ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
06.12.06 Справа № 5/1235-12/221А
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Дубник О.П..,
Орищин Г.В.
при секретарі Горбач Ю.Б.,
з участю представників:
від скаржника (відповідача) –Рождественська Л.П.
від позивача – Білик Н.В.
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова від 04.10.2006 року вих.№21574/10-008
на постанову господарського суду Львівської області від 14.09.2006 року, суддя Запотічняк О.Д.
у справі №5/1235-12/221А,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер-Авто», м.Львів
до відповідача Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова
про скасування податкових повідомлень-рішень №0001882321/0/23024/32261335/12264 та №0001872321/0/23024/32261335/12265 від 01.06.2006 року
Особам, які беруть участь у справі, права і обов’язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено.
Постановою господарського суду Львівської області від 14.09.2006 року в справі №5/1235-12/221А позов ТзОВ «Дністер-Авто»задоволено повністю. Скасовано частково податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м.Львова №0001872321/0/23024/32261335/12265 від 01.06.2006 року в частині донарахування ТзОВ «Дністер-Авто»податку на прибуток у сумі 13349,69 грн., з яких 9842 грн. –основний платіж та 3507,69 грн. –штрафна (фінансова) санкція та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі №0001882321/0/23024/32261335/12264 від 01.06.2006 року яким визначено ТзОВ «Дністер-Авто»податок на додану вартість в сумі 122698,73 грн., з яких 81799,16 грн. –основний платіж та 40899,57 грн. – штрафна (фінансова) санкція.
Суд першої інстанції при ухваленні постанови виходив наступного:
При скасуванні податкового повідомлення-рішення №0001872321/0/23024/32261335/12265 від 01.06.2006 року частково, судом першої інстанції зазначено, що позивач проводив роботи по реконструкції належного йому приміщення відповідно до договору підряду від 30.12.2003 року, які (роботи) здійснював генпідрядник ТзОВ „ВВ-Буд", що підтверджується актами виконаних робіт №№1-5 за січень - травень 2004 року та актом б/н за червень 2004 року. Суду представлені також локальні кошториси, а також акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об’єкта до експлуатації.
Суд першої інстанції вказує на те, що згідно з п.п. 8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.
На думку господарського суду позивач провівши реконструкцію належного йому приміщення, збільшив балансову вартість споруди та правомірно нараховував амортизаційні відрахування та відносив їх до валових витрат в сумі 39376,00 грн.
Щодо податкового повідомлення-рішення №0001882321/0/23024/32261335/12264 від 01.06.2006 року, яке скасовано повністю, суд першої інстанції зазначає, що позивач правомірно збільшив балансову вартість споруди , а тому отримавши податкові накладні, які відповідали вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" мав усі підстави для включення сум по семи податкових накладних до податкового кредиту. Зазначені суми були включені до податкового кредиту, що підтверджується податковими деклараціями за січень, квітень, червень, жовтень та грудень 2004 року та книгою обліку придбання товарів (робіт, послуг).
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Галицькому районі м.Львова подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Львівської області від 14.09.2006 року в справі №5/1235-12/221А скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову ТзОВ «Дністер-Авто»відмовити.
Зокрема апелянт вказує на те, що в наданих до перевірки довідках про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за січень-травень 2004 та податкових накладних вказано лише те, що ТзОВ "ВВ-Буд" проводилась реконструкція приміщення магазину по вул.Липинського, 36 у м. Львові.
Відповідно до п.3.1 договору підряду від 30.12.2003 року замовник (ТзОВ "Дністер-Авто") спільно з генпідрядником (ТзОВ "ВВ-Буд") розробляє та погоджує в установленому порядку проектно - кошторисну документацію.
Проте, скаржник вказує на те, що до перевірки комплекту проектно - кошторисної документації та технічної документації реконструкції (журнал робіт, акти прихованих робіт, сертифікати будівельних матеріалів та конструкцій) не надано, а в наданих до перевірки довідках про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за січень-травень 2004 та податкових накладних не вказано які саме роботи виконувались та які матеріали використовувались.
Таким чином, скаржник зазначає про те, що підприємством не підтверджено первинними документами, що реконструкція приміщення магазину пов'язана з виробничою (господарською) діяльністю підприємства, оскільки не дотримано вимоги п.1 ст.9 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями) в якому зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи".
Також апелянтом відзначено, що позивачем в порушення п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) занижено податок на додану вартість на загальну суму 81 799,16 грн., в тому числі: в січні 2004 року на суму 20 000,00 грн., в квітні 2004 року на суму 17 344,80 грн., в червні 2004 року на суму 13333,33 грн., в жовтні 2004 року на суму 15988,53 грн., в грудні 2004 року на суму 15132,50 грн
Скаржник вказує на те, що перевіркою встановлено, що підприємством завищено суму амортизаційних відрахувань на загальну суму 39379,28 грн. в зв’язку з неправомірним віднесенням до складу першої групи основних засобів вартості реконструкції приміщення магазину по вулиці Липинського, що не пов'язана з виробничою (господарською) діяльністю підприємства.
Згідно даних книги придбання товарів (робіт, послуг) підприємства суми ПДВ з придбання робіт по реконструкції приміщення включені до складу податкового кредиту в 2004 році в розмірі 81 799,16 грн. Таким чином, позивачем в порушення п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), яким передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, занижено ПДВ на 81799,16 грн.
Представник скаржника (відповідача) у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала, просила постанову господарського суду Львівської області від 14.09.2006 року в справі №5/1235-12/221А скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечила, просила постанову господарського суду Львівської області від 14.09.2006 року в справі №5/1235-12/221А залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав наведених у запереченні на апеляційну скаргу.
Зокрема представник позивача заперечувала твердження скаржника про те, що до перевірки не було представлено первинних документів, оскільки позивачем під час проведення перевірки та в ході судового розгляду було представлено всі необхідні первинні документи, що підтверджують зв’язок понесених витрат по реконструкції приміщення магазину по вул.Липинського,36 з виробничою (господарською) діяльністю підприємства.
Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що ТзОВ «Дністер-Авто»володіє власним торговим, офісним приміщенням, що знаходиться за адресою –м.Львів, вул..Липинського,36, про що зазначено в самому акті перевірки. Згідно п.п.1.1 Договору підряду від 30.12.2003 року, укладеного між позивачем та ТзОВ «ВВ-Буд», предметом договору є реконструкція приміщення магазину по вул.Липинського. Таким чином, представник позивача звертає увагу суду на те, що витрати на реконструкцію зазначеного приміщення, що були понесені позивачем згідно Договору підряду від 30.12.2003 року, є такими, що відповідають вимогам п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки саме приміщення використовується для власних виробничих потреб підприємства.
Одночасно представник позивача зазначала про те, що згідно із п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Роботи, що проводились ТзОВ «ВВ-Буд» згідно Договору підряду від 30.12.2003 року безпосередньо здійснювались в виробничому та офісному приміщенні позивача, тому суми ПДВ з придбання робіт по реконструкції приміщення в розмірі 81799,16 грн. були правомірно включені до складу податкового кредиту в 2004 році.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:
ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТзОВ «Дністер-Авто»за період з 01.01.2004 року по 31.12.2005 року, за наслідками якої складено акт № 15/23-024/32261335 від 10.05.2006 р.
Перевіркою встановлено порушення вимог пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.п 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 17889,00 грн. та .п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 81799,16 грн.
В акті перевірки зазначено про завищення позивачем суми амортизаційних відрахувань на загальну суму 39376 грн., в тому числі в IV кварталі 2004 року на суму 8179 грн., в І кварталі 2005 року на суму 8016 грн., в II кварталі 2005 року на суму 7855 грн., в III кварталі 2005 року на суму 7740 грн., в IV кварталі 2005 року на суму 7586 грн.
Перевіркою встановлено, що ТзОВ "Дністер-Авто" в 2004 році проводились роботи по реконструкції належного йому приміщення магазину по вулиці Липинського. Роботи по реконструкції даного приміщення відповідно до Договору підряду від 30.12.2003 року проводились генпідрядником - ТзОВ "ВВ-Буд".
В наданих до перевірки довідках про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за січень-травень 2004 та податкових накладних вказано лише те, що ТзОВ "ВВ-Буд" проводилась реконструкція приміщення магазину по вул. Липинського, 36 у м. Львові.
Відповідно до п.3.1 договору підряду від 30.12.2003 року замовник (ТзОВ "Дністер-Авто") спільно з генпідрядником (ТзОВ "ВВ-Буд") розробляє та погоджує в установленому порядку проектно - кошторисну документацію.
Відповідно до п.3.2 договору генпідрядник зобов'язаний передати замовнику комплект проектно - кошторисної документації та технічної документації реконструкції (журнал робіт, акти прихованих робіт, сертифікати будівельних матеріалів та конструкцій).
Проте, до перевірки вищевказаних документів надано не було, а в наданих до перевірки довідках про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за січень-травень 2004 та податкових накладних не вказано які саме роботи виконувались та які матеріали використовувались.
Податковий орган вважає, що підприємством не підтверджено первинними
документами, що реконструкція приміщення магазину пов'язана з виробничою
(господарською) діяльністю підприємства, оскільки не дотримано вимоги п.1 ст.9 Закону
України від 16.07.99 № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні" (із змінами та доповненнями) де вказано, що підставою для бухгалтерського
обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення
господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення
господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для
контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть
складатися зведені облікові документи".
Перевіркою правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету за перевірений період з 01.01.2004 по 31.12.2005 року встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 81 799,16 гри., в тому числі: в січні 2004 року на суму 20 000,00 грн., в квітні 2004 року на суму 17 344,80 грн., в червні 2004 року на суму 13333,33 грн., в жовтні 2004 року на суму 15988,53 грн., в грудні 2004 року на суму 15132,50 грн.
Перевіркою також встановлено, що підприємством завищено суму амортизаційних відрахувань на загальну суму 39379,28 грн. в зв'язку з неправомірним віднесенням до складу першої групи основних засобів вартості реконструкції приміщення магазину по вулиці Липинського, що не пов'язана з виробничою (господарською) діяльністю підприємства (дане порушення описано в п.2.3. даного акта).
На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у Галицькому районі м. Львова прийнято наступні податкові повідомлення –рішення:
- № 0001882321/0/23024/32261335/12264 від 01.06.2006 р., яким позивачу згідно із п.п.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено суму податкового зобов'язання за платежем –податок на додану вартість в сумі 122698,73 грн., з яких основний платіж - 81799,16 грн. та штрафна (фінансова ) санкція - 40899,57 грн.
- № 0001872321/0/23024/32261335/12265 від 01.06.2006 р. яким позивачу згідно із п.п.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 , п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок на прибуток в сумі 24263,90 грн. із яких основний платіж - 17889,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 6374,90 грн.
Суд, заслухавши представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно даних оборотно-сальдової відомості по рах. ОС.1 вартість реконструкції приміщення по вул.Липинського, 36 у м. Львові в III кварталі 2004 року віднесено до складу першої групи основних засобів в розмірі 408995,83 грн. На вартість реконструкції приміщення нараховано амортизаційних відрахувань всього на суму 39379,28 грн., в тому числі в IV кварталі 2004 року на суму 8179,92 грн., в І кварталі 2005 року на суму 8016,32 грн., в II кварталі 2005 року на суму 7855,99 грн., в III кварталі 2005 року на суму 7740,93 грн., в IV кварталі 2005 року на суму 7586,12 грн.
В ході проведення перевірки податковою інспекцією, головному бухгалтеру позивача надано вимогу від 20.04.2006 року про надання копій всіх наявних на підприємстві первинних документів, що стосуються проведення реконструкції даного приміщення.
У відповідь на вимогу, згідно листа ТзОВ "Дністер-Авто" від 26.04.2006 № 26-04-01, надано копії наступних документів, які додаються до матеріалів перевірки: довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за січень-травень 2004
року; договір підряду від 30.12.2003 року; акт державної технічної комісії від 12.07.2004 №509 про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації; податкові накладні від 10.01.2004 №01, від 30.01.2004 №02, від 19.02.2004 №3, від
31.03.2004 № 5, від 15.04.2004 №6, від 21.05.2004 №8, від 31.05.2004 №11.
Також у вищевказаному листі підприємства зазначено, що інших документів у бухгалтерію надано не було.
В наданих до перевірки довідках про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за січень-травень 2004 та податкових накладних вказано лише те, що ТзОВ "ВВ-Буд" проводилась реконструкція приміщення магазину по вул.Липинського, 36 у м. Львові.
Відповідно до п.3.1 договору підряду від 30.12.2003 року замовник (ТзОВ "Дністер-Авто") спільно з генпідрядником (ТзОВ "ВВ-Буд") мали розробляти та погодити в установленому порядку проектно - кошторисну документацію, яка до перевірки не була представлена.
Відповідно до п.3.2 договору генпідрядник зобов'язаний передати замовнику комплект проектно - кошторисної документації та технічної документації реконструкції (журнал робіт, акти прихованих робіт, сертифікати будівельних матеріалів та конструкцій).
Проте, до перевірки вищевказаних документів надано не було. А в наданих до перевірки довідках про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за січень-травень 2004 та податкових накладних не вказано які саме роботи виконувались та які матеріали використовувались.
Таким чином, слід зазначити, що підприємством належним чином не підтверджено первинними документами, що реконструкція приміщення магазину пов'язана з виробничою (господарською) діяльністю підприємства, оскільки не_дотримано вимоги п.1 ст.9 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями), якому зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Поряд з цим, судом відзначено, що позивачем не дотримано вимоги п.2 ст.9 вищевказаного Закону, яким передбачено обов'язковість таких реквізитів первинних документів:
- назву документа (форми);
- дату і місце складання;
- назву підприємства, від імені якого складено документ;
- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п.п.8.1.2 п.8.1. ст.8 Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями) амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення.
Таким чином, позивачем в порушення п.п.8.1.2 п.8.1. ст.8 Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" ( із змінами і доповненнями ) завищено суму амортизаційних відрахувань на загальну суму 39376 грн., в тому числі в IV кварталі 2004 року на суму 8179 грн., в І кварталі 2005 року на суму 8016 грн., в II кварталі 2005 року на суму 7855 грн., в III кварталі 2005 року на суму 7740 грн., в IV кварталі 2005 року на суму 7586 грн., що призвело до заниження податку з прибутку підприємств на загальну суму 9842 грн., в тому числі в IV кварталі 2004 року на суму 2044 грн., в І кварталі 2005 року на суму 2004 грн., в II кварталі 2005 року на суму 1963 грн., в III кварталі 2005 року на суму 1935 грн., в IV кварталі 2005 року на суму 1896 грн.
Перевіркою правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету за перевіряємий період з 01.01.2004 по 31.12.2005 року встановлено заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 81 799,16 грн., в тому числі: в січні 2004 року на суму 20 000,00 грн., в квітні 2004 року на суму 17 344,80 грн., в червні 2004 року на суму 13333,33 грн., в жовтні 2004 року на суму 15988,53 грн., в грудні 2004 року на суму 15132,50 грн.
Перевіркою встановлено, що підприємством завищено суму амортизаційних відрахувань на загальну суму 39379,28 грн. в зв’язку з неправомірним віднесенням до складу першої групи основних засобів вартості реконструкції приміщення магазину по вулиці Липинського, що не пов'язана з виробничою (господарською) діяльністю підприємства.
Згідно даних книги придбання товарів (робіт, послуг) підприємства суми ПДВ з придбання робіт по реконструкції приміщення включені до складу податкового кредиту в 2004 році в розмірі 81 799,16 грн.
Згідно п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Суми ПДВ сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв’язку із придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів.
Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Згідно із п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Виходячи із вищенаведеного та беручи до уваги матеріали справи, а саме представлені позивачем суду локальні кошториси, на які посилається суд першої інстанції на яких не вказано дату складення, місце складення, назву підприємства, яким їх складено, немає доказу погодження таких, не вказано ні прізвищ, ні посад осіб, які склали їх та перевіряли, крім того такі не засвідчені печатками підприємств, а отже не можуть бути належним доказом по справі щодо правомірного збільшення балансової вартості споруд, а тому позивач отримавши податкові накладні не мав усіх підстав для включення сум до податкового кредиту.
Таким чином, в порушення п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 81 799,16 грн., в тому числі: в січні 2004 року на суму 20 000,00 грн., в квітні 2004 року на суму 17 344,80 грн., в червні 2004 року на суму 13333,33 грн., в жовтні 2004 року на суму 15988,53 грн., в грудні 2004 року на суму 15132,50 грн.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанову господарського суду Львівської області слід скасувати, а в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер-Авто»відмовити.
Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,209 п.6,7 розділу VІІ КАС України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова від 04.10.2006 року задоволити.
Постанову господарського суду Львівської області від 14.09.2006 року в справі №5/1235-12/221А - скасувати. Прийняти нову постанову.
В позові відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.
Судді: Дубник О.П..
Орищин Г.В.