АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/28/15 Справа № 709/2769/13-к Категорія: ч.3 ст.187, ч.2 ст.289, ч.3 ст.357, ч.1 ст.358, 70 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Синецька Л. А. Доповідач в апеляційній інстанції Торопенко М. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2015 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого-суддіТоропенка М.В.

суддів Неділька М.І., Суходольського М.І.

при секретарі за участю прокурора захисників обвинувачених законного представника неповнолітнього потерпілих представника потерпілихОвчаренко І. С., Єгоровій С. А. Жук І. В., ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ОСОБА_12, ОСОБА_13 ОСОБА_14 ОСОБА_15, ОСОБА_16 ОСОБА_17

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в порядку апеляції кримінальну справу за апеляціями прокурора прокуратури Черкаської області Жук І.В., захисника обвинуваченого ОСОБА_13, - адвоката ОСОБА_9, захисників неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_12 - адвокатів ОСОБА_11 та ОСОБА_10 на вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2014 року, яким

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_2, громадянин України, з середньою освітою, курсант Київської Національної Академії Внутрішніх справ України, не одружений, раніше не судимий, -

визнаний винним у скоєнні злочинів і засуджений:

· за ч.3 ст.187 КК України, - до 7-и років 6-и місяців позбавлення волі з конфіскації майна;

· за ч.2 ст.289 КК України - до 5-и років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, тобто за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_12 покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю.

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець с. Великий Хутір Драбівського району Черкаської області, зареєстрований АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше не судимий, -

визнаний винним у скоєнні злочинів і засуджений:

· за ч.3 ст.187 КК України, - до 8 років позбавлення волі з конфіскації майна;

· за ч.2 ст.289 КК України - до 5 років позбавлення волі;

· за ч.3 ст.357 КК України - до 2 років обмеження волі;

· за ч.1 ст.358 КК України - до 1 року обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, тобто за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_13 покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю.

Запобіжний захід ОСОБА_12 змінено із особистого зобов'язання на тримання під вартою з моменту набрання вироком суду законної сили.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_13 змінено із домашнього арешту на тримання під вартою з моменту набрання вироком суду законної сили.

Цивільний позов потерпілими не заявлявся.

Вирішена доля речових доказів та судових витрат по справі.

встановила:

Згідно вироку суду першої інстанції, 22 червня 2013 року близько 23 години неповнолітній ОСОБА_12 за попередньою змовою з ОСОБА_13 та невстановленою слідством особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, шляхом вільного доступу проникли в домоволодіння ОСОБА_16 за адресою: АДРЕСА_3, де з метою заволодіння чужим майном, з використанням предмету, ззовні схожого на вогнепальну зброю та ножа, вчинили напад, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я відносно ОСОБА_16 та ОСОБА_15, що виразилось в демонструванні ножа та предмета, зовні схожого на вогнепальну зброю, та супроводжувалося спричинения останнім тілесних ушкоджень, та застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя і здоров'я, що полягало у спричиненні ОСОБА_16 тілесних ушкоджень у вигляді саден, синців, різаних ран обличчя, крововиливів під білковою оболонкою правого ока, садна грудної клітки, які згідно з висновком експерта №164 від 02 серпня 2013 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого степеню тяжкості і спричинили короткочасний розлад здоров'я та ОСОБА_15 тілесних ушкоджень у вигляді синців обох гомілок, правого передпліччя, обох надпліч та садна лівого коліна, які згідно висновку експерта №163 від 02 серпня 2013 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого степеню, після чого заволоділи майном ОСОБА_16, а саме грошима в сумі 450 доларів США, що в перерахунку на Національну валюту України становить 3596,85 грн., 11 грн., мобільним телефоном марки «Самсунг» вартістю 1308 грн., зі стартовими пакетами «Київстар» вартістю 10 грн., «Лайф» вартістю - 1 фотоапаратом «Олімпус» вартістю 594,78 грн., чим спричинили останньому матеріальну шкоду на загальну 5536,05 грн.

ОСОБА_12 22 червня 2013 року близько 23 години за попередньою змовою з ОСОБА_13 та невстановленою слідством особою, кримінального провадження відносно якого виділено в окреме провадження, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, у домоволодінні ОСОБА_16 користуючись вільним доступом, незаконно в особистих цілях заволоділи транспортний, а саме автомобілем марки «Мерседес-Бенц 124» д.н. НОМЕР_1 вартістю 52893,18, який належить ОСОБА_16, чим завдали власнику матеріальної шкоди на вище вказану суму.

ОСОБА_13 22 червня 2013 року близько 23 години перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, у домоволодінні ОСОБА_16 привласнив паспорти громадян України на ім'я ОСОБА_16 серії НОМЕР_2, виданий 22 листопада 2000 року Золотоніським МРВ УМВС України в Черкаській області та ОСОБА_15 серії НОМЕР_3, виданий 10 лютого 2012 року Броварським MB ГУМВС України в Київській області.

Він же на початку лютого 2013 року близько 21-00 години, знаходячись за місцем проживання в АДРЕСА_4, переслідуючи мету на підроблення офіційного документу, вніс технічні зміни до паспорту громадянина України серії НОМЕР_4, виданого Золотоніським МРВ УМВС України в Черкаській області 03 березня 1998 року на ім'я ОСОБА_19 шляхом підчистки письмових записів на першій і другій сторінці паспорту заміни попереднього фотознімку з подальшим наклеюванням власного фотознімку на першій сторінці паспорту, видалення 1 аркушу, на якому розміщувались 8 та 9 сторінки паспорту.

Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції прокурор у кримінальному провадженні Жук І. В., захисники ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 та захисник ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_13 подали до суду апеляційні скарги, в яких:

· прокурор не заперечуючи фактичних обставин справи, призначеного виду та міри покарання, просить вирок суду скасувати з підстав неправильного застосування судом закону про кримінальну відповідальність, в частині кваліфікації дій обвинувачених та істотного порушення вимог кримінального процесуального законодавства в частині вирішення цивільних позовів потерпілих. В обгруниування доводів апеляційної скарги прокурор зазначає, що у вироку суду першої інстанції не описано належно кваліфікацію дій обвинувачених оскільки не зазначено, що обвинувачені вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), та погрозою його застосування, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням в житло. Крім цього, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що цивільний позов по справі не заявлено, в той час як потерпілими ОСОБА_16 та ОСОБА_15 в ході досудового розслідування було заявлено цивільні позови по яких необхідно було прийняти рішення в порядку ЦПК України.

В доповненні до апеляційної скарги прокурор просить з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомостей щодо осіб обвинувачених, обставини, що пом'якшують та обтяжують їх покарання призначити покарання:

ОСОБА_12 за ч. 3 ст. 187 КК України 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що є власністю засудженого, за ч. 2 ст. 289 КК України 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України остаточно покарання визначити шляхом поглинення менш суворого більш суворим у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.

ОСОБА_13 за ч. 3 ст. 187 КК України 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого, за ч. 2 ст. 289 КК України 5 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 357 КК України у вигляді 2 років обмеження волі, за ч. 1 ст. 358 КК України у вигляді 1 року обмеження волі, на підставі ст. 70 КК України остаточно визначити покарання шляхом поглинення менш суворого більш суворим у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.

· захисник ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_13 в своїй апеляційній скарзі просить вирок суду першої інстанції скасувати та постановити новий вирок, яким ОСОБА_13 визнати невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 358 КК України та виправдати, скасувавши йому міру запобіжного заходу - тримання під вартою звільнити з під варти в залі судових засідань, а ОСОБА_12 визнати невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 289 КК України та виправдати. Доводи апеляційної скарги захисник мотивує тим, що органом досудового розслідування не зібрано та не надано до суду належних та допустимих доказів вини ОСОБА_13, тому виходячи з принципу презумпції невинуватості у кримінальному провадженні повинен бути винесений виправдувальний вирок.

· захисники ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 в своїй апеляційній скарзі просять повторно дослідити всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, та дати оцінку доказам, що представлені обвинуваченням на предмет їх належності та допустимості, оскаржуваний вирок скасувати, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_12 та ОСОБА_13 закрити за п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України за не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.

Не погоджуючись з доводами апеляційних скарг захисника ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 та захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_13 прокурор подав на них заперечення в яких вважає доводи апеляційних скарг необгрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану прокурором апеляційну скаргу з доповненням до неї, та заперечення на апеляційні скарги захисників ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_9, пояснення обвинувачених ОСОБА_12, ОСОБА_13, їх захисників ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9 та законного представника ОСОБА_12 - ОСОБА_14, які заперечили проти задоволення апеляції прокурора та просили відмовити у задоволенні її вимог та підтримали подані ними апеляційні скарги, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг та заслухавши останнє слово обвинувачених, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги сторін кримінального провадження підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно зі ст.. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є таке судове рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінально - процесуального законодавства.

Виходячи з положень ст.. 337 КПК України (визначення меж судового розгляду), судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту і при ухваленні обвинувального вироку (ст. 374 КПК України) у разі визнання особи винуватою суд зазначає формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України - судове провадження, це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке, зокрема, включає підготовче судове провадження.

Із аналізу матеріалів кримінального провадження вбачається, що місцевий суд при проведенні підготовчого судового засідання не звернув увагу на те, що обвинувальний акт щодо обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не відповідав вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки в обвинувальному акті відсутні формулювання обвинувачення за статтями КК України, а лише викладені фактичні обставини кримінальних правопорушень, а тому очевидна наявність невідповідності обвинувального вироку змісту обвинувального акту. Тобто обвинувачений має право чітко знати у вчиненні яких кримінальних правопорушень його обвинувачують.

Вищевказані порушення, відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України, є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а також є такими, що порушують права на захист обвинувачених при розгляді кримінального провадження в суді.

Між тим, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на те, що потерпілими ОСОБА_16 та ОСОБА_15 в кримінальному провадженні були заявлені цивільні позови до обвинувачених про стягнення матеріальних збитків і вищевказані вимоги потерпілих були предметом розгляду в суді першої інстанції, що підтверджується носієм інформації фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження, проте в вироку суду зазначено, що цивільний позов потерпілими не заявлявся, що є також порушенням права потерпілих від злочинів.

Згідно ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право при скасуванні вироку - ухвалити новий вирок, призначити новий розгляд у суді першої інстанції або закрити кримінальне провадження.

Враховуючи вищевикладені вимоги закону колегія суддів вважає необхідним скасувати обвинувальний вирок суду і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового провадження.

Під час нового розгляду кримінального провадження необхідно звернути увагу на допущені недоліки, усунути зазначені порушення закону, та постановити обґрунтоване законне процесуальне рішення. При цьому мають бути перевірені всі викладені у апеляційних скаргах сторін доводи.

У зв'язку із скасуванням вироку суду першої інстанції колегія суддів вважає за необхідне обвинуваченим продовжити на два місяці запобіжні заходи: ОСОБА_12 особисте зобов'язання до 28 березня 2015 року, ОСОБА_13 - дамашній арешт до 28 березня 2015 року.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційні скарги прокурора в кримінальному провадженні, захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_13, захисників ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 - задовольнити частково.

Вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2014 року щодо ОСОБА_12 та ОСОБА_13 - скасувати, а матеріали кримінального провадження направити до того самого районного суду на новий розгляд в іншому складі суду зі стадії підготовчого судового провадження.

ОСОБА_12 заробіжний захід - особисте зобов'язання продовжити до 28 березня 2015 року.

ОСОБА_13 запобіжний захід - дамашній арешт продовжити до 28 березня 2015 року.

Згідно з ч. 4 ст. 532 зазначена ухвала апеляційного суду Черкаської області набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий :

Судді :