмір пенсія позивача складає 75 % грошового забезпечення, та повинна виплачуватися йому у встановленому законом порядку.
Що стосується заперечень позивача, то його посилання на те, що вони не є правонаступниками Луганського обласного військового комісаріату до уваги не береться оскільки відповідно до п.3 Постанови Кабінету міністрів України „Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян" від 02.11.2006 року за № 1522 Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Службі безпеки, Державній податковій адміністрації, Державному департаменту з питань виконання покарань та іншим органам, що здійснюють призначення пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення
осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", забезпечити проведення інвентаризації пенсійних справ, виплатних та інших документів, необхідних для виконання функцій з призначення і виплати пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - призначення і виплата пенсій), передачу їх до 1 січня 2007 р. органам Пенсійного фонду України згідно з актами, складеними за формою, що затверджується органами, зазначеними у цьому пункті, за погодженням з Пенсійним фондом України, та виплату пенсій до визначеного строку.
Крім того, відповідно до пункту 1 та 6 статті 92 Конституції України, статті 71 спеціального закону, відповідно до якого дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, а також абзацом 2 преамбули, частиною 3 статті 4, пунктом 2 частини 1 статі 8 та пунктами 13, 16 Прикінцевих положень загального закону, якими передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення. До приведення законодавства України у відповідність із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Не підлягають задоволенню вимоги про стягнення моральної шкоди. Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Суд не вбачає винних дій чи бездіяльності в діях відповідача, яке є неприбутковою організацією, та не має коштів для виплат не передбачених бюджетом. Перерахунок та виплата пенсії здійснюється за рахунок Державного бюджету у межах затвердженої Кабінетом Міністрів України бюджетної програми на відповідний бюджетний рік. В судовому засіданні не встановлені обставини, які б вказували на заподіяння позивачу моральної шкоди.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до частини 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте позивач не надав суду доказів та не послався на обставини, що обґрунтовують вимоги адміністративного позову про сплату моральної шкоди у сумі 2000 грн.
Враховуючи, що в порядку встановленому статтями 69-72 КАС України позивач не довів у суді спричинення моральної шкоди у сумі 2000 грн., в матеріалах справи відсутні данні на підтвердження цих позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягння моральної шкоди у сумі 2000 грн. є такими, що не підлягають задоволенню.
Таким чином позовні вимоги позивача стосовно зобов'язання відповідача виплатити недоплачену пенсію у розмірі 4576 грн. 79 коп. підлягають задоволенню. У решті вимог слід відмовити, у зв'язку з необґрунтованістю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, третя особа - Луганський обласний військовий комісаріат про визнання дій незаконними, зобов'язання зробити перерахунок пенсії інваліду ЧАЕС задовольнити частково.
Визнати дії посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті заборгованості пенсії ОСОБА_3незаконними.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зробити нарахування та виплату заборгованості по пенсії ОСОБА_3за період з 01.03.2002 року по 31.12.2006 року в розмірі 4676 грн. 79 коп.
В інших частинах адміністративного позову відмовити за необґрунтованістю.
постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом,
постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 07 грудня 2008 року